День 84 з 365

Чис 29:40–30:16

29:40 І повелїв Мойсей синам Ізрайлевим усе, як заповідав Господь Мойсейові.

30:1 І промовив Мойсей до голов поколїнь синів Ізрайлевих:

30:2 От що заповідав Господь: Коли чоловік шлюбував обітницю Господеві, чи поклявся клятьбою, взяти обовязок на душу свою, то не можна йому ломити слова свого, а мусить чинити після того, що вийшло з уст його.

30:3 А коли жінка шлюбує обитницю Господеві, і возьме обовязок в домі батька свого, дївуючи,

30:4 І батько чує обітницю її, або обовязок її, що взяла його на душу свою, та й промовчить проти неї, так буде важна обітниця її, і важний обовязок її, який вона взяла на душу свою.

30:5 Коли ж заборонить їй отець її того ж дня, як почув, то всї обітницї її і всї обовязки її, які взяла на душу свою, не будуть важні; Господь простить їй, бо заборонив їй батько її.

30:6 Як же вона замужна і зробить обітницю, чи то скаже що небудь не роздумавши, і звяже душу свою,

30:7 А чоловік її почує, та й не озветься проти того в той день, як почує се, так її обітницї будуть важні, і обовязки її, що взяла їх на душу свою, будуть важні.

30:8 Коли ж чоловік її заборонить їй того ж дня, як почує се, то знївечив він обітницю її, що на їй, і нерозважне слово усть її, що ним звязала вона душу свою; і Господь простить їй.

30:9 Як вдова вона або розвідка, то всяка обітниця, якою звязала вона душу свою, мусить бути важною для неї.

30:10 Як же вона у господї чоловіка свого зробила обітницю, або клятьбою взяла обовязок на душу свою,

30:11 І як почув чоловік її, та й промовчав, не заборонив їй, так мусять бути важні всї обітницї її, і всякий обовязок, що взяла його вона на душу свою, буде важний.

30:12 Коли ж чоловік її знївечит їх того дня, як почув їх, то всї обітницї й обовязки душі її, що вийшли з уст її, не важні; чоловік її знївечив їх, і Господь простить їй.

30:13 Всяку обітницю і всякий обовязок клятьби для впокорювання душі може чоловік її удобрити, і може знївечити.

30:14 Коли ж мовчав чоловік її з дня на день, то він пристав на всї обітницї її або на всї зʼобовязання її, що на нїй; він одобрив їх, бо мовчав у той день, як почув їх.

30:15 Коли ж він знївечить їх після того, як, почувши їх, мовчав, так нести ме він гріх її.

30:16 Се встанови, що повелїв Господь Мойсейові про справи між чоловіком і жінкою, між батьком і дочкою за її дївування в батьковій господї.

Лк 3:19–4:12

3:19 Ірод же четверовластник, докорений від него за Іродияду, жінку Филипа, брата свого, і за все, що коїв лихого Ірод,

3:20 додав ще й се до всього, й запер Йоана в темницї.

3:21 Стало ж ся, як хрестились усї люде й Ісус хрестив ся та молив ся, відчинилось небо,

3:22 і злинув Дух сьвятий, у тїлесному видї, як голуб, на Него, й голос із неба роздав ся, глаголючи: Ти єси Син мій любий, тебе вподобав я.

3:23 А тому Ісусові починав ся мало не трийцятий рік, і був Він, як думали, син Йосифів, Ілиїв,

3:24 Маттатів, Левиїн, Мелхиїн, Янаїв, Йосифів,

3:25 Мататіїв, Амосів, Наумів, Єслимів, Наггеїв,

3:26 Маатів, Мататиїв, Семеїв, Йосифів, Юдин,

3:27 Йоананів, Рисаїв, Зоровавелів, Салатіїлів, Нириїв,

3:28 Мелхиїв, Адиїв, Косамів, Єлмодамів, Ирів,

3:29 Йосиїв, Єлиєзерів, Йоримів, Маттатів, Левиїн,

3:30 Симеонів, Юдин, Йосифів, Йонанів, Єлиякимів,

3:31 Мелеаїв, Маінанів, Мататаїв, Натанів, Давидів,

3:32 Єсеїв, Овидів, Воозів, Салмонів, Насонів,

3:33 Аминадавів, Арамів, Єсромів, Фаресів, Юдин,

3:34 Яковів, Ісааків, Авраамів, Тарин, Нахорів,

3:35 Сарухів, Рахавів, Фалеків, Єверів, Салин,

3:36 Каінанів, Арфаксадів, Симів, Ноїв, Ламехів,

3:37 Матусалів, Єнохів, Яредів, Малелейлів, Кайнанів,

3:38 Єносів, Ситів, Адамів, Божий.

4:1 Ісус же, Духа сьвятого повний, вернувсь од Йордану, і був ведений Духом у пустиню,

4:2 і сорок днїв спокушуваний від диявола. І не їв нічого днїв тих, а як скінчились вони, опісля зголоднїв.

4:3 І каже Йому диявол: Коли ти Син Божий, скажи каменеві сьому, щоб став ся хлїбом.

4:4 І озвавсь Ісус до него, глаголючи: Писано, що не хлїбом самим жити ме чоловік, а кожним словом Божим.

4:5 І вивівши Його диявол на гору високу, показав Йому всї царства вселенної в одну хвилину.

4:6 І каже Йому диявол: Тобі дам власть оцю всю і славу їх, бо менї передано, й кому я схочу, дам її.

4:7 Ти ж коли поклониш ся передо мною, буде твоє все.

4:8 І, озвавшись до него, рече Ісус: Геть від мене, сатано, писано бо: Кланяти меш ся Господеві Богу твоєму, й Йому одному служити меш.

4:9 І повів він Його в Єрусалим, і поставив Його на крилї церковньому, й каже Йому: Коли ти Син Божий, кинь ся звідсїля вниз:

4:10 писано бо: Що ангелам своїм накаже про Тебе, оберегати Тебе,

4:11 і що на руках підіймуть Тебе, щоб инколи не вдаривсь об камінь ногою Твоєю.

4:12 І озвавшись рече йому Ісус: Що сказано: Не будеш спокушувати Господа Бога твого.

Пс 37:1–40

1 Давидова. Не палай гнївом на злочинників, не завидуй творящим неправду.

2 Вони бо, як трава, скоро поникнуть, і, як зелене листє, повянуть.

3 Вповай на Господа, і твори добро; оставай в країнї, і любуйся вірностю;

4 І радуйся в Господї, то він дасть тобі бажання серця твого.

5 Відкрий Господеві дорогу твою, і вповай на него, і він допоможе;

6 І виявить він правоту твою, як сьвітло, і правду твою, як полудне.

7 Вповай тихим серцем на Господа, і дожидай його! Не запалюйся гнївом на того, кому щаститься дорога, на чоловіка, що лихі задуми свої сповняє!

8 Відхиляйсь від гнїву, і не досадуй! Не подавайсь гнїву, щоб творити лихо.

9 Бо лиходїї будуть знищені; хто ж надїється на Господа, ті будуть властенцями землї.

10 Тілько ще трохи, і не буде беззаконника; і споглянеш на місце його, та й нема його.

11 Тихі ж люде займуть землю, і будуть радуватись повним супокоєм.

12 Беззаконник замишляє проти праведника, і зубами своїми скрегоче на него.

13 Господь сьміється з него, бачить бо, що прийде день його.

14 Добули беззаконники меча, і натягнули лука свого, щоб повалити мізерного і бідного, порубати ходячих правою дорогою.

15 Меч їх пройде їм крізь серце їх, і луки їх сокрушаться.

16 Луччий малий достаток праведника, як наддостатки многих беззаконників.

17 Бо руки безбожників будуть поломані, а праведника піддержить Господь.

18 Знає Господь днї тих, що непорочні, і спадьщина їх буде по віки;

19 Вони не осоромляться в лиху годину, і в день голоднечі вони наситяться.

20 Бо погинуть беззаконники, і вороги Господа, як товсті ягнята; вони никнуть, никнуть вони, як дим.

21 Беззаконник пожичає, і не віддає; праведник же щедрий, і дає.

22 Бо благословенні його унаслїдують землю, а прокляті його будуть винищені.

23 Господь править ходою чоловіка, і дорога його подобається йому;

24 Коли часом впаде, не забється, бо Господь піддержує руку його.

25 Був я молодим і зостарівся, та нїколи не бачив я опущеного праведника, або, щоб рід його просив хлїба.

26 Цїлий день щедра рука його, і він пожичає, і рід його буде благословенний.

27 Одхиляйсь від злого і твори добро, і останешся по віки!

28 Бо Господь любить правду і не покине преподобних; по віки сохранить їх, а знищить рід беззаконних.

29 Праведні будуть мати землю, і жити на нїй по віки.

30 З уст праведника виходить премудрість, і язик його говорить правду;

31 Закон Бога його в серцї його, не спотикнеться нога його, ступаючи.

32 Беззаконник чигає на праведника, і хоче зігнати його з сьвіту;

33 Господь не оставить його в руцї його, і не осудить його на судї.

34 Дожидай Господа і пильнуй дороги його, і він удостоїть тебе мати землю. Коли будуть знищені беззаконники, побачиш її.

35 Я бачив беззаконника, потужного, що розростався, як не пересаджене зелене дерево;

36 Та й минувся він, і бач, не було вже його; і я шукав, та й не знайшов його.

37 Вважай на безвинного і гляди на правдивого; є бо добра доля для чоловіка мирного.

38 Переступники ж будуть знищені всї до одного, буде загороджена будучність беззаконним людям.

39 Спасеннє ж праведних від Господа, він сила їх в час тїсноти.

40 І Господь допоможе їм і спасе їх; він вислобонить їх від беззаконних і сохранить їх, вони бо вповали на него.