День 86 з 365

Чис 32:1–33:56

32:1 Було ж в синів Рубена і в синів Гада буйної скотини багато, велика тьма; і бачили вони, що Язер земля і Гілеад земля як раз годяться про скотину.

32:2 І прийшли синове Гадові й синове Рубенові, та й промовили до Мойсея і Єлеазара сьвященника й до князїв громадських так:

32:3 Атарот та Дибон та Язер та Нимра та Гесбон та Єлале та Себам та Небо та Бейон,

32:4 Земля, що побив Господь перед громадою Ізрайлевою, се земля про скотину.

32:5 І сказали вони: Коли знайшли ми ласку в очах твоїх, оддай сю землю слугам твоїм у державу, не переводь нас через Йордан.

32:6 І каже Мойсей синам Гадовим та синам Рубеновим: Так браттє ваше пійде на війну, а ви ту зостанетесь?

32:7 Чого ж одхиляєте ви серце синів Ізрайлевих, щоб перейти в он тую землю, що надїлив їм Господь?

32:8 Так зробили батьки ваші, як я посилав їх у Кадес-Барнеа, розгледїти землю:

32:9 Вони добрались до долини Эсколя і розглянули землю; а потім відхилили вони серце синів Ізраїля, щоб вони не йшли в землю, що надїлив їм Господь.

32:10 І запалав Господь гнївом того часу і поклявся словами:

32:11 Люде ті, що вийшли з Египту, від двайцяти років і старше, не побачять землї, що про неї я клявся Авраамові, та Ізаакові та Яковові, бо не зовсїм слухали вони мене.

32:12 Окрім Калеба, сина Ефуна Кенизїя та Йозея Нуненка; сї бо завсїди ійшли слїдом за Господом.

32:13 І запалав Господь гнївом проти Ізраїля, і допустив, щоб він блукав по степу сорок років, аж поки не вимерло все кодло, що коїло ледарство перед очима Господа.

32:14 І се постали ви намість батьків ваших, одріддє грішників, щоб іще побільшити лютість гнїва Господнього на Ізраїля.

32:15 Коли ж ви одвернетесь від його, так держати ме сей нарід ще довше у степу, і погубите ви увесь нарід сей.

32:16 І приступили вони до його та й промовляли: Побудуємо тут кошарі для стад наших і міста про дїтвору нашу;

32:17 А самі чим швидче узброїмось та й рушимо поперед синів Ізрайлевих, аж приведемо їх на займища їх; а дїти наші остануться в утверджених містах задля осадників країни сієї.

32:18 Не вернемось до господи нашої, поки кожен із синів Ізраїлевих не дістане наслїддя свого.

32:19 Бо не хочемо дїлити з ними наслїддя по другім боцї Йорданї, тим що досталось нам наслїддє наше по сїм боцї Йорданї, на схід соньця.

32:20 І каже їм Мойсей: Коли так зробите се дїло, коли узброїтесь на війну перед Господом,

32:21 І всї між вами, що узброєні, пійдуть перед Господом за Йордань, покіль він не прожене ворогів своїх перед собою,

32:22 І впокорена буде земля Господеві, а ви тодї вернетесь, то будете безвинні перед Господом і перед Ізраїльом; і буде земля ся власностю вашою перед Господом.

32:23 А коли так не вчините, то согрішили ви проти Господа; і знайте, що гріх ваш знайде вас.

32:24 Будуйте собі міста про малечу вашу і кошарі про дрібну скотину вашу, та справдїте, що вийшло з уст ваших.

32:25 І промовили сини Гадові і сини Рубенові до Мойсея так: Слуги твої вчинять, що добродїй наш повелїв нам.

32:26 Малеча наша, жени наші, стада наші й уся наша скотина будуть там, у городах Гілеада;

32:27 Твої ж слуги, усї на війну узброєні, пійдуть перед Господом на війну, як добродїй мій промовив.

32:28 І повелїв про них Мойсей Єлеазарові, сьвященникові, та Йозейові Нуненкові, та головам батькових поколїнь Ізраїля;

32:29 І каже до них Мойсей: Коли всї узброєні сини Гадові і сини Рубенові перейдуть з вами перед Господом через Йордань, і впокорена буде земля ся перед вами, так оддасьте їм у державу Гілеад землю;

32:30 Коли ж не узброєні перейдуть вони з вами, тодї нехай оселяться між вами в Канаан землї.

32:31 І відповіли синове Гадові та синове Рубенові кажучи: Як казав Господь слугам твоїм, так зробимо.

32:32 Перейдемо узброєні перед Господом у Канаан землю, а наша наслїдня держава нехай по сїм боцї Йорданї буде.

32:33 І надїлив їм Мойсей, синам Гадовим та синам Рубеновим та половинї поколїння Манассії, сина Йосифового, царство Сигона, царя Аморіїв, та царство Ога, царя Базанського, землю з городами її, у всїх границях її, міста по всїй країнї.

32:34 І побудували сини Гадові: Дибон да Атарот та Ароер,

32:35 Та Атарот-Шофан, та Язер, та Йогбега,

32:36 Бет-Нимра і Бет-Гаран, утверджені міста і кошарі для дрібної скотини.

32:37 А сини Рубенові побудували: Гезбон та Єлале та Кирятаїм,

32:38 Та Небо та Бааль-Меон, перемінивши їх імена, та Сибму; і подавали нові прізвища містам, що побудували.

32:39 Сини ж Макіра Манассеєнка двинули на Гілеад і заняли його; і прогнали Аморіїв, що жили там.

32:40 І надїлив Мойсей Макірові Манассеєнкові Гілеад; і він осївся там.

32:41 Яір же Манассієнко пійшов і заняв села їх та й назвав їх Яїровими селами.

32:42 А Нобах двинув і заняв Кенат і займища його та й назвав його своїм імям Нобах.

33:1 Се шляхи синів Ізрайлевих, що вийшли з Египецької землї з полками своїми, під приводом Мойсейовим та Ароновим.

33:2 А Мойсей позаписував виходи їх по шляхах їх, як заповідав Господь. І се шляхи їх по виходах їх:

33:3 Рушили вони з Раємзесу в первому місяцї на пятнайцятий день первого місяця. На другий день після паски вийшли сини Ізраїля під сильною рукою, перед очима всїх Египтян.

33:4 А Египтяне ховали первенцїв своїх, що побив Господь між ними; і звершив Господь суд над богами їх.

33:5 І рушили сини Ізрайлеві від Раємзеса та й отаборились у Суккотї.

33:6 І рушили вони із Суккоту та й отаборились ув Етамі, що край степу.

33:7 І рушили з Етаму та й повернули на Пі-Гахирот, що проти Бааль-Зефона, та й отаборились перед Микдолем.

33:8 І рушили з Пі-Гахироту та й перебріли серединою моря в степ, та й ійшли три днї ходи у степу Етам, та й отаборились коло Мари.

33:9 І рушили від Мари та й прийшли в Елїм; а в Елїмі знайшли дванайцять криниць і сїмдесять пальмових дерев; і отаборились там.

33:10 І рушили з Елїма та й отаборились над Червоним морем.

33:11 І рушили з над Червоного моря та й отаборились у Син степу.

33:12 І рушили із Син степу та й отаборились у Дофцї.

33:13 І рушили з Дофки, та й отаборились в Алушу.

33:14 І рушили з Алуша та й отаборились у Рефидимі; і не мали там люди води до пиття.

33:15 І рушили з Рефидиму та й отаборились у Синай степу.

33:16 І рушили із Синай степу та й отаборились коло Кіброт-Гаттаява.

33:17 І рушили від Кіброт-Гаттаява та й отаборились у Газеротї.

33:18 І рушили з Газерота та й отаборились у Ритмі.

33:19 І рушили з Ритми та й отаборились у Риммон-Перезї.

33:20 І рушили з Риммон-Переза та й отаборились у Либнї.

33:21 І рушили з Либни та отаборились у Риссї.

33:22 І рушили з Рисси та й отаборились у Кегелатї.

33:23 І рушили з Кегелата та й отаборились під Шефер горою.

33:24 І рушили від Шефер гори та й отаборились у Гарадї.

33:25 І рушили з Гаради та й отаборились у Макелотї.

33:26 І рушили з Макелоти та й отаборились у Талатї.

33:27 І рушили з Талати та й отаборились у Таратї.

33:28 І руши ли з Тарати та й отаборились у Митцї.

33:29 І рушили з Митки та й отаборились у Гашмонї.

33:30 І рушили з Гашмона та й отаборились у Мозеротї.

33:31 І рушили з Мозерота та й отаборились у Бене-Яаканї.

33:32 І рушили з Бене-Яакана та й отаборолись у Гор-Гідгадї.

33:33 І рушили з Гор-Гідгада та й отаборились у Йотбатї.

33:34 І рушили з Йотбата та й отаборились ув Абронї.

33:35 І рушили з Аброна та й отаборились у Езйон-Гебер.

33:36 І рушили з Езйон-Гебера та й отаборились у Зин степу, се Кадес.

33:37 І рушили із Кадесу та й отаборились на Гор горі, на границї землї Едомської.

33:38 І зійшов Арон сьвященник на Гор гору, по слову Господньому, та й умер там у сороковому роцї після виходу синів Ізрайлевих із Египту, у пятому місяцї, на первий день місяця.

33:39 Аронового ж віку було сто двайцять і три роки, як умер він на Гор горі.

33:40 І почув царь Арадський, Кананїй, що жив на полуденнїй частинї в Канаан землї, перечув, що наступають синове Ізрайлеві.

33:41 І рушили вони від Гор гори та й отаборились у Залмонї.

33:42 І рушили із Залмони та й отаборились у Пупонї.

33:43 І рушили із Пупона та й отаборились в Оботї.

33:44 І рушили з Обота та й отаборились у Ійм Абаримі, на границї Моаба.

33:45 І рушили з Ійма та й отаборились у Дибон-Гадї.

33:46 І рушили з Дибон-Гаду та й отаборились в Алмон Диблатаїмі.

33:47 І рушили з Алмон-Диблатаїма та й отаборились під Абарим горами на проти Небо.

33:48 І рушили від Абарим гір та й отаборились на степах Моабських, на Йорданї проти Єрихону.

33:49 І отаборились на Йорданї, від Бет-Єзімотя до Абель-Ситтима на рівнинах Моаба.

33:50 І промовив Господь на рівнинах Моабських, над Йорданом проти Єрихону кажучи:

33:51 Промов до синів Ізраїля і скажи їм:

33:52 Як перейдете через Йордань в Канаан землю, так проганяйте всїх осадників тієї землї перед собою і руйнуйте всї тесані ідоли їх; і всї виливані балвани поруйнуйте, і всї жертівники високі спустоште,

33:53 І запануєте над землею сією та й осядетесь там, бо вам оддав я землю сю як власність.

33:54 І роздїлите землю по жеребу між родинами вашими; у кого душ більше, тому побільшите наслїддє, а в кого буде меньше, тому поменьшите наслїддє. Де кому випаде жереб, те буде наслїддє його.

33:55 Коли ж не повиганяєте осадників сієї землї перед собою, так останок їх буде колючками в очах у вас і терниною під боками в вас, і тїснити муть вас на землї, де живете ви.

33:56 І станеться, що зроблю з вами те, що я задумав з ними зробити.

Лк 5:1–11

1 І сталось, як народ товпивсь до Него слухати слово Боже, Він стояв коло озера Генисарецького.

2 І побачив два човни, що стояли край озера, рибалки ж, одійшовши від них, полоскали неводи.

3 Ввійшовши ж ув один з човнів, що був Симонів, просив його від землї відчалити трохи. І сївши, навчав народ із човна.

4 Як же перестав глаголати, рече до Симона: Поступи на глибінь, та закиньте неводи ваші на ловитву.

5 І озвавшись Симон, каже Йому: Наставниче, всю ніч трудившись, нїчого не піймали ми; тільки ж, по слову Твоєму, закину невода.

6 І, се зробивши, вловили пребагато риби; роздер ся ж невід їх,

7 і махнули вони на товаришів своїх, що були в другому човнї, щоб прийшли помогти їм. І прийшли вони, й сповнили обидва човни, так що потопали вони.

8 Бачивши ж Симон Петр, припав до колїн Ісусових, кажучи: Йди від мене: бо я чоловік грішний, Господи.

9 Страх бо обняв його і всїх із ним од улову риби, що вловили.

10 Так само й Якова і Йоана, синів Зеведеєвих, що були спільниками Симоновими. І рече до Симона Ісус: Не лякай ся, від нинї людей ловити меш.

11 І пригнавши вони човни свої до берега, та покинувши все, пійшли слїдом за Ним.

Пс 38:1–22

1 Псальма Давидова на спомин. Господи, не картай мене в гнїві твому, не карай у досадї твоїй.

2 Бо стріли твої прошибли мене, і рука твоя спустилась на мене.

3 Нема здорового місця на моїм тїлї задля гнїву твого; нема спокою в костях моїх задля гріха мого.

4 Бо несправедливостї мої спали на голову мою, як тягарь великий, вони затяжкі для мене.

5 Смердять, гниють рани мої задля нерозуму мого.

6 Я скорчився, над міру зігнувся; сумуючи, цїлий день похожаю.

7 Бо стегна мої ранами зовсїм покриті, і нема здорового місця на тїлї моїм.

8 Я знемігся і занепав надто, я ридаю від жалю серця мого.

9 Господи, перед тобою все бажаннє моє, і зітханнє моє не є перед тобою закрите.

10 Серце моє бьється, опустила мене моя сила, і сьвітло очей моїх, вже й його нема в мене.

11 Мої други й побратими мої оддалеки стали від нужди моєї; і родина моя стоїть оподаль.

12 А ті, що наважили на життє моє, заставили сїла для мене; і ті, що бажають нещастя мого, говорять, як зробити менї пакість, вони цїлий день про зраду міркують.

13 Я ж, як глухий, не чую, і як нїмий, що уст своїх не отворить.

14 Я став, як чоловік, що не чує, в котрого устах нема оправдання.

15 Бо на тебе, Господи, надїюся; ти даси відповідь, Господи, Боже мій.

16 Бо я сказав: Ой, щоб вони не втїшались надо мною! Як я спотикнуся, вони величаються проти мене!

17 Я бо мало що не кульгаю, і біль мій все передо мною.

18 Бо я виявляю несправедливість мою; я зажурився задля гріха мого.

19 Мої ж вороги жиють, набрали сили, і багацько їх, що ненавидять мене без причини.

20 І хто злом оддячує добро, ті проти мене, я бо про добро дбаю.

21 Не опусти мене, Господи, Боже мій, будь недалеко від мене.

22 Спіши на поміч менї, Господи, мій спасителю!