БІБЛІЯБайкальське видання
UK
Налаштування

О Церкви и единстве

о пастырях, об общине, о проповеди Слова

Поки що лише російською

Молитви з Письма

Молитва Павла о силе внутреннего человекаЕф 3:14–21

Еф 3:14–21

14 Того ж то приклоняю колїна мої перед Отцем Господа нашого Ісуса Христа,

15 від котрого всяке отцївство на небесах і на землї зветь ся,

16 щоб дав вам по багацтву слави своєї утвердитись силою через Духа Його у нутряному чоловіку,

17 щоб Христос вселив ся вірою в серця ваші, щоб ви, закоренившись і оснувавшись у любови,

18 могли зрозуміти з усїма сьвятими, що таке ширина, й довжина, й глибина, й висота,

19 і зрозуміти любов Христову, що перевисшує (всякий) розум, щоб сповнились усякою повнею Божою.

20 Тому ж, хто може зробити геть більш над усе, чого просимо або думаємо, по силї, що дїйствує в вас.

21 Тому слава в церкві в Христї Ісусї по всї роди на віки вічні. Амінь.

Первосвященническая молитва ХристаІв 17:20–23

Да будут все едино.

Ів 17:20–23

20 Не про сих же тільки молю, а також і про тих, що задля слова їх увірують у мене,

21 щоб усї одно були: яко ж Ти, Отче, в менї і я в Тобі, щоб і вони в нас одно були, щоб сьвіт увірував, що Ти мене післав єси.

22 І славу, що дав єси менї, дав я їм, щоб були одно, яко ж ми одно.

23 Я в них і Ти в менї, щоб були звершені в одно, і щоб зрозумів сьвіт, що Ти мене післав єси і полюбив їх, яко ж мене полюбив єси.

Молитва церкви о дерзновенииДії 4:24–31

Дії 4:24–31

24 Вони ж, вислухавши те, однодушно підняли голос до Бога й промовили: Владико, Ти єси Бог, що сотворив небо, і землю, і море, і все, що в них;

25 котрий устами Давида, слуги Твого, промовив: Чого збунтувались погане, і люде задумують марні речі?

26 Повставали царі земні, і князї зібрались докупи на Господа й на Христа Його.

27 Бо зібрали ся справдї на сьвятого Сина Твого Ісуса, що Його помазав єси, і Ірод, і Понтийський Пилат з поганами й людьми Ізраїлськими,

28 зробити, що Твоя рука і рада Твоя наперед призначили статись.

29 І нинї, Господи, споглянь на закази їх, і дай слугам Твоїм з усякою одвагою промовляти слово Твоє,

30 і простягай руку Твою на сцїленнє, і нехай ознаки й чудеса стають ся через імя сьвятого Сина Твого Ісуса.

31 А як помолились вони, захитало ся місце, де зібрались, і сповнились усї Духом сьвятим, і промовляли слово Боже з одвагою.

Как хорошо жить братьям вместеПс 133

О единстве.

Пс 133

1 Посходня пісня Давидова. Глянь, як добре і як любо, коли брати жиють вкупі!

2 Як пахуще миро на голові, що на бороду спадає, на бороду Аарона, що спадає на край одежі його;

3 Як роса Єрмонська, що на горби Сиона спадає; там бо післав Господь людям благословеннє і життє по віки.

Молитва Павла о духе премудростиЕф 1:15–23

Еф 1:15–23

15 Того й я, чувши про вашу віру в Господа Ісуса і любов до всїх сьвятих,

16 не перестаю дякувати за вас, роблячи спомин про вас у молитвах моїх,

17 щоб Бог Господа нашого Ісуса Христа, Отець слави, дав вам духа премудрости й відкриття на познаннє Його,

18 просьвічені очі серця вашого, щоб зрозуміли ви, що за впованнє поклику Його, і що за багацтво славного наслїддя Його в сьвятих,

19 і що за безмірне величчє сили Його в нас, котрі віруємо, по дїйству превеликої потуги Його,

20 котру вдїяв у Христї, воскресивши Його з мертвих і посадивши по правицї в себе на небесах,

21 вище всякого начальства, і власти, і сили, і панування, і всякого імени, названого не тільки в сьому віку, та й у будучому,

22 і все покорив під ноги Його, й дав Його яко голову над усїм у церкві,

23 котра єсть тїло Його, повня Того, хто сповняє все у всьому.

Один Господь, одна вера, одно крещениеЕф 4:1–6

Еф 4:1–6

1 Благаю ж оце вас я, вязник у Господї, ходити достойно поклику, яким вас покликано,

2 з усякою смирнотою й тихостю, з довготерпеливістю, терплячи один одного в любови,

3 стараючись держати єдиненнє духа в мирному союзї.

4 Одно тїло й один дух, яко ж і покликані в одній надїї вашого покликання;

5 один Господь, одна віра, одно хрещеннє,

6 один Бог і Отець усїх, що над усїма й через усїх і в усїх вас.

Молитесь о нас, чтобы слово Господне распространялось2 Сол 3:1–2

О проповеди.

2 Сол 3:1–2

1 На останок, молїтесь, браттє, за нас, щоб слово Господнє ширилось та славилось, яко ж і в вас,

2 і щоб нам визволитись од безпутних і лукавих людей; бо не у всїх віра.

Как возлюбленны селения ТвоиПс 84

Пс 84

1 Проводиреві хора: На Гиттейських; для синів Корея, псальма. Що за любі домівки твої, Господи сил небесних!

2 Бажає і лине душа моя до двора Господнього; серце моє і тїло моє радісно взивають до Бога живого.

3 Навіть горобець знайшов собі домівку, і ластівка гнїздо своє, де кладуть писклят своїх, а я жертвеники твої, Господи сил небесних, мій царю і мій Боже!

4 Щасливий, хто жиє в домі твоїм! По віки будуть тебе хвалити!

5 Щасливий чоловік, котрого сила в тобі, у кого в серцї дорога до тебе!

6 Йдучи долиною плачу, переміняють її в місця водисті: весняний дощ покриває її благословеннєм.

7 Що раз набирають сили; кожний з них явиться перед Богом в Сионї.

8 Господи, Боже сил небесних, вислухай молитву мою, почуй, Боже Якова!

9 Ти, щите наш; поглянь, Боже, і подивися на лице помазанника твого!

10 Один бо день у твому дворі лучший над тисяч де-небудь; волю лучше у порога стояти в домі Бога мого, як жити у шатрах беззаконних.

11 Бо Господь Бог — сонце й щит; Господь дасть ласку і славу, та й не уйме добра тим, що жиють в чистотї.

12 Господи сил небесних! Щасливий чоловік, що вповає на тебе!

Що каже Письмо

Ів 17:21–21

21 щоб усї одно були: яко ж Ти, Отче, в менї і я в Тобі, щоб і вони в нас одно були, щоб сьвіт увірував, що Ти мене післав єси.

Псалми

Пс 84

Пс 84

1 Проводиреві хора: На Гиттейських; для синів Корея, псальма. Що за любі домівки твої, Господи сил небесних!

2 Бажає і лине душа моя до двора Господнього; серце моє і тїло моє радісно взивають до Бога живого.

3 Навіть горобець знайшов собі домівку, і ластівка гнїздо своє, де кладуть писклят своїх, а я жертвеники твої, Господи сил небесних, мій царю і мій Боже!

4 Щасливий, хто жиє в домі твоїм! По віки будуть тебе хвалити!

5 Щасливий чоловік, котрого сила в тобі, у кого в серцї дорога до тебе!

6 Йдучи долиною плачу, переміняють її в місця водисті: весняний дощ покриває її благословеннєм.

7 Що раз набирають сили; кожний з них явиться перед Богом в Сионї.

8 Господи, Боже сил небесних, вислухай молитву мою, почуй, Боже Якова!

9 Ти, щите наш; поглянь, Боже, і подивися на лице помазанника твого!

10 Один бо день у твому дворі лучший над тисяч де-небудь; волю лучше у порога стояти в домі Бога мого, як жити у шатрах беззаконних.

11 Бо Господь Бог — сонце й щит; Господь дасть ласку і славу, та й не уйме добра тим, що жиють в чистотї.

12 Господи сил небесних! Щасливий чоловік, що вповає на тебе!

Пс 122

Пс 122

1 Посходня пісня Давидова. Звеселився я, коли казали менї: Ходїм до дому Господнього!

2 Наші ноги стояти муть у брамах твоїх, Єрусалиме!

3 Єрусалиме! Збудований, як город, кріпко замкнутий,

4 Куди поколїння приходять, поколїння Господнї, на сьвідченнє Ізраїля, імя Господнє прославляти!

5 Там бо стоять престоли суду, престоли дому Давидового.

6 Просїть спокою для Єрусалиму! Нехай дасть Бог щасну долю тим, що люблять тебе!

7 Нехай буде мир серед мурів твоїх, і супокій певний в палатах твоїх!

8 Задля братів моїх і другів моїх скажу: мир з тобою!

9 Ради дому Господа, Бога нашого, всякого добра тобі бажаю.

Пс 133

Пс 133

1 Посходня пісня Давидова. Глянь, як добре і як любо, коли брати жиють вкупі!

2 Як пахуще миро на голові, що на бороду спадає, на бороду Аарона, що спадає на край одежі його;

3 Як роса Єрмонська, що на горби Сиона спадає; там бо післав Господь людям благословеннє і життє по віки.