Об Отечестве и мире
о властях, о мире во всём мире, о воинах и гонимых
Поки що лише російською
Молитви з Письма
Молиться за всех человеков, за царей1 Тим 2:1–4
1 Тим я молю перш усього творити благання, молитви, дякування за всїх людей,
2 за царів і за всїх, що мають власть, щоб тихим і спокійним життєм нам жити у всякому благочестї і чистотї.
3 Се бо добре і приятно перед Спасителем нашим Богом,
4 котрий хоче, щоб усї люде спасли ся і до розуміння правди прийшли.
Заботьтесь о благосостоянии городаЄр 29:7–7
7 Дбайте про добро того міста, куди я вас позасилав, і молїтесь за його Господеві, бо його гаразд — і ваш гаразд.
Боже, даруй царю Твой судПс 72
О справедливом правителе.
1 Про Соломона. Боже! Суд твій дай цареві, і справедливість синові царя.
2 Нехай судить народ твій по справедливостї, і бідних твоїх по правдї.
3 Гори і підгіря давати муть блага людям, як буде справедливість.
4 Нехай він судить правду пригнобленим людям; нехай спасає дїтей бідолашного, а гнобителя нехай він розтопче.
5 Будуть боятись тебе з роду в рід, як довго сонця і місяця стане.
6 Він зійде, як дощ на скошену луку, як злива, наповаюча землю.
7 В днї його зацвите праведник, і буде достаток спокою, аж поки місяця не стане.
8 І буде він царювати від моря до моря, і від ріки аж по краї землї.
9 Перед ним схиляться жителї пустинї, і вороги його будуть цїлувати землю;
10 Царі Тарзийські, і з островів, принесуть дарунки, заплатять данину царі Шеви і Севи.
11 Перед ним поклоняться всї царі, йому служити муть всї народи.
12 Він бо спасе бідного, що о поміч кличе, і пригнобленого, що жадного помічника не має.
13 Він змилосердуєсь над мізерним і бідним, і спасе душі бідних.
14 Від гнету і насилля вибавить їх душі, і кров їх буде дорога перед його очима.
15 І буде він жити, і давати муть йому золото із Шеви; і будуть завсїди за його молитись, і що дня його благословити.
16 Будуть достатки збіжа на землї, на гірських верховинах; як Ливанські лїси, так зашумить колос; і зацвитуть люде в городах, як зїлля на землї.
17 Імя його вічне; доки сонця стане, буде імя його; в йому будуть один одного благословити: всї народи будуть прославляти його.
18 Благословен Господь Бог, Бог Ізраїля, що творить чудеса сам один тілько!
19 І благословенне імя його по віки! І наповниться цїла земля славою його! Амінь, нехай так буде, Амінь!
20 Конець молитвам Давида, сина Ессейового.
Просите мира ИерусалимуПс 122
1 Посходня пісня Давидова. Звеселився я, коли казали менї: Ходїм до дому Господнього!
2 Наші ноги стояти муть у брамах твоїх, Єрусалиме!
3 Єрусалиме! Збудований, як город, кріпко замкнутий,
4 Куди поколїння приходять, поколїння Господнї, на сьвідченнє Ізраїля, імя Господнє прославляти!
5 Там бо стоять престоли суду, престоли дому Давидового.
6 Просїть спокою для Єрусалиму! Нехай дасть Бог щасну долю тим, що люблять тебе!
7 Нехай буде мир серед мурів твоїх, і супокій певний в палатах твоїх!
8 Задля братів моїх і другів моїх скажу: мир з тобою!
9 Ради дому Господа, Бога нашого, всякого добра тобі бажаю.
Перекуют мечи на оралаІс 2:4–4; Мих 4:3–3
О мире во всём мире.
4 І судити ме він народи, й картати ме многих людей; і перероблять мечі свої на леміші, а списи свої на серпи, й не буде народ на народ меча підіймати, та й не буде більше вчитись воювати.
3 І судити ме він між народами многими й буде картати потужні племена по краях далеких; і перекують вони мечі свої на рала, а списи свої — на серпи; не підійме меча народ на народ, і не будуть учитись воювати.
Блаженны миротворцыМт 5:9–9
9 Блаженні миротворцї, бо такі синами Божими звати муть ся.
Молитва Даниила о народеДан 9:4–19
Покаяние за себя и за народ.
4 І молився я Господеві Богові мойму, й сповідався, й говорив: Благаю тебе, Господи, Боже великий і дивний, додержуючий завіт і ласку до тих, що тебе люблять і певнять прикази твої!
5 Ми согрішили, творили неправедність, поводились упрямо й відступали від заповідей твоїх і від постанов твоїх,
6 І не слухали слуг твоїх, пророків, що від твого імени вговорювали царів наших і князїв наших, і батьків наших, і ввесь народ у країнї.
7 В тебе, Господи, справедливість, а в нас на лицях сором аж по сей день, у кожного Юдея, ув осадників Ерусалимських і в усього Ізраїля, в близьких і далеких по всїх краях, куди ти вигнав їх за відступництво їх, із яким вони відступили від тебе.
8 Господи! в нас на лицях сором, у царів наших, у князїв наших і в батьків наших, ми бо согрішили перед тобою,
9 А в Господа, Бога нашого, милосердє і прощеннє. Ми бо ворохобились проти нього.
10 І не слухали голосу Господа, Бога нашого, щоб жити по його закону, який дав нам через слуг своїх, пророків.
11 І ввесь Ізраїль переступив закон твій і відвернувся, щоб не слухати голосу твого; за те ж і спав на нас проклін та клятьба, що написані в законї слуги Божого, Мойсея, бо ми согрішили перед ним.
12 І він здїйснив слова свої, що вирік на нас та на суддїв наших, що нас судили, допустивши на нас велике лихо, якого не бувало під небесами, а яке довершилось над Ерусалимом.
13 Як написано в законї Мойсейовім, так усе се лихо спало на нас; але ми не благали Господа, Бога нашого, щоб (допоміг) нам відвернутись від гріхів наших і зрозуміти правду твою.
14 Виглядїв Господь се нещастє й наслав його на нас, бо Господь, Бог наш, справедливий у всїх дїлах своїх, які чинить, але ми не слухали його голосу.
15 А тепер Господи, Боже наш, вивівший нарід твій з землї Египецької рукою сильною й являючий славу твою по сей день, (ми признаємо, що) ми прогрішились і коїли безбожність.
16 Та Господи! при всїй справедливостї твоїй нехай відвернеться гнїв твій і досада твоя від міста твого Ерусалиму, й від сьвятої гори твоєї; се бо за гріхи наші й злочини батьків наших Ерусалим і народ твій терпить наругу від усїх, що навкруги нас.
17 Тепер же почуй, Боже наш, молитву слуги твого й благаннє його і глянь ласкавим лицем твоїм на спустошену сьвятиню твою, задля тебе самого, Господи.
18 Прихили, Боже мій, ухо твоє й вислухай, відтули очі твої й зглянься на спустошеннє наше й на місто, що на ньому назване ймя твоє; ми бо складаємо перед тебе благання наші, покладаючи надїю не на праведність нашу, а на твоє велике милосердє.
19 Господи, вислухай! Господи, прости! Господи, вваж і вчини; не зволїкай задля тебе самого, Боже мій, бо твоє ймення назване на містї твому й на народї твому!
Услышит тебя Господь в день скорбиПс 20
О воинах и власти.
1 Проводиреві хора: Псальма Давидова. Господь нехай вислухає тебе в день тїсноти; імя Бога Якового нехай заступить тебе.
2 Нехай пошле тобі поміч із сьвятинї та із Сиона нехай спроможе тебе.
3 Нехай згадає про всї жертви твої, і твій приніс цїлопалення нехай прийме.
4 І нехай дасть тобі по серцї твоєму, і сповнить всяку думку твою.
5 Звеселїмся спасеннєм твоїм, і піднесїм стяг в імя Бога нашого. Господь нехай сповнить всї просьби твої.
6 Тепер я знаю, що Господь спасає помазанця свого; з небес сьвятостї своєї вислухає його дїлами спасення правицї своєї.
7 Одні славляться колесницями, а другі кіньми, ми ж імям Господа, Бога нашого.
8 Вони хляють і падають, ми ж стоїмо і держимось просто.
9 Господи, спаси! Царю, вислухай нас в день поклику нашого!
Що каже Письмо
1 Тим я молю перш усього творити благання, молитви, дякування за всїх людей,
2 за царів і за всїх, що мають власть, щоб тихим і спокійним життєм нам жити у всякому благочестї і чистотї.
7 Дбайте про добро того міста, куди я вас позасилав, і молїтесь за його Господеві, бо його гаразд — і ваш гаразд.
Псалми
Пс 122
1 Посходня пісня Давидова. Звеселився я, коли казали менї: Ходїм до дому Господнього!
2 Наші ноги стояти муть у брамах твоїх, Єрусалиме!
3 Єрусалиме! Збудований, як город, кріпко замкнутий,
4 Куди поколїння приходять, поколїння Господнї, на сьвідченнє Ізраїля, імя Господнє прославляти!
5 Там бо стоять престоли суду, престоли дому Давидового.
6 Просїть спокою для Єрусалиму! Нехай дасть Бог щасну долю тим, що люблять тебе!
7 Нехай буде мир серед мурів твоїх, і супокій певний в палатах твоїх!
8 Задля братів моїх і другів моїх скажу: мир з тобою!
9 Ради дому Господа, Бога нашого, всякого добра тобі бажаю.
Пс 72
1 Про Соломона. Боже! Суд твій дай цареві, і справедливість синові царя.
2 Нехай судить народ твій по справедливостї, і бідних твоїх по правдї.
3 Гори і підгіря давати муть блага людям, як буде справедливість.
4 Нехай він судить правду пригнобленим людям; нехай спасає дїтей бідолашного, а гнобителя нехай він розтопче.
5 Будуть боятись тебе з роду в рід, як довго сонця і місяця стане.
6 Він зійде, як дощ на скошену луку, як злива, наповаюча землю.
7 В днї його зацвите праведник, і буде достаток спокою, аж поки місяця не стане.
8 І буде він царювати від моря до моря, і від ріки аж по краї землї.
9 Перед ним схиляться жителї пустинї, і вороги його будуть цїлувати землю;
10 Царі Тарзийські, і з островів, принесуть дарунки, заплатять данину царі Шеви і Севи.
11 Перед ним поклоняться всї царі, йому служити муть всї народи.
12 Він бо спасе бідного, що о поміч кличе, і пригнобленого, що жадного помічника не має.
13 Він змилосердуєсь над мізерним і бідним, і спасе душі бідних.
14 Від гнету і насилля вибавить їх душі, і кров їх буде дорога перед його очима.
15 І буде він жити, і давати муть йому золото із Шеви; і будуть завсїди за його молитись, і що дня його благословити.
16 Будуть достатки збіжа на землї, на гірських верховинах; як Ливанські лїси, так зашумить колос; і зацвитуть люде в городах, як зїлля на землї.
17 Імя його вічне; доки сонця стане, буде імя його; в йому будуть один одного благословити: всї народи будуть прославляти його.
18 Благословен Господь Бог, Бог Ізраїля, що творить чудеса сам один тілько!
19 І благословенне імя його по віки! І наповниться цїла земля славою його! Амінь, нехай так буде, Амінь!
20 Конець молитвам Давида, сина Ессейового.