Об обидящих и примирение

Мт 6:9–13

9 Тим же то молїться ось як: Отче наш, що на небі! Нехай святить ся імя твоє.

10 Нехай прийде царство твоє. Нехай буде воля твоя, як на небі, так і на землї.

11 Хлїб наш щоденний дай нам сьогоднї.

12 І прости нам довги наші, як і ми прощаємо довжникам нашим.

13 І не введи нас у спокусу, а ізбави нас од лукавого. Бо твоє єсть царство й сила, й слава по віки. Амінь.

1 Кор 13:4–8

4 Любов довго терпить, милосердує; любов не завидує; любов не величаєть ся, не надимаєть ся,

5 не осоромлює, не шукає свого, не пориваєть ся до гнїву, не думає лихого;

6 не веселить ся неправдою, а веселить ся правдою;

7 все покриває, всьому йме віри, на все вповає, все терпить.

8 Любов нїколи не впадає (гине); чи то ж пророцтва, вони впадуть; чи то мови, вони замовкнуть; чи то знаннє, воно зникне.

Мт 5:43–48

43 Чували ви, що сказано: Люби ближнього твого, й ненавидь ворога твого.

44 Я ж вам глаголю: Любіть ворогів ваших, благословляйте, хто клене вас, робіть добро, хто ненавидить вас, і молїть ся за тих, що обижають вас і гонять вас;

45 щоб вам бути синами Отця вашого, що на небі; Він бо велить сонцю своєму сходити над лихими й над добрими, й посилає дощ на праведних і неправедних.

46 Бо коли ви любите тих, що люблять вас, то за що вам нагорода? хиба й митники не те саме роблять?

47 І коли витаєте тільки братів ваших, то що надто робите? хиба й митники не так роблять?

48 Оце ж бувайте звершені, як Отець ваш, що на небі, звершений.

Лк 23:34–34

34 Ісус же рече: Отче, відпусти їм; не знають бо, що роблять.

Еф 4:26–27

26 Гнївайтесь та й не грішіть: нехай сонце не зайде у гнїві вашому.

27 Анї давайте місця дияволу.

Еф 4:31–32

31 Усяка гіркість, і гнїв, і ярость, і крик, і лайка нехай зникне од вас із усїм лихим.

32 Бувайте ж один до одного добрі, милосерні, прощаючи один одному, яко ж і Бог у Христї простив вам.

Мт 6:12–12

12 І прости нам довги наші, як і ми прощаємо довжникам нашим.

Мт 6:14–15

14 Бо коли прощати мете людям провини їх, то й Отець ваш небесний прощати ме вам.

15 Як же не прощати мете людям провин їх, то й Отець ваш небесний не прощати буде провин ваших.

Пс 133

1 Посходня пісня Давидова. Глянь, як добре і як любо, коли брати жиють вкупі!

2 Як пахуще миро на голові, що на бороду спадає, на бороду Аарона, що спадає на край одежі його;

3 Як роса Єрмонська, що на горби Сиона спадає; там бо післав Господь людям благословеннє і життє по віки.

Пс 139:23–24

23 Розглянь мене, Боже, і пізнай серце моє! Випробуй мене, і пізнай думки мої!

24 І подивись, чи йду я дорогою труду, і веди мене дорогою вічною.

Дії 7:60–60

60 Приклонивши ж колїна, покликнув голосом великим: Господи, не постав їм сього за гріх. І, се промовивши, уснув.

Рим 12:14–21

14 Благословляйте тих, хто гонить вас; благословляйте, а не кленїть.

15 Радуйте ся з тими, хто радуєть ся, і плачте з тими, хто плаче.

16 Однаково один з одним думайте. Високо про себе не думайте, а до смиренних нахиляйтесь. Не бувайте мудрі самі в себе.

17 Нїкому злом за зло не оддавайте. Дбайте про добре перед усїма людьми.

18 Коли можна, скільки (се) од вас, з усїма людьми майте мир.

19 Не відомщайте за себе, любі, а давайте місце гнїву (Божому), писано бо: Менї відомщеннє, я віддам, глаголе Господь.

20 Оце ж, коли голодує ворог твій, нагодуй його; коли жаждує, напій його; се бо роблячи, уголлє огняне згребеш на голову його.

21 Не давай ся подужати злу, а подужуй зло добром.

Пс 133

1 Посходня пісня Давидова. Глянь, як добре і як любо, коли брати жиють вкупі!

2 Як пахуще миро на голові, що на бороду спадає, на бороду Аарона, що спадає на край одежі його;

3 Як роса Єрмонська, що на горби Сиона спадає; там бо післав Господь людям благословеннє і життє по віки.