В беде и опасности
бедствия, стихия, засуха, война, заключённые
Поки що лише російською
Молитви з Письма
«Господи, помоги мне»Мт 15:25–25; Мт 14:30–30
Вопль ханаанеянки и тонущего Петра.
25 Вона ж, приступивши, поклонилась Йому, кажучи: Господи, поможи менї.
30 Та, бачивши сильний вітер, злякавсь, і, почавши тонути, кричав, говорячи: Господи, спаси мене.
«Не как Я хочу, но как Ты»Мт 26:39–39; Лк 22:42–42
Молитва Христа в Гефсимании: отдать трудное решение Богу.
39 І пройшовши трохи далїй, припав лицем своїм, молячись і глаголючи: Отче мій, коли можна, нехай мимо йде від мене чаша ся; тільки ж не як я хочу, а як Ти.
42 глаголючи: Отче, коли хочеш, мимо неси чашу сю від мене: тільки ж не моя воля, а Твоя нехай буде.
Живущий под кровом ВсевышнегоПс 91
Псалом защиты.
1 Хто під покровом Всевишнього, той буде в тїнї Всемогучого.
2 Я кажу до Господа: Ти моя пристань і твердиня, мій Бог, на його вповати буду.
3 Він бо спасе тебе від сїла птахоловця і від чуми погибельної.
4 І закриє тебе покровом своїм, ти знайдеш притулок під крилами його; щитом і тарчею буде правда його.
5 Не злякаєшся перед страхом серед ночі, перед стрілою, що в день летить.
6 Перед чумою, що в темряві ходить, перед заразою, що в день нївечить.
7 Тисяча впаде коло тебе, і десять тисячей правобіч від тебе, — тебе ж не займе.
8 Тілько будеш позирати очима твоїми і помсту над беззаконними бачити.
9 Ти бо Господа всевишнього, мою пристань, взяв собі за оселю.
10 Так, не постигне тебе жадне нещастє, і жадне лихо не приблизиться до шатра твого:
11 Бо він ангелам своїм звелить над тобою, берегти тебе на всїх дорогах твоїх.
12 На руках понесуть тебе, щоб нога твоя не спотикнулась о камінь.
13 На левів і зміїв будеш наступати, левчуків і гадюк ти розтопчеш.
14 Він любить мене, за те збавлю його; поставлю його на місцї певному, він бо знає імя моє.
15 Покличе мене, і озвуся, буду коло него в тїснотї; вислобоню його і прославлю.
16 Довгий вік йому дарую і дам побачити спасеннє моє.
Поднимаю глаза мои к горамПс 121
Главный псалом путешествующего.
1 Посходня пісня. Очі мої підношу на гори, звідки поміч моя прийде.
2 Поміч моя від Господа, що сотворив небо і землю.
3 Не дасть нозї твоїй спіткнутись; твій сторож не дрімає.
4 Бач! Сторож Ізраїля не задрімає, і не засне він.
5 Господь сторож твій, Господь тїнь твоя, праворуч у тебе.
6 Не вдарить на тебе сонце в день, нї в ночі місяць.
7 Господь заступить тебе від всякого лиха, він заступить душу твою.
8 Заступить Господь вихід твій і вхід твій від нинї по віки.
Буря на море: «Учитель! не печёшься ли Ты, что мы погибаем?»Мк 4:35–41
35 І рече їм того дня, як настав вечір: Перевезімось на той бік.
36 І, відпустивши народ, узяли Його, як був в човнї. І инші ж човни були з Ним.
37 І схопилась велика вітряна буря, а филї заливали човен, так що вже тонув.
38 А був Він на кермі, сплючи на подусцї. І розбудили Його, й кажуть Йому: Учителю, чи Тобі байдуже, що погибаємо?
39 І вставши, погрозив вітрові, і рече до моря: Мовчи, перестань! І втих вітер, і настала тишина велика.
40 І рече їм: Чого ви такі полохливі? Як се? нема в вас віри?
41 І полякались страхом великим; і казали один до одного: Хто оце Сей, що й вітер і море слухає Його?
Хотя бы не расцвела смоковницаАв 3:17–19
Радость в беде.
17 Та хоч би не цьвіла фиґовина, не родив виноградник, і оливина завяла; хоч би нива не дала хлїба, не стало овець в кошарі а товару в стайнях, —
18 То я й тодї буду веселий в Господї, й радуватись буду Богом спасення мого.
19 Бо Господь Бог — моя сила, він дасть менї сугакові ноги й виведе мене на високі гори.
Бог нам прибежищеПс 46
1 Проводиреві хора: для синів Корея: після голосу аламот, пісня. Бог нам прибіжище і сила, поміч скора в нещастях.
2 Тому не злякаємось, хоч би земля зворушилась і гори захитались серед моря.
3 Хоч би ревіли і пінились поводї його, гори тряслись від його досади.
4 Ріка — потоки її звеселяють город Божий, сьвяте місце домівок Найвисшого.
5 Бог серед него, він не захитається; Бог допоможе йому, як настане ранок.
6 Заворушились народи, захитались царства; підняв він свій голос — земля розтопилась.
7 Господь сил небесних з нами, висока твердиня наша Бог Якова.
8 Прийдїть, гляньте на дїла Господа, які знищення він допустив на землю!
9 Як смирить брань аж до краю землї, ломить лука, торощить спису, палить огнем колесницї!
10 Вгамуйтесь і пізнайте, що я Бог! Я вознесуся між народами, вознесуся на землї!
11 Господь сил небесних з нами, висока твердиня наша Бог Якова.
Исповедаюсь Тебе всем сердцемПс 138
Благодарение за ответ на молитву.
1 Давидова. Буду прославляти тебе з цїлого серця, і псальми тобі сьпівати перед потугами.
2 Буду поклонятись перед сьвятим храмом твоїм, і хвалити імя твоє задля милостї і правди твоєї; ти бо над усе возвеличив слово твоє й імя твоє.
3 В день, як я кликав тебе, ти озвався до мене; ти підняв силу душі моєї.
4 Будуть прославляти тебе, Господи, всї царі землї, коли почують слова уст твоїх;
5 І будуть сьпівати про дороги Господнї, і про велику славу Господню!
6 Господь високо; але він бачить пониженого, і гордого з далека пізнає.
7 Коли жити му в тїснотї, ти оживиш мене; проти лютостї ворогів моїх простреш руку твою, і правиця твоя заступить мене.
8 Господь докіньчить за мене; Господи, милість твоя вічна! Не покидай дїла рук твоїх!
Бог нам прибежище и силаПс 46
Опора в бедах.
1 Проводиреві хора: для синів Корея: після голосу аламот, пісня. Бог нам прибіжище і сила, поміч скора в нещастях.
2 Тому не злякаємось, хоч би земля зворушилась і гори захитались серед моря.
3 Хоч би ревіли і пінились поводї його, гори тряслись від його досади.
4 Ріка — потоки її звеселяють город Божий, сьвяте місце домівок Найвисшого.
5 Бог серед него, він не захитається; Бог допоможе йому, як настане ранок.
6 Заворушились народи, захитались царства; підняв він свій голос — земля розтопилась.
7 Господь сил небесних з нами, висока твердиня наша Бог Якова.
8 Прийдїть, гляньте на дїла Господа, які знищення він допустив на землю!
9 Як смирить брань аж до краю землї, ломить лука, торощить спису, палить огнем колесницї!
10 Вгамуйтесь і пізнайте, що я Бог! Я вознесуся між народами, вознесуся на землї!
11 Господь сил небесних з нами, висока твердиня наша Бог Якова.
Спускающиеся в мореПс 107:23–30
Для плавающих и для тех, кто в пути по воде.
23 Ті, що в суднах пускаються на море, на водах великих мають торгове дїло,
24 Вони бачать дїла Господнї і чудесні творива його в глибинї;
25 Рече він, і буйний вітер знявся, що високо підносить филї.
26 Кидає ними під небо, провалює їх в безодню, в бідї душа їх млїє.
27 Мотаються, хиляються, як чоловік пяний, поникла вся мудрість їх.
28 Тодї до Господа вони у своїй тїснотї взивають, і він виводить їх з біди їх.
29 Він переміняє хуртовину на тишину, і филї втихомирились.
30 І вони радїють, що стає тихо, і до бажаної пристанї він їх приводить.
Живущий под кровом ВсевышнегоПс 91
1 Хто під покровом Всевишнього, той буде в тїнї Всемогучого.
2 Я кажу до Господа: Ти моя пристань і твердиня, мій Бог, на його вповати буду.
3 Він бо спасе тебе від сїла птахоловця і від чуми погибельної.
4 І закриє тебе покровом своїм, ти знайдеш притулок під крилами його; щитом і тарчею буде правда його.
5 Не злякаєшся перед страхом серед ночі, перед стрілою, що в день летить.
6 Перед чумою, що в темряві ходить, перед заразою, що в день нївечить.
7 Тисяча впаде коло тебе, і десять тисячей правобіч від тебе, — тебе ж не займе.
8 Тілько будеш позирати очима твоїми і помсту над беззаконними бачити.
9 Ти бо Господа всевишнього, мою пристань, взяв собі за оселю.
10 Так, не постигне тебе жадне нещастє, і жадне лихо не приблизиться до шатра твого:
11 Бо він ангелам своїм звелить над тобою, берегти тебе на всїх дорогах твоїх.
12 На руках понесуть тебе, щоб нога твоя не спотикнулась о камінь.
13 На левів і зміїв будеш наступати, левчуків і гадюк ти розтопчеш.
14 Він любить мене, за те збавлю його; поставлю його на місцї певному, він бо знає імя моє.
15 Покличе мене, і озвуся, буду коло него в тїснотї; вислобоню його і прославлю.
16 Довгий вік йому дарую і дам побачити спасеннє моє.
Молитва Ионы из чрева рыбыЙона 1:17–2:9
1 Господь же повелїв великій рибі проглинути Йону; й був Йона у череві в риби три днї й три ночі.
2 І молився Йона Господеві з черева в кита
3 І промовляв: В смутку мойму покликнув я до Господа, й він вислухав мене; з черева преисподньої взивав я, а ти почув мій голос.
4 Вкинув єси мене в глибінь, у серце моря, і води обгорнули мене; всї води, всї филї твої проходили надо мною.
5 Вже я думав: Відкинений я від очей твоїх, а тепер чей я знов побачу храм твій сьвятий.
6 Обняли мене, добирались води до душі моєї, безодня зачинила мене в собі; морські трави обвили голову менї.
7 Попід підвалини гір потонув я, і земні засови замкнули мене, здається, на віки; але ти, Господи, Боже мій, виведеш душу мою з сієї глибинї пекольної.
8 Як душа завмірала в менї, спогадав я на Господа, й ось, молитва моя дійшла до тебе, до храму сьвятого твого.
9 Хто марні й ложні боги шанує, той покинув Милосердного свого,
10 Я же голосом похвали принесу тобі жертву; чим обрік себе, те я й сповню; в Господа бо одного — рятунок.
Господь — свет мойПс 27
1 Давидова. Господь сьвітло моє і спасеннє моє; кого менї боятися? Господь твердиня життя мого; перед ким менї лякатись?
2 Як здогонили мене злюки, щоб пожерти тїло моє; напасники мої і вороги мої, — вони спіткнулись, і наложили головами.
3 Коли військо облогою проти мене стане, не боїться серце моє; як вдарять боєм на мене, я й тодї вповаю:
4 Одного в Господа прошу, одного тілько бажаю: жити в домі Господнїм поки життя мого, щоб дивитись на благость Господню і служити в храмі його.
5 Він бо заховає мене в своїй домівцї в день недолї, він захистить мене в заулку намета свого, він підніме мене на скелю!
6 І тодї піднесеться голова моя над моїми ворогами кругом мене; і принесу жертву радісну в чертозї його; сьпівати му псальми Господеві.
7 Почуй, Господи, голос мій взиваючий; зглянься, і вислухай мене.
8 Про тебе сказав я собі в серцї: Шукайте лице моє. Господи, лице твоє шукати му.
9 Не одвертай лиця твого від мене, не відсилай в гнїві слугу твого, не цурайся і не опусти мене, Боже, спасителю мій.
10 Бо коли б покинули мене батько мій і рідна мати, то Господь приняв би мене.
11 Вкажи менї, Господи, дорогу твою, і провадь мене по простій стежцї задля ворогів моїх!
12 Не віддай мене зажерливим гонителям моїм! Бо проти мене встали брехливі сьвідки й той, що злобою на мене дише.
13 Коли б я та не вірував, що побачу благость Господню на сьвітї між живими!
14 Вповай на Господа! Будь потужен, і май одвагу в серцї, і дожидай помочі від Господа.
Услышь, Боже, вопль мойПс 61
1 Проводиреві хора: при струнах; Давидова. Почуй Боже просьбу мою, вислухай молитву мою!
2 З кінця землї взиваю до тебе, бо серце моє ниє; ти виведеш мене на скелю, що за висока для мене.
3 Ти бо був прибіжище моє, сильна защита від ворога.
4 Дай менї жити в шатрі твоїм по віки, знайти притулок під покровом крил твоїх.
5 Бо ти, Боже, вислухав обітницї мої, дав менї наслїддє тих, що бояться імени твого.
6 Причини, Боже, днї до днїв цареві; лїта його з роду в рід.
7 Нехай буде він вічно перед лицем Божим. Даруй ласку і правду, щоб стерегли його.
8 Так прославляти му імя твоє по віки, сповняючи день в день обітницї мої.
Що каже Письмо
35 І рече їм того дня, як настав вечір: Перевезімось на той бік.
36 І, відпустивши народ, узяли Його, як був в човнї. І инші ж човни були з Ним.
37 І схопилась велика вітряна буря, а филї заливали човен, так що вже тонув.
38 А був Він на кермі, сплючи на подусцї. І розбудили Його, й кажуть Йому: Учителю, чи Тобі байдуже, що погибаємо?
39 І вставши, погрозив вітрові, і рече до моря: Мовчи, перестань! І втих вітер, і настала тишина велика.
40 І рече їм: Чого ви такі полохливі? Як се? нема в вас віри?
41 І полякались страхом великим; і казали один до одного: Хто оце Сей, що й вітер і море слухає Його?
Псалми
Пс 46
1 Проводиреві хора: для синів Корея: після голосу аламот, пісня. Бог нам прибіжище і сила, поміч скора в нещастях.
2 Тому не злякаємось, хоч би земля зворушилась і гори захитались серед моря.
3 Хоч би ревіли і пінились поводї його, гори тряслись від його досади.
4 Ріка — потоки її звеселяють город Божий, сьвяте місце домівок Найвисшого.
5 Бог серед него, він не захитається; Бог допоможе йому, як настане ранок.
6 Заворушились народи, захитались царства; підняв він свій голос — земля розтопилась.
7 Господь сил небесних з нами, висока твердиня наша Бог Якова.
8 Прийдїть, гляньте на дїла Господа, які знищення він допустив на землю!
9 Як смирить брань аж до краю землї, ломить лука, торощить спису, палить огнем колесницї!
10 Вгамуйтесь і пізнайте, що я Бог! Я вознесуся між народами, вознесуся на землї!
11 Господь сил небесних з нами, висока твердиня наша Бог Якова.
Пс 91
1 Хто під покровом Всевишнього, той буде в тїнї Всемогучого.
2 Я кажу до Господа: Ти моя пристань і твердиня, мій Бог, на його вповати буду.
3 Він бо спасе тебе від сїла птахоловця і від чуми погибельної.
4 І закриє тебе покровом своїм, ти знайдеш притулок під крилами його; щитом і тарчею буде правда його.
5 Не злякаєшся перед страхом серед ночі, перед стрілою, що в день летить.
6 Перед чумою, що в темряві ходить, перед заразою, що в день нївечить.
7 Тисяча впаде коло тебе, і десять тисячей правобіч від тебе, — тебе ж не займе.
8 Тілько будеш позирати очима твоїми і помсту над беззаконними бачити.
9 Ти бо Господа всевишнього, мою пристань, взяв собі за оселю.
10 Так, не постигне тебе жадне нещастє, і жадне лихо не приблизиться до шатра твого:
11 Бо він ангелам своїм звелить над тобою, берегти тебе на всїх дорогах твоїх.
12 На руках понесуть тебе, щоб нога твоя не спотикнулась о камінь.
13 На левів і зміїв будеш наступати, левчуків і гадюк ти розтопчеш.
14 Він любить мене, за те збавлю його; поставлю його на місцї певному, він бо знає імя моє.
15 Покличе мене, і озвуся, буду коло него в тїснотї; вислобоню його і прославлю.
16 Довгий вік йому дарую і дам побачити спасеннє моє.
Пс 107
1 Хвалїте Господа! Він бо благий, бо милість його по віки.
2 Да скажуть вибавлені від Господа, котрих він вислобонив з руки ворога,
3 І котрих до купи зібрав з країв, зі сходу і заходу, з півночі і від моря.
4 Вони блукали в пустинї, по степових шляхах, не знайшли місця собі на оселю.
5 Терплючи голод і смагу, вони томились душею.
6 Тодї взивали до Господа в тїснотї своїй, і він визволяв їх з біди їх.
7 І він проводив їх правою дорогою, щоб прийти до людяного міста.
8 Да славлять Господа за милість його, і чудеса його над синами людськими!
9 Він бо наситив душу прагнущу, й голодуючу душу сповнив добром.
10 Седїли вони в тьмі і в тїнї смертї, сковані нуждою і желїзом,
11 Бувши впертими проти слова Божого і зневажаючи волю Всевишнього,
12 Тому смирив він серце їх бідою; вони падали, і не було помочі для них.
13 Тодї Господа вони благали у своїй тїснотї, і він спасав їх з біди їх.
14 Вивів їх з темноти і з тїнї смертної, і розбив їх кайдани.
15 Нехай прославляють Господа за милість його і за чудеса його над синами людськими!
16 Він бо розломив брами мідянї, і сокрушив засуви желїзні.
17 Безумні — за свої переступні дороги і за свої несправедливостї караються.
18 Душа їх одвертається від їжи, і вони приближились до воріт смертних.
19 Тодї благають Господа в своїй тїснотї, і він визволяє їх з біди їх.
20 Посилає слово своє і вертає їм здоровлє, і спасає їх від домовини їх.
21 Нехай прославляють Господа за милість його і за чудеса його над синами людськими!
22 Нехай принесуть жертву хвали, і піснями прославлять дїла його!
23 Ті, що в суднах пускаються на море, на водах великих мають торгове дїло,
24 Вони бачать дїла Господнї і чудесні творива його в глибинї;
25 Рече він, і буйний вітер знявся, що високо підносить филї.
26 Кидає ними під небо, провалює їх в безодню, в бідї душа їх млїє.
27 Мотаються, хиляються, як чоловік пяний, поникла вся мудрість їх.
28 Тодї до Господа вони у своїй тїснотї взивають, і він виводить їх з біди їх.
29 Він переміняє хуртовину на тишину, і филї втихомирились.
30 І вони радїють, що стає тихо, і до бажаної пристанї він їх приводить.
31 Нехай прославляють Господа за милість його і за чудеса його для синів людських,
32 І возносять його в зборі людей, і в радї старших хвалять його!
33 Він обертає ріки в пустиню, і жерела водні в суходіл,
34 Плодовиту землю — в соляний степ, за злобу живущих там.
35 Він обертає й пустиню в озера водисті, і суходіл в жерела водні;
36 І поселяє там голодних, і закладають оселю.
37 Засївають поля, насаджують виноградники, котрі видають овочі і плоди.
38 Він благословить їх, і вони вельми розмножуються; і скота дає їм не мало.
39 Часами стає їх меньше, і вони хиляються від неволї, горя і нещастя.
40 Він кидає сором на князїв, і велить їм блукати в безлюддї і в безвіддї;
41 Бідного він з нужди видвигає, і роди його, як стадо, розмножує.
42 Щирі серцем побачать се і звеселяться, і всяка несправедливість зацїпить уста свої.
43 Хто мудрий, той замітить ті речі, і нехай зрозуміють милостї Господнї.
Пс 121
1 Посходня пісня. Очі мої підношу на гори, звідки поміч моя прийде.
2 Поміч моя від Господа, що сотворив небо і землю.
3 Не дасть нозї твоїй спіткнутись; твій сторож не дрімає.
4 Бач! Сторож Ізраїля не задрімає, і не засне він.
5 Господь сторож твій, Господь тїнь твоя, праворуч у тебе.
6 Не вдарить на тебе сонце в день, нї в ночі місяць.
7 Господь заступить тебе від всякого лиха, він заступить душу твою.
8 Заступить Господь вихід твій і вхід твій від нинї по віки.