Псалмирозділ 107
Не вдалося завантажити тексти для порівняння. Перевірте з’єднання й спробуйте ще раз.
У Синодальному перекладі це Псалом 106 Чому в псалма два номери
Чому в псалма два номери?
Псалми в різних Бібліях нумеруються по-різному. Російський Синодальний переклад іде за грецькою Біблією (Септуагінтою), яку читала давня Церква. Єврейська Біблія і переклади з неї, зокрема англійські й переклад Куліша та Пулюя, рахують за єврейським (масоретським) текстом.
У грецькій Біблії Псалми 9 і 10 злиті в один, тому в більшості псалмів з 10-го по 147-й синодальний номер на одиницю менший за єврейський. «Господь — Пастир мій» — це Псалом 22 у Синодальному перекладі й 23 в єврейській Біблії, покаянний псалом Давида — 50 і 51, «Сказав Господь Господу моєму» — 109 і 110.
Це не помилка ні з того, ні з другого боку: давні традиції по-різному ділили один і той самий текст. Надпис над псалмом («Псалом Давида») в єврейській Біблії часто вважається першим віршем, тому в деяких псалмах зсунуті й номери віршів.
Відповідність номерів
| Синодальний | Єврейський |
|---|---|
| 1–8 | 1–8 |
| 9 | 9–10 |
| 10–112 | 11–113 |
| 113 | 114–115 |
| 114–115 | 116 |
| 116–145 | 117–146 |
| 146–147 | 147 |
| 148–150 | 148–150 |
Текст пояснення — чернетка і чекає вичитки.
Тлумачення на розділ (російською)
1Хвалїте Господа! Він бо благий, бо милість його по віки.
2Да скажуть вибавлені від Господа, котрих він вислобонив з руки ворога,
3І котрих до купи зібрав з країв, зі сходу і заходу, з півночі і від моря.
Тлумачення, в. 3 (російською)
. Под "морем" здесь разумеется Чермное море, через которое прошли евреи по выходе из Египта. Во всем стихе указываются четыре страны света для обозначения всех мест рассеяния Израиля, из которых он собран снова в Палестину.
4Вони блукали в пустинї, по степових шляхах, не знайшли місця собі на оселю.
Тлумачення, в. 4 (російською)
. Предлагаемая здесь картина странствования евреев по пустыне должна пониматься как образ угнетенного нравственного состояния евреев в плену, из которого они стремились к родной Палестине так же, как путник из пустыни к обитаемым местам. - "Не находили населенного города" - точнее можно передать - не находили и не искали места для постоянного поселения, так как из пророчеств они знали, что плен не вечен, равно также зависимая обстановка жизни от владетелей язычников и пребывание среди язычников вызывала жажду восстановления прежней самостоятельности и независимой жизни как в религиозном, так в гражданском и политическом отношениях, которую они утратили вместе с изведением из родной земли. При таком положении в плену и настроении, привлекали и прикрепляли к себе не Вавилонские равнины, а горы Палестины.
5Терплючи голод і смагу, вони томились душею.
6Тодї взивали до Господа в тїснотї своїй, і він визволяв їх з біди їх.
7І він проводив їх правою дорогою, щоб прийти до людяного міста.
Тлумачення, в. 7 (російською)
. Господь даровал евреям прямой путь возвращения на родину с воцарением Кира, дозволившего и содействовавшего возвращению евреев в Палестину.
8Да славлять Господа за милість його, і чудеса його над синами людськими!
9Він бо наситив душу прагнущу, й голодуючу душу сповнив добром.
Тлумачення, в. 9 (російською)
. Радостное чувство возвращения на родину сравнивается с чувством удовлетворения жаждущим своей жажды и алчущим своего голода.
10Седїли вони в тьмі і в тїнї смертї, сковані нуждою і желїзом,
11Бувши впертими проти слова Божого і зневажаючи волю Всевишнього,
12Тому смирив він серце їх бідою; вони падали, і не було помочі для них.
13Тодї Господа вони благали у своїй тїснотї, і він спасав їх з біди їх.
14Вивів їх з темноти і з тїнї смертної, і розбив їх кайдани.
15Нехай прославляють Господа за милість його і за чудеса його над синами людськими!
16Він бо розломив брами мідянї, і сокрушив засуви желїзні.
17Безумні — за свої переступні дороги і за свої несправедливостї караються.
18Душа їх одвертається від їжи, і вони приближились до воріт смертних.
19Тодї благають Господа в своїй тїснотї, і він визволяє їх з біди їх.
20Посилає слово своє і вертає їм здоровлє, і спасає їх від домовини їх.
Тлумачення, в. 19–20 (російською)
. Пребывание в плену сравнивается с заключением в мрачную тюрьму, где заключенные осуждены погибнуть, если бы их не спасло "слово Господа", т. е. обетование, данное еврейскому народу, по которому Господь обещал возвратить его из плена в случае его покаяния, что Он и исполнил теперь. Рассчитывать своими силами возвратить потерянную самостоятельность евреи, конечно, не могли за своею малочисленностью, неорганизованностью и бессилием.
21Нехай прославляють Господа за милість його і за чудеса його над синами людськими!
22Нехай принесуть жертву хвали, і піснями прославлять дїла його!
23Ті, що в суднах пускаються на море, на водах великих мають торгове дїло,
24Вони бачать дїла Господнї і чудесні творива його в глибинї;
25Рече він, і буйний вітер знявся, що високо підносить филї.
26Кидає ними під небо, провалює їх в безодню, в бідї душа їх млїє.
27Мотаються, хиляються, як чоловік пяний, поникла вся мудрість їх.
28Тодї до Господа вони у своїй тїснотї взивають, і він виводить їх з біди їх.
29Він переміняє хуртовину на тишину, і филї втихомирились.
30І вони радїють, що стає тихо, і до бажаної пристанї він їх приводить.
Тлумачення, в. 23–30 (російською)
. Бесправность плененных евреев и необеспеченность существования и жизни, предоставленных капризному своеволию восточных языческих владык, не привыкших считаться с потребностями и нуждами своих подданных, особенно пленных, уподобляло евреев матросам на кораблях, едущим в бурю по взволнованному морю, когда каждый вал последнего легко мог и угрожал потопить их слабое судно. Но Господь спас их из этой пучины и благополучно доставил до желанной пристани, до Палестины.
31Нехай прославляють Господа за милість його і за чудеса його для синів людських,
32І возносять його в зборі людей, і в радї старших хвалять його!
33Він обертає ріки в пустиню, і жерела водні в суходіл,
34Плодовиту землю — в соляний степ, за злобу живущих там.
Тлумачення, в. 33–34 (російською)
. Картина состояния опустошенной войнами и врагами Палестины. По обычаям ведения войны в древнем мире вся неприятельская страна с ее источниками, полями, лесами, колодцами, а не только одни воины, подвергались опустошенно, а потому там, где прежде кипела жизнь, были обработанные поля и источники, после нападения врагов появлялась пустыня, не имевшая ни источников, ни колодцев, культурные растения, без поддержки со стороны человека, погибали, а вырастали солончаковые и т. п.
35Він обертає й пустиню в озера водисті, і суходіл в жерела водні;
36І поселяє там голодних, і закладають оселю.
37Засївають поля, насаджують виноградники, котрі видають овочі і плоди.
38Він благословить їх, і вони вельми розмножуються; і скота дає їм не мало.
Тлумачення, в. 34–38 (російською)
. Совершенно обратное происходит теперь, когда водворились здесь прежние владельцы, начавшие с любовью и упорством обрабатывать заброшенные поля: Палестина снова зацвела и Господь наградил тружеников обильным урожаем.
39Часами стає їх меньше, і вони хиляються від неволї, горя і нещастя.
40Він кидає сором на князїв, і велить їм блукати в безлюддї і в безвіддї;
41Бідного він з нужди видвигає, і роди його, як стадо, розмножує.
42Щирі серцем побачать се і звеселяться, і всяка несправедливість зацїпить уста свої.
43Хто мудрий, той замітить ті речі, і нехай зрозуміють милостї Господнї.
Тлумачення, в. 39–43 (російською)
. Прежние поработители, т. е. вавилоняне гибнут, а праведник, т. е. еврейский народ, восстановляется. Во всей этой истории пленения и изведения из плена ясно видна рука Господа, покровительствующего благочестивым, поэтому при наблюдении за ходом исторических событий как из жизни евреев, так и современных языческих монархий, праведник радуется, а нечестивый молчит, и кто мудр, тот не может не видеть здесь проявлений Божественной милости.
Текст: Переклад П. Куліша та І. Пулюя, 1905. Тлумачення: «Тлумачна Біблія» за ред. О. П. Лопухіна (російською).
Весь этот псалом представляет благодарственную песнь Господу за изведение евреев из рассеяния между всеми народами (3). Обстоятельства, при которых он был написан, указаны в 36-38 ст. Евреи были озабочены восстановлением разрушенных городов, разведением виноградников, засеванием полей и получили от своих трудов богатый урожай. Во всем псалме не видно разочарования или горестного чувства, не говорится также о построении храма и препятствиях в этом деле. Отсюда можно заключить, что псалом написан по возвращении из плена вавилонского еще до времени построения второго храма, когда козни самарян и некоторые нестроения во внутренней жизни самих евреев не успели обнаружиться. Имя писателя неизвестно.
В псалме хвалебное обращение к Богу, повторяемое четыре раза, делит весь псалом на пять частей 2-7; 9-14; 16-20; 23-30; 33-43.
Да восхвалят Господа избавленные от врага и собранные ото всех стран света! Там они терпели всякие лишения, но Господь услышал их зов и повел их к месту поселения (2-7). За то, что они не покорялись Господу, Он смирил их бедствиями, и по обращении к Нему, вывел их от уз их (9-14). Тяжесть бедствия была такова, что угрожала им полной гибелью, но покаяние пред Богом спасло их (16-20). Пребывание в плену походило на состояние моряков во время бури, когда волны угрожают затопить корабль и погубить всех, кто на нем. По воле и милости Господа буря умолкает и они пристают к желаемому месту (23-30). Прежде превращенная в пустыню и опустошенная, теперь страна снова заселяется, обстраивается городами, обрабатываются поля и виноградники, принося обширную жатву. Жители ее размножаются, а прежние их поработители гибнут. При виде такой судьбы праведник радуется, а нечестивый заграждает свои уста; всякий мудрый видит это и понимает оказанную милость Господа (33-43).