Псалмирозділ 106

У Синодальному перекладі це Псалом 105 Чому в псалма два номери

Чому в псалма два номери?

Псалми в різних Бібліях нумеруються по-різному. Російський Синодальний переклад іде за грецькою Біблією (Септуагінтою), яку читала давня Церква. Єврейська Біблія і переклади з неї, зокрема англійські й переклад Куліша та Пулюя, рахують за єврейським (масоретським) текстом.

У грецькій Біблії Псалми 9 і 10 злиті в один, тому в більшості псалмів з 10-го по 147-й синодальний номер на одиницю менший за єврейський. «Господь — Пастир мій» — це Псалом 22 у Синодальному перекладі й 23 в єврейській Біблії, покаянний псалом Давида — 50 і 51, «Сказав Господь Господу моєму» — 109 і 110.

Це не помилка ні з того, ні з другого боку: давні традиції по-різному ділили один і той самий текст. Надпис над псалмом («Псалом Давида») в єврейській Біблії часто вважається першим віршем, тому в деяких псалмах зсунуті й номери віршів.

Відповідність номерів

Синодальний	Єврейський
1–8	1–8
9	9–10
10–112	11–113
113	114–115
114–115	116
116–145	117–146
146–147	147
148–150	148–150

Текст пояснення — чернетка і чекає вичитки.

Тлумачення на розділ (російською)

Закончив подробное изложение истории еврейского народа его выходом из Египта, писатель продолжает излагать особенно выпуклые события дальнейшей его истории странствования и поселения в Палестине.

Славьте Господа за все Его милости, которые неисчислимы (1-3). Вспомни, обо мне, Господи, и дай увидеть благоденствие Твоих избранников, спасенных от народов (4-5). Мы постоянно грешили пред Тобою. Народ возмутился пред Чермным морем, но Ты иссушил его, провел посуху Твой народ, а врагов потопил (6-12). Но это благодеяние скоро было забыто. В пустыне, при ропоте, Бог чудесно ниспослал пищу, но вместе с тем и наказал ропщущих ("гробы похотения"). Возмутившиеся против Моисея и Аарона были поглощены землей. Народ оскорбил Бога поклонением тельцу у Хорива, но по заступничеству Моисея Господь помиловал его (13-23). Они согрешили неверием при возвращении соглядатаев, за что Господь возвестил им наказание (24-27). Достигши восточной Иорданской долины они отдались идолопоклонству, за что были наказаны, а ревнитель Иеговы Финеес награжден. У вод Меривы они снова прогневали Господа и даже Моисей, погрешивший устами своими, был наказан (ему не дано войти в Палестину) (28-33). Много раз по овладению Палестиной они оскорбляли Бога уклонением к идолопоклонству, за что Господь насылал на них врагов, а при покаянии - спасал их (33-46). Спаси нас и теперь, Боже, от рассеяния среди народов, чтобы славить имя Твое (47).

Первый стих представляет, вероятно, употребительную литургическую прибавку, как и в 104 Пс.

1Хвалїте Господа! Прославляйте Господа, він бо благий, бо милість його по віки!

2Хто виповість великі дїла Божі, звістить всю хвалу його?

3Щасливий, хто за правосуддє дбає, і всякого часу творить справедливість!

Тлумачення, в. 2–3 (російською)

. Вопрос второго стиха - риторический. Ответ на него вытекает из всего изложения в предыдущем псалме истории водительства Богом еврейского народа и тех многочисленных чудес, которые Он совершал для них: всех великих дел Божиих невозможно пересказать, а потому нет меры и той хвале, которая должна быть воздаваема Ему. - "Хранящие суд и творящие правду" - всегда следующие предписаниям Его закона.

4Спогадай мене, Господи, з благоволеннєм до народу твого! Завитай в мене з спасеннєм твоїм!

5Щоб побачити щасну долю вибраних твоїх, звеселитись радощами народу твого, хвалитись наслїддєм твоїм.

Тлумачення, в. 4–5 (російською)

. Писатель молит Господа спасти его народ и дать ему вместе с последним радоваться проявленному Его благоволению. Народ представляется здесь находящимся в тяжелом положении и нуждающимся в спасении. По сопоставлению с 47: ст. уясняется, что молимое "спасение" есть собрание из рассения среди языческих народов, т. е. возвращение из плена вавилонского.

6Ми согрішили, як і батьки наші, жили не по правдї, творили беззаконнє.

7Батьки наші в Египтї не зрозуміли чудес твоїх, не памятали про багацтво милосердя твого, і були впертими коло моря, коло Червоного моря.

Тлумачення, в. 7 (російською)

. Евреи "не уразумели чудес" - не в том смысле, что не видели во всем, совершаемом Богом по отношению к египтянам, непосредственной помощи Его, но что они, забитые ранее египетским игом, беспомощные пред надвигавшимися войсками фараона, считали свое положение безвыходным и тем обнаруживали недостаток веры в Иегову, неуверенность в постоянстве Его им покровительства и всемогущей силы.

8Але він спас їх задля імя свого, щоб явити потугу свою.

9І кликнув він на Червоне море, й висохло; і велїв їм переходити безоднї, як степи.

10І вислобонив їх з руки ненависника, і визволив їх з руки ворога.

11Води покрили гнобителїв їх, нї один з них не остався.

12Тодї повірили вони словам його, засьпівали хвалу йому.

Тлумачення, в. 12 (російською)

. Евреи походили на детей в своей вере в Бога: при всякой помощи, оказанной им Богом, они приходили в восторженный экстаз, как то было после потопления египтян, при неудаче же и тяжелых обстоятельствах - впадали в уныние и обнаруживали недоверие Иегове.

13Та скоро забули дїла його, не чекали на присуд його.

14Забаглось їм ласощів в пустинї, і стали скушати Бога в пустинї.

15Тодї дав їм, чого бажали, але післав знуреннє душам їх.

16І позавидували вони в таборі Мойсейові, і Ааронові, сьвятому в Господа.

17Розступилась земля, і проковтнула Датана, і покрила ватагу Авирама.

18І бухнув огонь під ватагою, і поломя пожерло беззаконних.

19Вони зробили тельця коло Гореба-гори, і покланялись перед литим творищем.

20І заміняли славу свою за подобу бика, що травою годується.

Тлумачення, в. 20 (російською)

. Во время пребывания Моисея на Синае евреи слили себе золотого тельца, которому и поклонялись. Этот телец напоминал им Бога египтян Аписа, с культом почитания которого они хорошо были знакомы во время своего долголетнего пребывания в Египте. Когда наверху Синая составлялись заповеди десятисловия, между которыми была и та, что ни на небе, ни на земле, ни вообще во всех предметах видимого мира не может быть подобия Божия, евреи покланялись изделиям своих рук, как истинному Богу. Истинный Бог, сделавший имя евреев славным, был заменен волом. Здесь указывается характерная черта евреев, как и вообще народов семитов, его склонность к чувственно-осязаемому даже в области религиозных верований.

21Вони забули Бога, спасителя свого, що сотворив велике дїло в Египтї,

22Чудеса в країнї Хама, страшне дїло на Червоному морі.

23Тодї сказав він, що запропастив би їх, якби Мойсей, вибраний його, не стояв перед ним над проваллю, щоб відхилити ярість його від погибелї.

Тлумачення, в. 23 (російською)

. "Моисей… стал пред Ним в расселине" - образ гнева Божия, который хотел погубить свой народ, как стрелок из-за скал убивает нужного ему зверя, на которого охотится. Моисей умолил Господа, и кара, заслуженная евреями, миновала последних (см. Исх XXXII; 10, 31-35).

24Потім відріклися землї благословенної, не повірили слову його;

Тлумачення, в. 24 (російською)

. "Презрели они землю желанную, не верили слову Его". Указывается тот факт, что по возвращении соглядатаев, которые вместе с рассказом о плодородии Палестины говорили и о грозных исполинах, обитателях ее, евреи испугались предстоящей им и, по их мнению, непосильной борьбы, и Палестина потеряла ценность страны желанной. В этом факте - выражение неверия тому обетованию, которое Бог дал им относительно завоевания Палестины.

25Нарікали в шатрах своїх, на голос Господа не зважали.

26Тодї, піднявши руку свою, поклявся, що трупом положить їх в пустинї,

27І повалить потомство їх під ярмо народів і розсипле їх по землях.

28Пристали вони до Баал-Пегора, й їли жертви мертвих ідолів.

Тлумачення, в. 28 (російською)

. "Они прилепились к Ваалфегору…" богу аммонитян. Это было после победы над мадианитянами, когда евреи вызвали недовольство Моисея тем, что не избили женщин Мадиамских, так как последние, по совету Валаама, явились орудием, отвлекшим, сынов Израилевых от Господа. - "Ели жертвы бездушным" - ели жертвенные мяса, приносимые идолам.

29Прогнївили Бога дїлами своїми; і спала на них кара.

30Тодї Пинегас, зробивши суд, умилосердив Бога, і кара минула.

Тлумачення, в. 30 (російською)

. Ревность Финееса, внука Аарона, послужила источником прекращения гнева Божия на евреев за их увлечение Ваал-Фегором (см. Чис XXV:1-14).

31І полїчено йому се за справедливість з роду в рід аж по віки.

Тлумачення, в. 31 (російською)

. За родом Елеазара, к которому принадлежал Финеес, оставалось первосвященство до Илия, и от Соломона до Маккавеев, что было наградой за обнаруженную им ревность.

32Ще прогнївили Бога над водами Мериви; і задля них дізнав Мойсей лиха.

33Бо так допекли серцю його, що нерозважно говорив устами.

34Вони не знищили народів, про котрих говорив їм Господь;

35Але помішались з народами, і навчились звичаїв їх.

36Почали служити божищам їх, котрі для них сїткою стались.

37Синів своїх і дочок своїх в жертву бісам приносили;

38Проливали кров невинну, кров синів своїх і дочок своїх, що жертвували їх божищам Канаанським; і осквернилась земля від крові.

39І опоганили себе дїлами своїми, і творили блуд починками своїми.

40Тодї запалав гнїв Господа на нарід його, і зʼогидїло йому наслїддє його;

41Віддав їх в руки народам, і їх ненавидники панували над ними.

Тлумачення, в. 41 (російською)

. "Предал их в руки язычников" - вероятно, здесь разумеется пленение вавилонянами.

42Вороги їх гнобили їх, і вони були поневолені під рукою їх.

43Часто спасав він їх; вони ж гнївили його радою своєю, і падали за несправедливість свою.

44Але він зглянув на їх неволю, як почув моленнє їх;

45І згадав він заповіт свій з ними, і жаль йому стало по великостї милосердя його.

Тлумачення, в. 45 (російською)

. Господь "раскаивался" не в смысле сознания ошибочности Своих действий, так как у Господа заблуждений не может быть, но в смысле - снизошел к евреям, отменил проявление Своего праведного на них гнева.

46І дав їм знайти милосердє в усїх, що в полон їх забрали.

47Спаси нас, Господи Боже наш, і збери нас до купи зпоміж народів, щоб могли прославляти сьвяте імя твоє, і хвалитись славою тоєю. Благословен Господь, Бог Ізраїля, по віки! І нехай скаже весь нарід: Амінь! Аллилуя!

Тлумачення, в. 48 (російською)

. Литургическая прибавка.

Текст: Переклад П. Куліша та І. Пулюя, 1905. Тлумачення: «Тлумачна Біблія» за ред. О. П. Лопухіна (російською).