1 Хронікрозділ 9

Тлумачення на розділ (російською)

1–34. Население Иерусалима. 35–44. Повторение родословия Саула.

1Так були перелїчені по своїх родах усї Ізрайлитяне, й оце вони записані в книги царів Ізраїлських. А Юдеї за свої проступки переведені в Вавилон.

2Ті, що перші жили на своїх державах, по містах Ізраїлських, були Ізрайлитяни, сьвященники, левіти та нетинеї.

3В Ерусалимі жили декотрі з потомків Юдиних, та деякі з потомків Беняминових, та з потомків Ефраїмових та Манассіїних:

Тлумачення, в. 1–3 (російською)

ст. составляют заключение к родословиям I–VIII гл. и в то же время образуют переход генеалогических списков двенадцати колен к исчислению жителей Иерусалима, — столицы того теократического государства, история которого излагается далее. Поименному перечислению их автор предпосылает общее замечание о составе населения городов израильских (священники, левиты, нефинеи), а затем и собственно Иерусалима. Жителям первых он усвояет название «гарииноним» (2 ст.), что значит «прежние», «ранние», т. е. жители допленного периода, но не времен после плена, как утверждают Берто, Дайлер и др. Сообразно же с этим и население Иерусалима, как поставленное в параллель населению городов израильских, нельзя считать послепленным. Равным образом и общий состав его не соответствует тому, который отмечается в кн. Неемии. В ней среди жителей Иерусалима не значится сынов Ефремовых и Манассииных (XI:4).

4Утай, син Амміудів, сина Омріїного, сина Імрієвого, сина Ванїєвого, — з синів Перезових, Юдиного сина;

5З синів Шилона — Асаїя, перворідень і сини його;

6З синів Зари — Еуїл та їх брати, шістсот девятьдесять;

7Із синів Беняминових — Саллу, син Мешулламів, сина Годавіїного, сина Гассенуїного;

8Та Івнїя, син Ерохамів, та Ела, син Уззія, Михрієвого сина, та Мешуллам, син Шефатіїв, сина Рагуїлового, сина Івнїїного,

9І брати їх по родах їх: девятьсот пятьдесять шість, — усї сї були головями над родами в своїх поколїннях.

Тлумачення, в. 4–9 (російською)

. Поименное перечисление потомков Иуды и Вениамина. Из сыновей Фареса и из шилонитов (4–6 ст.) ни одно имя не сходно с именами 4–6 ст. XI гл. Неемии. Из имен сыновей Вениамина в обеих книгах одинаково имя Саллу, но предки их совершенно различны.

10А з сьвященників: Едаїя, Йоарив, Яхин,

11І Азарія, син Хелкіїн, сина Мешулламового, сина Садокового, сина Мерайотового, сина Ахитувового, передовий сьвященник в домі Божому;

12І Адаїя, син Ерохамів, сина Пашхурового, сина Малхіїного; та Маасай, син Адієла, сина Яхзерового, сина Мешулламового, сина Мешиллемитового, сина Іммерового;

13І брати їх, голови над родами своїми: тисяч сїмсот шістьдесять, — люде пильні в дїлї служення в домі Божому.

Тлумачення, в. 10–13 (російською)

. Имена иерусалимских священников. Согласно 1 Пар XXIV:7, имена ст. 10 — имена не лиц, но целых священнических родов, они же встречаются и в XI:10 кн. Неемии. Вместо Азарии, сына Xелкии (11–17), в Неем XI:11 называет Сераию, сына Xелкию. Предки их одни и те же; но Сераия мог быть послепленным потомком этих лиц. Поколения Адаии и Маасая излагаются в обеих книгах с особенностями в количестве и именах своих предков. Наконец, в кн. Паралипоменон отсутствует родословие Завдииля (Неем XI:14). Число 1760 (ст. 13) — число не глав священнических родов, но всех священников, принадлежащих к шести священническим поколениям.

14А з левітів: Шемая, син Хашува, сина Азрикамового, сина Хашавіїного, — синів Мераріїних;

15І Вакбакар, Хереш, Галал і Маттанїя, син Міхін, сина Зихрієвого, сина Асафового;

16І Обадія, син Шемаїїн, сина Галалового, сина Ідитунового; й Берехія, син Асин, Елканиного сина, що жив у селах Нетофатських.

Тлумачення, в. 14–16 (російською)

. Потомок Мерари Шемаия с тем же именем упоминается и в Неем XI:15. Первые же три имени ст. 15 у Неемии отсутствуют. Из имен ст. 16 только одно — Овадия может быть отожествлено с Авдою Неем XI:17; Берехия у Неемии не упоминается; но и в кн. Паралипоменон нет имен Неем XI:16: Шавфай и Иозавад. Так как Берехия жил в Иерусалиме (ст. 4), то замечание: «живший в селениях Нетофафских» (Нетофа вблизи Вифлеема — Неем VII:26), относится не к нему, а к его предку Елкане.

17А воротарі: Шаллум, Аккуб, Талмон та Ахиман та брати їх; Шаллум був головний.

Тлумачення, в. 17 (російською)

. Как видно из ст. 24–26, названные в настоящем стихе четыре лица, из которых кн. Неемии знает только двух — Аккува и Талмона (XI:19), были не простыми стражами ворот, а начальниками над привратниками.

Приведенное сравнение имен кн. Паралипоменон и Неемии ясно показывает, что различие между двумя списками настолько велико, что никак нельзя допустить, что в них исчисляются одни и те же лица и одного и того же времени. Если же в обоих списках некоторые имена действительно сходны, то подобное совпадение весьма просто объясняется тем, что после плена пришли в Иерусалим те самые роды, которые, или предки которых, жили там ранее, а главным образом свойственным евреям обычаем повторять в родственных линиях одни и те же имена, в силу чего детей называли именами предков (см., напр., генеалогию Аарона VI гл. 4–15).

18І досї цї воротарі при воротях царських, що на схід сонця, держать (за чергою) сторожу з синів Левіїних.

Тлумачення, в. 18 (російською)

. Лица ст. 17 были стражами при том главном входе внутрь двора, который предназначался лишь для царя (4 Цар XVI:18; Иез XLVI:1–2).

19Шаллум, син Корея, сина Евіясафового, сина Кореєвого, й брати його з його роду, Кореї, в дїлї своєї служби були сторожами при порогах сьвятинї, а батьки їх стерегли ввіходу в стан Господнїй.

Тлумачення, в. 19 (російською)

. Сообразно с указанием ст. 22 о поставлении привратников у порога Давидом можно думать, что Шаллум, главный из начальников над привратниками (ст. 17), несущий службу у порогов скинии, — современник Давида. Именно его отожествляют с Мешелемией 1 Пар XXVI:1 на том, между прочим, основании, что оба имени сходны по значению: Шаллум — «воздаяние», Мешелемия — «Иегова воздаст».

20Пинеес Елеазаренко був вперід старшим над ними, і Господь був з ним.

21Захарія Мешелемієнко був воротарем при дверях храму соборнього.

Тлумачення, в. 21 (російською)

. Тожество Захарии, сына Мешелемии, с Захарией 1 Пар XXVI:2 не подлежит никакому сомнению; следовательно, и он, подобно Шаллуму, — современник Давида. Но чем отличалось его служение от служения других привратников, почему упоминается именно он, этого не разъясняют ни данный стих, ни 1 Пар XXVI:2.

22Усїх їх вибраних воротарями при порогах, було двістї дванайцять. Вони були записані в спис по своїх оселях. Їх настановив Давид та Самуїл-пророк задля їх вірностї.

Тлумачення, в. 22 (російською)

. Общее число привратников — 212 не соответствует ни числу времени Давида (93 см. XXVI:8–11), ни Зоровавеля (139 – 1 Езд II:42), ни Неемии (172 — Неем XI:19). По всей вероятности, это число предпленного периода.

23І вони й їх сини були на сторожі при брамах дому Господнього по пермінах своїх.

24По чотирьох боках були воротарі: на схід, на захід, на північ і на південь.

Тлумачення, в. 24 (російською)

. Ср. 1 Пар XXVI:14 и д.

25А брати їх жили в своїх оселях, приходячи до них від часу до часу на сїм день.

26Цї чотири началні левіти мали собі повірених всїх воротарів; вони були пристановлені до житлів і до скарбівниць дому Божого.

27Вони й ночі проводили навкруги дому Божого, бо до їх належало сторогуваннє, й вони мали що-ранку одмикати двері.

28Декотрі зпоміж їх були пристановляні до службового посуду, так що з перелїчкою приймали його, й з перелїчкою видавали його.

Тлумачення, в. 28 (російською)

. Ср. 1 Пар XXVIII:13; Дан I:2; V:2.

29Декотрим зпоміж їх були поручені инші прибори й усе, що на сьвяту потріб: лїпше борошно, та вино, та олива, й ладан і пахощі.

Тлумачення, в. 29 (російською)

. Ср. Лев II:1; Исх XXX:23; XXV:6, 30. Ср. Исх XXX:23, 32. Ср. Чис XXIV:6.

30А деякі зпоміж синів сьвященницьких робили миро з запашнього коріння.

31Матафії з левітів, — він перворідень Селлума Кореєнка, — було повірене те, що смажилось на сковородах.

32Декотрим з їх братів, із Кегатових синів, було поручено приладжуваннє хлїбів показних, щоб приготовляти їх на кожну суботу.

33А сьпівцї, головні в левітських поколїннях, були в кімнатах храму, й свобідні від (иншої) служби, бо вони в день і в ночі мали свого дїла пильнувати.

34Це голови поколїнь левітських, в своїх родах головні. Вони жили в Ерусалимі:

Тлумачення, в. 18–34 (російською)

. Должности и служение левитов при храме.

35В Габаонї жили: батько Габаонїїв, Еїл, — його жінка на ймя Мааха,

36І син його перворідень Авдон, за ним Зур, Кис, Ваал, Нер, Надав,

37Гедор, Ахіо, Захарія та Миклот.

38Від Миклота народивсь Шимеам. І вони жили побіч братів своїх в Ерусалимі, вкупі з братами своїми.

39Від Нера народивсь Кис; від Киса народивсь Саул; від Саула народивсь Йонатан, Мелхисуй, Абинадаб та Ешбаал.

40Син в Йонатана Мериббаал; від Мериббаала народивсь Миха.

41Сини Михині: Питон, Мелех, Тарей (та Ахаз).

42Від Ахаза народивсь Яера; від Яери народились Алемет, Азмавет і Замбрій; від Замбрія народивсь Моза.

43Від Мози народивсь Бинея; Рефаїя, його син; Елеаса, його син; Азел, його син.

44У Азела шість синів, оце вони на імення: Азрикам, Бохру, Ісмаїл, Шеарія, Обадія та Ханан. Це сини Азелові.

Тлумачення, в. 35–44 (російською)

. Родословие Саула, воспроизводящее родословие ст. 29–40 VIII гл. (см. примечания), помещается в настоящем месте в качестве перехода к гл. X, касающейся одного из моментов царствования Саула, — его неудачной войны с филистимлянами и смерти.

Текст: Переклад П. Куліша та І. Пулюя, 1905. Тлумачення: «Тлумачна Біблія» за ред. О. П. Лопухіна (російською). Нумерація тлумачень у цій книзі ще звіряється із синодальною: окремі тлумачення можуть стояти біля сусіднього вірша.