2 Хронікрозділ 12
Не вдалося завантажити тексти для порівняння. Перевірте з’єднання й спробуйте ще раз.
Тлумачення на розділ (російською)
1Як у Робоама царство зміцнилось, і він став потужним, тодї покинув він закон Господнїй, а з ним і ввесь Ізраїль.
Тлумачення, в. 1 (російською)
. Неверность Ровоама Иегове (сн. ст. 5 и ) подробнее изображена в 3 Цар XIV:21–24 Толков. Библия II, 476.
2Пятого року царювання Робоамового пійшов Сусаким, царь Египецький, на Ерусалим, — бо вони відвернулись від Господа, —
3З тисячою й двомастами колесниць та з шістьдесятьма тисячами кінноти; й не було лїку народові, що прийшов з ним із Египту, Ливійцям, Сукхитам та Етопіям,
4І позабірав утверджені міста в Юдеї, і прийшов під Ерусалим.
Тлумачення, в. 2–4 (російською)
. О нашествии Сусакима, как наказании за беззакония Ровоама, говорится и в 3 Цар XIV:25–26 (см.Толков. Библию II, 476), но во 2 Пар рассказ этот является восполненным несколькими частностями. Так показана (ст. 3) численность колесниц (1 200) и всадников (60 000) войска Сусакимова, а также отмечен разноплеменный состав этого войска: кроме собственно египтян, в нем были еще представители других народностей, очевидно африканских, подчиненных Египту: «Ливитяне, Сукхиты и Ефиопляне». Ливийцы (евр. лувим или легавим, Быт X:13; Наум III:9; Дан XI:43) обитали по северному побережью Африки, вблизи нынешнего Алжира и далее к востоку (ср. Толков. Библия т. I, с. 326). Ефиоплянами (евр. кутим ) обычно называются в Библии жители страны, соответствовавшей нынешней Нубии и Абиссинии, хотя иногда это имя означает территорию и народность к северу от Персидского залива. (См. Толков. Библию т. I, с. 325; т. II, с. 524). «Сукхиты», евр. суккиим, недостаточно известны LXX, Vulg., слав.: «Троглодиты», обитатели пещер и шатров, по наиболее принятому мнению, — кочевое племя на западном берегу Черного моря (родственное ефиоплянам).
5Тодї прийшов пророк Самей до Робоама й до князїв Юдейських, що зібрались були в Ерусалимі, спасаючись перед Сусакимом, й сказав до їх: Так говорить Господь: Ви покинули мене, за те покидаю й я вас (віддаючи) в руки Сусакимові.
6І впокорились князї Ізрайлеві і царь, і сказали: Справедливий Господь!
7Як побачив Господь, що вони смирились, тодї прийшло слово Господнє до Семея, й сказано: Вони впокорились; не вигублю їх і незабаром дам їм пільгу; не пролиєсь гнїв мій на Ерусалим через руку Сусакимову;
8Одначе вони будуть слугами йому, щоб спізнали, що то значить служити менї, а служити царствам земнїм.
Тлумачення, в. 5–8 (російською)
. О деятельности пророка Самея — современника и бытописателя Ровоама (ст. 15), об обличительной проповеди этого пророка и благотворных последствиях этой проповеди известие находится также только во 2 Пар и имеет все признаки документального свидетельства очевидца или участника события пророка.
9І прийшов Сусаким, царь Египецький, в Ерусалим і забрав скарби з храму Господнього й скарби з царської палати; усе позабирав він, забрав і золоті щити, що поробив був Соломон.
10І поробив царь Робоам замість їх щити мідяні, й віддав їх до рук начальникам прибічників, що стерегли ввіходу в царську палату.
11Коли йшов царь до дому Господнього, приходили прибічники й несли їх, а потім відносили їх знов у палату, що для прибічників.
Тлумачення, в. 9–11 (російською)
. Буквальное повторение 3 Цар XIV:25–28 (ср. Толков. Библия II, 476).
12І як він посмирнїшав, тодї відвернувся від його гнїв Господа, й не занапастив його цїлковито; до того ж і в Юдеї було таки дещо доброго.
13І утвердився царь Робоам в Ерусалимі і царював. Сорок і один рік було Робоамові, як почав царювати, а сїмнайцять років правив у Ерусалимі, в містї, що зпоміж усїх поколїнь Ізрайлевих вибрав Господь, щоб там пробувало імення його. Мати його звалась Наама, Аммонїйка.
Тлумачення, в. 13 (російською)
и 16 сн. 4 Цар XIV:21 и 31.
14І чинив він погане, бо не приспособив серця свого до того, щоб шукати Господа.
15Дїї Робоамові, перші й останнї, списані в записах пророка Самея та віщого Адди при родоводах. І була війна між Робоамом і Еробоамом по всяк час.
16І спочив Робоам із батьками своїми, й поховали його в містї Давидовому. І став царем Абія, син його, замість його.
Текст: Переклад П. Куліша та І. Пулюя, 1905. Тлумачення: «Тлумачна Біблія» за ред. О. П. Лопухіна (російською). Нумерація тлумачень у цій книзі ще звіряється із синодальною: окремі тлумачення можуть стояти біля сусіднього вірша.
1–12. Отступление Ровоама от Иеговы и наказание нашествием египтян; временное раскаяние Ровоама. 13–16. Продолжительность и общий характер царствования Ровоама, его преемник.