2 Хронікрозділ 4

Тлумачення на розділ (російською)

1–8. Устройство богослужебных принадлежностей храма Соломонова: медный жертвенник, медное море, 10 омывальниц, 10 светильников, 10 столов, 100 чаш. 9–22. Священнический и большой дворы храма; замечания о различной утвари храма.

1І зробив мідяний жертівник: двайцять локот завдовжки, й двайцять локот завширшки, а десять локот заввишки.

Тлумачення, в. 1 (російською)

. Тогда как 3 книга Царств не упоминает о жертвеннике всесожжений между сосудами, сделанном художником Xирамом, 2 Паралипоменон не только упоминает о нем, но и ставит его во главе внешних принадлежностей храма. Размерами своими — 20 локтей длины и ширины и 10 л. вышины — жертвенник Соломонов был почти вчетверо больше Моисеева (5х5х3 л., Исх XXVII:1. Толков. Библия I, 446), и если последний был из дерева, то Соломонов жертвенник выразительно называется медным, т. е. имел, по крайней мере, стенки медные, внутренность же его, по требованию закона Моисеева, была заполнена дикими камнями, а верхняя площадка для возжения огня была покрыта землей (проф. А. А. Олесницкий . Ветхоз. храм, с. 321–322. Сн. Толков. Библия т. I, с. 435).

2І зробив море вилите, — від краю його до краю його десять локот, — навкруги кругле, заввишки на пять локот; а шнурок на трийцять локот обіймав його навкруги;

3І вилиті подоби волів стояли під ним навкруги з усїх боків; на десять локот обступали море навкруги два ряди волів, вилитих суцїльно з ним.

4Стояло воно на дванайцятьох волах; три глядїли ʼд півночі, а три глядїли на захід, і три глядїли на південь, а три глядїли ʼд сходові, — а море на їх зверхи; а задами були вони обернені всередину під його.

5Завтовшки було воно на долоню; а краї його вироблені, як краї чаші, були схожі на розцвилу лелїю. В його входилось трохи не три тисячі ведер.

Тлумачення, в. 2–5 (російською)

. Описание медного или литого моря во 2 Пар почти всецело даже дословно сходно с параллельным описанием этого бассейна в 3 Цар VII:23–26. См. Толков. Библию II, с. 459–460. Разности — две: 1) по 3 Цар вместимость медного моря — в 2 000 батов, по 2 Пар — 3 000 батов; 2) 3 Цар под краями медного моря в два ряда шли шары наподобие колокинтов (диких огурцов), по 2 Пар эти барельефы имели вид волов. См. сейчас названное место Толков. Библии, т. II; см. у проф. Олесницкого Ветхоз. храм, с. 329.

6І зробив десять умивальниць, і поставив пять по правий бік, а пять по лївий, щоб полоскати в їх; — наготоване до всепалення полоскали в їх, а море для сьвященників, щоб вони обмивались у йому.

Тлумачення, в. 6 (російською)

. «Медное море» служило для омовений священников перед священнодействиями; для омываний же жертвенных частей предварительно сожжения их служили 10 сосудов — омывальниц, евр. кийорот, LXX: λουτηρες, Vulg.: conchae. Устройство этих сосудов и особенно их подстав описано с большей подробностью в 3 Цар VII:27–39. Толков. Библия II, 458–460.

7І зробив десять золотих сьвічників, як повинно бути, й поставив в храмі пять по правий бік, а пять по лївий.

8І зробив десять столів, і поставив в храмі, пять по правий бік, а пять по лївий, і зробив сто золотих чаш.

Тлумачення, в. 7–8 (російською)

. Вместо одного светильника во святой скинии Моисеевой (Исх XXV:31–37. Толков. Библия I, 443–444) в храме Соломоновом, вследствие больших размеров его и необходимости большого освещения, число светильников было увеличено до десяти, и все они были вылиты Xирамом из золота — «как им быть надлежало», евр. кемишлатим — по закону, т. е. согласно сейчас упомянутому Иcx XXV:31–37; LXX: κατά το κρίμα αυτών, слав.: по мере их ; Vulg.: secundum speciem, qua jussa erant fieri, — следовательно, напр., каждый светильник имел 7 лампад, так что общее число лампад было 70 (ср. у проф. А. А. Олесницкого, Ветхозаветный храм, с. 317–318). И число столов в святом храме было 10 (ст. 8), хотя собственно столом для хлебов предложения мог служить лишь один из них (названный в 3 Цар VII:43), а прочие могли служить для небогослужебных принадлежностей и второстепенных сосудов храма, напр., здесь же упоминаемых 100 золотых чаш (Олесницкий, там же, с. 319).

9І зробив двір сьвященицький, і двір великий, і ворота в двір, а ворота й завіси до їх оббив міддю.

Тлумачення, в. 9 (російською)

. В отличие от скинии Моисеевой, имевшей один двор, Соломонов храм имел два двора: один был местом совершения богослужения или двором священников, другой назначался для собиравшегося в храм народа (ср. Иез XL:17). Предположение некоторых ученых, будто Соломонов храм имел еще и третий двор язычников (как храм Ирода, в котором был также двор женщин), лишено основания.

10Море поставив по правому боцї на південний схід.

11І поробив Гирам миски й лопатки, й чаші, (і кадильницї й ввесь жертовний посуд). І доконав Гирам всю роботу, що її робив для царя Соломона в дом Божий:

Тлумачення, в. 11 (російською)

. Сн. 3 Цар VII:45.

12Два стовпи й дві опояски з вінцїв по верхах стовпів, і дві сїтки до прикривання обох опоясок із вінцїв, що зверхи на стовпах.

13І чотириста гранатових яблок до двох сїток, по два ряди гранатових яблок до кожної сїтки, для прикривання двох опоясок вінцїв, що на стовпах.

Тлумачення, в. 12–13 (російською)

. Сн. 3 Цар VII:15; 2 Пар III:16.

14І підніжки поробив він, і вмивальницї поробив на підніжках;

15Одно море та дванайцять волів під ним,

Тлумачення, в. 14–15 (російською)

. Сн. ст. 4–5. В еврейском тексте ст. 14 дважды ошибочно стоит глагол ???, аса, сделал, вместо стоящего в параллельном месте 3 Цар VII:43 числительного ???, асар (есер ), десять; ошибка эта повторена в Вульгате (fecit, superposuit) и русском синод. (сделал — сделал ), но справедливо устранена у LXX (έποιησε δέκα) и в славянск. т. (сотвори десять ).

16І миски, й лопатки, й вилки, й ввесь прилад їх поробив Гирам-Абій для царя Соломона в дом Господень із лискучої мідї.

17В околицї Йорданї виливав їх царь в глинковатій землї, між Сокхотом і Зередою.

Тлумачення, в. 17 (російською)

. Место, где Соломон отливал украшения храма (баавигаадама, in argillosa terra, «в глинистой земле»; LXX: έν τω πάκει τής γής, слав.: в толщи земной ) указано между Сокхофом и Царедою. Сакхоф (Пс LVII:8; Onomast. 834) — город в колене Гадовым (Нав XIII:27), в Заиорданье. Цареда — в 3 Цар VII:46 Цартан (сн. Суд VII:22; 3 Цар IV:12), слав.: Саридаф или (3 Цар) Сирам . LXX: Σαρηαθά, Vulg.: Saredatha — на западной стороне Иордана, недалеко от Иерихона; отожествляют с нынешней Каран Сартабе (Onomast. 632). Цареда, по 3 Цар XI:26 (слав.) была родиной Иеровоама I.

18І наробив Соломон усього сього посуду велику силу, так що й ваги мідї не знали.

19І поробив Соломон усяку річ до Божого дому, й золотий жертівник, і столи, що на них хлїби показні,

20І сьвічники й лямпи їх із щирого золота, щоб засьвічувати їх, як потрібно було, перед Сьвятим Сьвятих;

21І цьвіти до лямп, і щипцї були золоті, усе з щирого золота,

22І ножі, й кропильницї, й чаші, й лодки з золота найчистїйшого, й двері храму, — двері його в серединї в Сьвяте Сьвятих, і двері храму в сьвятиню — все з золота.

Тлумачення, в. 18–22 (російською)

. Сн. 3 Цар XII:46–50. Толков. Библия II.

Текст: Переклад П. Куліша та І. Пулюя, 1905. Тлумачення: «Тлумачна Біблія» за ред. О. П. Лопухіна (російською). Нумерація тлумачень у цій книзі ще звіряється із синодальною: окремі тлумачення можуть стояти біля сусіднього вірша.