2 Хронікрозділ 5

Тлумачення на розділ (російською)

(Ср. 3 Цар VIII:1–11).

Перенесение ковчега завета из скинии Давидовой в храм.

1–3. Собрание старейшин Израилевых в седьмом месяце на торжество перенесения ковчега. 4–6. Перенесение ковчега и многочисленные жертвы Соломона. 7–10. Поставление ковчега во Святом Святых. 11–14. Пение левитов и игра на музыкальных инструментах; феофаническое облако наполняет храм.

1І скінчилась уся робота, що її робив Соломон для дому Господнього. І принїс Соломон присьвячене Давидом, його батьком, і срібло й золото, й усякий посуд, і передав у скарбівнї дому Божого.

2Тодї зібрав Соломон старшини Ізрайлеві і всї голови в поколїннях, начальників над поколїннями синів Ізрайлевих, в Ерусалим, щоб перенести скриню завіту Господнього з Давидового міста, се б то з Сиону.

3І зібрались до царя усї Ізрайлитяне на сьвято, сьомого місяця.

Тлумачення, в. 1–3 (російською)

. Замечание ст. 1 о помещении Соломоном в храме сокровищ Давида есть повторение ст. 51 VII-ой гл. 3 Цар (сн. 2 Цар VIII:7–12; 1 Пар XVIII:7–11). Сокровища эти, вероятно, были помещены в трехэтажных пристройках храма. Ст. 2–3 сн. 3 Цар VIII:1–2. В 2 Пар не указано название 7-го месяца этаним или афаним (позже — тисри ), как в 3 Цар. По блаженному Феодориту, собрание народа совершилось в праздник кущей (Migne. Patrolog. Curs. Comp. Ser. gr. 1. 80, p. 822).

4І як прийшли всї старшини Ізрайлеві, взяли левіти скриню.

5І понесли скриню й намет соборний й ввесь сьвящений посуд, що в наметї, — а несли їх сьвященники та левіти.

6А царь Соломон і ввесь збір Ізрайлїв, що зібрався до його перед скринею, приносили жертви з овець та волів, яких нїхто не міг перелїчити та означити, так їх було багато.

Тлумачення, в. 4–6 (російською)

. По 3 Цар VIII:3 ковчег подняли и несли священники, как требует и Чис IV:15. Здесь же, ст. 4, равно как в 1 Пар XV:2 и 2 Цар VI:15, право носить ковчег представляется принадлежащим и левитам или «священникам-левитам», как следует точно перевести с еврейского: (гак ) коганим (га ) левиим: «левиты» — родовое понятие, священники — видовое (ср. Втор X:8; XVIII:7). См. проф. Ф. Г. Елеонского . Феократическое и экономическое состояние ветхозаветного левитства и священства по законам Пятикнижия. Xрист. Чтен. 1875, август, с. 192–207; сн. прот. Г. Титова . История священства и левитства ветхозаветной церкви. Тифлис 1876, с. 63–64, примеч. 2.

7І принесли сьвященники скриню завіту Господнього на її місце, в вістильницю храму — в Сьвяте Сьвятих, під крила херувимів.

8А херувими простягали крила над місцем скринї, і прикривали херувими скриню й носила її зверху.

9Жертки же були такі довгі, що голови жерток скринї було видно перед вістильницею, але вони не виходили аж надвір, і там вони по сей день.

10У ковчезї ж не було нїчого окрім двох таблиць, що їх вложив був Мойсей на Горебі, як Господь учинив завіт із синами Ізрайлевими після їх виходу з Египту.

Тлумачення, в. 7–10 (російською)

. Замечание о шестах ковчега и о присутствии их при последнем до сего дня (ст. 9, сн. 3 Цар VIII:8) принадлежит современному Соломону — составителю церковно-государственных летописных известий, а не самому свящ. писателю книг Паралипоменон, — предположительно Ездре; уже при Ровоаме драгоценная утварь храма была похищена фараоном египетским Сушимом (3 Цар XIV:26; 2 Пар XII:9), а после плена, в храме Зоровавеля не было и самого ковчега. Таким образом данное замечание, подобно другим чертам повествования, указывает на документальный характер известий кн. Паралипоменон (Cornel . a Lapide ad. h. loc; проф. А. А. Олесницкий, Государств. Летопись царей иудейских. Труды Киев. Дух. Акад., № 8, с. 420–421; проф. П. А. Юнгеров . Происхождение и историчность кн. Паралипоменон. 1905, сентябрь, с. 15–16. Сн. Толков. Библия II. с. 461).

Из замечания ст. 10: «не было в ковчеге (храма Соломонова) ничего, кроме двух скрижалей…» (сн. 3 Цар VIII:9) можно уже заключать, что в скинии Моисеевой ковчег заключал и еще нечто, — именно по Евр IX:4 там были, кроме скрижалей завета (сн. Втор X:1), еще золотой сосуд с манною (сн. Исх XVI:32–34) и жезл Ааронов расцветший (сн. Чис XVII:10. См. Толков. Библию I, с. 430 и 523; проф. Олесницкого, Ветхозаветный храм, с. 151).

11Як сьвященники вийшли з сьвятинї, (бо всї сьвященники, бувші там, осьвятились, не вважаючи на віддїли);

12І левіти сьпівцї, — всї вони, се б то Асаф, Еман, Ідитун і сини їх та брати їх, убрані в виссон, із кимвалами, з псалтирями й цитрами, стояли від східнього боку жертівника, а з ними сто двайцять сьвященників, трубивших у труби;

13І коли всї як один трубили й сьпівали, видаючи неначе один голос на хвалу й славу Господа, та як загремів гук труб і кимвалів і музичних приборів на хвалу Господеві: бо він благий і віковічня милость його! тодї дом, дом Господнїй сповнився облаком,

14І не змогли сьвященники стояти на службі задля хмари, бо слава Господня сповнила дом Божий.

Тлумачення, в. 11–14 (російською)

. В сравнении с параллельными ст. 10–11 VIII гл. 3 Цар здесь имеется значительная вставка документального характера: свидетельство о левитских хорах, устроенных еще Давидом при скинии Сионской и Гаваонской (1 Пар XVI:4 сл. 37; XXV:7–31), главных регентах их: Асафе, Емаке и Идифуне, и торжественном пении с игрой храмового оркестра при освящении храма (см. у о. прот. Г. Титова, История священства и левитства, с. 94–98. Об Асафе и Емане ср. 3 Цар IV:81 и Толков. Библия II, 453–454. Об облаке славы Иеговы — там же. с. 461–462).

Текст: Переклад П. Куліша та І. Пулюя, 1905. Тлумачення: «Тлумачна Біблія» за ред. О. П. Лопухіна (російською). Нумерація тлумачень у цій книзі ще звіряється із синодальною: окремі тлумачення можуть стояти біля сусіднього вірша.