Екклезіястрозділ 6
Не вдалося завантажити тексти для порівняння. Перевірте з’єднання й спробуйте ще раз.
Тлумачення на розділ (російською)
1Ще одно лихо бачив я під сонцем, а його не трохи між людьми:
2Буває такий чоловяга, що Бог дає йому достатки, скарби й честь, та й не знає душа його недостачі в нїчому, чого бажає, та не дав йому Бог розуму, хіснуватись тим, а чужий тим користуєсь; се марнота, се сумна річ!
3Коли б у такого чоловіка була цїла сотня дїтей, і він жив лїта многі, — та й ще умножились днї життя його, а як душа його не втїшається добром, та не було б йому й похорону, то я скажу: щасливший над його плод, перед часом народжений;
4Сей бо нагло прийшов та й відійшов у темряву, й не знане імя його;
5Він навіть не видїв і не знав сонця і він спокійнїйший, нїж той.
6А той, хоч би прожив дві тисячі років, не веселившись добром своїм, — хиба ж не все пійде в однакове місце?
Тлумачення, в. 1–6 (російською)
Екклезиаст продолжает развивать свою излюбленную мысль о неуменьи людей пользоваться богатством и, вообще, жизнью. Очень часто случается, что люди, обладающие большими богатствами, не извлекают из них никаких радостей. На их долю приходятся лишь труды и заботы, а жизненные радости достаются другим. Эти богачи, не видевшие при жизни ни света, ни радости, несчастнее выкидышей, так как они сходят в шеол с горьким сознанием бессмысленно проведенной жизни. Не испытавши радостей при жизни, они не встретили сочувствия и почета по смерти.
7Вся праця в людини — для її рота, а душа її не насичуєсь.
Тлумачення, в. 7 (російською)
Все труды человека имеют своею целью приобретение благ и удовлетворение потребностей. Но желания человека безграничны, и он вместо того, чтобы наслаждаться тем, что имеет, стремится лишь к новым приобретениям.
8Чим же переважує розумний дурного? або такий тихий, що вміє обходитись із людьми?
Тлумачення, в. 8 (російською)
Бедняка умеющего ходить пред живущими, т. е. бедняка, умеющего жить в общении с людьми и, таким образом, проводить приятную и спокойную жизнь. Преимущество мудрого перед глупым состоит в том, что в то время как богатый скупец в мрачном уединении избегает людей, мудрый наслаждается общением с людьми, менее всего думая о приумножении богатства.
9Однакже лучше бачити перед очима, нїж тільки жадати. І тут марнота та й утома духа.
Тлумачення, в. 9 (російською)
Лучше созерцать глазами то, что есть, чем скитаться душой среди неосуществимых надежд и невыполнимых желаний. Лучше наслаждаться тем немногим, что имеешь, чем жить в постоянных заботах о будущем. Екклезиаст, однако, не забывает, что созерцание глазами, т. е. доступные человеку радости вовсе не составляют полного счастья, Ithron. Они, в сущности, тоже суетны, так как скоропреходящи.
10Що є на сьвітї, тому дано імя, й знають, що се — чоловік та й що годї йому правуватись із дужчим.
11Багато таких річей, що прибільшують марноту; та що лучше чоловікові?
12Хто ж знає, що добре про чоловіка в часї марного життя його, що проходить, як тїнь? І хто скаже йому, що буде послї його під сонцем?
Тлумачення, в. 10–12 (російською)
Неизменность существующего порядка, невозможность для человека препираться с его Творцом и многое другое умножают суету жизни. Человеку, поневоле, приходится довольствоваться немногим, так как он не знает лучшего счастья, и будущее ему неизвестно.
Текст: Переклад П. Куліша та І. Пулюя, 1905. Тлумачення: «Тлумачна Біблія» за ред. О. П. Лопухіна (російською).
1–9. Неуменье пользоваться богатством. 10–12. Бессилие человека и суетность жизни.