Єреміярозділ 37
Не вдалося завантажити тексти для порівняння. Перевірте з’єднання й спробуйте ще раз.
Тлумачення на розділ (російською)
1Намість Ехонїї Йоакименка царював Седекія Йосієнко, що його Навуходонозор, царь Вавилонський, настановив царем над землею Юдейською.
2Та нї він, нї слуги його, нї осадники країни не слухали слів, що Господь говорив через пророка Еремію.
3І послав царь Седекія Елухала Селемієнка та сьвященника Софонїю Маасеєнка до пророка Еремії, щоб йому сказали: Благай за нас Господа, Бога нашого.
Тлумачення, в. 3 (російською)
Седекия был человек слабохарактерный. Он то следовал советам Иеремии (XXIII:14 и сл.), то поддавался внушениям своих вельмож, говоривших противоположное тому, что советовал Иеремия (ХХХVIII 4 и cл.). — Иегухал в XXXVIII гл. 1 ст. причисляется к князьям. Софония — лицо довольно высоко стоявшее среди священников (XXI:1).
4Еремія ходив іще тодї по волї серед люду, бо його ще не посаджено в темницю.
5Тим часом військо Фараонове вирушило з Египту, а Халдеї, що облягали Ерусалим, довідавшись про те, відступили від Ерусалиму.
Тлумачення, в. 5 (російською)
Фараон, который здесь упомянут, — это Офра, 4-й властитель 26-й династии. Из кн. Иезекииля видно, что он потерпел поражение при встрече с халдеями (Иез XXX:21).
6І надійшло слово Господнє до пророка Еремії таке:
7Так говорить Господь, Бог Ізрайлїв: Ось як скажіть цареві Юдейському, що послав вас до мене поспитати: — Військо Фараонове, що двинуло вам на підмогу, вернеться зараз у Египет, у свою землю,
8А Халдеї вернуться знов, щоб сей город облягти; вони й опанують його й пустять на пожар.
9Ще ж так говорить Господь: Не зводїте самі себе, думаючи: Халдеї конче відійдуть од нас, бо вони не відійдуть;
10А коли б і все військо Халдейське, що вас воює, ви побили, та й зостались би у них лиш самі ранені, так і ті повставали б, кожен із свого намету, та й пустили б сей город на пожар.
Тлумачення, в. 1–10 (російською)
В то время когда, благодаря приближению египетского войска, шедшего на помощь иудеям, халдеи должны были временно снять осаду с Иерусалима, Седекия, в надежде, что пророк Иеремия теперь уже не скажет ничего печального для иудеев, посылает к нему послов с просьбою помолиться за иудеев Господу и потом, конечно, сказать им что-нибудь утешительное. Но Иеремия по-прежнему возвестил Иерусалиму погибель от халдеев.
11Між тим, як військо Халдейське через наступ Фараонової військової потуги одступило від Ерусалиму,
12Покинув Еремія Ерусалим і подався в землю Беняминову, щоб там схоронитись між людом.
Тлумачення, в. 12 (російською)
Скрываясь оттуда от народа — правильнее с евр. «чтобы взять свою наследственную часть у родственников».
13Як же дойшов до Беняминової брами, старший сторож, на імя Іреїя Селемієнко, сина Аннїїного, зʼупинив пророка Еремію, кажучи: Ти хочеш перекинутись до Халдеїв?
14Еремія ж сказав: Се неправда, не хочу я перебігати до Халдеїв. Та сей не вважав на те, і взяв Іреїя Еремію та й повів до князїв.
15І запалали князї гнївом на Еремію, побили його та й посадили в темницю, в будинку в писаря Йонатана, що його обернено на темницю.
Тлумачення, в. 15 (російською)
Князья озлобились на Иеремию за его постоянные речи о необходимости сдаться халдеям. Старых, расположенных к Иеремии князей (гл. XXVI:36), теперь уже не было. — При доме начальника канцелярии было, очевидно, удобное помещение, которое могло служить тюрьмою.
16Еремія зступив у темничну яму й пересидїв там багато днїв.
Тлумачення, в. 11–16 (російською)
В это время, когда для жителей города Иерусалима снова было возможно выходить в окрестные города, Иеремия хотел сходить в свой родной город, Анафоф, вероятно, по каким-нибудь наследственным делам. Но у Вениаминовых ворот он был задержан начальником стражи и, несмотря на все доказательства, какими доказывал свою невинность Иеремия, его взяли в темницу как перебежчика к халдеям, и даже били его.
17Царь же Седекія послав узяти його звідти. І спитав його царь у своїх палатах потай усїх, і промовив: Чи нема якого слова од Господа? Еремія відказав: Є, і додав: Подасть він тебе на поталу цареві Вавилонському.
18І сказав іще Еремія цареві: Чим провинив я тобі й слугам твоїм і сьому людові, що ви мене засадили в тюрму?
19Та й де тепер ваші пророки, що вам пророкували та договорювали: Царь Вавилонський не прийде на вас і на сю країну?
20Тепер же вислухай мене, мій добродїю й царю: нехай моє благаннє дійде до твого слуху; не вертай мене в будинок писаря Йонатана, щоб менї там не вмерти.
21І поведено тодї Еремію, по повелїнню царя Седекії, у вартовий двір у неволю, й давано йому по буханцеві хлїба на день із пекарської улицї, покіль не поїдено ввесь хлїб у городї. І так пробував Еремія в вартовому дворі.
Тлумачення, в. 17–21 (російською)
Когда халдеи снова подошли к Иерусалиму, Седекия призвал к себе тайно Иеремию и спрашивал его о судьбе, ожидающей город. Иеремия снова предвозвестил ему плен и при этом просил царя о более мягком с ним обращении, указывая, что его пророчество о возвращении халдеев оправдалось. Царь тогда поместил его во дворе стражи.
Тлумачення, в. 21 (російською)
Иеремии давали в день по одной небольшой лепешке, что однако, при тогдашней скудости в хлебных запасах, было для пророка благодеянием.
Текст: Переклад П. Куліша та І. Пулюя, 1905. Тлумачення: «Тлумачна Біблія» за ред. О. П. Лопухіна (російською).
1–10. Пророчество Иеремии о втором нашествии на Иудею халдеев, ушедших было от стен Иерусалима. 11–16. Взятие пророка под стражу. 17–21. Беседа его с царем Седекией.