Левитрозділ 9

Тлумачення на розділ (російською)

Первое жертвоприношение Аарона с чудесным нисшествием с неба огня, и первое благословление первосвященником народа.

1І сталось на восьмий день, покликав Мойсей Арона й сини його і мужі громадські Ізрайлеві, і каже Аронові:

2Возьми про себе молоде теля на жертву за гріх та барана без скази на всепаленнє, та й принеси перед Господа.

Тлумачення, в. 1–2 (російською)

После 7 дней освящения скинии и посвящения ветхозаветных священнослужителей, в 8-й день нисана 2-го года (Исх ХL:17: скиния была поставлена в 1-й день 1-го месяца, нисана, 2-го года по выходе из Египта), скиния должна была быть показана, как место благодатного присутствия и действия Иеговы, а священнослужители должны были впервые выступить в служении посредников между народом и Богом. По-прежнему (ср. VIII:2) созываются представители народа и по-прежнему же (ср. VIII:17–18) за первосвященника повелевается принести 2 жертвы: за грех — тельца и во всесожжение — овна.

3А до синів Ізрайлевих промовляти меш кажучи: Возьміть козла на жертву за гріх, а теля й ягня, однолітків, без скази на жертвопаленнє.

4Та бугая та барана на мирну жертву, щоб жертвувати перед Господом; і жертву хлїбну, замішану на олїї; сьогоднї бо Господь явиться вам.

Тлумачення, в. 3–4 (російською)

За народ приносятся: а) в жертву за грех — козел, приносившийся за грех собственно отдельного князя народа (IV:22), — здесь действуют представители народа — старейшины как бы от себя: б) в жертву всесожжения — тельца и барана; в) в жертву мирную — по-видимому, принесенную совместно от народа и священства, — вола и барана Величайшая важность настоящего жертвоприношения : благодатное явление славы Господней (ст. 4, 6, 23, 24), в виде светоносного облака.

5І принесли те, що повелїв Мойсей, перед соборний намет, і приступила вся громада і стала перед Господом.

6І рече Мойсей: Ось те, що заповідав Господь вам чинити; і явиться вам слава Господня.

7І рече Мойсей Аронові: Приступи до жертівника та принеси твою жертву за гріх і жертву всепалення, і зроби покуту за себе і за людей; і жертвуй приноси людські і зроби покуту за них, як заповідав Господь.

8І приступив Арон до жертівника, і заколов теля жертву за гріх, що було за його.

Тлумачення, в. 5–8 (російською)

Сознание важности момента Моисей возбуждает и у всего народа, и особенно в священстве «приступи к жертвеннику и очисти себя и народ» внушает Моисей Аарону (ст. 7).

9І подали сини Аронові кров йому, і вмочив він пальця свого в кров і положив на роги жертівника, і вилив кров до стояла жертівника.

10А жир і нирки і сальник од печінки жертви за гріх пустив з димом на жертівнику, як заповідав Господь.

11А мясиво й шкіру спалив на вогнї за табором.

12І заколов всепаленнє; і подали сини Аронові кров йому, і покропив нею жертівника з усїх боків.

Тлумачення, в. 9–12 (російською)

Соответственно этому, первая жертва, которую приносит Аарон за себя, — жертва за его собственные грехи. Кровь этой жертвы (тельца), однако, не вносится во святилище (по уставу IV:7), в которое Аарон вводится Моисеем уже позже (ст. 23), а возлагается на рога жертвенника всесожжении (как при посвящении, VIII:15). В остальном настоящая жертва греха совершается по уставу IV:9–12.

13І жертву всепалення подали йому, з частками її, і голову, і пустив з димом на жертівнику.

14І виполоскав тельбухи й ноги та й пустив з димом на жертівнику.

Тлумачення, в. 12–14 (російською)

Всесожжение совершается по уставу Лев 1 гл., как хлебная жертва (ст. 17) по уставу гл. II Лев, сверх обычного утреннего хлебного приношения (Исх XXIX:39).

15І принїс жертву від людей, і взяв козла жертву за гріх, що був за людей, і заколов його, і принїс його жертву за гріх, так само як перву.

Тлумачення, в. 15 (російською)

Мясо жертвы за грех народа принадлежало священникам (VI:26), но в настоящий 1-й день жертвоприношения оно по ошибке было сожжено (X:16).

16І принїс жертву огняну і жертвував по установі.

17І принїс жертву хлїбну, і сповнив нею руки свої та й пустив з димом на жертівнику, опріч ранїшної огняної жертви.

18І заколов бугая, та барана, жертву мирну, що була за люде. І подали сини Аронові крові йому, і окропив нею він жертівника з усїх боків.

19І взяв тук із бугая та з барана, курдюк і те, що вкриває тельбухи і нирки і чепець з печінки;

20І положили тук на погруддє, і він пустив з димом на жертівнику.

21І куснї погруддя і праву лопатку принїс Арон як гойдану жертву перед Господом, так як велїв Мойсей.

Тлумачення, в. 18–21 (російською)

Жертва мирная приносится по уставу о ней в Лев III:2–5; VII:30–34.

22Тодї зняв Арон руки до людей, і благословив їх; та й зійшов униз після того, як принїс жертву за гріх і жертву всепалення і жертву мирну.

Тлумачення, в. 22 (російською)

Заключительным актом жертвы является благословение Аарона, преподанное им народу со ступеней жертвенника. Акт благословения, когда относился к отдельному лицу, сопровождался положением руки на его голову (Быт XLVIII:14), по отношению же к массе народа выражался простиранием рук по направлению к ней. Позже, Чис VI:22–27, дана была определенная формула благословения священнического. В каких словах высказано было благословение Аарона и затем, ст. 23, Моисея и Аарона, не говорится. Традиция иуд. относила сюда ст. 17 Псалма LXXXIX: «да будет благоволение Господа, Бога нашего, с нами», или такое благожелание (по Таргуму Иерусалимск.): «да будут приняты жертвы ваши, и да обитает Господь посреди вас, и да простит Он вам согрешения ваши».

23І ввійшли Мойсей та Арон у соборний намет; і вийшли та й благословили людей. І явилася слава Господня всьому людові.

24І вийшло поломя сперед Господа, і пожерло на жертівнику жертву всепалення й куснї жиру; і вбачали всї люде, і загукали з радощів та й попадали на лиця свої.

Тлумачення, в. 23–24 (російською)

Торжественное введение Моисеем Аарона во святилище, явление славы Господней народу (ср. Исх XL:34; 3 Цар VIII:10–12; 2 Пар VII:1) в виде наполнявшего святилище облака и появление небесного (из облака) огня на жертве, знака божественного принятия ее (ср. Суд VI:20–21; 3 Цар XVIII:38), и благоговейный восторг народа закончили собою знаменательные священнодействия.

Текст: Переклад П. Куліша та І. Пулюя, 1905. Тлумачення: «Тлумачна Біблія» за ред. О. П. Лопухіна (російською).