БІБЛІЯБайкальське видання
UK
Налаштування

Числарозділ 20

Тлумачення на розділ (російською)

Прибытие израильтян в пустыню Син. — Смерть Мариами. — Недостаток воды. — Ропот народа. — Чудо изведения воды из скалы. — Намерение проникнуть в Ханаан через Идумею. — Отказ идумеев. — Смерть Аарона.

1І прийшли сини Ізрайлеві цїлою громадою в степ Зин, первого місяця; і остановився народ в Кадесї; і вмерла там Миряма, і поховано її там.

Тлумачення, в. 1 (російською)

О пустыне Син см. пр. к 18 ст. XIII гл. кн. Чис.

2І не стало води для громади, і зібрались вони проти Мойсея і Арона.

Тлумачення, в. 2 (російською)

Недостаток воды в Кадесе может быть объяснен или весенней засухой, или незначительностью количества этой воды для собравшихся здесь израильских полчищ с их стадами.

3І сварились люде з Мойсейом і з Ароном, мовляючи: Лучче було б нам померти тодї, як померло браттє наше перед Господом!

4Та на що привели ви громаду Господню в цей степ, щоб і нам тут погибнути і скотинї нашій?

5І нащо вивели ви нас із Египту, щоб завести нас у се ледаче врочище? Нема ту нї землї на сїйбу, нї смоківниць, нї винограду, нї гранат, і навіть води нїде напитись.

6І пійшов Мойсей з Ароном від громади до входу в соборний намет, і впали ниць на лиця свої; і явилась їм слава Господня.

7І промовив Господь до Мойсея: кажучи:

8Возьми жезло та збери громаду, ти й твій брат Арон, і покличте до скелї перед очима їх; і дасть вона вам воду свою, і виведеш їм воду із скелї, і напоїш громаду й скотину їх.

9І взяв Мойсей жезло од лиця Господнього, як він повелїв йому.

10І зібрали Мойсей та Арон громаду перед скелею; і рече їм: Слухайте ж, ворохобники, чи добудемо з сієї скелї воду про вас?

11І підняв Мойсей руку та й вдарив скелю жезлом своїм двічі; і потекло багацько води, і напилась громада й скотина їх.

12І рече Господь Мойсейові й Аронові: За те, що не няли ви менї віри, щоб осьвятити мене в очу синів Ізраїля, за те не приведете ви громади сієї в землю, що я надїлив їм.

Тлумачення, в. 7–12 (російською)

Беспрерывный ряд предшествовавших возмущений неблагодарного народа, а главное — теперешнее возмущение молодого поколения, одной ногой стоявшего уже в земле обетования, поколебали крепкий дух Моисея. В великий момент чудесного проявления могущества и благости Божией законодатель не мог подавить в себе вспышки человеческого раздражения против жестокой и дерзкой толпы, за что и должен был понести наказание: великий вождь евреев, доведший народ к границам обещанной ему земли, должен был умереть за пределами последней.

Рассматриваемое с точки зрения проявления Божественного Правосудия, осуждение на смерть старца Моисея и Аарона может быть рассматриваемо в то же время и с точки зрения божественного милосердия: событие при Мериве показало, что влияние смертного начала — плоти стало уже брать в Моисее перевес над его несокрушимым прежде духом. Дальнейшее пребывание устаревшего вождя с молодым, полным сил и необузданной энергии, израильским народом могло бы оказаться и не по силам для законодателя, и не в прежней мере благотворным для народа. То же нужно сказать и об Аароне. Старец (хотя и чистый душою) и прежде не отличался особой твердостью духа (Исх XXXII); в преклонных же годах и без нравственной поддержки брата Моисея, он мог оказаться совершенно слабым и беспомощным на своем великом и ответственном посту.

13Се води Мериви, де сварились Ізрайлеві сини з Господом, і він явив їм сьвятість свою.

Тлумачення, в. 13 (російською)

Мерива или Мериба означает: ссора, распря.

14І післав Мойсей посли з Кадесу до царя Едомського: Так каже твій брат Ізраїль: Ти знаєш усї ті пригоди, що стались нам:

15Як батьки наші спустились в Египет і ми жили в Египтї довгий час, і що Египтяне заподїяли нам і батькам нашим.

16Тодї позвали ми до Господа, і він почув наш голос, і післав ангела та й вивів нас із Египту; і се ми в Кадесї містї, що на краю займища твого.

17Дозволь же нам пройти через твою землю! Не будемо йти полями й виноградниками, і не будемо пити води з колодязїв; по царській дорозї перейдемо, не будемо звертати нї на право, нї на ліво, докіль не перейдемо займища твого.

Тлумачення, в. 14–17 (російською)

Евреи не сделали попытки проникнуть в Ханаан в северном или северо-западном направлении, вероятно, потому, что опасались могущества господствоваших в юго-западном углу Ханаана филистимлян.

По некотором обсуждении, было выбрано северо-восточное направление, через Едом.

«Не будем пить воды их колодцев твоих» безвозмездно (ср. ст. 19). «Пойдем дорогой царскою», прямою: «не своротим ни направо, ни налево».

18Та відказав йому Едом: Не переходити меш в мене; ато з мечем вийду проти тебе.

19І казали йому синове Ізрайлеві: Битим шляхом ми хочемо йти; а коли воду твою пити му я, чи скотина моя, так заплачу тобі за неї; тільки ногами моїми хочу перейти, більш нїчого.

20І каже: не можна щоб проходити! І вийшов Едом проти його з великим народом і з потужною рукою.

Тлумачення, в. 19–20 (російською)

Имеется в виду, может быть, вторичное израильское посольство к идумеянам, с более подробными уверениями в безопасности для Едома испрашиваемого Израилем позволения.

21І так не дав Едом Ізраїлеві перейти через займища свої, і звернув Ізраїль на бік від його.

Тлумачення, в. 21 (російською)

«И пошел Израиль в сторону от него», избегая действовать наступательно во исполнения божественного указания: «остерегайтесь начинать с ними (сынами Исава) войну, ибо Я не дам вам земли их ни на стопу ноги, потому что гору Сеир Я дал во владение Исаву» (Втор II:4–5). Вследствие полученного отказа и не имея намерения взять просимое силой, евреи должны были, направляясь на север, обойти Идумею со стороны ее восточных пределов. Во время этого пути, на горе Ор, умер брат Моисея первосвященник Аарон.

22І рушили в дорогу від Кадесу, і прийшли сини Ізрайлеві, цїлою громадою, до Ор гори.

Тлумачення, в. 22 (російською)

По мнению очень многих комментаторов, под именем горы Ор нужно разуметь нынешнюю Джебель Неби Харун, расположенную в долине Араба, вблизи горного хребта Сеир. Поднявшись на вершину горы, находят маленькую ложбинку с одиноким белым кипарисом: это и есть, говорит предание, место смерти Аарона.

23І рече Господь Мойсейові та Аронові під Ор-горою, на границях землї Едомової:

24Мусить прилучитись Арон до народу свого; бо не має він увійти в землю, що я віддав синам Ізрайлевим за те, що ви противились повелїнню мому при водах Мериви.

25Возьми Арона та Елеазара, сина його, та й приведи їх на Ор-гору;

26І знїми з Арона одїж його та вдягни в неї Елеазара, сина його, і прилучиться Арон і вмре там.

27І вчинив Мойсей, як заповідав Господь. І зійшли вони на гору перед очима в усієї громади.

28І зняв Мойсей з Арона одїж його, та й одягнув у неї Елеазара, сина його. І вмер Арон на верховинї Ор-гори. І спустивсь із гори Мойсей та Елеазар. І побачила вся громада, що вмер Арон, і плакав увесь люд Ізраїльський трийцять день.

Тлумачення, в. 29 (російською)

Аарон умер на 123 году жизни (Чис XXXIII:38, 39).

Текст: Переклад П. Куліша та І. Пулюя, 1905. Тлумачення: «Тлумачна Біблія» за ред. О. П. Лопухіна (російською). Нумерація тлумачень у цій книзі ще звіряється із синодальною: окремі тлумачення можуть стояти біля сусіднього вірша.