Псалмирозділ 73

У Синодальному перекладі це Псалом 72 Чому в псалма два номери

Чому в псалма два номери?

Псалми в різних Бібліях нумеруються по-різному. Російський Синодальний переклад іде за грецькою Біблією (Септуагінтою), яку читала давня Церква. Єврейська Біблія і переклади з неї, зокрема англійські й переклад Куліша та Пулюя, рахують за єврейським (масоретським) текстом.

У грецькій Біблії Псалми 9 і 10 злиті в один, тому в більшості псалмів з 10-го по 147-й синодальний номер на одиницю менший за єврейський. «Господь — Пастир мій» — це Псалом 22 у Синодальному перекладі й 23 в єврейській Біблії, покаянний псалом Давида — 50 і 51, «Сказав Господь Господу моєму» — 109 і 110.

Це не помилка ні з того, ні з другого боку: давні традиції по-різному ділили один і той самий текст. Надпис над псалмом («Псалом Давида») в єврейській Біблії часто вважається першим віршем, тому в деяких псалмах зсунуті й номери віршів.

Відповідність номерів

Синодальний	Єврейський
1–8	1–8
9	9–10
10–112	11–113
113	114–115
114–115	116
116–145	117–146
146–147	147
148–150	148–150

Текст пояснення — чернетка і чекає вичитки.

Тлумачення на розділ (російською)

Псалом принадлежит Асафу, современнику Давида. В обстоятельствах жизни этого царя, особенно в истории Авессалома, его быстрого возвышения и падения писатель мог находить материал как для основной мысли содержания псалма, так и для некоторых частных его положений (3, 4, 6, 19).

Господь благ к чистым сердцем. Я сомневался было в этой истине при виде благоденствия нечестивых, вследствие которого они делаются высокомерными, дерзкими (1-9). Вслед за ними идет и народ, который доходит до отрицания Промысла Бога на земле (10-13). Я тоже испытывал колебание - для чего я забочусь о своей чистоте? Но меня от проповеди этих колебаний удержало сознание ответственности пред людьми (14-15). Когда же я стал вдумываться и вошел во святилище, то узнал, как быстро падение таких нечестивцев (16-20). Мои колебания были выражением моего невежества, теперь же я знаю, что только в Боге и приближении к Нему истинная жизнь и награда, а удаляющиеся от Него - погибнут (21-28).

1Псальма Асафова. Що за благий Бог для Ізраїля, для чистих серцем!

Тлумачення, в. 1 (російською)

. Представляет введение ко всему содержанию псалма, заключая в себе и тот вывод, к которому автор пришел через свои сомнения и колебания.

2А я — мало що ноги мої не зійшли з дороги; мало що не поховзлись стопи мої.

3Бо я завидував бутним людям, бачивши щасливу долю беззаконних.

4Вони бо не знають горя до самої смертї, і тїло їх добре згодоване.

5Не зазнають нужди людської, і не бідують, як люде.

6Тому бута — намисто їх, а насильства — одежа їх.

Тлумачення, в. 6 (російською)

. Гордость нечестивых и высокомерное отношение к другим людям являются результатом их внешнего преуспевания.

7Од жиру викотило їм очі, серце їх переповнене забагами.

Тлумачення, в. 7 (російською)

. "Бродят помыслы в сердце" - они свободно отдаются своим влечениям, не заботясь о проверке их чистоты и согласованности с указаниями воли Божией.

8Кепкують і злобно говорять про тїсноту; з висока вони гордують.

9Підносять уста свої до неба, а язиком проходять землю.

Тлумачення, в. 9 (російською)

. "Поднимают к небесам уста свои" - высокомерно смотрят на Заповеди Бога, считая себя вправе оценивать и критиковать их, т. е. волю Бога проверяют своим суждением, возводя тем себя на место верховного законодателя.

10Тому збігаються сюди люде його, і дають їм води достатком.

11А вони кажуть: Чи знає Бог? Чи є знаттє у Всевишнього?

Тлумачення, в. 11 (російською)

. Безнаказанность нечестивых и их внешнее преобладание вызывает подражания среди народа. Последний тоже начинает "пить полной чашей", отдаваться неудержимо своим дурным влечениям, причем доходить до сомнения: "как узнает Бог?" и "есть ли ведение у Вышнего?" т. е., находится ли человек под Божественным воздействием и есть ли справедливость на земле?

12Ось там беззаконники, а нема в них журби нїякої; здобувають собі багацтва.

13Даремне дбав я про чистоту серця, вмивав руки мої в невинностї,

14Що дня приймаючи гірку муку, і що ранку мою кару.

15Коли б я сказав: буду ж і я так говорити, то я б спроневірився родові синів твоїх.

Тлумачення, в. 13–15 (російською)

. "Очищать сердце, омывать в невинности руки, подвергать себя ранам и обличениям" - значит зорко следить не только за своими поступками, но и за чистотою своих помыслов. Такая заботливость о духовной опрятности требует постоянного и сильного ограничения своих греховных порывов, что причиняет боль. Факты же благоденствия нечестивых, живущих по своим влечениям и не заботившихся о своей нравственной чистоте, поставили пред писателем вопрос - есть ли смысл в его самоограничениях? Сомнения мучили его, но он счел себя не вправе оглашать эти сомнения и вселять их в других; если у самого нет твердости в убеждениях, то прямая обязанность того не вселять колебаний в других. Поступок последнего рода делает его "виновным пред родом сынов Твоих", т. е. пред евреями, которых Господь любит и о которых заботится, как отец о детях. Прививать им сомнения свои значило бы отвращать детей от Отца, лишать их Его благотворного и любвеобильного попечения, лишать других блага, на которое сам не имеешь права.

16І став я думати-гадати, щоб ті речі збагнути; трудна була се для мене праця.

17Аж увійшов я в сьвятиню Божу, і там зрозумів я долю їх.

Тлумачення, в. 16–17 (російською)

. Колебания автора разрешились "во святилище". Вероятно здесь разумеется молитва, с которой он пред жертвенником обратился к Господу и когда получил от Него в откровении разрешение своих сомнений.

18На ховзьких місцях ставиш їх, провалюєш їх в погибіль.

19Як притьмом знищені вони! Конець їм; пропали вони від страшного лютування.

20Як сновида пробудившийся, так ти, Господи, вставши, будеш зневажати образ їх.

Тлумачення, в. 18–20 (російською)

. Писатель в своих наблюдениях над действительностью был односторонен; он судил лишь на основании фактов благоденствия нечестивых, а не обращал внимания на то, как быстро и неожиданно они гибнут, как часто обманываются их мечты о счастье.

21Як серце моє кипіло, і в серединї пекло мене,

22То стуманїв я і не знав нїчого; став я скотом перед тобою.

23Та при тобі я зостався: ти взяв мене за праву руку.

24Радою твоєю будеш мене вести, і приймеш мене в славу.

25Кого маю в небі? І крім тебе нема для мене втїхи на землї.

Тлумачення, в. 25 (російською)

. "Кто мне на небе?" Что мне может дать небо, если я не буду там с Богом? - "И с тобою ничего не хочу на земле" - кроме Тебя ничего иного не хочу на земле. Смысл всего выражения - кроме Бога писатель не желает иметь никаких других привязанностей, так как кроме Него ничто не может дать ему удовлетворения.

27:-28. Так как вне Бога живущие гибнут, то истинное благо - приближаться к Нему. Тогда человек получает "часть во век" (26), т. е. вечную, неотъемлемую награду, которая остается и после его смерти, или - вечную жизнь.

26Як зотлїє тїло моє і серце моє, то скеля серця мого й доля моя — Бог по віки.

27Бо ось, погибнуть всї, що віддалились від тебе; ти нищиш усїх, що, спроневірившись, відхиляються від тебе.

28Менї ж благо приблизитись до Бога; я покладаю надїю на Господа Бога, щоб проповідувати всї дїла твої.

Текст: Переклад П. Куліша та І. Пулюя, 1905. Тлумачення: «Тлумачна Біблія» за ред. О. П. Лопухіна (російською).