День 19 з 90
Мк 15:1–16:20 · близько 5 хв
15:1 І зараз уранцї, порадившись архиєреї з старшими та письменниками, і вся рада, звязавши Ісуса, повели та й видали Пилатові.
15:2 І спитав Його Пилат: Чи ти єси цар Жидівський? Він же озвавшись, рече йому: Ти кажеш.
15:3 І винуватили Його архиєреї багато.
15:4 Пилат же знов спитав Його, кажучи: Не відказуєш нїчого? Он, скільки на Тебе сьвідкують;
15:5 Ісус же більш нїчого не відказав, так що дивував ся Пилат.
15:6 На сьвято ж відпускав він їм одного вязника, про которого просили.
15:7 Був же названий Варава з своїми затязцями увязнений, котрі під бунт убийство зробили.
15:8 І гукаючи народ, почав просити, щоб, як що-разу, зробив їм.
15:9 Пилат же відказав їм, говорячи: Чи хочете, щоб випустив вам царя Жидівського?
15:10 Знав бо, що через зависть видали Його архиєреї.
15:11 Архиєреї ж наустили народ, щоб лучче Вараву відпустив їм.
15:12 Пилат же, озвавшись ізнов, сказав їм: Що ж оце хочете, щоб зробив із тим, кого звете царем Жидівським?
15:13 Вони ж знов закричали: Розпни Його.
15:14 Пилат же каже їм: Яке ж бо зло зробив? Вони ж ще гірш кричали: Розпни Його.
15:15 Пилат же, хотївши народові догодити, відпустив їм Вараву, й передав Ісуса, побивши, щоб розпято Його.
15:16 Воїни ж повели Його в середину двору, чи то в Претор, і скликали всю роту.
15:17 І одягли Його в багряницю, і положили на Него, сплївши з тернини, вінець,
15:18 та й почали витати Його: Радуй ся, царю Жидівський!
15:19 І били Його по голові тростиною, і плювали на Него, й, кидаючись на колїна, кланялись Йому.
15:20 І, як насьміялись із Него, роздягнули Його з багряницї, і одягнули Його в одежу Його, та й виводять Його, щоб розпяти Його.
15:21 І заставили мимойдучого якогось Симона Киринея, ідучого з поля, батька Александра та Руфа, щоб нїс хрест Його.
15:22 І приводять Його на Голготу місце, що прозване Черепове місце.
15:23 І дали Йому пити вина з смирною; Він же не прийняв.
15:24 І розпинателї Його подїлили одежу Його, кинувши жереб на неї, що кому впаде.
15:25 Була ж година третя, і розпяли Його.
15:26 І була надпись вини Його надписана: Цар Жидівський.
15:27 І розпяли з Ним двох розбійників, одного по правицї, а одного по лївицї в Него.
15:28 І справдилось писаннє, що глаголе: І з беззаконними полїчено Його.
15:29 І мимоходячі хулили Його, киваючи головами своїми та говорячи: Овва! Ти, що руйнуєш церкву і в три днї будуєш,
15:30 спаси себе й зійди з хреста.
15:31 Так само й архиєреї, насьміхаючись один до одного з письменниками, казали: Инших спасав, себе не може спасти.
15:32 Христос, цар Жидівський, нехай зійде тепер з хреста, щоб побачили ми, й увіруємо. І розпяті з Ним зневажали Його.
15:33 Як же настала година шеста, темрява стала по всїй землї аж до години девятої.
15:34 А години девятої покликнув Ісус голосом великим: Елоі, Елоі, лама саватани? що єсть перекладом: Боже мій, Боже мій, на що мене покинув єси?
15:35 І деякі з тих, що тут стояли, почувши казали: Ось Ілию кличе.
15:36 Побігши ж один і сповнивши губку оцтом, і настромивши на тростину, поїв Його, кажучи: Стривайте, побачимо, чи прийде Ілия зняти Його.
15:37 Ісус же, пустивши голос великий, зітхнув.
15:38 І завіса церковня роздерлась надвоє з верху аж до низу.
15:39 Бачивши ж сотник, що там стояв проти Него, що, так закричавши, зітхнув, каже: Справдї чоловік сей Син був Божий.
15:40 Були ж і жінки, оддалеки дивлячись, між котрими була й Мария Магдалина, й Мария, Якова меншого та Йосиї мати, й Саломия,
15:41 що, й як був у Галилеї, ходили слїдом за Ним, і послугували Йому, і инших багато, що поприходили з Ним у Єрусалим.
15:42 А як уже настав вечір, бо була пятниця, чи то перед суботою,
15:43 прийшов Йосиф з Ариматеї, поважний радник, що також сподївавсь царства Божого, й зосьмілившись, увійшов до Пилата й просив тїла Ісусового.
15:44 Пилат же дивувавсь, що вже вмер би; й покликавши сотника, спитав його, чи давно вмер.
15:45 А довідавшись од сотника, дав тїло Йосифові.
15:46 І, купивши плащеницю і знявши Його, обгорнув Його плащеницею, та й положив Його у гробі, що був висїчений із скелї, та й прикотив каменя до дверей гробу.
15:47 Мария ж Магдалина й Мария Йосиїна дивились, де Його положено.
16:1 І, як минула субота, Мария Магдалина, та Мария Яковова, та Саломия купили пахощів, щоб, прийшовши, намастити Його.
16:2 І вельми рано первого дня тижня приходять до гробу, як сходило сонце.
16:3 І казали між собою: Хто відкотить нам каменя від дверей гробу?
16:4 І поглянувши, побачили, що відкочено каменя; був бо великий дуже.
16:5 І, ввійшовши в гріб, побачили молодця, сидячого з правого боку, одягненого в шату білу, та й вжахнулись.
16:6 Він же рече їм: Не жахайтесь. Ісуса шукаєте Назарянина, розпятого. Устав; нема Його тут. Ось місце, де положено Його.
16:7 Тільки ж ійдїть скажіть ученикам Його та Петрові, що попередить вас у Галилею. Там Його побачите, як сказав вам.
16:8 І вийшовши вони хутко, побігли від гробу; бо обняв їх трепет і страх, та й нїкому нїчого не сказали: боялись бо.
16:9 Воскреснувши ж уранцї первого дня тижня, явивсь найперше Мариї Магдалинї, що з неї вигняв сїм бісів.
16:10 Вона пійшовши, сповістила тих, що були з Ним, як сумували та плакали.
16:11 А ті, почувши, що живий, і вона Його бачила, не поняли віри.
16:12 Після ж того двоїм із них в дорозї явив ся в иншому видї, як ійшли на село.
16:13 І вони, пійшовши, сповістили других, та й тим не поняли віри.
16:14 Опісля явивсь одинайцятьом їм сидячим за столом, і дорікав їм недовірством їх і жорстокостю серця, що тим, котрі бачили Його воскресшого, не поняли віри.
16:15 І рече їм: Ійдїть по всьому сьвіту й проповідуйте євангелию усякому твориву.
16:16 Хто вірувати ме та охрестить ся, спасеть ся; а хто не вірувати ме, осудить ся.
16:17 Ознаки ж віруючим такі будуть: імям моїм бісів виганяти муть; мовами заговорять новими;
16:18 гадюк брати муть, і, коли смертнього чого випють, не шкодити ме їм; на недужих руки класти муть, і одужувати муть.
16:19 Господь же, після того, як промовив до них, вознїс ся на небо, й сїв по правицї в Бога.
16:20 Вони ж вийшовши, проповідували всюди, а Господь допомагав, і слово стверджував услїд ознаками. Амінь.