День 56 з 90

1 Пет 3:1–5:14

3:1 Також і жінки, корітесь своїм чоловікам, щоб і ті, що не корять ся слову, життєм жінок без слова були зʼєднані,

3:2 дивлячись на чисте життє ваше у страху (Божому).

3:3 Ваша окраса нехай не буде зовнїшнє заплїтаннє волосся і убираннє в золото, або зʼодяганнє в одежу;

3:4 а потайний серця чоловік, у нетлїнню лагідного й тихого духа, що перед Богом многоцїнне.

3:5 Так бо колись і сьвяті жінки, що вповали на Бога, украшали себе, корячись своїм чоловікам;

3:6 як Сарра слухала Авраама, паном його зовучи, котрої ви стали дїтьми, добре роблячи і не лякаючи ся нїякого страху.

3:7 Чоловіки також, домуйте разом з ними по розумі, яко більше слабосильній посудинї жіночій віддаючи честь, яко і спільні наслїдники благодати життя, щоб не зʼупинялись молитви ваші.

3:8 Наконець же, будьте усї одної думки, милосердуючі, братолюбні, сердечні, привітливі;

3:9 не віддаючи зло за зло, або докір за докір; а насупроти благословляйте, знаючи, що на те ви покликані, щоб благословеннє наслїдили.

3:10 „Хто бо хоче життє любити, і видїти днї добрі, нехай вдержить язик свій від злого, й уста свої, щоб не говорити зради;

3:11 нехай ухиляєть ся від злого, і робить добре; нехай шукає впокою, і побиваєть ся за ним.

3:12 Бо очі Господнї на праведних, і уші Його на молення їх; лице ж Господнє проти тих, що зле роблять.‟

3:13 І хто ж такий, що заподїяв би вам лихо, коли будете наслїдниками доброго?

3:14 Тільки ж, коли б і страждали задля правди, блаженні ви; страху ж їх не бійтесь, анї трівожтесь;

3:15 а Господа Бога сьвятїть у серцях ваших. Бувайте завсїди готові дати одвіт всякому, що домагаєть ся від вас слова про вашу надїю, з лагідностю і страхом;

3:16 маючи совість добру, щоб, у чому судять вас, яко лиходїїв, осоромились ті, що докоряють добре життє ваше в Христї.

3:17 Лучче бо, коли воля Божа, пострадати за добрі дїла, анїж за дїла лихі;

3:18 тому що й Христос, щоби привести нас до Бога, один раз пострадав за гріхи наші, Праведник за неправедних, що був умертвений по тїлу, но ожив духом,

3:19 в котрому і тим духам, що в темницї, прийшовши, проповідував,

3:20 колисьто неслухняним, як того часу дожидало (їх) довготерпіннє Боже, за днїв Ноя, як строїв ся ковчег, в котрий мало, то єсть, вісїм душ, спасло ся од води;

3:21 чого образ хрещеннє (не відложеннє тїлесної нечистоти, а совісти доброї обітниця перед Богом), що і нас тепер спасає через воскресеннє Ісуса Христа,

3:22 котрий єсть по правицї в Бога, зійшовши на небо, котрому покорились ангели і властї і сили.

4:1 Тим же то, коли Христос страждав за нас тїлом, то й ви тією самою думкою оружіть ся; хто бо страждав тїлом, перестав грішити,

4:2 щоб уже не по хотїнню чоловічому, а по волї Божій, жити остальний час у тїлї.

4:3 Доволї бо з нас минувшого часу життя, що чинили волю поган, ходячи в розпустї, пристрастях, пияньстві, бенкетах, напитках і мерзських ідолослуженнях.

4:4 Чим і дивують ся, що ви не біжете разом з ними на розлив розпусти, хулячи;

4:5 котрі дадуть одвіт Тому, що готов судити живих і мертвих.

4:6 На се бо і мертвим проповідувано благовістє, щоб приняли суд по чоловіку тїлом, і жили по Бозї духом.

4:7 Усьому ж конець наближив ся. Будьте ж оце мудрі і тверезі до молитов.

4:8 Перш усього ж майте один до одного щиру любов, бо любов покриває множество гріхів.

4:9 Будьте гостинні один для одного без дорікання.

4:10 Кожний, яко ж приняв дар, так ним нехай служить один одному, як добрі доморядники всякої благодати Божої.

4:11 Коли хто говорить, то нехай говорить як слова Божі; коли хто служить, нехай же служить по силї, котру подає Бог; щоб у всьому прославляв ся Бог через Ісуса Христа, котрому слава і держава по вічні віки. Амінь.

4:12 Любі, не чудуйтесь розпаленнєм, що буває вам на спокусу, наче б вам що дивного довело ся;

4:13 а радуйтесь, яко ж маєте участь в страданнях Христових, щоб і в одкриттю слави Його радувались і веселились.

4:14 Коли докоряють вас за імя Христове, — ви блаженні; Дух бо слави й Бога почиває на вас; ними він хулить ся, вами ж прославляєть ся.

4:15 Тільки ж нїхто з вас нехай не постраждає яко душегубець, або злодїй, або лиходїй, або як бунтівник;

4:16 коли ж яко Християнин, то нехай не соромить ся, а прославляє Бога за сю участь.

4:17 Бо пора початись судові від дому Божого; коли ж найперш од нас, то який конець тих, що не корять ся благовістю Божому?

4:18 І коли „праведник тільки що спасеть ся, то безбожник і грішник де явить ся?‟

4:19 Тим то й страждаючі по волї Божій, як вірному Творцеві, нехай передають душі свої, роблячи добре.

5:1 Старших між вами молю, яко товариш-старший і сьвідок страдання Христового, і спільник слави, що має відкритись:

5:2 пасїте стадо Боже, що у вас, доглядаючи не по неволї, анї для поганої користї, а з доброго серця;

5:3 анї пануйте над народом, а взором будьте стада;

5:4 і як явить ся Пастир-Начальник, приймете невянучий слави вінець.

5:5 Саме так, молодші, коріть ся старшим; усї ж, один одному корячись, смирностю підпережіть ся; бо „Бог гордим противить ся, смирним же дає благодать.‟

5:6 Смиріть ся ж під сильну руку Божу, щоб піднїс вас угору свого часу;

5:7 всяку журбу вашу скинувши на Него, бо Він стараєть ся про вас.

5:8 Тверезїть ся, пильнуйте, бо противник ваш, диявол, як лев рикаючий, ходить, шукаючи кого пожерти;

5:9 проти него вставайте тверді вірою, знаючи, що такі страждання доводять ся і братівству вашому в сьвітї.

5:10 Бог же всякої благодати, покликавший нас до вічньої своєї слави в Христї Ісусї, коли трохи пострадаєте, Він нехай звершить вас, утвердить, укріпить і оснує (непорушно).

5:11 Йому слава і держава по вічні віки. Амінь.

5:12 Через Сильвана, вірного вам брата, як думаю, коротко написав, наповідаючи і сьвідкуючи, що се правдива благодать Божа, в котрій стоїте.

5:13 Витає вас вибрана з вами (церков) в Вавилонї, і Марк, син мій.

5:14 Витайте один одного у цїлуванню любови. Впокій вам усїм, що в Христї Ісусї. Амінь.

2 Пет 1:1–21

1 Симон Петр, слуга і апостол Ісуса Христа, тим, що з нами однаку дорогу віру приняли по правдї Бога нашого і Спаса Ісуса Христа:

2 благодать вам і впокій нехай умножить ся в познанню Бога й Ісуса, Господа нашого.

3 Яко ж усе до життя і побожности дароване нам Божою силою Його, через познаннє Покликавшого нас славою і чеснотою (милостю),

4 чим найбільші і дорогі обітницї даровані нам, щоб через них були ви спільниками Божої природи, ухиляючись від тлїнного хотїння, що в сьвітї,

5 то доложіть до сього усе ваше стараннє, і подайте у вірі вашій чесноту, а в чеснотї розум,

6 а в розумі вдержаннє, а у вдержанню терпіннє, а в терпінню побожність,

7 а в побожностї братню любов, а в братній любові любов (для всїх).

8 Коли бо се буде у вас і умножить ся, то не оставить вас лїнивими, анї безплодними в познаннї Господа нашого Ісуса Христа.

9 У кого бо нема сього, той слїпий і коротко видющий, що забув на очищеннє давних своїх гріхів.

10 Тим то, брати, старайтесь більше утвердити ваше покликаннє і вибраннє; се бо роблячи, нїколи не спотикнетесь.

11 Так бо щедро дозволить ся вам вхід у вічнє царство Господа нашого і Спаса Ісуса Христа.

12 Тим і не занехую завсїди пригадувати вам сї речи, хоч ви й знаєте, і утверджені у сїй правдї.

13 Видить ся ж менї право, доки я у сїй оселї, розбуджувати вас у наповіданню;

14 знаючи, що скоро оставлю оселю мою, яко ж і Господь наш Ісус Христос обявив менї.

15 Старати му ся ж, щоб ви і всюди, по моєму розстанню, робили спомин сїх річей.

16 Не за байками бо, хитро придуманими, йдучи, обявили ми вам силу і прихід Господа нашого Ісуса Христа, а бувши самовидцями величчя Його.

17 Бо Він приняв від Бога Отця честь і славу, коли зійшов до Него од величньої слави такий голос: „Се Син мій любий, що я вподобав Його.‟

18 І сей голос чули ми, як сходив з неба, бувши з Ним на горі сьвятій.

19 Ще ж маємо певнїще слово пророче, і ви добре робите, вважаючи на него, як на сьвітильника, що сьвітить в темному місцї, аж день засияє, і денниця зійде в серцях ваших;

20 се найперш знаючи, що жадне книжне пророцтво не дїєть ся своїм розвязаннєм.

21 Бо нїколи із волї чоловіка не виповідано пророцтво, а від Духа сьвятого розбуджувані, промовляли сьвяті люде Божі.