День 6 з 90
Мт 14:1–16:28 · близько 9 хв
14:1 Того часу Ірод четверовластник почув чутку про Ісуса,
14:2 і рече до слуг своїх: Се Йоан Хреститель; він устав з мертвих, то й чудеса дїють ся від него.
14:3 Бо Ірод піймав був Йоана, звязав його, і вкинув у темницю за Іродияду, жінку брата свого Филипа.
14:4 Бо казав йому Йоан: Не годить ся тобі мати її.
14:5 І, хотїв його стратити, та опасувавсь народу; бо мали його за пророка.
14:6 У день же родин Іродових, дочка Іродиядина танцювала перед ними й догодила Іродові.
14:7 За се обіцяв він, клянучись, що дасть їй, чого просити ме.
14:8 Вона ж, наперед навчена від матері: Дай менї, каже, тут на блюдї голову Йоана Хрестителя.
14:9 І засумів Ірод; однак, задля клятьби й задля тих, що сидїли з ним за столом, звелїв дати.
14:10 І, пославши, стяв Йоана в темницї.
14:11 І принесено голову його на блюдї, й дано дївчинї, вона ж віднесла матері своїй.
14:12 І прийшли ученики його, і взяли тїло, й поховали його, й прийшовши, сповістили Ісуса.
14:13 Почувши про се Ісус, поплив звідтіля човном у пустиню сам один; і почувши народ, пійшов слїдом за Ним пішки з городів.
14:14 І, вийшовши Ісус, побачив багато народу, й жалкував над ними, й сцїлив недужих їх.
14:15 Як же настав вечір, приступили до Него ученики Його, говорячи: Тут пустиня, і час уже минув; відошли народ, нехай іде в села, та накупить харчі собі.
14:16 Ісус же рече їм: Не треба їм ійти; дайте ви їм їсти.
14:17 Вони ж кажуть Йому: Не маємо тут, як тільки пять хлїбів та дві риби.
14:18 Він же рече: Принесїть менї їх сюди.
14:19 І звелїв народові посїдати на траві, і, взявши пять хлїбів та дві риби, й поглянувши на небо, поблагословив, і, ламлючи, подавав хлїби ученикам, а ученики людям.
14:20 І їли вони всї, й понаїдались; і назбирали окрушин, що позоставались, дванайцять повних кошів.
14:21 А тих, що їли, було тисяч із пять чоловіка, опріч жінок та дїтей.
14:22 І примусив зараз Ісус учеників своїх увійти в човен, і плисти поперед Него на той бік, поки Він одпустить народ.
14:23 А відпустивши народ, зійшов на гору самотою молитись; і як настав вечір, був там один.
14:24 Човен же був уже серед моря, і било його филями; бо вітер був противний.
14:25 У четверту ж сторожу ночи, прийшов до них Ісус, ідучи по морю.
14:26 І побачивши ученики, що Він іде по морю, стрівожились, кажучи, що се мара, й кричали з переляку.
14:27 Ісус же заговорив зараз до них, глаголючи: Спокойте ся: се я: не лякайтесь.
14:28 Петр же, озвавшись, каже до Него: Господи, коли се Ти, звели менї йти до Тебе по водї.
14:29 Він же рече: Іди. І вийшов Петр із човна, й пійшов по водї, щоб ійти до Ісуса.
14:30 Та, бачивши сильний вітер, злякавсь, і, почавши тонути, кричав, говорячи: Господи, спаси мене.
14:31 Ісус же простяг зараз руку, вхопив його, й рече до него: Маловіре, чого всумнив ся єси?
14:32 І як увійшли вони в човен, утих вітер.
14:33 А ті, що були в човнї, приступивши, поклонились Йому, кажучи: Істино Божий Син єси.
14:34 І, попливши, прибули вони в землю Генисарецьку.
14:35 І познавши Його тамешні люде, послали по всїй тій околицї, і приводили до Него всїх недужих;
14:36 і благали Його, щоб тільки приторкнутись їм до краю одежі Його; й скільки їх доторкувалось, одужували.
15:1 Тодї прийшли до Ісуса письменники та Фарисеї з Єрусалиму, кажучи:
15:2 Чого Твої ученики переступають переказ старших? бо не миють рук своїх, як їдять хлїб.
15:3 Він же, озвавшись, рече до них: Чого ж се й ви переступаєте заповідь Божу ради переказу вашого?
15:4 Бог бо заповідав, глаголючи: Поважай батька твого й матїр, і: Хто лає батька або матїр, нехай умре смертю.
15:5 Ви ж кажете: Хто скаже батькові або матері: Се дар (Божий), чим би ти з мене мав покористуватись,
15:6 той може не поважати батька свого або матери своєї. І знївечили ви заповідь Божу ради переказу вашого.
15:7 Лицеміри, добре прорік про вас Ісаїя, глаголючи:
15:8 Народ сей приближуєть ся до мене губами своїми, й устами мене шанує, серце ж їх далеко від мене.
15:9 Та марно вони поклоняють ся менї, навчаючи наук заповідей чоловічих.
15:10 І, прикликавши людей, рече до них: Слухайте та й розумійте:
15:11 Не те, що входить в уста, сквернить чоловіка, а що виходить із уст, те сквернить чоловіка.
15:12 Приступивши тодї ученики, рекли до Него: Чи знаєш, що Фарисеї, чувши слово, поблазнились?
15:13 Він же, озвавшись, рече: Усяка рослина, що не насаджував Отець мій небесний, викоренить ся.
15:14 Не вважайте на них: проводирі вони слїпі слїпих. А коли слїпий веде слїпого, обидва впадуть у яму.
15:15 Озвав ся ж Петр і каже до Него: Виясни нам сю приповість.
15:16 Ісус же рече: Чи й ви ще без розуму?
15:17 Чи ще не зрозуміли, що те, що входить в уста, йде в живіт, і звергаєть ся в одхідник;
15:18 а те, що виходить із уст, береть ся з серця, і воно сквернить чоловіка.
15:19 Бо з серця беруть ся ледачі думки, душогубства, перелюбки, блуд, крадїж, криве сьвідкуваннє, хула.
15:20 Оце, що сквернить чоловіка; а їсти, непомивши рук, се не сквернить чоловіка.
15:21 Вийшов тодї Ісус ізвідтіля, і перейшов у Тирські та в Сидонські сторони.
15:22 Коли се жінка Канаанка прийшла з тих гряниць, і кричала до Него, кажучи: Помилуй мене, Господи, сину Давидів; дочка моя тяжко біснуєть ся.
15:23 Він же не відказав їй нї слова. І, приступивши ученики Його, благали Його, кажучи: Відпусти її, бо кричить за нами.
15:24 Він же, озвавшись, рече: Послано мене тільки до загублених овечок дому Ізраїлевого.
15:25 Вона ж, приступивши, поклонилась Йому, кажучи: Господи, поможи менї.
15:26 Він же, озвавшись, рече: Не годить ся взяти в дїтей хлїб, і кинути собакам.
15:27 А вона каже: Так, Господи; тільки ж і собаки їдять кришки, що падають із стола в господаря їх.
15:28 Тодї озвавсь Ісус і рече до неї: Жінко, велика віра твоя: нехай станеть ся тобі, як бажаєш. І одужала дочка її з того часу.
15:29 І, перейшовши Ісус ізвідтіля, прийшов близько до моря Галилейського, й, зійшовши на гору, сїв там.
15:30 І поприходило до Него пребагато людей, маючи з собою кривих, слїпих, нїмих, калїк і багацько инших, та й клали їх у ногах в Ісуса, й сцїлив їх,
15:31 так що люде дивувались, бачивши, що нїмі говорять, калїки здорові, криві ходять, а слїпі бачять; і прославляли Бога Ізраїлевого.
15:32 Ісус же, покликавши учеників своїх, рече: Жаль менї людей, бо вже вони три днї пробувають зо мною, й не мають що їсти; а не хочу відпустити їх голодних, щоб не помлїли на дорозї.
15:33 І кажуть Йому ученики Його: Де ж нам узяти стільки хлїба в пустинї, щоб нагодувати стільки народу?
15:34 І рече їм Ісус: Скільки хлїбів маєте ви? Вони ж кажуть: Сїм, та кілька рибок.
15:35 І звелїв народові посїдати на землї.
15:36 І, взявши сїм хлїбів та рибу, оддав хвалу, ламав і давав ученикам своїм, а ученики народові.
15:37 І їли всї, й понаїдались; і назбирали останків ламаного сїм повних кошів.
15:38 А тих, що їли, було чотири тисячі чоловіка, опріч жінок та дїтей.
15:39 І, відпустивши народ, увійшов у човен, та й прибув у границї Магдалські.
16:1 Поприходили також Фарисеї та Садукеї й, спокушуючи Його, бажали від Него, щоб показав їм ознаку з неба.
16:2 Він же, озвавшись, рече їм: Як настане вечір, ви говорите: Погода, бо червонїє небо.
16:3 А вранцї: Сьогоднї непогідь, бо небо червонїє та хмарить ся. Лицеміри, лице неба вмієте познавати, а ознак часу не можете?
16:4 Кодло лукаве та перелюбне ознаки шукає; а ознака не дасть ся йому, хиба тільки ознака Йони пророка. І, покинувши їх, пійшов.
16:5 Та ученики Його, перепливши на той бік, забули взяти хлїба.
16:6 Ісус же рече до них: Гледїть, остерегайтесь квасу Фарисейського та Садукейського.
16:7 Вони ж міркували собі, кажучи: Се, що не взяли ми хлїба.
16:8 Постерігши ж се Ісус, рече до них: Що ви міркуєте собі, маловіри, що хлїба не взяли?
16:9 Хиба ще не зрозуміли, та й не памятаєте пяти хлїбів пятьом тисячам, і скільки кошів набрали?
16:10 анї семи хлїбів чотирьом тисячам, і скільки кошів набрали?
16:11 Як се не розумієте, що не про хлїб я казав вам, остерегатись квасу Фарисейського та Садукейського?
16:12 Тодї зрозуміли, що не казав остерегатись квасу хлїбного, а науки Фарисейської та Садукейської.
16:13 Як же прийшов Ісус у сторони Кесариї Филипової, то питав учеників своїх, глаголючи: За кого мають люде мене, Сина чоловічого?
16:14 Вони ж сказали: Одні за Йоана Хрестителя, другі за Ілию, инші ж за Єремію або одного з пророків.
16:15 Рече до них: Ви ж як кажете? хто я?
16:16 Озвавшись Симон Петр, каже: Ти єси Христос, Син Бога живого.
16:17 І озвавшись Ісус, рече до него: Блажен єси, Симоне, сину Йонин, бо тїло й кров не відкрила тобі сього, а Отець мій, що на небі.
16:18 Скажу ж і я тобі: Що ти єси Петр, і на сьому каменї збудую церкву мою, і ворота пекольні не подужають її.
16:19 І дам я тобі ключі царства небесного; й що звяжеш на землї, буде звязане на небі; а що розвяжеш на землї, буде розвязане на небі.
16:20 Тодї наказав ученикам своїм, щоб не казали нїкому, що Він Ісус Христос.
16:21 З того часу почав Ісус виявляти ученикам своїм, що мусить ійти в Єрусалим, і багато терпіти од старших, та архиєреїв, та письменників, і бути вбитим, і встати третього дня.
16:22 І взявши Його Петр, почав докоряти Йому, кажучи: Пожаль ся себе, Господи; нехай се не станеть ся Тобі.
16:23 Він же обернувсь і рече до Петра: Геть від мене, сатано! ти блазниш мене, бо не гадаєш про Боже, а про чоловіче.
16:24 Рече тодї Ісус ученикам своїм: Коли хто хоче йти слїдом за мною, нехай відречеть ся себе самого, й візьме хрест свій, та й іде слїдом за мною.
16:25 Хто бо хоче спасти душу свою, той погубить її; хто ж погубить душу свою ради мене, знайде її.
16:26 Що бо за користь чоловікові, хоч би сьвїт увесь здобув, а душу свою занапастив? або що дасть чоловік у замін за душу свою?
16:27 Прийде бо Син чоловічий у славі Отця свого з ангелами своїми; й тодї віддасть кожному по дїлам його.
16:28 Істино глаголю вам: Єсть деякі між стоячими тут, що не вкусять смерти, аж поки побачять Сина чоловічого, грядущого в царстві своїм.