День 65 з 90

1 Кор 4:1–7:40

4:1 Так нас нехай вважає чоловік, яко слуг Христових, і доморядників тайн Божих.

4:2 Ще ж до того від доморядників вимагають, щоб кожного знайдено вірним.

4:3 Та се в мене найменша річ, щоб мене судили ви або людський суд; нї, я й сам себе не суджу.

4:4 Бо нїчого на себе не знаю, та сим я не оправдуюсь; суддя ж мій Бог.

4:5 Тим же нї про що перше часу не судїть, доки прийде Господь, котрий висьвітить сховане в темряві і виявить думки сердець; а тодї похвала буде кожному від Бога.

4:6 Се ж, браттє, приложив я до себе та Аполоса задля вас, щоб ви з нас навчились не думати більш того, що написано, щоб один перед одним не неслись гордо проти другого.

4:7 Хто бо тебе одрізняє? що ж маєш, чого не прийняв (од Бога)? а коли прийняв, то чого величаєш ся, мов би не прийнявши?

4:8 Ви вже ситі, вже забагатїли, без нас зацарювали. О, щоб ви зацарювали, щоб і ми з вами царювали!

4:9 Та я думаю, що Бог нас, апостолів, яко останнїх поставив, мов на смерть призначених; бо видовищем зробились ми сьвітові, і ангелам, і людям.

4:10 Ми дурні задля Христа, ви ж мудрі в Христї; ми немічні, ви ж кріпкі; ви славні, ми ж безчесні.

4:11 Ще ж і до сієї години й голодуємо й жаждуємо, й наготїєм і биті в лице, і тиняємось,

4:12 і трудимось, працюючи своїми руками; нас лають, а ми благословляємо; нас гонять, ми терпимо;

4:13 нас хулять, ми молимось; мов сьміттє сьвіту стали ся ми, ометиця всїм аж досї.

4:14 Не на сором вам се пишу, а яко дїтей моїх любих остерегаю.

4:15 Бо, коли б ви мали й тисячі наставників у Христї, та батьків небагато; бо в Христї Ісусї благовістєм я вас появив (зродив).

4:16 Благаю ж оце вас, будьте послїдувателями моїми.

4:17 Про се післав я до вас Тимотея, мою любу дитину і вірного в Господї, котрий вам нагадає про дороги мої в Христї, яко ж усюди у всякій церкві я навчаю.

4:18 Мов би не мав я до вас прийти, так розгордїли деякі.

4:19 Я ж прийду скоро до вас, коли Господь схоче, і розвідаю не слово розгордївших, а силу.

4:20 Не в слові бо царство Боже, а в силї.

4:21 Чого хочете? чи з лозиною прийти менї до вас, чи з любовю і духом лагідности?

5:1 Звідусюди чути, що між вами перелюб, та такий перелюб, про який і між поганами не чувати, щоб хто жінку батька свого мав.

5:2 І ви розгордїли, а не лучче б сумувати вам, щоб вилучено з між вас такого, що дїло се робить?

5:3 Я ж бо, небувши між вами тїлом, а бувши духом, уже присудив, яко бувший (між вами), щоб того, хто так робить,

5:4 в імя Господа нашого Ісуса Христа, як зберетесь ви і дух мій силою Господа нашого Ісуса Христа,

5:5 видали такого сатанї на погибель тїла, щоб дух спас ся в день Господа Ісуса.

5:6 Не добре величаннє ваше. Хиба не знаєте, що трохи квасу все місиво заквашує.

5:7 Очистьте ж старий квас, щоб ви були нове місиво, яко ж ви й є безквасні, бо пасха наша, Христос, заколена за нас.

5:8 Тим же сьвяткуймо не в старому квасї, анї в квасї злоби та лукавства, а в опрісноках чистоти і правди.

5:9 Писав я до вас ув одному листї, щоб ви не мішались із перелюбниками,

5:10 та не в загалї з перелюбниками сьвіта сього, або з зажерливими, або хижаками, або ідолослужителями; бо мусїли б хиба з сьвіта сього зійти.

5:11 Тепер же я писав вам, щоб не мішались, коли хто, звавшись братом, буде або перелюбник, або зажерливий, або ідолослужитель, або злоріка, або пяниця, або хижак; з таким і не їсти.

5:12 Чого бо менї й тих судити, що осторонь (вас)? Хиба не тих, що в серединї, ви судите?

5:13 Тих же, що осторонь, Бог судить. То ж вилучте лукавого з між себе.

6:1 Не вже ж із вас хто сьміє, мавши дїло з другим, судитись перед неправедними, а не перед сьвятими?

6:2 Хиба не знаєте, що сьвяті сьвіт судити муть? а коли сьвіт судити меть ся од вас, то хиба ви не достойні найменших річей судити?

6:3 Хиба не знаєте, що ми ангелів судити мем, а не тільки житейські речі?

6:4 Коли ж маєте судитись про житейські речі, то хоч би упослїджених у церкві беріть за суддїв.

6:5 На сором вам глаголю: Хиба нема між вами й одного мудрого, котрий зміг би розсудити між братами своїми?

6:6 Нї, брат з братом судить ся, та ще й перед невірними!

6:7 І се вже зовсїм сором вам, що ви судитесь між собою. Чом би вам раднїщ кривди не терпіти? чом лучче не терпіти шкоди?

6:8 Нї, ви самі кривдите, та обдираєте, та ще й братів.

6:9 Або хиба не знаєте, що неправедні царства Божого не наслїдять? Не обманюйте себе: нї блудники, нї ідолослужителї, нї перелюбники, нї пещені, нї мужоложники,

6:10 нї злодїї, нї зажерливі, нї пяницї, нї злоріки, нї хижаки царства Божого не наслїдять.

6:11 А такими з вас деякі були; та ви обмились, та осьвятились, та оправдились імям Господа Ісуса і Духом Бога нашого.

6:12 Все менї можна, та не все користне; все менї можна, та нїчому не дам орудувати мною.

6:13 Їжа про черево, й черево про їжу; Бог же те й те зруйнує. Тїло ж не про перелюб, а про Господа, а Господь про тїло.

6:14 Бог же Господа підняв, то й нас підійме силою своєю.

6:15 Хиба не знаєте, що тїла ваші члени Христові? Узявши ж члени Христові, невже зроблю (їх) членами перелюбницї? Нехай не буде!

6:16 Хиба не знаєте, що, хто пригорнеть ся до перелюбницї, той одно (з нею) тїло? Будуть бо, рече, вдвох одно тїло.

6:17 Хто ж пригорнеть ся до Господа, той один (з Ним) дух.

6:18 Утїкайте від перелюбу. Усякий гріх, що робить чоловік, осторонь тїла; хто ж робить перелюб, проти свого тїла грішить.

6:19 Хиба не знаєте, що тїло ваше храм Духа сьвятого, що (живе) в вас, котрого маєте від Бога, і ви не свої?

6:20 Ви бо куплені цїною; тим прославляйте Бога в тїлї вашому і в дусї вашому; вони Божі.

7:1 Про що ж ви писали до мене, то добре б чоловікові до жінки не приставати.

7:2 Та задля (ухилення) перелюбу, кожен свою жінку нехай має, і кожна свого чоловіка нехай має.

7:3 Нехай чоловік оддає жінцї, яку треба, любов; так само й жінка чоловікові.

7:4 Жінка над своїм тїлом не має власти, а чоловік; так же само й чоловік над своїм тїлом не має власти, а жінка.

7:5 Не вхиляйтесь одно від одного, хиба що по згодї на (який ся) час, щоб пробували в постї та молитві, та й знов докупи сходьтесь, щоб сатана не спокушував вас невдержаннєм вашим.

7:6 Се ж глаголю по дозволу, а не по наказу.

7:7 Бажаю бо, щоб усї люде були, як я сам. Тільки ж свій дар має кожен від Бога: один так, другий так.

7:8 Глаголю ж нежонатим та вдовицям: Добре їм, коли зістануть ся, як і я.

7:9 Коли ж не вдержять ся, нехай женять ся; лучче бо женитись, нїж розпалюватись.

7:10 Жонатим же завітую не я, а Господь: Жінка нехай не розлучаєть ся з чоловіком.

7:11 Коли ж і розлучить ся, то нехай буде без чоловіка, або нехай з чоловіком помирить ся; та й чоловік щоб з жінкою не розлучав ся.

7:12 Иншим же я глаголю, не Господь: Коли которий брат має жінку, що не вірує, а любо їй жити з ним, нехай не відпуска її.

7:13 І котора жінка має чоловіка, що не вірує, а йому любо жити з нею, нехай не відпуска його.

7:14 Осьвячуєть ся бо чоловік невіруючий в жінцї, і осьвячуєть ся жінка невіруюча в чоловікові; ато дїти ваші були б нечисті; тепер же сьвяті.

7:15 Коли ж невіруючий розлучаєть ся, нехай розлучаєть ся; не приневолюєть ся бо брат або сестра у такому; у впокою ж бо покликав нас Бог.

7:16 Як бо ти знаєш, жінко, що може спасеш чоловіка? Або як ти знаєш, чоловіче, що може жінку спасеш?

7:17 Тільки, як кожному удїлив Бог, і як кожного покликав Господь, так нехай й ходить. І се всїм церквам наказую.

7:18 Чи хто в обрізанню покликаний, нехай не притворюєть ся. Чи в необрізанню хто покликаний, нехай не обрізуєть ся.

7:19 Обрізаннє нїщо, і необрізаннє нїщо, а хороненнє заповідей Божих.

7:20 Кожний, у якому покликанню покликаний, у тому нехай і зостаєть ся.

7:21 Невільником ти покликаний? не журись; а коли можна й вільним стати ся, раднїще (тим) користуй ся.

7:22 Покликаний бо у Господї невільник, той визволений у Господа. Так само й хто вільним покликаний, той невільник Христів.

7:23 Цїною ви куплені; не робіть ся невільниками людськими.

7:24 У чому кожен покликаний, браттє, в тому нехай і пробуває перед Богом.

7:25 Про дїв же наказу Господнього не маю, а даю раду, яко помилуваний від Господа, щоб вірним бути.

7:26 Думаю, що се добре задля теперішньої нужди, щоб чоловіку так бути.

7:27 Одруживсь єси з жінкою? не шукай розводу. Розвів ся єси з жінкою, не шукай жінки.

7:28 Як же й ожениш ся, (ще) не згрішив єси; як і віддасть ся дїва, не згрішила; та горе по тїлу мати муть такі; я ж вас щаджу.

7:29 Се ж глаголю, браттє, що час короткий, і щоб ті, хто має жінку, були наче не мають;

7:30 і хто плаче, наче не плачуть; хто радуєть ся, наче не радують ся; хто купує, наче не осягають;

7:31 і хто користуєть ся сим сьвітом, наче не користують ся; переходить бо образ сьвіта сього.

7:32 Я ж хочу, щоб ви не журились. Нежонатий журить ся про Господнє, як угодити Господеві;

7:33 жонатий же журить ся про сьвітове, як угодити жінцї.

7:34 Єсть (також) ріжниця між жінкою і дївицею: Незамужня журить ся про Господнє, щоб бути сьвятою тїлом і духом; а замужня журить ся про сьвітове, як угодити мужові.

7:35 Се ж вам на користь вашу глаголю, не щоб вам накинути сїло, а ради чемности і приступу вашого до Господа без озирання.

7:36 Коли ж хто думає, що соромно для дївицї його, коли перецьвіте і так мусить бути, той, що хоче, нехай робить, не згрішить; нехай ідуть заміж.

7:37 Которий стоїть твердо в серцї, не маючи примусу, та має власть над своєю волею, і розсудив так у серцї своїм, щоб держати дївицю свою, добре робить.

7:38 Тим же хто віддає заміж, добре робить; а хто не віддає, лучче робить.

7:39 Жінка звязана законом, доки жив чоловік її; як же вмре чоловік її, вільна вона йти, за кого схоче, тільки в Господї.

7:40 Щасливша ж, коли так пробувати ме по моїй радї; думаю ж, що й я маю Духа Божого.