День 10 з 30

Пс 46:1–50:23

46:1 Проводиреві хора: для синів Корея: після голосу аламот, пісня. Бог нам прибіжище і сила, поміч скора в нещастях.

46:2 Тому не злякаємось, хоч би земля зворушилась і гори захитались серед моря.

46:3 Хоч би ревіли і пінились поводї його, гори тряслись від його досади.

46:4 Ріка — потоки її звеселяють город Божий, сьвяте місце домівок Найвисшого.

46:5 Бог серед него, він не захитається; Бог допоможе йому, як настане ранок.

46:6 Заворушились народи, захитались царства; підняв він свій голос — земля розтопилась.

46:7 Господь сил небесних з нами, висока твердиня наша Бог Якова.

46:8 Прийдїть, гляньте на дїла Господа, які знищення він допустив на землю!

46:9 Як смирить брань аж до краю землї, ломить лука, торощить спису, палить огнем колесницї!

46:10 Вгамуйтесь і пізнайте, що я Бог! Я вознесуся між народами, вознесуся на землї!

46:11 Господь сил небесних з нами, висока твердиня наша Бог Якова.

47:1 Проводиреві хора: для синів Корея; псальма. Ви, всї народи, плещіть у долонї! Звеселяйтесь Господеві радісними піснями!

47:2 Бо Господь всевишний страшний, великий царь на всю землю.

47:3 Він покорив нам людей і народи під ноги наші.

47:4 Він вибрав для нас наслїдчину нашу, славу Якова, котрого він полюбив.

47:5 Піднїсся Бог серед веселого гукання, Господь серед голосів трубних.

47:6 Сьпівайте псальми Богу нашому сьпівайте; сьпівайте цареві нашому, сьпівайте!

47:7 Бог бо царь на всю землю; сьпівайте псальми в науку.

47:8 Бог править народами; Бог сидить на престолї сьвятостї своєї.

47:9 Люде доброї волї між народами зібрались до купи, народ Бога Авраамового; бо щити на землї Божі; вознїсся вельми він.

48:1 Пісня, псальма для синів Корея. Великий Господь, достоєн великої слави в городї Бога нашого, на сьвятій горі його.

48:2 Стремить у воздух гора Сион, радість землї цїлої, на самій півночі город царя великого!

48:3 Бог живе в палатах їх, знають його там, як високу твердиню.

48:4 Ось бо зібрались царі; всї вони відступили.

48:5 Побачили, тай сторопіли; затрівожились, втїкли, злякавшись.

48:6 Обняв їх там страх, злякались, як родюча жінка.

48:7 Бурею східною порозбивав єси кораблї Тарзийські.

48:8 Як ми почули, так і бачили в городї Господа сил небесних, в городї Бога нашого: Бог укріпить його на віки.

48:9 Згадуємо, о Боже, про милосердє твоє, в серединї храму твого.

48:10 Як імя твоє, Боже, так і хвала твоя аж по край землї; правиця твоя повна справедливостї.

48:11 Нехай веселиться гора Сионська, нехай зрадуються дочки Юди задля судів твоїх, Господи.

48:12 Обійдїть кругом Сиона, окружіть його, і полїчіть башти його.

48:13 Огляньте добре оком його, перегляньте його палати, щоб ви росказали будучому поколїнню.

48:14 Бо той Бог наш — Бог по віки! Він буде проводирем нашим аж до смерти.

49:1 Проводиреві хора, для синів Корея, псальма. Слухайте се, всї народи; почуйте всї люде на землї.

49:2 Сини людські як і сини мужів — старшин, разом багаті і вбогі.

49:3 Уста мої скажуть мудре слово, і думкою серця мого помножу розум.

49:4 Прихилю ухо моє до притчі, при гуслях відкрию загадку мою:

49:5 Чому б то мусїв я боятись в день лиха, як обгорне мене несправедливість тих, що на здогін за мною,

49:6 Котрі вповають на свої достатки, і великостю багацтва свого величаються.

49:7 Нїколи не здолїє чоловік спасти брата свого, і не зможе дати викуп за него,

49:8 (Бо дороге спасеннє душі їх, і тому мусить понехати на віки.)

49:9 Щоб він жив на віки, і не бачив зотлїння.

49:10 Бачить бо він, що розумні вмирають, що дурень і безумний разом пропадають, і достатки свої другим лишають.

49:11 В них на думцї, що доми їх вічно стоять, і що домівки їх з рода в рід; вони називають країни своїми іменами.

49:12 Але ж чоловік, що живе в повазї, не зостанеться; він зрівняється скоту, що на зарізь.

49:13 Ся дорога для глупоти їх; а ті, що після них приходять, любуються їх думкою.

49:14 Кладуть їх, як овець, в підземну країну, а смерть пасе їх; аж поки вранцї возьмуть верх над ними праведні, і підземна країна пожере постать їх, кожного далеко від домівки його.

49:15 Та Бог спасе душу мою з рук підземної країни; він бо прийме мене.

49:16 Не лякайся, коли чоловік обогатїє, коли зросте слава дому його.

49:17 Бо, вмерши, не возьме нїчого з собою; не піде з ним пиха його до гробу.

49:18 Чи він благословив душу свою за життя свого, і будуть люде славити тебе за те, що ти твориш добро собі,

49:19 То все таки прийде вона до рідних батьків своїх; нїколи вже не побачать вони сьвітла.

49:20 Чоловік, що має повагу, а розуму не має, зрівняється скоту, що на зарізь.

50:1 Асафова псальма. Всемогущий Бог, Господь, прорік і кликнув на землю від сходу сонця до його заходу.

50:2 Із Сиона звершеної красоти засияв Бог.

50:3 Бог наш прийде, і не буде мовчати; перед ним огонь пожираючий, кругом него сильна буря.

50:4 Кличе він небо і землю на суд народу свого:

50:5 Зберіть менї праведних моїх, що над жертвою приняли завіт мій.

50:6 І небеса звіщають справедливість його; Бог бо сам суддя,

50:7 Слухай, народе мій, я буду говорити; Ізраїлю, я буду сьвідчити проти тебе! Я Бог, твій Бог!

50:8 Не за жертви твої буду тебе докоряти, нї за жертви всепалення; вони все передо мною.

50:9 Не прийму телят із дому твого, козлів із отар твоїх.

50:10 Бо моя вся зьвірина в дібровах, зьвірє на тисяч горах.

50:11 Знаю я усе птаство в горах, та й дичина по полях — моя.

50:12 Коли б я зголоднїв, нїчого б казати тобі; бо моя вселенна й достатки її.

50:13 Хиба ж їм я мясо биків, і пю кров козлячу?

50:14 Жертвуй Богу хвалу, і віддай Всевишньому обіти твої!

50:15 І клич мене в день тїсноти; я визволю тебе, і ти прославиш мене.

50:16 До грішника ж говорить Бог: Чого ти говориш про устави мої, і носиш в устах твоїх завіт мій?

50:17 Ти ж зненавидїв докір, і кинув слова мої позад себе.

50:18 Бачив ти злодїя, то й радо приставав до його, і з перелюбниками ти накладав;

50:19 Губам твоїм дав ти волю до злого, а язиком твоїм ковав зраду.

50:20 Ти сидїв там і виговорював проти брата твого, ти кидав безчесть на сина матері твоєї.

50:21 Таке ти творив і я мовчав; ти думав, я рівня тобі. Я покараю тебе, і перед очі твої поставлю гріхи твої.

50:22 Зрозумійте ж се, ви, що забули Бога, ато зловлю вас, і нїхто не спасе вас.

50:23 Хто жертвує хвалу, прославляє мене, і хто справляє дорогу, тому дам побачити спасеннє Боже.