День 9 з 30

Пс 41:1–45:17

41:1 Проводиреві хора. Псальма Давидова. Щасливий, хто про вбогих дбає! В день нещастя спасе його Господь.

41:2 Господь заступить його і сохранить життє його; він буде на землї щасливий, і ти не віддаси його в руки ворогам зажертим.

41:3 Піддержить його Господь на смертному ложі; цїле лїговиско його переміняєш в недузї його.

41:4 Я сказав: Господи, змилуйся надо мною! Сцїли душу мою, бо согрішив я проти тебе.

41:5 Вороги мої розказують лихі речі проти мене: Коли згине він і пропаде імя його?

41:6 Хто прийде побачитись зо мною, той говорить лукаво; таїть зло в серцї, а, вийшовши, говорить.

41:7 Між собою виговорюють проти мене всї ненависники мої; видумують зло проти мене:

41:8 Прийшов конець його; і як повалився, то вже більш не встане.

41:9 Навіть чоловік, що мирно жив зо мною, котрому давав я віру, котрий хлїбом моїм живився, той піднїс пяту проти мене.

41:10 Ти ж, Господи, змилуйся надо мною і підійми мене, щоб я відплатив їм!

41:11 Що ти вподобав мене, дознаюсь після того, як ворог мій не буде втїшатись надо мною.

41:12 Мене ж ти сохраниш задля чистоти моєї, і поставиш мене перед тобою на віки.

41:13 Благословен будь, Господи, Боже Ізраїля, від віка до віка! Нехай так буде, амінь!

42:1 Проводиреві хора. В науку синам Корея, псальма Давидова. Як жагне ланя води з потока, так багне душа моя до тебе, Боже!

42:2 Душа моя жадає Бога, живого Бога; коли ж прийду і явлюся перед лицем Божим?

42:3 Сльози мої в день і в ночі хлїбом менї стали; цїлий бо день говорять до мене: Де Бог твій?

42:4 Про се згадуючи, виллю передо мною серце моє, як ійшов я серед громади, простував з ними до Божого дому з піснями радостї і хвали — торжествуюча громада.

42:5 Чому хиляєшся, душе моя, і затревожилась в мене? Вповай на Бога! Бо я буду ще прославляти його за спасеннє лиця його.

42:6 Боже мій, душа моя хиляється в мене; тому спогадав я тебе із землї Йорданської і Гермонської, з гори Мізгар.

42:7 Глибінь кличе до глибинї при шумі поводї твоєї; всї филї твої і пруди твої ринули понад мене.

42:8 В день явить Господь милість свою, а в ночі буде пісня його від мене, молитва до Бога життя мого.

42:9 Скажу до Бога, скелї моєї: Чому забув єси мене? Чому ходжу сумуючи задля ворожої тїсноти?

42:10 Наче костї мої торощать, коли вороги мої ругаються з мене, кажучи цїлий день до мене: Де ж твій Бог?

42:11 Чого хилишся душе моя, і чого тревожишся в менї? Вповай на Бога! Буду бо ще прославляти його, спасеннє лиця мого й Бога мого.

43:1 Суди мене, Боже, і розсуди мою справу проти безсердешного народу! Від чоловіка лукавого і неправдивого визволи мене!

43:2 Бо ти єси Бог сили моєї. За що ж ти відкинув мене? Чому ходжу сумуючи задля ворожого гнету?

43:3 Пошли сьвітло твоє і правду; вони нехай ведуть мене і заведуть на твою гору сьвятую до чертогів твоїх!

43:4 І так прийду я до жертівника Божого, до Бога, що сповняє мене превеликою радостю, і прославлю на гуслях тебе, Боже, мій Боже!

43:5 Чого хиляєшся, душе моя, і чого непокоїшся в менї? Вповай на Бога! Буду бо ще прославляти його, котрий є спасеннє лиця мого і Бог мій!

44:1 Проводиреві хора: Синам Корея в науку. Боже, ми чули слухами нашими, батьки наші розказували нам про велике дїло, що зробив єси за часів їх, в давні давна.

44:2 Ти вигнав народи рукою твоєю, а їх осадив; знищив народи, а їх розмножив.

44:3 Не мечем бо своїм вони землю забрали, і не їх рука спасла їх, а твоя правиця і твоє рамя, і сьвітло лиця твого; ти бо вподобав їх.

44:4 Ти сам єси царь мій, о Боже; звели спасеннє Якова!

44:5 Через тебе побьємо гнобителїв наших; через імя твоє розтопчемо тих, що проти нас встали.

44:6 Не вповаю бо на лука мого, і не спасе мене меч мій.

44:7 Ти бо спасаєш нас від гнобителїв наших і посоромляєш ненавидників наших.

44:8 Богом хвалимося цїлий день, і імя твоє будем прославляти по віки.

44:9 А тепер ти нас відкинув і засоромив, і не виступив з військами нашими.

44:10 Ти допустив, щоб ми назад ступали перед гонительом, а ненавидники наші щоб нас для себе рабували.

44:11 Віддав єси нас, неначе вівцї на жир, і розсипав нас між народи.

44:12 Продав єси народ твій без користї, не поставивши за його цїни високої.

44:13 Ти віддав нас на погорду сусїдам нашим, на сьміховиско і наругу тим, що кругом нас.

44:14 Зробив нас поговоркою між народами, щоб люде хитали головами.

44:15 Цїлий день передо мною мій сором, і встид лиця мого покрив мене,

44:16 Задля голосу ругателя і хулителя, задля ворога і мстителя.

44:17 Се все впало на нас, та ми не забули тебе, і не спроневірились завіту твому.

44:18 Не відвернулось серце наше, і не зійшли стопи наші з дороги твоєї;

44:19 Хоч ти розтер нас на місцї людожерів, і покрив нас тїнню смертї.

44:20 Коли б ми забули імя Бога нашого і простягли руки наші до бога чужого.

44:21 То чи не провідав би се Бог? Знає бо він тайни серця.

44:22 Але ж задля тебе вбивають нас цїлий день, вважають нас, як овечок на зарізь.

44:23 Пробудися! Чого спиш, Господи? Встань, не відкидай нас на віки.

44:24 Чого закриваєш лице твоє, забуваєш за горе наше і тїсноту нашу.

44:25 Бо душа наша кинута між порохи а черево наше до землї прилипло.

44:26 Встань на поміч нам, і спаси нас задля милосердя твого!

45:1 Проводиреві хора: під кобзу шестиструнну; для синів Корея в науку; пісня любощів. Із мого серця добре слово ллється. Я кажу: Моя пісня цареві! Язик мій, як тростинка в руцї вправного писаря.

45:2 Ти красотою понад синами людськими; люба врода розлилась на губах твоїх; тому благословив тебе Бог по віки.

45:3 Привяжи, лицарю, меча твого на поясницї, меча слави твоєї і величия твого.

45:4 І в потузї твоїй йди щасливо задля правди і лагідностї і справедливостї; і навчить тебе страшного правиця твоя.

45:5 Стріли твої гострі в серце ворогам царя! Від них падають народи під тобою.

45:6 Престол твій, Боже, по всї віки, жезло правоти — жезло царства твого.

45:7 Ти полюбив справедливість і зненавидїв беззаконнє; для того помазав тебе Бог, твій Бог, миром радостї, понад товаришами твоїми.

45:8 Миро, алое і кассія, се все шати твої, що приносять тобі в палатах із слоневої костї, де звеселяють тебе піснями, виграваючи на струнах.

45:9 Між твоїми красотами царські дочки; праворуч коло тебе стоїть цариця в золотї Офирському.

45:10 Слухай, дочко, і глянь та й прихили ухо твоє, і забудь про нарід твій і дім батька твого!

45:11 І буде люба врода твоя цареві; як що він Господь твій, то поклонися йому чесно!

45:12 І дочки Тирські, дуки народів, з дарами шукати муть лице твоє.

45:13 Преславна там царівна; шати її золотом ткані;

45:14 У пишних шатах поведуть її до царя; за нею приведуть до тебе дївиць, другинь її.

45:15 Приведуть їх серед найбільшої радостї і веселостї, увійдуть вони в палату царя.

45:16 На місцї батьків твоїх будуть сини твої; зробиш їх князями по цїлій землї.

45:17 Згадувати му імя твоє всякого часу; тому прославляти муть тебе народи по віки вічні.