День 8 з 30

Пс 37:1–40:17

37:1 Давидова. Не палай гнївом на злочинників, не завидуй творящим неправду.

37:2 Вони бо, як трава, скоро поникнуть, і, як зелене листє, повянуть.

37:3 Вповай на Господа, і твори добро; оставай в країнї, і любуйся вірностю;

37:4 І радуйся в Господї, то він дасть тобі бажання серця твого.

37:5 Відкрий Господеві дорогу твою, і вповай на него, і він допоможе;

37:6 І виявить він правоту твою, як сьвітло, і правду твою, як полудне.

37:7 Вповай тихим серцем на Господа, і дожидай його! Не запалюйся гнївом на того, кому щаститься дорога, на чоловіка, що лихі задуми свої сповняє!

37:8 Відхиляйсь від гнїву, і не досадуй! Не подавайсь гнїву, щоб творити лихо.

37:9 Бо лиходїї будуть знищені; хто ж надїється на Господа, ті будуть властенцями землї.

37:10 Тілько ще трохи, і не буде беззаконника; і споглянеш на місце його, та й нема його.

37:11 Тихі ж люде займуть землю, і будуть радуватись повним супокоєм.

37:12 Беззаконник замишляє проти праведника, і зубами своїми скрегоче на него.

37:13 Господь сьміється з него, бачить бо, що прийде день його.

37:14 Добули беззаконники меча, і натягнули лука свого, щоб повалити мізерного і бідного, порубати ходячих правою дорогою.

37:15 Меч їх пройде їм крізь серце їх, і луки їх сокрушаться.

37:16 Луччий малий достаток праведника, як наддостатки многих беззаконників.

37:17 Бо руки безбожників будуть поломані, а праведника піддержить Господь.

37:18 Знає Господь днї тих, що непорочні, і спадьщина їх буде по віки;

37:19 Вони не осоромляться в лиху годину, і в день голоднечі вони наситяться.

37:20 Бо погинуть беззаконники, і вороги Господа, як товсті ягнята; вони никнуть, никнуть вони, як дим.

37:21 Беззаконник пожичає, і не віддає; праведник же щедрий, і дає.

37:22 Бо благословенні його унаслїдують землю, а прокляті його будуть винищені.

37:23 Господь править ходою чоловіка, і дорога його подобається йому;

37:24 Коли часом впаде, не забється, бо Господь піддержує руку його.

37:25 Був я молодим і зостарівся, та нїколи не бачив я опущеного праведника, або, щоб рід його просив хлїба.

37:26 Цїлий день щедра рука його, і він пожичає, і рід його буде благословенний.

37:27 Одхиляйсь від злого і твори добро, і останешся по віки!

37:28 Бо Господь любить правду і не покине преподобних; по віки сохранить їх, а знищить рід беззаконних.

37:29 Праведні будуть мати землю, і жити на нїй по віки.

37:30 З уст праведника виходить премудрість, і язик його говорить правду;

37:31 Закон Бога його в серцї його, не спотикнеться нога його, ступаючи.

37:32 Беззаконник чигає на праведника, і хоче зігнати його з сьвіту;

37:33 Господь не оставить його в руцї його, і не осудить його на судї.

37:34 Дожидай Господа і пильнуй дороги його, і він удостоїть тебе мати землю. Коли будуть знищені беззаконники, побачиш її.

37:35 Я бачив беззаконника, потужного, що розростався, як не пересаджене зелене дерево;

37:36 Та й минувся він, і бач, не було вже його; і я шукав, та й не знайшов його.

37:37 Вважай на безвинного і гляди на правдивого; є бо добра доля для чоловіка мирного.

37:38 Переступники ж будуть знищені всї до одного, буде загороджена будучність беззаконним людям.

37:39 Спасеннє ж праведних від Господа, він сила їх в час тїсноти.

37:40 І Господь допоможе їм і спасе їх; він вислобонить їх від беззаконних і сохранить їх, вони бо вповали на него.

38:1 Псальма Давидова на спомин. Господи, не картай мене в гнїві твому, не карай у досадї твоїй.

38:2 Бо стріли твої прошибли мене, і рука твоя спустилась на мене.

38:3 Нема здорового місця на моїм тїлї задля гнїву твого; нема спокою в костях моїх задля гріха мого.

38:4 Бо несправедливостї мої спали на голову мою, як тягарь великий, вони затяжкі для мене.

38:5 Смердять, гниють рани мої задля нерозуму мого.

38:6 Я скорчився, над міру зігнувся; сумуючи, цїлий день похожаю.

38:7 Бо стегна мої ранами зовсїм покриті, і нема здорового місця на тїлї моїм.

38:8 Я знемігся і занепав надто, я ридаю від жалю серця мого.

38:9 Господи, перед тобою все бажаннє моє, і зітханнє моє не є перед тобою закрите.

38:10 Серце моє бьється, опустила мене моя сила, і сьвітло очей моїх, вже й його нема в мене.

38:11 Мої други й побратими мої оддалеки стали від нужди моєї; і родина моя стоїть оподаль.

38:12 А ті, що наважили на життє моє, заставили сїла для мене; і ті, що бажають нещастя мого, говорять, як зробити менї пакість, вони цїлий день про зраду міркують.

38:13 Я ж, як глухий, не чую, і як нїмий, що уст своїх не отворить.

38:14 Я став, як чоловік, що не чує, в котрого устах нема оправдання.

38:15 Бо на тебе, Господи, надїюся; ти даси відповідь, Господи, Боже мій.

38:16 Бо я сказав: Ой, щоб вони не втїшались надо мною! Як я спотикнуся, вони величаються проти мене!

38:17 Я бо мало що не кульгаю, і біль мій все передо мною.

38:18 Бо я виявляю несправедливість мою; я зажурився задля гріха мого.

38:19 Мої ж вороги жиють, набрали сили, і багацько їх, що ненавидять мене без причини.

38:20 І хто злом оддячує добро, ті проти мене, я бо про добро дбаю.

38:21 Не опусти мене, Господи, Боже мій, будь недалеко від мене.

38:22 Спіши на поміч менї, Господи, мій спасителю!

39:1 Проводиреві хора, Ідутунові, псальма Давидова. Сказав я: Буду пильнувати дороги моєї, щоб не согрішити язиком моїм, забезпечу уста мої, як довго беззаконник передо мною.

39:2 Я онїмів в мовчанню; я мовчав про добро, і біль мій заворушився.

39:3 Серце в менї загорілось, від думок моїх огонь займився; я сказав язиком моїм:

39:4 Вияви, Господи, конець мій і міру днїв моїх, яка вона, щоб я знав, як довге життє менї.

39:5 Бач, долонею відміряв єси днї мої, і вік мій, як нїщо, перед тобою; марна постать всякий чоловік, що стоїть на землї.

39:6 Як тїнь, ходить чоловік; даремне він побивається; він громадить та й не знає, хто збирати буде.

39:7 І чого ж я тепер дожидаю, Господи? Моя надїя на тебе!

39:8 Спаси мене від всїх переступів моїх, не віддай мене на глум лихим людям.

39:9 Онїмів я, не отвираю уст моїх, бо ти се вчинив єси.

39:10 Одверни від мене твою кару! Я пропадаю від замахів руки твоєї.

39:11 Коли ти караєш чоловіка за несправедливість, то як павутину розриваєш те, чого йому бажається; оттак, як подих той, всї люде.

39:12 Почуй молитву мою, Господи, і вислухай прошеннє моє; не мовчи на мої сльози! Бо я прохожий перед тобою і чужинець, як всї батьки мої.

39:13 Дай полекшу, нехай прийду до сили; перше нїм зійду з того сьвіта, і більше не буду!

40:1 Проводиреві хора. Псальма Давидова. Терпеливо дожидав я Господа, і він нахилився до мене; вислухав молитву мою.

40:2 Він випровадив мене з погибельної пропастї, з болотнистого багна; і поставив ноги мої на скалу, і утвердив кроки мої;

40:3 А в уста мої вложив нову пісню, псальму Господеві нашому. Побачать многі, побояться і вповати муть на Господа.

40:4 Щаслив чоловік, йому же Господь надїя, і котрий не пристає до гордовитих і тих, що до брехнї прихиляються.

40:5 Многі чудеса твої явив єси, Господи, Боже мій, і помисли твої про нас; нїхто не зможе розказати про них. Як би хотїв я звістити і розповісти, то за багацько їх, щоб їх полїчити.

40:6 Жертви і приноси тобі не до вподоби; слух приготовив ти для мене: Ти не домагався жертов палення і приносів за гріхи.

40:7 Тодї сказав я: Ось я приходжу; в змістї книги написано про мене.

40:8 Чинити волю твою, мій Боже, моя радість: і закон твій в глубинї серця мого.

40:9 Я звістив про справедливість у великому зборі; уст моїх неспиняв я — Господи, ти про се знаєш!

40:10 Не заховав я в серединї мого серця твою справедливість; я розказував про вірність твою і спасеннє твоє, не затаїв доброти і правди твоєї перед великим збором.

40:11 Ти, Господи, не відхиляй від мене милосердя твого; милість твоя і правда твоя нехай завсїди стоять на сторожі коло мене!

40:12 Лиха без кінця обступили мене, мої несправедливостї постигли мене, що годї переглянути їх; більше їх, як волосся на голові моїй, і серце моє опустило мене.

40:13 Нехай буде воля твоя, Господи, спасти мене! Господи поспіши на поміч мою!

40:14 Нехай осоромляться і повстидаються всї, що чигають на життє моє, щоб запропастити його; нехай назад повернуться і осоромляться ті, що з мого нещастя втїшаються!

40:15 Нехай пропадуть в нагороду за їх сором ті, що до мене кажуть: Ого! Ого!

40:16 Нехай радуються і веселяться в тобі всї, що шукають тебе; що люблять спасеннє твоє; нехай все кажуть: Да звеличиться Господь.

40:17 Я ж мізерний і бідолашний, Господь дбає за мене. Ти моя поміч і моє спасеннє; Боже мій, не загайся!