День 12 з 30

Пс 57:1–62:12

57:1 Проводиреві хора: „Не пропадеш.‟ Давидова памятна пісня, коли втїкав від Саула до печери. Помилуй мене, Боже, помилуй! Бо до тебе прибігає душа моя, і я сховаюсь під тїнню крил твоїх, поки перейде погибіль.

57:2 До Бога Всевишнього кличу, до Бога, що дає менї долю.

57:3 Пішли з неба і спаси мене; осороми того, хто наважив на мене. Пішли, Боже, ласку твою і правду.

57:4 Душа моя між левами: я лежу між людьми, огнем палающими, між синами людськими, котрих зуби — ратища і стріли, а язик їх меч гострий.

57:5 Прослався, Боже, висше неба; по всїй землї слава твоя!

57:6 Приготовили сїтку стопам моїм, похилилась душа моя; викопали яму передо мною, самі впали як раз до неї.

57:7 Підкріпилось моє серце, Боже, серце моє підкріпилось! Заграю і засьпіваю псальми.

57:8 Пробудися, славо моя! Пробудїтесь, гуслі і псалтиря! Розбуджу я зорю ранню.

57:9 Буду прославляти тебе, Господи, між людьми; буду сьпівати тобі між народами.

57:10 Бо звеличилась милість твоя до небес, і під облаки правда твоя.

57:11 Прослався, Боже, висше неба! По всїй землї нехай буде слава твоя!

58:1 Проводиреві хора: „Не пропадеш!‟ Давидова памятна пісня. Чи справдї говорить із вас справедливість, коли ви мовчите? Чи по правдї судите ви, сини людські?

58:2 Нї, ви творите в серцї несправедливе; насильствами рук ваших торгуєте на землї.

58:3 Почавши від матернього лона відступили беззаконники: блукають брехуни, як тілько зродила їх мати.

58:4 Отрута в них, як їдь у змиї, як в гадюки глухої, що зачиняє уші свої,

58:5 Не слухає голосу знахаря-заклинателя, що добре знає замовляти.

58:6 Потрощи, Боже, зуби в пелцї їх, виломи, Господи, левчукам челюсти їх.

58:7 Нехай зчезнуть, як вода розлита! Коли пустить стріли свої, нехай йому отупіють!

58:8 Нехай будуть йому, як слимак, що лїзе, знемогаючи; бодай би вони, як недорід жіночий, нїколи не бачили сонця!

58:9 Перше нїм горшки ваші загріються, нехай вітер рознесе тернину, сьвіжу і горючу!

58:10 Зрадїє праведний, бачивши помсту; він скупає ноги свої в крові беззаконних.

58:11 І скажуть люде: Є нагорода для праведного; існо, є Бог, що судить на землї.

59:1 Проводиреві хора: „Не пропадеш!‟ Памятна пісня Давидова, як Саул післав стерегти дім його, щоб вбити його. Визволь мене від ворогів моїх, мій Боже! Оборони мене від тих, що встали проти мене.

59:2 Визволь мене від тих, що роблять беззаконнє, і спаси мене від кровожадних!

59:3 Ось бо вони чигають на душу мою; сильні збираються на мене не за переступ мій і не за гріх мій, Господи!

59:4 Без вини моєї збігаються і готовляться; встань на поміч менї й поглянь!

59:5 Встань, Господи, Боже сил небесних, Боже Ізраїлський, щоб побачити всї ті народи! Не пощади нї одного з тих невірних беззаконників!

59:6 Вечером вертають назад, виють, як собаки, і кругом обходять город.

59:7 Ось, губами своїми верзяють, мечі в устах їх, бо, думають вони, хто почує?

59:8 А ти, Господи, посьмієшся над ними, осоромиш всї народи.

59:9 Сило моя! До тебе я обертаюсь, ти бо прибіжище моє.

59:10 Бог милосердний на зустріч менї вийде; Бог дасть менї втїху над ворогами моїми.

59:11 Не повбивай їх, щоб не забув народ мій! Розсип їх потугою своєю, і притисни їх, Господи, защитнику наш!

59:12 За гріхи губ їх, за слова уст їх, нехай спіймаються в гординї своїй, і за проклони і за брехню, котру росказують.

59:13 Зроби конець в яростї, зроби конець, щоб їх більш не було, щоб пізнали, що Бог править над родом Якова аж по край землї.

59:14 А вечером нехай вертають назад, нехай виють, як собаки, і кругом города ходять.

59:15 Нехай шляються за їдою, і неситі ночують.

59:16 А я про силу твою буду сьпівати, і вранцї прославляти благость твою; ти бо був великою зашитою моєю, і прибіжищем в день тїсноти моєї.

59:17 Тобї, сило моя, буду сьпівати псальми; Бог бо защита моя, Бог помилує мене.

60:1 Проводиреві хора: На Шушан-Едут; памятна пісня Давидова, в науку,

60:2 як він воював з Сирийцями в Мезопотамії і з Сирийцями Зобанськими, і Йоаб, вернувшись, побив Едоміїв на Соляній долинї, двайцять тисяч люда.

60:3 Боже, ти покинув нас, розсипав нас, розгнївившись; приверни нам ласку твою!

60:4 Ти потряс землею, і вона порозпадалась; сцїли щелини її, бо вона хитається!

60:5 Ти дав народові твому зазнати гіркої долї, напоїв нас вином, забиваючим памороки.

60:6 Ти дав прапора боячимся тебе, щоб вони піднялись задля правди.

60:7 Щоб спаслись любі твої, борони правицею твоєю і вислухай нас!

60:8 Бог сказав у сьвятостї своїй: возрадуюся і роздїлю Сихему, і розміряю долину Сукот.

60:9 Мій Галаад, мій Манас, і Ефрем твердиня голови моєї; Юда скептро моє.

60:10 Моаб чаша моя вмивальна; на Едому кину сандали мої; Филистемська земле, ликуй передо мною!

60:11 Хто проведе мене до города утвердженого, хто проведе мене аж до Едома?

60:12 Хиба не ти, Боже, що відкинув нас, хиба не вийдеш, Боже, з нашими військами?

60:13 Пішли нам поміч в тїснотї! Марна надїя на людську защиту.

60:14 З Богом докажемо силу; і він розтопче гнобителїв наших.

61:1 Проводиреві хора: при струнах; Давидова. Почуй Боже просьбу мою, вислухай молитву мою!

61:2 З кінця землї взиваю до тебе, бо серце моє ниє; ти виведеш мене на скелю, що за висока для мене.

61:3 Ти бо був прибіжище моє, сильна защита від ворога.

61:4 Дай менї жити в шатрі твоїм по віки, знайти притулок під покровом крил твоїх.

61:5 Бо ти, Боже, вислухав обітницї мої, дав менї наслїддє тих, що бояться імени твого.

61:6 Причини, Боже, днї до днїв цареві; лїта його з роду в рід.

61:7 Нехай буде він вічно перед лицем Божим. Даруй ласку і правду, щоб стерегли його.

61:8 Так прославляти му імя твоє по віки, сповняючи день в день обітницї мої.

62:1 Проводиреві хора: про Ідутуна; псальма Давидова. Тілько на Бога вповає тихо душа моя, від него моє спасеннє.

62:2 Він тілько моя скеля, моя защита, моя висока твердиня; не захитаюсь нї трохи.

62:3 Доки будете нападати на чоловіка? Всї термосите його, як стїну похилившуюся, як той мур надломаний.

62:4 Нараджуються вони тілько, як би з висоти звалити його; брехнею вони радїють; устами своїми благословляють, а в серцї своїм проклинають.

62:5 На одного Бога вповай, душе моя! Бо на него надїя моя.

62:6 Тілько він є моя скеля, моя защита, моя висока твердиня; я не захитаюсь.

62:7 В Бозї моє спасеннє і моя слава; сильна моя скеля, моє прибіжище в Бозї.

62:8 Вповай, народе, на него по всякий час! Виливайте перед ним серця ваші!

62:9 Сама марнота сини людські, сама брехня, сини чоловічі; на терезах вони йдуть у гору скорше, як пара

62:10 Не вповайте на здирство, і не надїйтесь марно на грабіж! Коли росте багацтво, не прилягайте до него серцем вашим!

62:11 Раз сказав Бог, двічі чув я се, що сила в Бога.

62:12 І в тебе, Господи, милість; ти бо даєш кожному по заслузї його.