День 13 з 30
Пс 63:1–67:7 · близько 4 хв
63:1 Давидова псальма про те, як він був у пустинї Юдейській. Боже, ти єси Бог мій! Тебе шукаю пильно! Жадає тебе душа моя, за тобою прагне тїло моє у землї висохлій, прагнущій, безводній,
63:2 Щоб бачити силу твою і славу твою, як видїв тебе в сьвятинї.
63:3 Милість бо твоя над життє лучша; уста мої прославляти муть тебе.
63:4 Так, буду тебе хвалити, поки життя мого, руки мої підносити в імя твоє.
63:5 Як шпігом і товщею, насититься душа моя, і радісним голосом хвалити муть тебе уста мої.
63:6 Як згадаю тебе на моїй постелї, розмишляю про тебе у всї доби ночі.
63:7 Бо ти прийшов до помочі менї, і я буду радуватись в тїнї крил твоїх.
63:8 Душа моя йде слїдом за тобою, правиця твоя піддержує мене.
63:9 Ті ж, що чигають на життє моє, щоб знищити його, пійдуть у пропастї підземні.
63:10 Поразить їх сила меча, вони будуть здобичею гиєн.
63:11 А царь возвеселиться в Бозї; хвалити меться всякий, хто кленеться ним; позатикає бо пельки брехунам.
64:1 Проводиреві хора: псальма Давидова. Почуй, Боже, голос падкування мого! Від страху ворога защити життє моє!
64:2 Захисти мене від тайних змовин злочинників, від збіговиска тих, що творять беззаконнє!
64:3 Котрі вигострили, як меча, язик свій, приготовили, як стрілу, гірке слово.
64:4 Щоб із закутка стріляти на безвинного; нечайно стріляють на него, і не бояться.
64:5 Додають собі охоти до злого; радяться, як тайно заставити сїла; вони кажуть: Хто бачити ме їх?
64:6 Видумують лиха: Ми приготовили, що задумали; заховали тайну глибоко в серцї.
64:7 Але ж Бог стрілить на них; нараз — стріла, і бачать вони рани свої.
64:8 І язик їх зробить заколот між ними; хто погляне на них, похитає головою.
64:9 І побояться люде, звістять про дїла Божі, пізнають дїло рук його.
64:10 Праведний зрадується в Господї, і буде вповати на него, і будуть хвалитись всї праві серцем.
65:1 Проводиреві хора; псальма Давидова, пісня. Мовчки дожидає тебе, Боже, хвала на Сионї, і сповняться обітницї тобі.
65:2 Ти слухаєш молитву нашу; до тебе прийде всяке тїло.
65:3 Несправедливостї подужали мене; наші провини, ти простиш їх.
65:4 Щасливий, кого ти вибереш і даси йому приблизитись: він жити ме у дворах твоїх. Наситимось добром дому твого, сьвятощами храму твого.
65:5 Дивні речі промовиш до нас у справедливостї, Боже, спасителю наш, ти надїя всїх кінцїв землї і далекого моря!
65:6 Ти, що утвердив гори силою своєю, підперезавшись потугою,
65:7 Котрий тихомирить бурханнє моря, ревучі його филї і заверюху народів.
65:8 Перед дивами твоїми лякаються народи на всїх кінцях землї; ти звеселяєш країну сходу і заходу.
65:9 Ти дбаєш про землю, і даєш їй достатку: щедриш її великим багацтвом: Божий потік повний води. Ти приготовляєш для неї хлїб, що даєш рости йому.
65:10 Ти наповаєш борозни її, рівняєш скиби її, мякчиш їх дощами, благословиш ростину її.
65:11 Ти увінчав рік добротою твоєю, і слїди твої повні товщі.
65:12 Ростуть буйно левади в пустинї, радостю вкриваються узгіря.
65:13 Луги покриваються стадами, а долини поростають житом; все торжествує, все сьпіває.
66:1 Проводиреві хора: пісня, псальма. Воскликнїте Господеві, всї на землї!
66:2 Сьпівайте славу імені його, звеличіть хвалу його!
66:3 Кажіть Богові: як страшні дїла твої! Задля великої сили твоєї піддаються тобі вороги твої, піддобруючись.
66:4 Цїла земля поклониться тобі, і сьпівати ме псальми; вона сьпівати ме імені твому.
66:5 Прийдїть і погляньте на дїла Божі! Страшний він в дїлах проти синів людських.
66:6 Він обернув море в сушу, пішки перейшли вони ріку; там ми радувались о нїм.
66:7 Він царює потугою своєю на віки; очі його споглядають на народи: Щоб не збунтувались ворохобники!
66:8 Прославляйте, народи, Бога нашого, і голосїть хвалу його!
66:9 Він дав життє душі нашій і не допустив, щоб похитнулись ноги наші.
66:10 Ти спробував нас, Боже, ти перетопив нас, як срібло перетоплюється.
66:11 Ти завів нас у сїти, завдав нам тяжкі оберемки на плечі наші.
66:12 Ти допустив, щоб люде насїли нам на шию; ми перейшли вогонь і воду; да ти вивів нас на чисте поле.
66:13 Увійду я в дім твій з жертвами цїлопалення, віддам тобі обітницї мої,
66:14 Що уста мої слюбували, і губи мої обіцяли в тїснотї моїй.
66:15 Як жертву всепалення, принесу тобі тучних баранів з кадилом; пожертвую воли вкупі з козлами.
66:16 Прийдїть, послухайте, всї, що боїтесь Бога, і я роскажу, що він вдїяв душі моїй.
66:17 До него взивав я устами моїми, і величав язиком моїм.
66:18 Коли б я бачив в серцї моїм беззаконнє, то Бог не почув би мене.
66:19–20 Та Бог почув, він зглянувся на голос молитви моєї. Благословен Бог, котрий не відкинув молитву мою, і не одвернув милосердє своє від мене.
67:1 Проводиреві хора; при струнах; псальма, пісня. Нехай милує нас Бог і благословить, нехай засьвітить лице його над нами!
67:2 Щоб пізнали на землї дорогу твою, між усїма народами твоє спасеннє.
67:3 Нехай славлять народи тебе, Боже! Нехай прославляють тебе всї народи!
67:4 Нехай радуються і веселяться племена; ти бо будеш правотою судити народи, і роди на землї — ти поведеш їх.
67:5 Нехай славлять народи тебе, Боже, нехай прославляють тебе всї народи!
67:6 Земля дає плоди свої; Бог, наш Бог, благословити ме нас.
67:7 Бог буде благословити нас, і цїла земля від краю до краю буде благовіти перед ним.