День 14 з 30
Пс 68:1–70:5 · близько 6 хв
68:1 Проводиреві хора: Давидова псальма, пісня. Нехай встане Бог! Щоб розсипались вороги його, і розбіглись перед ним ненавидники його!
68:2 Як дим щезає, нехай вони так щезнуть; як віск топиться від огню, нехай так погибнуть грішники від лиця Божого.
68:3 А праведники нехай звеселяться, нехай возрадуються перед лицем Божим, і торжествують в радостї.
68:4 Сьпівайте Богу, величайте імя його! Зробіть дорогу тому, хто проходить крізь пустинї — Господь імя його — і радуйтесь перед ним!
68:5 Батько сиротам і суддя вдовам Бог у сьвятому домі своїм.
68:6 Одиноким дає Бог жити вкупі в одній домівцї, закованих виводить на волю до щастя; ворохобникам же дає місце в пустинї.
68:7 Боже! Як ійшов ти поперед твого народу, як переходив пустиню,
68:8 Тремтїла земля — і небеса клянули перед Богом — сам Синай перед Богом, Богом Ізраїля.
68:9 Дав линути животворному дощеві, о Боже; ти кріпив наслїддє твоє, коли воно томилось.
68:10 Племя твоє осїло там; в добротї твоїй, Боже, приготовляв ти для бідного.
68:11 Господь прорік слово, і було вістовниць велика сила.
68:12 Царі з військами втїкали, вони втїкали, а хто обняв домівку, паював здобич.
68:13 Коли ви й впокоїтесь по вівчарнях, то маєте бути, як крила голубки, сріблом покриті, котрих пірє золотом сяє.
68:14 Як Всемогущий розсипав царів на землї, побілїла, як снїг, на Цальмонї.
68:15 Гора Базанська, гора Божа, щоглами багата гора Базанська.
68:16 Чого ви, гори-бескиди, споглядаєте завидно на гору, котру взяв Бог на домівку для себе? Господь жити ме там по віки.
68:17 Колесниця Божа двічі десять тисяч, тисячі і знов тисячі; Господь між ними — Господь живущий у сьвятинї Синая.
68:18 Вийшов єси на гору, ти забрав в неволю бранцїв; приняв дари для людей, і навіть для противних твоїй волї, щоб Господь Бог мав оселю.
68:19 Благословен Господь! День в день щедрить нам Бог нашого спасення.
68:20 Бог наш, Бог спасення, і в руках Господа Бога збавленнє від смертї.
68:21 Річ певня, що Бог розтрощить голову ворога свого, косматий лоб того, хто закостенїв в гріхах своїх.
68:22 Господь сказав: Приверну їх із Базан-гори, приверну з безоднї моря,
68:23 Щоб ти полоскав ноги твої в крові, а для язиків собак твоїх була з ворогів частина їх.
68:24 І бачили вони твій похід, Боже, похід мого Бога, мого царя, у сьвятиню.
68:25 Поперед ійшли люде, що сьпівали; за ними ті; що на струнах вигравали, кругом їх дївчата тимпанами брязчали.
68:26 На зборах прославляйте Бога, Господа, ви потомки Ізраїля!
68:27 Ось вони, Бенямин, наймолодший, їх владика; князї Юдині, їх полки, князї Завулонові, князї Нефталимові.
68:28 Звелїв наперед Бог силу твою. Укріпи, Боже, те, що дав єси нам!
68:29 Ради храму твого в Єрусалимі царі принесуть дари тобі.
68:30 Вгамуй зьвіра-дикуна, стадо бугаїв з ялівками народів: кожний з них підбиває людей брилою срібла. Розсип народи, що війни бажають!
68:31 Прийдуть можні з Египту; Етиопія скоро простягне руки свої до Бога.
68:32 Царства земні! Сьпівайте Богу, прославляйте Господа,
68:33 Котрий сидить на небесах, небесах одвічних; ось він гремить голосом своїм, голосом сильним.
68:34 Воздайте славу Богові! Величиє його над Ізраїлем і потуга його над хмарами.
68:35 Дивен Бог в сьвятинї своїй, Бог Ізраїля; він дає народові силу й потугу. Благословен Бог!
69:1 Проводиреві хора: На Шошанїм. Давидова. Спаси мене, Боже, бо повідь займає душу мою!
69:2 Загруз я в глибокому болотї і нема в йому дна; попав на глибину, і бистрінь заливає мене.
69:3 Я знемігся від поклику, гортань моя висохла; втомились очі мої, визираючи Бога мого.
69:4 Більше ненавидящих мене безвинно, як волосся на голові в мене; потужні мої губителї, що без причини ворогують на мене; чого я не загарбав, те мусїв я дати.
69:5 Ти, Боже знаєш мій нерозум, і провини мої не закриті перед тобою.
69:6 Не дай же через мене осоромитись тим, що вповають на тебе, Господи, Боже сил небесних! Не дай осоромитись через мене тим, що шукають тебе, Боже Ізраїля!
69:7 Бо за тебе терплю зневагу, і сором покрив лице моє!
69:8 Чужим став я братам моїм, і чужинцем синам матері моєї.
69:9 Бо ревність для дому твого ізсушила мене, і зневага тих, що тебе зневажають, впала на мене.
69:10 Коли я плакав і душа віддалась посту, то й те було менї в наругу.
69:11 Надїв я волосїнницю, і стався їм приповідкою.
69:12 Сидячі у воротах мають помовку про мене; складають піснї на підпитку.
69:13 Я ж, Господи, — молитва моя до тебе, в час благоволення твого. Боже, по великостї милосердя твого вислухай мене, по правдї спасення твого!
69:14 Витягни мене з болота, не дай менї потонути! Дай менї вирятуватись від ненавидників моїх, і з глибинї вод.
69:15 Бистрінь водяна нехай не затопить мене, і глибінь не проковтне мене, й яма роззявлена нехай не затулить челюстей своїх.
69:16 Вислухай мене, Господи, велика бо твоя милість; поглянь на мене по великостї милосердя твого.
69:17 І не одвертай лиця твого від слуги твого, я бо в тїснотї; вислухай мене скоро!
69:18 Приближися до душі моєї, вирятуй її; спаси її задля ворогів моїх!
69:19 Ти знаєш мою наругу, і зневагу мою, і сором мій; всї гнобителї мої перед тобою.
69:20 Від наруги серце мов розбилось, я став вельми нужденний; ждав я милосердя, не дождався, і потїшителїв, та не знайшов нїкого.
69:21 До страви моєї вкинули вони жовч, а прагнущого оцтом мене напували.
69:22 Стіл їх нехай буде сїттю перед ними, і що на благо людям, нехай на петлю їм обернеться.
69:23 Нехай в очах їм почорнїє, щоб не бачили сьвіта, і литки їх нехай їм завсїди трясуться.
69:24 Висип на них ярость твою, і поломя гнїву твого нехай обгорне їх!
69:25 Спустошеннє нехай спаде на оселю їх; в наметах їх щоб не осталось нї одного живого!
69:26 Вони бо знущаються над тим, кого ти покарав, втїшаються болями ранених твоїх.
69:27 Полїчи їм неправду їх до неправди, і не дай їм увійти в правду твою.
69:28 Нехай вичеркнуться з книги живих, і не будуть записані вкупі з праведними!
69:29 Я ж бідний і горе менї; спасеннє твоє, Боже, нехай вислобонить мене!
69:30 Буду прославляти імя Боже піснями, величати його хвалою.
69:31 Буде се любійше Господеві над бики, над теля рогате з росколеними ратицями.
69:32 Побачать впокорені, вони звеселяться; ви, що шукаєте Бога, нехай оживе серце ваше!
69:33 Господь бо слухає бідних, і не одвертаєсь від попавших в неволю.
69:34 Да восхвалять його небеса і земля, моря і все, що там живе-кишить.
69:35 Бог бо спасе Сиона, і збудує городи Юдейські; і мати муть там оселю і займаньщину.
69:36 І потомство слуг його мати ме наслїддє; і хто любить імя його, жити ме там.
70:1 Проводиреві хора; Давидова, на спомин. Поспіши, Боже, спаси мене, Господи, прийди на поміч менї!
70:2 Нехай осоромляться і повстидаються всї, що на життє моє чигають! Нехай назад кинуться і осоромляться ті, що втїшаються з мого нещастя!
70:3 Нехай повернуться назад, в нагороду за свій сором, ті, що кажуть: Ого! Ого!
70:4 Нехай радуються і веселяться в тобі всї, що шукають тебе! А ті, що люблять спасеннє твоє, нехай кажуть: Бог великий!
70:5 Я ж мізерний і бідний; Боже, поспіши до мене! Ти моя поміч і моє спасеннє; Господи, не загайся!