День 21 з 30

Пс 98:1–103:22

98:1 Засьпівайте Господеві пісню нову! Він бо сотворив чудеса; правиця його і сьвяте рамя його дали побіду йому.

98:2 Господь обявив спасеннє своє, перед очима народів відкрив справедливість свою.

98:3 Згадав про милість свою і про свою вірність для дому Ізраїля; всї кінцї землї побачили спасеннє Бога нашого.

98:4 В радостї сьпівайте Господеві, вся земля! У захватї піснї похвальні засьпівайте!

98:5 Принесїть похвальні піснї Господеві при гуслях, присьпівуючи при гуслях голосами.

98:6 Трубами кованими і голосом рога засурміть перед царем Господом!

98:7 Нехай заграє море і повня його, круг землї і що живе на нїй!

98:8 Нехай ріки в долонї плещуть, гори разом торжествують перед Господом!

98:9 Він судити ме землю по справедливостї, і по правотї — народи.

99:1 Господь царює; нехай обійме страх народи; престіл його на херувимах: нехай земля трясеться.

99:2 Великий Господь на Сионї, і високий над усїма народами.

99:3 Нехай славлять імя його; велике, страшне — сьвяте воно!

99:4 І силу царя, що любить правосуддє! Ти утверджуєш правоту, ти судиш право і справедливість в Якова.

99:5 Вознесїть Господа, Бога нашого, і поклонїтесь у підніжя ніг його! Сьвятий він!

99:6 Мойсей і Аарон між сьвященниками його, і Самуїл між тими, що призивають імя його; вони возвали до Господа, і він дав їм відповідь.

99:7 В облачному стовпі промовляв до них; вони держали сьвідчення і заповіт його, що дав їм.

99:8 Господи, Боже наш, ти озвався до них! Ти був для них Богом, що прощає і мстительом за лихі дїла їх.

99:9 Вознесїте Господа, Бога нашого, і поклонїтесь на сьвятій горі його! Бо сьвятий Господь, Бог наш.

100:1 Похвальна Псальма. Воскликнїть Господеві, цїла земля!

100:2 Служіть Господеві з радостю! Прийдїть перед лице його з піснями!

100:3 Знайте, що він Господь Бог! Він, не ми, сотворив нас, — нарід його й отару паші його.

100:4 Ввіходьте у ворота його з хвалою, у двори його з піснями похвальними! Хвалїть його, прославляйте імя його!

100:5 Благий бо Господь; милість його вічна і вірність його з роду в рід.

101:1 Псальма Давидова. Про милість і правосуддє засьпіваю; похвальні пісьнї засьпіваю тобі, Господи.

101:2 Буду розумно ходити правою дорогою; коли завитаєш до мене? В домі моїм буду в чистотї серця мого жити.

101:3 Не поставлю перед очі мої нїчого нечестивого; дїла відступників ненавиджу; не прилїпляться до мене.

101:4 Серце нечестиве нехай обминає мене, злого не хочу знати.

101:5 Хто тайно обмовляє ближнього свого, того б я знищив; хто має горде око і пиху в серцї, не стерплю того.

101:6 Мої очі на вірних землї, щоб були коло мене. Хто ходить правою дорогою, той нехай служить менї.

101:7 Не буде в моїй хатї жити, хто творить підступ; хто брехню говорить, не сьміє стояти перед очима моїми.

101:8 Кожного ранку нищити му всїх беззаконних землї, щоб вигубити з города Господнього всїх, що дїлають беззаконнє.

102:1 Молитва нужденного, що, униваючи серцем, виливає жаль свій перед Господом. Господи, почуй молитву мою, і прийми жаль мій!

102:2 Не ховай лиця твого в день тїсноти моєї; прихили ухо до мене; в день, коли призиваю тебе, не гайся, вислухай мене.

102:3 Бо днї мої, як дим, улїтають, і костї мої, як у жарі, тлїють.

102:4 Як билина, серце моє обгоріло та ізсохло, вже забув я хлїб мій їсти.

102:5 Від голосу мого стогнання пристали костї мої до тїла.

102:6 Я, мов пеликан в пустинї, мов сова на руїнах.

102:7 Не сплю і став, як одинока пташина на криші.

102:8 Цїлий день кепкують з мене вороги мої; кленуться мною ті, що проти мене лютують.

102:9 Попіл став для мене хлїбом, а напиток мій з сльозами мішаю,

102:10 Задля гнїву твого і яростї твоєї; ти бо підняв мене, і кинув мене.

102:11 Днї мої, як тїнь зникають, і як трава я сохну.

102:12 Ти ж, Господи, будеш по віки, і память твоя з роду в рід.

102:13 Ти встанеш, змилосердишся над Сионом; час бо вже, помилувати їх, прийшов бо визначений час.

102:14 Твої бо слуги полюбили каміння його, і жаль їм розвалин його.

102:15 І побояться народи імені Господа, і слави твоєї всї царі землї.

102:16 Коли Господь відбудує, явиться в славі своїй.

102:17 Він прихилиться до молитви понижених, і молитвою їх не погордує.

102:18 Буде се написано для будучих потомків; і нарід наново сотворений буде Господа хвалити.

102:19 Він бо глянув з висоти сьвятинї своєї, Господь споглянув з неба на землю,

102:20 Щоб почути стогнаннє невільника, щоб розкувати дїтей смертї.

102:21 Щоб звіщали імя його на Сионї і хвалу його в Ерусалимі,

102:22 Коли разом зберуться народи і царства, щоб Господеві служити.

102:23 Він змучив в дорозї силу мою; вкоротив днї мої.

102:24 Я сказав: Боже мій, не возьми мене в половинї днїв моїх! Від роду до роду лїта твої!

102:25 З нащаду сьвіта ти утвердив землю, і небеса — твориво рук твоїх.

102:26 Вони перейдуть, ти ж останешся, вони всї, як одежа, зостаріються; як шати переміниш їх, і вони переміняться.

102:27 Ти ж все той самий, і лїтам твоїм нема кінця.

102:28 Сини слугів твоїх будуть жити, і насїннє їх не загине перед тобою.

103:1 Псальма Давидова. Благослови, душе моя, Господа, і все внутро моє — сьвяте імя його!

103:2 Прославляй, душе моя, Господа, і не забудь усї добродїйства його!

103:3 Він прощає всї несправедливостї твої, сцїляє всї недуги твої;

103:4 Він вибавляє тебе із могили, вінчає тебе ласкою і милосердєм;

103:5 Твою старість добром ситить, молодість твою, як у орла, відновляє.

103:6 Господь творить справедливість і суд усїм поневоленим.

103:7 Він показав дороги свої Мойсейові, а дїла синам Ізраїлевим.

103:8 Господь милосердний і благий, до гнїву повільний, а добротою великий.

103:9 Не буде вічно карати і по віки памятати.

103:10 Не по гріхам нашим дав нам, анї по несправедливостї нашій відплатив нам.

103:11 Бо як високо небо над землею, така велика милість його над тими, що бояться його.

103:12 Як далеко схід від заходу, так віддалив від нас переступи наші.

103:13 Як батько милосердується над дїтьми, так милосердується Господь над тими, що бояться його.

103:14 Він бо знає постать нашу, памятає, що ми з пороху взялися.

103:15 Чоловік, — як трава днї його, як квітка в полі, так він цвите, відцвитає;

103:16 Понесеться вітер над нею, і вже не стало її, і не знайти більш місця її.

103:17 Милість Господа од віку до віку над тими, що бояться його, і справедливість його над дїтьми дїтей їх,

103:18 Над тими, що заповіт його хоронять, і про заповідї його памятають, щоб сповняти їх.

103:19 Господь утвердив престіл свій на небесах, і над усїм володїє царство його.

103:20 Благословіть Господа, ви ангели його, силою потужні, сповнителї слова його, покірні голосові слова його!

103:21 Благословіть Господа, всї сили його небесні, ви слуги його, сповнителї його благоволення!

103:22 Благословіть Господа, всї творива його, по всїх місцях володїння його! Благослови Господа, душе моя!