День 22 з 30

Пс 104:1–105:45

104:1 Благослови Господа, душе моя! Господи, Боже мій, дивно ти великий, ти зодягнувся величчєм і красою;

104:2 Ти сьвітлом, як шатою, покрився, розіпняв небеса, як плахту наметну;

104:3 Поставив двори свої над водами, обертаєш хмари на колесницю для себе, ти несешся на крилах вітру;

104:4 Ангели твої в тебе послами, слуги твої — огонь пожираючий.

104:5 Він утвердив землю на підвалинах її; вона не захитається по віки;

104:6 Безоднями покрив її, як одежою, води стояли понад горами.

104:7 Перед грозою твоєю погнались, перед голосом грому твого помчались далеко.

104:8 Гори піднялися, долини спустились до місця, котре призначив для них.

104:9 Визначив їм гряницю, і не перейдуть її; не вернуться назад, покрити землю.

104:10 Із жерел посилаєш у долини потоки: шумлять вони проміж горами;

104:11 Напувають всю зьвірину з поля; дикі ослята гасять смагу свою;

104:12 Над ними кублиться небесне птаство, між віттєм голос їх роздається.

104:13 Ти напуваєш гори з висоти твоєї; земля насичується плодом творива твого.

104:14 Ти кажеш рости траві для скота і зеленинї на вжиток людям: щоб хлїба достачити із землї,

104:15 І вино, щоб веселило серце чоловіка; щоб міг оливою лице намастити, і щоб хлїб покріпив серце чоловіка.

104:16 Насичаються дерева Божі, кедри Ливанські, що посадив їх,

104:17 На них гнїздиться птаство; на кипарисах бузько знайшов собі домівку.

104:18 Високі гори для козлів диких, скелї — сховиско лисицям.

104:19 Він сотворив місяць, щоб часи значити; сонце знає, коли заходити.

104:20 Ти розкинеш темряву, і ніч настала; тодї ворушиться вся зьвірина лїсна;

104:21 Молоді леви ричать за здобичею, і щоб жадати поживи для себе від Бога.

104:22 Зійде сонце, вони вертають назад і в своїх норах лягають.

104:23 Чоловік виходить до свого дїла, і до своєї працї аж до вечора.

104:24 Як багато, Господи, творива твого! Все премудростю сотворив єси, земля повна багацтва твого.

104:25 Те море, велике і на всї сторони широке: там ворушиться безлїч зьвірини, малої і великої.

104:26 Там судна дорогу верстають, за ними кит, котрого сотворив єси, щоб там побивався.

104:27 Всї вони тебе дожидають, щоб їжу їх у свій час дав їм.

104:28 Ти даєш їм, вони збирають; ти відчиняєш руку твою, вони добром насичаються.

104:29 Ти одвертаєш лице твоє, вони лякаються; возьмеш духи їх, вони, визївнувши, у порох повертаються.

104:30 Пішлеш твого духа, будуть сотворені, та й обновиш лице землї.

104:31 Слава Господня буде по віки, Господь буде радїти творивом своїм;

104:32 Він погляне на землю, і вона тремтить; доторкнеться гір, і вони димують.

104:33 Сьпівати му Господеві, поки життя мого, сьпівати му псальми Богові мому, як довго життя стане.

104:34 Нехай буде люба йому думка моя, і звеселюся в Господї.

104:35 Нехай счезнуть грішники із землї, і беззаконних нехай не буде. Благослови, душе моя, Господа! Аллилуя!

105:1 Прославляйте Господа, призивайте імя його, звіщайте між народами дїла його!

105:2 Сьпівайте йому, похвальні піснї сьпівайте йому, про всї чудесні творива його думайте-гадайте!

105:3 Хвалїтесь імям його сьвятим! Нехай радується серце тих, що шукають Господа!

105:4 Шукайте Господа і силу його, шукайте пильно лице його!

105:5 Згадайте чудеса його, що творив їх, чудесні знамена й присуди уст його!

105:6 Ти, сїмя Авраама, слуги його, ви сини Якова, вибрані його!

105:7 Він, Господь, Бог наш; суди його по всїй землї.

105:8 Вічно памятає він заповіт свій, те слово, що заповів для тисяча родів.

105:9 Свій заповіт з Авраамом і свою клятву, котрою перед Ізааком клявся;

105:10 І поставив її законом Якову, вічним заповітом Ізраїлеві,

105:11 Глаголючи: Дам тобі землю Канаанську, як пай наслїддя вашого;

105:12 Як була їх ще мала горстка, дуже мала, а між ними чужі,

105:13 І як вони від народу до народу переходили, з одного царства до другого люду.

105:14 Він не допустив нїкому робити їм кривду, і карав за них царів:

105:15 Не доторкайтесь моїх помазанників, і не творіть злого пророкам моїм!

105:16 І призвав він голод на тую землю; поломив всяке хлїбне стебло.

105:17 Післав перед ними чоловіка, проданого, як невільника, Йосифа.

105:18 Кайданами сковали його ноги; життє його було в желїзних путах,

105:19 Аж поки сповнилось слово його; слово Господнє явило чистоту його.

105:20 Післав царь, і випустив його владика народів, і вислобонив його;

105:21 Поставив його господарем над своїм домом, і правительом над усїм маєтком своїм.

105:22 Щоб князїв його здержував, як знає; і старших його розуму навчав.

105:23 Прийшов Ізраїль до Египту, і Яков осївся в землї Хама.

105:24 І розмножив дуже Бог людей своїх, і зробив їх сильнїйшими над їх гнобителями.

105:25 Допустив же серцю їх ненавидїти нарід його, видумувати напастї проти слуг його.

105:26 Післав він Мойсея, слугу свого, Аарона, що вибрав собі його.

105:27 Вони творили між ними знамена його і чудеса в землї Хамовій:

105:28 Наслав темряву і стало темно, і не противились слову його.

105:29 Перемінив воду на кров, і поморив всю рибу їх.

105:30 Закишіло в країнї від жаб, у дворах царських.

105:31 Сказав він, і роями взялись песячі мухи і комарі у всїх гряницях їх.

105:32 Наслав на них град замість дощу, огонь палящий на землю їх;

105:33 Побив виноград і фіґове дерево, і поломив деревину в країнї їх.

105:34 Сказав, і прийшла сарана і гусениця, тьма тьмою.

105:35 І пожерли все, що було зелене в країнї їх, і плоди на полі їх пожерли.

105:36 І повбивав всякий перворід в країнї їх, первенцїв всієї сили їх.

105:37 Випровадив їх з сріблом та золотом, і не було недужого між поколїннями їх.

105:38 Зрадїв Египет, як вони вийшли; бо обняв їх страх перед ними.

105:39 Він простер хмару, як покривало, й огонь, щоб ніч осьвітити.

105:40 Забажали, і перепелиць післав їм, і хлїбом з неба ситив їх.

105:41 Розколов скелю і ринула вода, й клекотїла рікою по спеченій землї.

105:42 Бо згадав сьвяте слово своє до Авраама, слуги свого;

105:43 І випровадив нарід свій з радощами, з торжеством вибраних своїх.

105:44 І дав їм землї народів, і забрали в займи труд людей.

105:45 Щоб заповідї його сповняли й закони його хоронили. Аллилуя!