День 27 з 30
Пс 120:1–130:8 · близько 5 хв
120:1 Посходня пісня. До Господа покликав я в тїснотї моїй, і він вислухав мене.
120:2 Господи, визволи душу мою від уст льживих, від язика зрадливого!
120:3 Що дасть тобі, і що причинить тобі язик зрадливий?
120:4 Гострі стріли потужного і тернове угля.
120:5 Горе менї, що проживаю у Мосоха, перебуваю в шатрах Кедарських!
120:6 Довго жила душа моя між тими, що ненавидять спокою.
120:7 Я бажаю спокою, як же про се говорю, то вони за війною.
121:1 Посходня пісня. Очі мої підношу на гори, звідки поміч моя прийде.
121:2 Поміч моя від Господа, що сотворив небо і землю.
121:3 Не дасть нозї твоїй спіткнутись; твій сторож не дрімає.
121:4 Бач! Сторож Ізраїля не задрімає, і не засне він.
121:5 Господь сторож твій, Господь тїнь твоя, праворуч у тебе.
121:6 Не вдарить на тебе сонце в день, нї в ночі місяць.
121:7 Господь заступить тебе від всякого лиха, він заступить душу твою.
121:8 Заступить Господь вихід твій і вхід твій від нинї по віки.
122:1 Посходня пісня Давидова. Звеселився я, коли казали менї: Ходїм до дому Господнього!
122:2 Наші ноги стояти муть у брамах твоїх, Єрусалиме!
122:3 Єрусалиме! Збудований, як город, кріпко замкнутий,
122:4 Куди поколїння приходять, поколїння Господнї, на сьвідченнє Ізраїля, імя Господнє прославляти!
122:5 Там бо стоять престоли суду, престоли дому Давидового.
122:6 Просїть спокою для Єрусалиму! Нехай дасть Бог щасну долю тим, що люблять тебе!
122:7 Нехай буде мир серед мурів твоїх, і супокій певний в палатах твоїх!
122:8 Задля братів моїх і другів моїх скажу: мир з тобою!
122:9 Ради дому Господа, Бога нашого, всякого добра тобі бажаю.
123:1 Зняв я очі мої до тебе, живущий на небесах!
123:2 Ось бо, як очі слугів на руку панів своїх, як очі служки на руку господинї своєї, так позирають очі наші на Господа, Бога нашого, аж помилує нас.
123:3 Помилуй нас, Господи, помилуй нас! Бо надто ми наситились від погорди;
123:4 Душа наша надто наситилась від посьмішки ледачих, від погорди бутних людей.
124:1 Посходня пісня Давидова. Як би не Господь, що був з нами — скажи бо Ізраїлю! —
124:2 Як би не був Господь з нами, коли люде проти нас встали,
124:3 То живцем проковтнули б нас, як запалав гнїв їх проти нас;
124:4 Затопили би нас води, рвучі потоки залили б душу нашу;
124:5 З шумом пронесли б ся буйні води понад душею нашою.
124:6 Благословен Господь, що не дав нас зубам їх на здобич.
124:7 Душа наша спаслась, як пташина із сельця птахоловця; сельце розірвалось, і ми спаслися.
124:8 Поміч наша в імени Господа, що сотворив небо і землю.
125:1 Посходня пісня. Вповаючі на Господа подібні горі Сиону, що не хитається і вічно перебуде.
125:2 Кругом Єрусалиму гори; так і Господь кругом народу свого, від нинї по віки.
125:3 Бо жезло беззаконня не спочине на долї праведних, щоб праведні не простягли рук своїх на кривду.
125:4 Благотвори, Господи, добрим і людям щирого серця!
125:5 Хто ж повернув на свої криві дороги, того поверне Господь вкупі з тими, що беззаконнє роблять. Мир Ізраїлеві!
126:1 Посходня пісня. Як вертав Господь невольників Сиона, були ми, наче в снї нам здавалось.
126:2 Тодї були уста наші повні втїхи, а з губ наших піснї лунали. Тодї між народами казали: Велике дїло сотворив Господь над ними!
126:3 Велике диво явив Господь над нами; ми радїли серцем.
126:4 Верни, Господи, невільників наших, як потоки на спражену землю!
126:5 Хто сїє з сльозами, той збере з піснями.
126:6 Іде з плачом, несе сїмя сїяти; вертає домів веселий, несучи снопи свої.
127:1 Посходня пісня Соломонова. Коли Господь не будує дому, даремно трудяться будівничі; коли Господь не стереже міста; даремне пильнує сторожа.
127:2 Даремне встаєте ви рано, лягаєте пізно, і їсьте хлїб гіркий; дає він і сон тим, кого любить.
127:3 Ось і дїти, наслїддє Господнє, плід тїлесний народа.
127:4 Як стріли в руках сильного, так сини молодого віку.
127:5–6 Щасливий чоловік, що наповнив ними сагайдака свого! Не осоромляться вони, говоривши у воротях з ворогами.
128:1 Посходня пісня. Щасливий всякий чоловік, що боїться Господа, що дорогами його ходить.
128:2 Бо живити мешся працьою рук твоїх; будеш щасливий, і добре тобі буде.
128:3 Жінка твоя буде серед дому твого, як плодовитий кущ виноградний; сини твої, як відрослї на дереві оливному кругом стола твого.
128:4 Ось, так буде благословенний чоловік, що Господа боїться.
128:5 Благословити ме тебе Господь із Сиона, і нехай дасть тобі бачити щасливу долю Єрусалиму по всї днї життя твого,
128:6 І бачити дїти дїтей твоїх! Мир Ізраїлеві!
129:1 Посходня пісня. Часто неволили мене від молодостї моєї, — нехай скаже Ізраїль —
129:2 Часто неволили мене від молодостї моєї, все ж таки не подужали мене.
129:3 На хребтї в мене орали плугатарі, побороздили довгі скиби свої.
129:4 Господь справедливий; він порозрізував посторонки беззаконних.
129:5 Нехай осоромляться і відступлять всї ненавидячі Сиона!
129:6 Нехай будуть, як трава на криші, що скорше сохне, нїж вирвуть її,
129:7 Котрою жнець не наповнить жменї своєї, нї вязальниця лона свого;
129:8 А прохожі не скажуть: Помагай Бог вам! Благословимо вас імям Господнїм.
130:1 Посходня пісня. З глибинї кличу до тебе, Господи!
130:2 Господи, почуй голос мій! Нехай слухи твої повернуться до голосу мого благання!
130:3 Коли ти, Господи, будеш памятати несправедливостї, — Господи, хто встоїть?
130:4 Та в тебе є помилуваннє, щоб люде благовіли перед тобою.
130:5 Надїюсь на Господа; душа моя надїється, і вповаю на слово його.
130:6 Душа моя дожидає Господа, більше як сторожа ранку, як сторожі ранку.
130:7 Вповай, Ізраїлю, на Господа! Бо в Господа милість і багацтво спасення в його.
130:8 І він спасе Ізраїля від всїх несправедливостей його.