День 28 з 30
Пс 131:1–138:8 · близько 6 хв
131:1 Посходня пісня Давидова. Господи! Не виноситься серце моє, нї гордують очі мої; і не ганяю за речами, що за великі і за дивні для мене.
131:2 Чи не втихомирив я і не заспокоїв душу мою, як відлучене дитятко при матері своїй? Душа моя, як відлучена дитинка, в мене.
131:3 Вповай, Ізраїлю, на Господа від нинї по віки.
132:1 Посходня пісня. Спогадай, Господи, Давида і всї скорби його.
132:2 Як він клявся Господеві, робив обітницю могучому Богу Якова:
132:3 „Не ввійду до шатра дому мого, не ляжу на постелї відпочити;
132:4 Не дам спати очам моїм, нї дрімати повікам моїм,
132:5 Поки не знайду для Господа оселї, дому для Бога Якова!‟
132:6 Ось ми чували про неї в Ефратї, знайшли її на полях Яарських.
132:7 Ходїмо, ввійдемо до дому його, поклонимось у підніжя ніг його!
132:8 Встань, Господи, поступи на місце спокою твого, ти і скеня сили твоєї.
132:9 Сьвященники твої нехай правдою зодягнуться, а угодники твої нехай торжествують!
132:10 Задля Давида, слуги твого, не відсилай від себе лице помазанця твого!
132:11 Клявся Господь Давидові правдою, не відступить він від неї: З плоду тїла твого посаджу на твоїм престолї.
132:12 Коли сини твої хоронити муть заповіт мій і велїння мої, котрих навчу їх, то й сини їх по всї часи седїти муть на твоїм престолї.
132:13 Бо Господь вибрав собі Сиона, бажав його собі за оселю.
132:14 Ось місце мого вічного спокою; ту оселюся, бажав бо я того.
132:15 Буду щедро благословити їду його, вбогих його хлїбом до сита нагодую.
132:16 Сьвященників спасеннєм зодягну, і побожні люде його радуватись будуть.
132:17 На тому місцї дам рости рогові Давида; я приготовив сьвітильника для помазанця мого.
132:18 Ворогів його соромом покрию, а на йому сияти ме корона його.
133:1 Посходня пісня Давидова. Глянь, як добре і як любо, коли брати жиють вкупі!
133:2 Як пахуще миро на голові, що на бороду спадає, на бороду Аарона, що спадає на край одежі його;
133:3 Як роса Єрмонська, що на горби Сиона спадає; там бо післав Господь людям благословеннє і життє по віки.
134:1 Посходня пісня. Нуте, прославляйте Господа, всї слуги Господнї, що по ночам стоїте в домі Господньому!
134:2 Підносїте руки ваші до сьвятинї, і хвалїте Господа!
134:3 Нехай благословить тебе Господь із Сиона, що сотворив небо і землю!
135:1 Аллилуя. Хвалїте імя Господа! Хвалїте його, слуги Господнї!
135:2 Що стоїте в домі Господньому, у дворах дому Бога нашого.
135:3 Хвалїте Господа, благий бо Господь; сьпівайте псальми імени його, воно бо любе.
135:4 Бо Господь вибрав собі Якова, Ізраїля — як власність свою.
135:5 Знаю бо, що Господь великий, і Владика наш понад усїма богами.
135:6 Все, що Господеві подобається, творить він на небесах і на землї, на морях і в глибинях.
135:7 Підносить хмари понад землю, дає дощ з блискавками, виводить вітра із сховищ його.
135:8 Він повбивав перворіднїв в Египтї, від чоловіка до скоту.
135:9 Явив ознаки і чудеса серед тебе, Египте, над Фараоном і над всїма слугами його;
135:10 Погромив великі народи, і повбивав потужних царів:
135:11 Сигона, царя Аморійського, і Ога, царя Базанського, і всї царства Канаанські;
135:12 І віддав землю їх в наслїддє Ізраїлю, в наслїддє народові свому.
135:13 Господи, імя твоє вічне; Господи, память твоя з роду в рід.
135:14 Бо Господь зробить суд над народом своїм, і змилосердиться над своїми слугами.
135:15 Божища народів — срібло й золото, твориво рук людських.
135:16 Уста мають, і не заговорять; очі мають, і не бачать;
135:17 Уші мають, і не чують, і в устах їх нема диху.
135:18 Рівні їм ті, що роблять їх, кожний, що на їх вповає.
135:19 Доме Ізраїля, прославляйте Господа! Доме Аарона, прославляйте Господа!
135:20 Доме Левії, прославляйте Господа! Боячіся Господа, прославляйте Господа!
135:21 Да буде благословен Господь від Сиона, що живе в Єрусалимі! Аллилуя!
136:1 Хвалїте Господа! Він бо благий, милість його вічна.
136:2 Хвалїте Бога над богами! Бо милість його вічна.
136:3 Хвалїте Пана над панами! Бо милість його вічна;
136:4 Він один творить чудеса, бо милість його вічна;
136:5 Він премудро сотворив небеса, бо милість його вічна;
136:6 Він утвердив землю над водами, бо милість його вічна;
136:7 Він сотворив великі сьвітла, бо милість його вічна;
136:8 Сонце, що має правити в день, бо милість його вічна;
136:9 Місяць і зорі, що мають правити в ночі, бо милість його вічна;
136:10 Він покарав Египет на перворіднях, бо милість його вічна;
136:11 Вивів зміж них Ізраїля, бо милість його вічна;
136:12 Сильною рукою і піднесеним рамям, бо милість його вічна;
136:13 Він розполовив Червоне море, бо милість його вічна;
136:14 І провів Ізраїля крізь його, бо милість його вічна;
136:15 А Фараона і військо його кинув у Червоне море, бо милість його вічна;
136:16 Провів нарід свій через пустиню, бо милість його вічна;
136:17 Погромив царів великих, бо милість його вічна;
136:18 Повбивав царів потужних, бо милість його вічна;
136:19 Сигона, царя Аморійського, бо милість його вічна;
136:20 І Ога, царя Базанського, бо милість його вічна;
136:21 І землю їх дав в наслїддє, бо милість його вічна;
136:22 В наслїддє Ізраїлеві, слузї свому, бо милість його вічна;
136:23 Він спогадав нас, як ми були понижені, бо милість його вічна;
136:24 Вирятував нас від ворогів наших, бо милість його вічна;
136:25 Він дає поживу всякому тїлу, бо милість його вічна;
136:26 Хвалїте Господа небесного! Бо милість його вічна.
137:1 Над ріками Вавилона, там сидїли ми і плакали, як Сиона спогадали.
137:2 На вербах її повішали ми псалтирі наші.
137:3 Там бо захотїли від нас слова піснї і радостї ті, що в неволю нас забрали, знущались над нами: „Нуте, засьпівайте нам пісень Сионських!‟
137:4 Як же нам пісень Господнїх на чужій землї сьпівати?
137:5 Коли забуду тебе, Ерусалими, нехай праву руку мою віднїме в мене!
137:6 Нехай язик мій прилипне до гортанї моєї, коли не згадаю тебе, як не поставлю Єрусалима над усї радощі мої!
137:7 Не забудь, Господи, день Єрусалима синам Едомським, що кричали: Руйнуйте, до нащадку його руйнуйте!
137:8 О дочко Вавилона, ти окаянна! Щасливий, хто відплатить тобі все, що ти заподїяла нам.
137:9 Щасливий, хто, вхопивши дїточок твоїх, розібє їх о камінь!
138:1 Давидова. Буду прославляти тебе з цїлого серця, і псальми тобі сьпівати перед потугами.
138:2 Буду поклонятись перед сьвятим храмом твоїм, і хвалити імя твоє задля милостї і правди твоєї; ти бо над усе возвеличив слово твоє й імя твоє.
138:3 В день, як я кликав тебе, ти озвався до мене; ти підняв силу душі моєї.
138:4 Будуть прославляти тебе, Господи, всї царі землї, коли почують слова уст твоїх;
138:5 І будуть сьпівати про дороги Господнї, і про велику славу Господню!
138:6 Господь високо; але він бачить пониженого, і гордого з далека пізнає.
138:7 Коли жити му в тїснотї, ти оживиш мене; проти лютостї ворогів моїх простреш руку твою, і правиця твоя заступить мене.
138:8 Господь докіньчить за мене; Господи, милість твоя вічна! Не покидай дїла рук твоїх!