БІБЛІЯБайкальське видання
UK
Налаштування

Псалмирозділ 131

У Синодальному перекладі це Псалом 130 Чому в псалма два номери

Чому в псалма два номери?

Псалми в різних Бібліях нумеруються по-різному. Російський Синодальний переклад іде за грецькою Біблією (Септуагінтою), яку читала давня Церква. Єврейська Біблія і переклади з неї, зокрема англійські й переклад Куліша та Пулюя, рахують за єврейським (масоретським) текстом.

У грецькій Біблії Псалми 9 і 10 злиті в один, тому в більшості псалмів з 10-го по 147-й синодальний номер на одиницю менший за єврейський. «Господь — Пастир мій» — це Псалом 22 у Синодальному перекладі й 23 в єврейській Біблії, покаянний псалом Давида — 50 і 51, «Сказав Господь Господу моєму» — 109 і 110.

Це не помилка ні з того, ні з другого боку: давні традиції по-різному ділили один і той самий текст. Надпис над псалмом («Псалом Давида») в єврейській Біблії часто вважається першим віршем, тому в деяких псалмах зсунуті й номери віршів.

Відповідність номерів

СинодальнийЄврейський
1–81–8
99–10
10–11211–113
113114–115
114–115116
116–145117–146
146–147147
148–150148–150

Текст пояснення — чернетка і чекає вичитки.

Тлумачення на розділ (російською)

По надписанию в еврейской, греческой и латинской Библиях этот псалом приписывается Давиду. Поводом к его написанию из обстоятельств жизни этого царя можно считать его ответ на порицание Мелхолы при перенесении Кивота Завета в скинию Сионскую. Последняя в плясании царя пред этой святыней видела унижение его царского достоинства, которое, очевидно, полагала в строго рассчитанных и методически важных поступках царя, а не в таком простом, искреннем и безыскусственном поведении, каким отличался здесь Давид. Ответ его Мелхоле (см. 2 Цар VI:20-22) очень близок к содержанию данного псалма, где Давид говорит о своем смирении.

Господи, я никогда не был горд и искусственно надменен: это мне чуждо. Я как дитя, смиренно отдавался воле Господа. Да уповает также и Израиль на Него (1-3).

1Посходня пісня Давидова. Господи! Не виноситься серце моє, нї гордують очі мої; і не ганяю за речами, що за великі і за дивні для мене.

Тлумачення, в. 1 (російською)

. "Я не входил в великое и до меня недосягаемое" - то же, что "не надмевалось сердце мое", т. е. я не старался искусственно поддерживать свое достоинство, показывать в себе не то, что есть, а что хотелось бы видеть другим в возвышении моего достоинства. Давид всегда жил тем, что в нем было, так и в данном случае, искренно радуясь перенесению Ковчега Завета, он свою радость показывал в безыскусственных действиях.

2Чи не втихомирив я і не заспокоїв душу мою, як відлучене дитятко при матері своїй? Душа моя, як відлучена дитинка, в мене.

Тлумачення, в. 2 (російською)

. Ребенок, отнятый от груди и матери, привыкший к другой пище, спокойно сидит на ее руках, ничего от нее не требуя. С таким ребенком сравнивает себя Давид, с полной верой полагавшийся на помощь Божию и не предъявлявший к Нему никаких требований.

3Вповай, Ізраїлю, на Господа від нинї по віки.

Тлумачення, в. 3 (російською)

. Вероятно, представляет литургическую прибавку позднейшего времени.

Текст: Переклад П. Куліша та І. Пулюя, 1905. Тлумачення: «Тлумачна Біблія» за ред. О. П. Лопухіна (російською).