День 29 з 30

Пс 139:1–143:12

139:1 Проводиреві хора; псальма Давидова. Господи! Ти розглянув мене, і пізнав.

139:2 Ти знаєш, коли я сяду, і коли встану; ти з далека розумієш думки мої.

139:3 Ти бачиш стежку мою і місце відпочинку, і всї дороги мої знаєш.

139:4 Бо ще нема слова на язику в мене, а вже ти Господи, добре все знаєш.

139:5 З заду і з переду обступив мене! і руку свою положив на мене.

139:6 Розуміннє, надто — дивне, надто високе для мене, не здолїю збагнути його.

139:7 Куди йти менї перед духом твоїм, куди втекти менї від лиця твого?

139:8 Зійшов би я на небо, — ти там єси; спочив би я під землею, і там ти єси.

139:9 Взяв би я крила в зорі ранньої, та й на самому краю моря осївся,

139:10 І туди б рука твоя провела мене, і правиця твоя попала.

139:11 І сказав би я: Тьма таки покриє мене, то й в ночі стане сьвітло кругом мене.

139:12 І тьма не затьмить перед тобою, і ніч яснїє як день; тьма — одно що сьвітло.

139:13 Ти сотворив внутро моє; ти зложив мене в утробі матері моєї.

139:14 Прославляю тебе за те, що дав снагу менї предивну. Дїла твої чудесні, душа моя добре се знає.

139:15 Не були втаєні костї мої перед тобою, коли в тайнї постав я, як тая грудка в долїшнїх місцях землї штучно зложена.

139:16 Очі твої бачили зародок мій, і в книзї твоїй все було записано; минали днї, як костї творились, від часу того, як ще нї одної не було.

139:17 Як любі для мене думки твої, Боже! Як велика безлїч їх!

139:18 Полїчив би, та більше їх, як піску. Пробуджаюсь, і я ще з тобою.

139:19 О коли б ти, Боже, погубив беззаконника! І ви, людожери, відступіться геть від мене!…

139:20 Та ворогів твоїх, що згадують тебе для беззаконня, що за марним ганяють.

139:21 Чи не мати менї ненавистї проти тих, що тебе ненавидять, і не гидитись тими, що проти тебе встали?

139:22 Повною ненавистю ненавиджу їх; вони вороги в мене.

139:23 Розглянь мене, Боже, і пізнай серце моє! Випробуй мене, і пізнай думки мої!

139:24 І подивись, чи йду я дорогою труду, і веди мене дорогою вічною.

140:1 Проводиреві хора; псальма Давидова. Визволи мене, Господи, від лихих людей! Від чоловіка насильного, заступи мене!

140:2 Котрі злобу в серцї замишляють, що дня до бою збираються.

140:3 Гострять язик свій, як у змія; їдь гадюча в устах їх.

140:4 Сохрани мене, Господи, від рук беззаконного, від чоловіка насильного заступи мене, котрі задумали спинити кроки мої.

140:5 Горді тайно заставили на мене сїла і посторонки, розіпняли сїтку при дорозї, западню приготовили для мене.

140:6 Сказав я до Господа: ти Бог мій! Почуй, Господи, благаннє моє!

140:7 Господь — Владика мій, твердиня снасення мого; ти покрив голову мою в день бою.

140:8 Не дай, Господи, напасникові оскому зігнати, не пособи задумам його! Не дай вознестись їм.

140:9 Отрута окружаючих мене, зараза з уст їх нехай на них самих спаде.

140:10 Нехай посиплеться на них горюче угля! Нехай Бог кине їх в огонь, у вир, щоб не спаслися!

140:11 Чоловіку злорічивому, щоб не було життя йому на землї; чоловіка насильного, щоб злоба у пропасть його загнала.

140:12 Я знаю, що Господь явить правосуддє пригнобленим, справедливість бідним.

140:13 І будуть праведні імя твоє прославляти, щирі серцем лице твоє оглядати.

141:1 Псальма Давидова. Господи! До тебе кликав я, поспіши до мене! Почуй голос мій, коли до тебе взиваю!

141:2 Буде ж молитва моя, як кадило, перед тобою, простираннє рук моїх, як жертва вечірня!

141:3 Постав, Господи, сторожу губам моїм! Пильнуй дверей уст моїх!

141:4 Не дай серцю мому до злого прихилятись, в неправотї з людьми накладати, що беззаконнє творять; та й щоб не бути менї учасником ласощів їх.

141:5 Нехай покарає мене праведний, — се доброта; нехай докоряє мене, — се олива на голову; не одвернеться голова моя, бо навіть за лихі їх вчинки буде моя молитва за них.

141:6 Як скинуть суддїв їх стрімголов із скелї, тодї буде чути слова мої, які вони милі.

141:7 Як земля зʼорана і розбита, так костї наші розсиплються в челюстях пропастї підземної.

141:8 Та на тебе, Господи, Владико мій, очі мої поглядають, на тебе вповаю; не відкинь душі моєї!

141:9 Сохрани мене від сїл, що вони заставили на мене, і від западнї тих, що творять дїла беззаконні!

141:10 Дай беззаконним попасти в їх власні сїти, а менї перейти мимо.

142:1 Научна пісня Давидова. Молитва, як був в печері. Голосом моїм взиваю до Господа, голосом моїм до Господа молюся.

142:2 Виллю перед ним жаль мій, виявлю перед ним тїсноту мою.

142:3 Як дух мій знемігся в мене, то знав ти стежку мою. На дорозї, де ходив я, заставили тайно сїла на мене.

142:4 Гляну правобіч мене, та й бачу: нема нїкого, хто б пізнав мене; нема жадного притулку для мене, нїхто не дбає про душу мою.

142:5 До тебе взивав я, Господи, кажучи: Ти моє прибіжище, моя доля в країнї живих!

142:6 Зглянься на поклик мій, бо я вельми знемігся; спаси мене від гонителїв моїх, вони бо надто сильні для мене.

142:7 Виведи з темницї душу мою, да прославлю імя твоє! Праведні обступлять мене, коли явиш менї милість твою.

143:1 Псальма Давидова. Господи, вислухай молитву мою, нахили ухо до благання мого! Вислухай мене по вірностї твоїй, по справедливостї твоїй!

143:2 І не входи в суд із слугою твоїм, нїхто бо з живих не оправдиться перед тобою.

143:3 Бо ворог слїдить душу мою, топче життє моє до землї, закопує мене у темних місцях, як мерцїв давно померших.

143:4 І дух мій охляв в мене, серце моє ниє.

143:5 Згадаю днї давні, про дїла твої промишляючи; думаю-гадаю над творивом рук твоїх.

143:6 До тебе простираю руки мої; як спрагнена земля, так душа моя тебе жадає.

143:7 Поспіши, Господи, вислухай мене! Дух мій холоне. Не крий лиця свого передо мною! ато буду як ті, що йдуть в домовину!

143:8 Вранцї дай почути милість твою! Бо на тебе вповаю. Яви менї дорогу, котрою ступати маю! Бо до тебе підношу душу мою.

143:9 Рятуй мене, Господи, від ворогів моїх! До тебе прибігаю.

143:10 Навчи мене творити волю твою! Ти бо єси Бог мій; дух твій благий нехай по рівнинї веде мене.

143:11 Задля імени твого, Господи, оживи мене; у твоїй справедливостї виведи душу мою з тїсноти!

143:12 А по милостї твоїй вигуби ворогів моїх, і гнобителїв душі моєї занапасти! Я бо слуга твій.