День 1 з 365

Бут 1:1–2:25

1:1 У початку сотворив Бог небо та землю.

1:2 Земля ж була пуста і пустошня, і темрява лежала над безоднею; і дух Божий ширяв понад водами.

1:3 І рече Бог: Настань, сьвіте! І настав сьвіт.

1:4 І бачив Бог сьвіт, що воно добре; та й розлучив сьвіт із темрявою.

1:5 І назве Бог сьвіт день, а темряву назве ніч. І був вечір, і був ранок; день первий.

1:6 І рече Бог: Нехай проміж водами постане твердь, і розлучає води з водами! І сталось тако.

1:7 І сотворив Бог твердь; і розлучив Бог воду, що була під твердею, із водою, що була понад твердею.

1:8 І назве Бог твердь небо. І був вечір, і був ранок; день другий.

1:9 І рече Бог: Зберись, водо, що попід небом, ув одно місце, і появися суходоле. І сталось тако.

1:10 І назве Бог суходіл земля, а згромадженє вод назве море. І бачив Бог, що добре.

1:11 І рече Бог: Нехай проростить земля биллє травне, зело з насїннями і дерево плодовите, плодюще по свойму родові, щоб його насїннє було в йому. І сталось тако.

1:12 І вивела земля биллє травне, зело з насїннями і дерево плодовите, плодюще по свойму родові, що його насїння було в йому по свойму родові. І бачив Бог, що добре.

1:13 І був вечір, і був ранок; день трейтїй.

1:14 І рече Бог: Постаньте сьвітила, на твердї небесній розлучати день із ніччю, і бувайте знаменнями на ознаку впливочасу і днїв і років.

1:15 І бувши сьвітилами на твердї небесній, сьвітїте по землї. І сталось тако.

1:16 І сотворив Бог два сьвітила великі: сьвітило велике правити днем, і сьвітило менше правити ніччю, і зорі.

1:17 І поставив їх Бог на твердї небесній сьвітити на землю.

1:18 І правити днем і ніччю, і розлучати сьвіт із темрявою. І бачив Бог, що добре.

1:19 І був вечір, і був ранок; день четвертий.

1:20 І рече Бог: Заграйте, води, душами живими, і полинь, птаство, над землею попід небесною твердю.

1:21 І сотворив Бог чудища великі і усяку душу живу повзючу, що заграла ними вода, по родові їх, і всяке птаство пернате. І бачив Бог, що добре.

1:22 І благословив їх Бог, і глаголе: Плодїтеся і множтеся і сповняйте воду в морях, і птаство нехай множиться на землї.

1:23 І був вечір, і був ранок; день пятий.

1:24 І рече Бог: Виведи, земле, душу живу по роду їх, четверонога і повзюче і дикого зьвіра, по родові їх. І сталось так.

1:25 І сотворив Бог зьвірє земне по родові їх, і скотину по родові й усе повзюче по родові їх. І бачив Бог, що добре.

1:26 І рече Бог: Сотворимо чоловіка в наш образ і в подобу, і нехай панує над рибою морською, і над птаством небесним, і над скотиною, і над усяким диким зьвірєм, і над усяким гадом, що лазить по землї.

1:27 І сотворив Бог чоловіка в свій образ, ув образ Божий сотворив його, як чоловіка і жінку сотворив їх.

1:28 І благословив їх Бог, і рече до них Бог: Плодїтеся і намножуйтесь, і сповнюйте землю і підневолюйте її, і пануйте над рибою морською і над птаством небесним і над усїм зьвірєм, що гасає по землї.

1:29 І рече Бог: Оце ж дав я вам усяке зело з насїннями, яке нї росте на землї, та й усяке дерево, що має в собі плід родющий насїннє; се нехай вам на харч.

1:30 І всякому зьвірові земному, і всякому птаству небесному, і всьому повзючому по землї, усякій душі живій, призначив я всяку траву й зело на харч. І сталось тако.

1:31 І бачив Бог, що все, що сотворив, було вельми добре. І був вечір, і був ранок; день шестий.

2:1 Так докіньчено небеса й землю з усїм войнством їх.

2:2 І докіньчив Бог шестого дня дїло своє, що сотворив; і почив на семий день від усього дїла, що сотворив.

2:3 І благословив Бог день семий, і зъясував його сьвятим: того бо дня спочив од усїх дїл своїх, які вчинив і зробив.

2:4 Се початок настання небес і землї, як сотворено їх, того часу, як сотворив Господь землю і небо,

2:5 Не було ще на землї нїякої рослини на полях, і не росло ще нїяке зело на полях; бо Господь Бог не повелїв іще дощувати на землю, і не було ще там людей порати землю.

2:6 Виходила ж імла з землї і напувала всю верховину на суходолї.

2:7 І создав Господь Бог чоловіка з землї польової, і вдихнув йому в ноздрі живе диханнє. І став чоловік душею живою.

2:8 І насадив Бог сад у Едемі на востоцї, та й осадив там чоловіка, що создав.

2:9 І зростив Господь Бог усяке дерево із землї, принадне на погляд і смашне плодом своїм, і дерево жизьняне посеред саду, і дерево познавання добра й зла.

2:10 І ріка виходить із Едему на поливаннє саду, а потім розлучається чотирма течіями.

2:11 Імя первої Пизон; ся обтекає всю Гавила землю, де знаходять золото.

2:12 А золото в тій землї предобре. Там знаходять і бедола-смолу і камінь оникс.

2:13 А друга річка зветься Гигон; ся обтекає всю Куш землю.

2:14 А трейтя зветься Гиддекель; се та річка, що йде на схід соньця від Ассура. А четверта річка, се Евфрат.

2:15 І взяв Господь Бог чоловіка та й осадив його в Едемському саду порати його і доглядати.

2:16 І заповідав Господь Бог чоловікові, глаголючи: З усякого древа в саду-раї можна тобі по вподобі їсти.

2:17 З того ж дерева, що дає знаттє доброго й лихого, з того не важитимешся їсти, ато вмреш певно того ж дня, як скоштуєш із його.

2:18 І рече Господь Бог: Не добре чоловікові бути самому; сотворимо йому таку поміч, щоб до пари була йому.

2:19 І сотворив Господь Бог із землї всякого зьвіря польового і всяке птаство небесне, і привів їх до чоловіка побачити, як він зватиме їх, і як нї назвав би чоловік їх живі душі, так щоби мусїли вони зватись.

2:20 І подавав чоловік назви всякій скотинї, і птаству небесному, і всякому польовому зьвірові, та про чоловіка не знайшлось такої помочі, щоб до пари була йому.

2:21 І попустив Господь Бог твердому сну обняти чоловіка, і як заснув, узяв одно з його ребер, та й затулив його місце тїлом.

2:22 І создав Господь Бог женщину з ребра, що взяв од чоловіка, та й привів її до чоловіка.

2:23 І каже чоловік: Се ж кість од костей моїх і тїло від тїла мого. Мусить вона зватись людина; бо її взято з чоловіка.

2:24 Тим оставить чоловік отця свого й матїр свою та й прилїпиться до жони своєї, і будуть удвох тїлом одним.

2:25 І були обоє нагі, чоловік і жона його, і не соромились.

Мт 1:1–25

1 Книга родоводу Ісуса Христа, сина Давидового, сина Авраамового.

2 Авраам породив Ісаака; а Ісаак породив Якова; а Яков породив Юду та братів його;

3 а Юда породив Фареса та Зару від Тамари; а Фарес породив Єсрома; а Єсром породив Арама;

4 а Арам породив Аминадава; а Аминадав породив Насона; а Насон породив Салмона;

5 а Салмон породив Вооза від Рахави; а Вооз породив Овида від Рути; а Овид породив Єссея;

6 а Єссей породив Давида царя; а Давид цар породив Соломона від Урієвої;

7 а Соломон породив Ровоама; а Ровоам породив Авію; а Авія породив Асу;

8 а Аса породив Йосафата; а Йосафат породив Йорама; а Йорам породив Озію;

9 а Озія породив Йоатама; а Йоатам породив Ахаза; а Ахаз породив Єзекію;

10 а Єзекія породив Манассію; а Манассія породив Амона; а Амон породив Йосію;

11 а Йосія породив Єхонїю та братів його, під час переселення у Вавилон;

12 а після того, як переселено їх у Вавилон, Єхонїя породив Салатиїла, а Салатиїл породив Зоровавеля;

13 а Зоровавель породив Авіюда; а Авіюд породив Єліякима; а Єліяким породив Азора;

14 а Азор породив Садока; а Садок породив Ахима; а Ахим породив Єліюда;

15 а Єліюд породив Єліазара; а Єліазар породив Маттана; а Маттан породив Якова;

16 а Яков породив Йосифа, чоловіка Мариїного, що від неї родивсь Ісус, на прізвище Христос.

17 То всїх родів од Авраама до Давида чотирнайцять родів; а від Давида до переселення у Вавилон чотирнайцять родів; і від переселення у Вавилон до Христа чотирнайцять родів.

18 Різдво ж Ісуса Христа стало ся так. Скоро Його матїр Марию заручено Йосифові, перш нїж вони зійшли ся, постережено, що вона мала в утробі від сьвятого Духа.

19 Йосиф же, чоловік її, будучи праведний, і не хотячи ославити її, хотїв був потай відпустити її.

20 Та як він про се думав, аж ось явивсь йому вві снї ангел Господень, глаголючи: Йосифе, сину Давидів, не бій ся взяти до себе Марию, жінку твою; бо що в нїй зачалось, те від сьвятого Духа.

21 І вродить вона сина, і даси йому імя Ісус; бо він спасе людей своїх од гріхів їх.

22 Усе ж се стало ся, щоб справдилось, що промовив Господь через пророка, глаголючи:

23 Ось дїва мати ме в утробі, і вродить сина, і дадуть йому імя Емануіл, що перекладом є: З нами Бог.

24 Прокинувшись тодї Йосиф од сна, зробив так, як ангел Господень повелїв йому, й узяв до себе жінку свою;

25 і не знав її, аж поки вона вродила сина свого перворідня, і дав йому імя Ісус.

Пс 1:1–6

1 Блаженний чоловік, що не ходить на раду безбожних і не ступає слїдом за грішниками, анї засїдає на зборах злоріків,

2 Но в законї Господа любується й розмишляє о законї його день і ніч!

3 І буде він як дерево посаджене над водистими потоками, що приносить овочі свої у пору свою, і котрого лист не вяне; і що він творить, все удається йому.

4 Не так безбожні: вони, як полова, що вітер розносить.

5 Тому не встоять безбожні на судї, анї грішні у зборі праведних;

6 Знає бо Господь про дорогу праведних, а дорога безбожних щезне.