День 71 з 365

Чис 7:66–8:26

7:66 На десятий день князь синів Данових, Ахієзер Амішадаєнко.

7:67 А приніс його був такий: полумисок срібний один вагою сто трийцять секлїв, кубок срібний один вагою сїмдесять секлїв, по секлеві сьвятинї, обидва повні муки пшеничної, замішаної на олїї, про жертву хлїбну;

7:68 Чаша одна вагою десять секлїв золота, повна кадила;

7:69 Бичок один, баран один, ягня перволїтне одно про всепаленнє,

7:70 Козел один про жертву за гріх;

7:71 А про жертву мирну: волів пара, баранів пятеро, козлів пятеро, ягнят перволїтків пятеро. Се приніс Ахієзера Амішадаєнка.

7:72 На одинайцятий день князь синів Ассерових Пагіїль Окраненко.

7:73 А приніс його був такий: полумисок срібний один вагою сто трийцять секлїв; кубок один срібний вагою сїмдесять секлїв, по секлеві сьвятинї, обидва повні муки пшеничної, замішаної на олїї, про жертву хлїбну;

7:74 Чаша одна вагою десять секлїв золота; повна кадила.

7:75 Бичок один, баран один, ягня перволїтне одно про всепаленнє;

7:76 Козел один про жертву за гріх;

7:77 А про жертву мирну: волів пара, баранів пятеро, козлів пятеро, ягнят перволїтків пятеро. Се приніс Паліїла Окраненка.

7:78 На дванайцятий день князь синів Нафталїєвих Агири Єнаненка.

7:79 А приніс його був такий: полумисок срібний один вагою сто трийцять секлїв; кубок один срібний вагою сїмдесять секлїв, по секлеві сьвятинї, обидва повні муки пшеничної, замішаної на олїї, про жертву хлїбну;

7:80 Чаша одна вагою десять секлїв золота, повна кадила;

7:81 Бичок один, баран один, ягня перволїтне одно про всепаленнє.

7:82 Козел один про жертву за гріх;

7:83 А про жертву мирну: волів пара, баранів пятеро, козлів пятеро, ягнят перволїтків пятеро. Се приношеннє Агири Енаненка.

7:84 Се дари на посьвят жертівника, в день його помазання від князїв Ізраїля: полумисків срібних дванайцять, кубків срібних дванайцять, чаш золотих дванайцять;

7:85 Вагою сто трийцять секлїв кожен полумисок срібний і сїмдесять секлїв кожен кубок. Увесь посуд срібний вагою дві тисячі й чотири ста секлїв, по секлеві сьвятинї.

7:86 Чаш золотих дванайцять, повних кадила, по десять секлїв кожна чаша, по секлеві сьвятинї; всього золота в чашах сто двайцять секлїв.

7:87 Усієї буйної скотини про всепаленнє було: дванайцять бичків; дванайцять баранів, дванайцять ягнят перволїтків, а до них хлїбні дари; дванайцять козлів про жертву за гріх.

7:88 А всієї буйної скотини на жертву мирну було двайцять і чотири бичків; крім того шістьдесять баранів, шістьдесять козлів, і шістьдесять ягнят перволїтків. Се посьвятні дари жертівника в день помазання його.

7:89 І як увійшов Мойсей у громадянський намет розмовляти з ним, так почув голос, що промовляв до його з віка, що на скринї сьвідчення, і спроміж обох херувимів: і промовляв до його.

8:1 І рече Господь Мойсейові:

8:2 Промов до Арона й скажи йому: Як засьвічуєш лямпи, так на передньому боцї сьвітильника мусять сьвітити сїм лямп.

8:3 І чинив так Арон: на передньому боцї сьвітильника засьвічував лямпи, як заповідав Господь Мойсейові.

8:4 А сьвітильник був такої роботи: кована робота із золота; і держало його і квітки його, все було кованої роботи; по взорцеві, що Господь показав його Мойсейові, так і зроблено сьвітильника.

8:5 І рече Господь Мойсейові:

8:6 Возьми Левітів зміж синів Ізраїля та й очисти їх.

8:7 Та ось що мусиш вчинити з ними, щоб їх очистити: покропи їх водою очищаючою гріхи, і нехай обголять вони бритвою все тїло своє, і повипирають одїж свою та й очистяться.

8:8 І нехай візьмуть вони бичка і хлїбні дари до його; муку пшеничну перемішану з олїєю; а бичка другого візьмеш про жертву за гріх.

8:9 І приведеш Левітів перед соборний намет і скличеш усю громаду синів Ізрайлевих.

8:10 І скажеш приступити Левітам перед Господа, і покладуть сини Ізрайлеві руки свої на Левітів.

8:11 Арон же посьвятить Левітів перед Господом від синів Ізрайлевих, щоб відправляли службу Господеві.

8:12 А Левіти покладуть руки свої на голову бичкам; і принесеш одного в жертву за гріх, а другого на всепаленнє Господеві, щоб відправити покуту за Левітів.

8:13 І поставиш Левітів перед Ароном і перед синами його, і посьвятиш їх Господеві;

8:14 І повиличуєш Левітів зміж Ізраїля, щоб мої були Левіти.

8:15 Та й увійдуть після сього Левіти на служеннє в соборний намет. Так очистиш їх, і посьвятиш їх.

8:16 Бо оддано їх у власність менї з між синів Ізрайлевих; замість всього, що приведе мати, замість всїх первороднїх синів Ізрайлевих, взяв я їх собі.

8:17 Моє бо все первородне між синами Ізрайлевими, і людина і скотина. Того дня, як я повбивав усїх первеньців у землї Египецькій присьвятив я їх собі.

8:18 І взяв я Левітів замість усїх первеньцїв між синами Ізрайлевими;

8:19 Та й оддав я Левітів Аронові й синам його як підданих із між синів Ізрайлевих, щоб вони послугували при службі синів Ізраїля в соборному наметї, та щоб відправляли покуту за синів Ізрайлевих, щоб на синів Ізрайлевих не постигла кара за те, як би приступили сини Ізрайлеві до сьвятинї.

8:20 І Мойсей та Арон та громада синів Ізрайлевих вчинили так з Левітами; все, що заповідав Господь про Левітів, вчинили так з ними сини Ізрайлеві.

8:21 І очистились Левіти, і повипирали одїж свою, і посьвятив їх Арон перед Господом, і відправив Арон покуту за них про очищеннє їх.

8:22 І після того увійшли Левіти в соборний намет, щоб послугувати перед Ароном і перед синами його. Як заповідав Господь Мойсейові про Левітів, так і вчинили з ними.

8:23 І рече Господь Мойсейові:

8:24 Се закон про Левітів: від двайцять пять років і старше мусять вони ставати до служби в соборному наметї,

8:25 А від пятьдесять лїт можна вертатись їм із служби, і можна їм не служити більш; може він помагати браттї своїй при соборному наметї, щоб доглядати всього; но служби не робити ме. Так мусиш чинити з Левітами, що до служби їх.

Мк 13:11–37

11 Як же вести муть вас, видаючи, не дбайте заздалегідь, що казати мете, анї надумуйтесь, а, що дасть ся вам тієї години, те й промовляйте: не ви бо промовляєте, а Дух сьвятий.

12 Видавати ме ж брат брата на смерть, і батько дитину; і вставати муть дїти на родителїв, та й убивати муть їх.

13 І ненавидїти муть вас усї задля імя мого; хто ж витерпить до останку, той спасеть ся.

14 Як же побачите гидоту спустїння, що сказав Даниїл пророк, стоячу, де не слїд (хто читає, нехай розуміє), тодї хто в Юдеї, нехай втїкає на гори;

15 хто ж на криші, нехай не злазить у хату, анї ввіходить узяти що з хати своєї;

16 і хто в полї, нехай не вертаєть ся назад узяти одежу свою.

17 Горе ж важким і годуючим під той час!

18 Молїть ся ж, щоб не довелось утїкати вам зимою.

19 Будуть бо днї тиї горе, якого не було від почину творення, як творив Бог, до сього часу, й не буде.

20 І коли б Господь не вкоротив днїв, то не спасло ся б жадне тїло; та задля вибраних, що вибрав їх, укоротить днї.

21 І, тодї коли хто вам скаже: Дивись, ось Христос, або: Дивись, он; не йміть віри.

22 Постануть бо лжехристи і лжепророки, й давати муть ознаки та дива, щоб звести, коли можна, й вибраних.

23 Ви ж гледїть: ось я наперед сказав вам усе.

24 Тільки ж у ті днї, після горя того, сонце померкне, й місяць не давати ме сьвітла свого,

25 і зорі з неба падати муть, і сили, що на небесах, захитають ся.

26 І тодї побачять Сина чоловічого, грядущого на хмарах, з силою великою і славою.

27 І тодї пішле ангели свої, і позбирає вибраних своїх од чотирох вітрів, од кінця землї до кінця неба.

28 Від смоківницї ж возьміть собі приклад: Коли все віттє її мягке стане та пустить листє, знайте, що близько лїто.

29 Так і ви: як побачите, що се стало ся, знайте, що близько, під дверима.

30 Істино глаголю вам: Що не перейде рід сей, доки все це станеть ся.

31 Небо й земля перейдуть, слова ж мої не перейдуть.

32 Про день же той і годину нїхто не знає, нї ангели, що на небі, нї Син, тільки Отець.

33 Гледїть, пильнуйте й молїть ся; не знаєте бо, коли пора.

34 Як чоловік, що відїжджає, зоставивши господу свою і давши слугам своїм власть, і кожному дїло його, а воротареві звелїв, щоб пильнував.

35 Оце ж пильнуйте: (не знаєте бо, коли пан господи прийде, увечері, чи опівночі, чи в півнї, чи вранцї;)

36 щоб, прийшовши несподївано, не знайшов вас сплячих.

37 Що ж я вам глаголю, усїм глаголю: Пильнуйте.

Прип 16:16–28

16 Придбати собі мудрість — се лучше над золото, й набути розум — се дорожше над добірне срібло.

17 Путь праведних одвертаєсь від зла; той береже душу свою, хто береже путь свій.

18 Попереду погибелї йде гординя, а поперед упадку — надуте серце.

19 Лучше з тихими духом смирятись, нїж з гордими здобич паювати.

20 Хто веде дїло розумно, той знаходить щастє; блажен, хто в Господї надїю має.

21 Розсудливим назвуть того, в кого мудре серце, та красномовність додасть ваги ученостї.

22 Криниця жизняна — розум у розумних, а ученість безумних — дурощі.

23 Серце в мудрого чинить язик його мудрим; воно й губам його в промові помагає.

24 Приятна мова — се текучий мід із соту; солодкий він душі, і мов лїк для костей.

25 Бувають путї, що здаються прості, та конець їх — дорога до смертї.

26 Працюючий працює для себе, бо примушує рот його до того.

27 Лукавий чоловік задумає лихо, й в устах у його — мов огонь жерущий.

28 Зрадливий чоловік сїє незгоду, а доносчик і приятелїв розводить.