День 72 з 365

Чис 9:1–10:34

9:1 І рече Господь Мойсейові в Синайському степу, в другому роцї по виходї із землї Египецької, у первому місяцї:

9:2 Нехай сьвяткують сини Ізрайлеві в призначений час паску.

9:3 На чотирнайцятий день місяця сього, між двома вечорами, сьвяткувати муть вони; по всїм установам її і по всїм приписам її мусите сьвяткувати її.

9:4 І промовив Мойсей до синів Ізрайлевих, щоб сьвяткували паску.

9:5 І сьвяткували вони паску на чотирнайцятий день первого місяця, між двома вечорами, у Синайському степу; як заповідав Господь Мойсейові, так і чинили сини Ізрайлеві.

9:6 Та були такі люде, що опоганились від трупа людського, і не можна їм було сьвяткувати паски в той день; і приступили вони в той день перед Мойсея та перед Арона.

9:7 І сказали сї люде до його: Ми нечисті від людського трупу; чому не вільно нам приносити дари Господеві серед синів Ізрайлевих у призначений час?

9:8 І каже до них Мойсей: Пождїть, я послухаю, що повелить Господь задля вас.

9:9 І розмовляв Господь з Мойсейом кажучи:

9:10 Промов до синів Ізрайлевих і скажи: Коли хто з вас буде нечистий від трупа, чи буде в далекій дорозї, так усе таки мусить сьвяткувати паску Господеві.

9:11 У другому місяцї, на чотирнайцятий день, між двома вечорам, сьвяткувати муть її; з опрісноками й гіркими зіллями їсти муть її.

9:12 Нїчого не зоставляти муть із неї до ранку, і кісток не ломити муть у їй; по всїм установам паски сьвяткувати муть її.

9:13 Чоловік же чистий і що не в дорозї, а занедбав сьвяткувати паску, викорениться душа його зміж людей його; бо не принїс жертви Господеві у призначений час; чоловік той нести ме свій гріх.

9:14 А коли пробуває в вас приходень і хоче сьвяткувати паску Господеві, то нехай сьвяткує по установам паски і по приписам її. Установа буде одна про вас, і про приходня, і про землянина.

9:15 Того ж дня, як поставлено храмину, вкривала хмара храмину намету сьвідчення; і звечора була вона над храминою наче поломя аж до ранку.

9:16 Так було щоразу: хмара вкривала її за дня, а наче поломя в ночі.

9:17 І як піднялась хмара над наметом, рушали в дорогу сини Ізрайлеві; на тому ж місцї, де хмара спускалась, там отаборувались Ізрайлеві сини.

9:18 По слову Господньому рушали в дорогу сини Ізрайлеві, і по слову Господньому отаборувались; по всї днї як зоставалась хмара над храминою, стояли вони табором.

9:19 І як хмара стояла довгий час над храминою, тодї відправляли сини Ізрайлеві службу Господеві й не рушали в дорогу.

9:20 І тодї ж стояла хмара тільки кілька день над храминою: — по слову Господньому ставали табором вони, і по слову Господньому рушали дальше.

9:21 І бувало, що зоставалась хмара з вечора до ранку, а в раньцї піднялась хмара, тодї рушали вони в дорогу; або один день і одну ніч, і хмара піднялась, то рушали вони дальше;

9:22 Або два днї, або місяць, або й довше; як зоставалась хмара над храминою спочиваючи над нею, то стояли сини Ізрайлеві табором і не пускались в дорогу; а як піднялась вона, в гору, тодї йшли в дорогу.

9:23 По слову Господньому становились вони станом, і по слову Господньому рушали дальше; пильнували вони служби Господньої по слову Господньому через Мойсея.

10:1 І рече Господь Мойсейові:

10:2 Зроби собі дві срібні труби; кованої роботи зробиш їх, і будуть вони тобі на те, щоб скликати громаду і щоб рушити табором.

10:3 І як затрублять у них, то збереться до тебе вся громада коло входу в соборний намет.

10:4 Як же тілько в одну затрублять, так позбираються до тебе князї, тисяцькі Ізраїля.

10:5 А затрубите на трівогу, так почнуть рушати табори, що стоять на схід соньця;

10:6 А затрубите на трівогу вдруге, так рушати муть табори, що стоять на полуднї: як рушати муть вони, мусять трубити.

10:7 А як треба зібрати громаду, трубити мете, тільки ж не на трівогу.

10:8 Трубити муть же в труби сини Арона, сьвященники. І буде се вам установою віковічньою в роди ваші.

10:9 А як пійдете на війну в землї вашій проти ворога, що тїснить вас, так затрубите в труби на трівогу; і погадається про вас перед Господом, Богом вашим, і вирятуєтесь від ворогів ваших.

10:10 І в день радощів ваших і в празники ваші, і в новонастанню місяця вашого, трубити мете в труби при всепаленнях ваших і при ваших жертвах мирних; і се буде нагадувати вас перед Богом вашим. Я Господь, Бог ваш.

10:11 І було на другий рік, другого місяця, на двайцятий день, що знялась у гору хмара з храмини сьвідчення.

10:12 І сини Ізрайлеві рушили чергою у Синайському степу; і спустилась хмара в Паран-степу.

10:13 І рушили табором по первий раз по слову Господньому через Мойсея.

10:14 І йшов наперед прапор табору синів Юди, по полкам їх; а над військом його був Нахзон Аминадабенко.

10:15 А над військом поколїння синів Іссахарових був Нетанеїль Зуаренко;

10:16 А над військом поколїння синів Зебулонових був Єлїаб Гелоненко.

10:17 І зложено храмину, і рушили сини Герсонові і сини Мерарієві, несучи храмину.

10:18 Рушив і прапор табору Рубена по полкам його, і над військом його був Лейзор Шедеуренко;

10:19 А над військом поколїння синів Симеонових був Селуміїл Зуришадаєнко;

10:20 А над військом синів поколїння Гадового був Єлеасаф Дегуйленко;

10:21 Рушили й Кегатїї, що несли сьвятиню; попереднї ж ставляли храмину перш нїм ті прийшли.

10:22 І прапор табору синів Ефраїмових рушив по полках їх, і над військом їх був Елішама Амігуденко.

10:23 А над військом поколїння синів Манассевих був Гамалеїль Педазуренко;

10:24 А над військом поколїння синів Беняминових був Абидан Гидеоненко.

10:25 Рушив потім прапор табору синів Данових, що був задньою сторожею усїм таборам, по полках їх, і над військом його був Ахієзер Амішадаєнко;

10:26 А над військом поколїння синів Азерових був Пагіїль Окраненко;

10:27 А над військом поколїння синів Нафталїєвих був Агира Енаненко.

10:28 Такою чергою рушали сини Ізрайлеві по полках своїх; і рушили вони в дорогу.

10:29 І каже Мойсей Гобабові, синові Регуїла, Мидіянїя, що був тестьом Мойсейові: Ми простуємо до того місця, що про його казав Господь: Оддам його вам. Ходи з нами, і добро зробимо тобі; бо Господь обіцяв добро Ізрайлеві.

10:30 І каже він йому: Не пійду я з вами, а в землю мою і до родини моєї пійду;

10:31 І каже він: Не покидай же нас: ти бо знаєш, де нам ставати табором в степу; і будеш ти нам очима.

10:32 І станеться, як пійдеш із нами, і Господь вчинить нам добро, то й ми вчинимо добро тобі.

10:33 І пустились вони в дорогу від гори Господньої, і відійшли на три днї ходи, і скриня завіту Господнього йшла три днї ходи перед ними, щоб знайти місця для їх відпочинку;

10:34 А хмара Господня була над ними в день, як рушали вони табором.

10:35 І як піднїмали з місця скриню, так промовляв Мойсей: Встань, Господе, і розсиплються вороги твої, і ненавидники твої розбіжуться від лиця твого.

10:36 А як остановлялась вона, тодї промовляв: Вертайся, Господе, до незлїчених тисячей Ізраїля!

Мк 14:1–19

1 Була ж пасха й опрісноки по двох днях; і шукали архиєреї, та письменники, як би Його, підступом узявши, вбити.

2 Та казали: Тільки не в сьвято, щоб бучі не було в народї.

3 А як був Він у Витаниї, в господї Симона прокаженного, та сидїв за столом, прийшла жінка, маючи любастровий збаночок мира нардового, правдивого, предорогого, й розбивши посудинку, злила Йому на голову.

4 Були ж деякі, що сердились у собі, кажучи: На що ся втрата мира?

5 Можна бо було се продати більш нїж за триста денариїв, та дати вбогим. І дорікали їй.

6 Ісус же рече: Оставте її. На що завдаєте їй жалю? добре дїло вчинила на менї.

7 Всякого бо часу вбогих маєте з собою, і коли схочете, можете їм добро робити; мене ж не всякого часу маєте.

8 Що змогла ся, зробила: попередила намастити тїло моє на погребеннє.

9 Істино глаголю вам: Де б нї проповідувалась євангелия ся по всьому сьвіту, казати меть ся й те, що зробила оця, на спомин її.

10 А Юда Іскариоцький, один з дванайцятьох, пійшов до архиєреїв, щоб їм зрадити Його.

11 Вони ж почувши, зрадїли, й обіцяли йому срібняків дати. І шукав, як би у добру годину Його зрадити.

12 І первого дня опрісночного, як пасхове ягня кололи, кажуть Йому ученики Його: Де хочеш, щоб пійшовши, наготовили Тобі їсти пасху?

13 І посилає двох з учеників своїх, і рече їм: Ідїть у город, і зустріне вас чоловік, несучи глек води; йдїть за ним,

14 і куди ввійде він, скажіть господареві: Що учитель каже: Де сьвітлиця, щоб пасху з учениками моїми менї їсти?

15 І він вам покаже гірницю простору, прибрану й готову; там приготовте нам.

16 І вийшли ученики Його, й прийшли в город, й знайшли, як Він сказав їм, і приготовили пасху.

17 І, як настав вечір, приходить з дванайцятьма.

18 І, як сидїли вони за столом та їли, рече Ісус: Істино глаголю вам: Що один з вас зрадить мене, котрий їсть зо мною.

19 Вони ж почали смутити ся і казати до Него один по одному: Аже ж не я? і другий: Аже ж не я?

Пс 32:1–11

1 Давидова пісня про науку людям. Блажен, кому проститься беззаконнє, кому гріх буде покритий.

2 Щаслив чоловік, котрому не полїчить Господь несправедливість його, в кого нема зради в серцї!

3 Як я мовчав, нидїли сустави мої від мого зітхання цїлий день.

4 Бо цїлий день тяготїла на менї рука твоя; соки мої висохли як під лїтню спеку.

5 Я виявив гріх мій перед тобою, і не покрив несправедливостї моєї. Я сказав: признаюся перед Господом в переступах моїх, а ти, ти простив несправедливість гріха мого.

6 Тому нехай помолиться до тебе кожний побожний в час, коли мож знайти тебе; річ певна, хоч би прийшла велика повінь — не досягне його.

7 Ти мій рятунок; спасаєш мене в тїснотї, ти сповняєш мене радостю спасення.

8 Навчу тебе і вкажу дорогу, по котрій тобі ходити; звернувши очі мої на тебе, дам тобі раду.

9 Не будьте як кінь, як мул, що розуму не має; наховставши уздою, окрасою їх, мусиш усмирити їх, коли не хочуть ійти за тобою.

10 Великі болестї для беззаконника; хто ж вповає на Господа, того обгорне милосердє твоє.

11 Веселїтесь у Господї, і радуйтесь, праведні! ликуйте всї, в кого серце щире!