1 Хронікрозділ 26
Не вдалося завантажити тексти для порівняння. Перевірте з’єднання й спробуйте ще раз.
Тлумачення на розділ (російською)
1Оце порядок воротарів: з Кореїв: Мешелемія Кореєнко, з потомків Асафових,
2Сини Мешелеміїні: перворідень Захарія, другий Едияїл, третій Зебадїя, четвертий Ятниїл,
3Пятий Елам, шестий Егоханан, семий Елїегознай.
4Сини Обед-Едомові: перворідень Шемаїя, другий Егозавад, третий Йоах, четвертий Сахар, пятий Натанаїл,
5Шестий Аммиїл, семий Іссахар, восьмий Пеультай, через те що Бог благословив його.
6Від його сина Шемаїї народились так само сини, що були начальниками в свойму родові, бо вони були мужі сильні.
7Сини Шемаїні: Отні, Рефаїл, Обед та Елзавад, брати його, люде дужі, Елїя, Семахія (та Еваком).
8Усї вони з дїтей Обед-Едомових; вони й сини їх, і брати їх були люде пильні й до служби спосібні; їх було в Обед-Едома шістьдесять і два.
9У Мешелемії було синів та братів, людей спосібних, вісїмнайцять.
Тлумачення, в. 1–9 (російською)
. Левиты привратники из племени Корея Каафита (VI:22) принадлежали к двум линиям. Представителем одной был Мешелемия (1–3 ст.), или по чтению IX:19 Шаллум, сын Асафа, но не певца, так как этот последний происходил из племени Гирсона (VI:39), а Мешелемия Кореянин — из рода Каафа (VI:22). Первенец Мешелемии Захария упоминается и в IX:21 и ниже в 14 ст. Представителем второй линии являлся Овед-Едом со своими восемью сыновьями и внуками (4–8 ст.). Причислять Овед-Едома к поколению Корея заставляет то обстоятельство, что другая группа привратников, потомков Мерари, начинается исчисляться с 10-го стиха. В 1 Пар XVI:38 Овед-Едом называется сыном Идифуна (Ефана), но не певца, так как последний принадлежал к поколению Мерари (VI:44–47). Шестьдесят два привратника из потомков Овед-Едома (ст. 8) и восемнадцать из поколения Мешелемии составляют 80 привратников из линии Каафа.
10У Хоси, з синів Мераріїних, сини: Шимрі найвидатнїйший, — хоч він не був перворіднем, та батько поставив його головним;
11Другий Хелкія, третій Тевалїя, четвертий Захарія; усїх синів та братів в Хоси було тринайцять.
Тлумачення, в. 10–11 (російською)
. Привратники из рода Мерари, числом тринадцать. Имя одного из них — Xозы упоминается вместе с именем Овед-Едома в XVI:38. С 80 привратниками из линии Каафа 13 привратников из поколения Мерари дают 93 привратника.
12Оце порядок воротарів по головах родин, здібних до служби вкупі з їх братами, щоб служити в домі Господньому.
13І кинули вони жереби, як малий, так і великий, по родинах своїх на кожну браму.
Тлумачення, в. 13 (російською)
. Как видно из дальнейших стихов, храмовых ворот было сообразно с четырьмя странами света 4.
14І випав жереб від сходу на Шелемія. А на Захарію, його сина, розумного порадника, кинули жереб, і випав йому жереб на північ;
15Обед-Едомові — на південь, а синам його — при коморах.
Тлумачення, в. 15 (російською)
. Кладовые, назначаемые для хранения сосудов, сокровищ и т. п., находились вблизи южных ворот и имели по ст. 17 два охраняемых входа.
16Шупимові та Хосї — на захід, коло брами Шаллехет, де шлях йде вгору та де сторожа проти сторожі.
Тлумачення, в. 16 (російською)
. Ворота Шаллехет лежали при той дороге, которая вела из нижней части Иерусалима к находящемуся на возвышенности храму.
17На схід по шість левітів, на північ по чотири, на південь по чотири, а коло комор по два.
18На захід коло притвора при шляху по чотири, а коло самого притвора по два.
Тлумачення, в. 17–18 (російською)
. Сообразно с 14 ст. десять привратников, шесть к востоку и четыре к северу, выставляли дом Мешелемии; на долю дома Овед-Едома приходилось восемь — четыре к югу и четыре у кладовых (ст. 15), и Xозы шесть — четыре к западу и два у притвора. Вся храмовая стража состояла, таким образом, из 24 человек.
19Це порядок воротарів з синів Кореєвих та синів Мераріїних.
20А левіти, брати їх, доглядали скарбів дому Божого та скарбниць із сьвященними річами.
Тлумачення, в. 20 (російською)
. Более точные указания, кто из левитов смотрел за «сокровищами Дома Божия», т. е. за всеми нужными для богослужения предметами, и кто за «сокровищами посвященных вещей», т. е. посвященными Богу драгоценностями, находятся в следующих стихах. Именно, за первыми наблюдали Зефам и Иоиль — главы принадлежащего к линии Гирсона дома Лаедана (21–22; ср. XXIII:8), а за вторыми — потомок Моисея от второго его сына Елиезера — Шеломиф вместе со своими братьями (26 ст.; ср. XXIII:15). Начальником той и другой группы смотрителей был Шевуил, внук Моисея (24 ст.; ср. XXIII:20). Как видно из сравнения данных стихов, c XXIII:7 и д., XXIV:20 и д., для хранения принадлежностей богослужения и посвященных храму драгоценностей назначаются те левиты, которым были вверены «дела дома Господня». И это вполне понятно: по XXIV:20 и д., некоторые из них были помощниками священников при совершении богослужения, и потому всего естественнее было предоставить им надзор за сосудами и т. п.
21Сини Лаєдана Герсоненка — від Лаєдана, голови родини, від Лаєдана Герсонового: Ехієл.
22Сини Ехієлові: Зетам та брат його Йоїль доглядали скарбів Божого дому,
23Вкупі з потомками Амрамовими, Ізгаровими, Хевроновими та Озиїловими.
24Шевуїл, син Гирсона Мойсеєнка, був головним доглядачем скарбниць.
25У його брата Елиезера — син Рехавія; в його син Ісаїя; в його син Йорам; в його син Зихрій, а в сього син Шеломит.
26Шеломит та брати його доглядали скарбниць із присьвяченим добром, що поприсьвячував царь Давид і голови родин, і тисячники, й сотники та воєводи.
27З завойовань та з здобичі поприсьвячували на направу дому Господнього.
28Усе, що присьвятив пророк Самуїл, і Саул Кисенко, й Абенір Ниренко, й Йоаб Саруєнко, все присьвячене було в руках в Шеломита та братів його.
29З Ізгарового роду: Хенанїя та сини його були настановлені на службу знадвірню в Ізрайлитян, за писарів та суддїв.
30З Хевронового роду: Хашавія та брати його, люде відважні — тисяча сїмсот — мали догляд над Ізраїлем по цей бік Йорданї на захід, у всїляких справах Господнїх і по службі царській.
31У Хевронїїв був Ерія головою в їх родах та поколїннях. Сорокового року Давидового царювання їх полїчено, й знайшлись між ними люде мужні в Язері Галаадському.
32І брати його, люде здібні — дві тисячі сїмсот — були головами родин. Їх настановив царь Давид над поколїннєм Рубеновим і Гадовим та половиною поколїння Манассіїного, у всїх справах Божих та справах царських.
Тлумачення, в. 29–32 (російською)
. Писцами и судьями были левиты трех линий дома Каафа: одну составляли потомки его сына Ицгара (VI:18) и две остальных — потомки также сына Каафова Xеврона (VI:18). Последних на западной и восточной сторонах Иордана насчитывалось 4 400 (30, 32 ст.), следовательно, остальные 1 600 судей (всех их было 6 000 — XXIII:4) приходились на поколение Ицгара. Назначение левитов в качестве судей соответствовало постановлению закона Моисеева (Втор XVII:9), но в руках Давида оно являлось средством к централизации власти: левиты подчинялись первосвященнику, а этот последний — царю.
Текст: Переклад П. Куліша та І. Пулюя, 1905. Тлумачення: «Тлумачна Біблія» за ред. О. П. Лопухіна (російською). Нумерація тлумачень у цій книзі ще звіряється із синодальною: окремі тлумачення можуть стояти біля сусіднього вірша.
1–19. Назначение левитов для охраны врат. 20–28. Левиты хранители сокровищ храма. 29–32. Левиты писцы и судьи.