БІБЛІЯБайкальське видання
UK
Налаштування

Псалмирозділ 146

У Синодальному перекладі це Псалом 145 Чому в псалма два номери

Чому в псалма два номери?

Псалми в різних Бібліях нумеруються по-різному. Російський Синодальний переклад іде за грецькою Біблією (Септуагінтою), яку читала давня Церква. Єврейська Біблія і переклади з неї, зокрема англійські й переклад Куліша та Пулюя, рахують за єврейським (масоретським) текстом.

У грецькій Біблії Псалми 9 і 10 злиті в один, тому в більшості псалмів з 10-го по 147-й синодальний номер на одиницю менший за єврейський. «Господь — Пастир мій» — це Псалом 22 у Синодальному перекладі й 23 в єврейській Біблії, покаянний псалом Давида — 50 і 51, «Сказав Господь Господу моєму» — 109 і 110.

Це не помилка ні з того, ні з другого боку: давні традиції по-різному ділили один і той самий текст. Надпис над псалмом («Псалом Давида») в єврейській Біблії часто вважається першим віршем, тому в деяких псалмах зсунуті й номери віршів.

Відповідність номерів

СинодальнийЄврейський
1–81–8
99–10
10–11211–113
113114–115
114–115116
116–145117–146
146–147147
148–150148–150

Текст пояснення — чернетка і чекає вичитки.

Тлумачення на розділ (російською)

Вся последующая группа псалмов, начиная с 145 и кончая 150, хвалебные, аллилуйные, посвященные Господу за дарованные Им милости еврейскому народу. Все они тесно примыкают друг к другу и взаимно дополняют себя. Так 145 Пс говорит о возвращении евреев из плена (7: ст.), 146, 147: - о восстановлении и укреплении Иерусалима (CXLVI:2; CXLVII:2-3), 149 - о восстановлении еврейской национальности, почему приглашаются все народы, вся природа и все иудеи к возможно торжественному прославлению великих Его дел (149-150 Пс). Написание этих псалмов нужно относить ко времени окончания евреями построения второго храма и Иерусалима, когда они, сознавая ясно все великое значение совершившегося с ними, были преисполнены самых лучших надежд на свою будущую жизнь под сенью Бога и когда среди них, верующих в сказания пророков о счастливой жизни после плена, могли зародиться мысли и об отмщении вcем языческим народам. Эта месть была бы осуществлением над ними Божественной кары.

Буду всю жизнь восхвалять Господа. Не надейтесь на человека, жизнь которого кратковременна, а силы слабы, а надейтесь на Господа, всемогущего Творца всего существующего, милостивого к человеку слабому и вечного, Сион, твоего царя (2-10).

1Аллилуя! Хвали, душе моя, Господа!

2Буду хвалити Господа, поки життя мого, буду сьпівати псальми Богові моєму, поки мене стане.

3Не вповайте на князїв, на сина чоловічого; нема в його спасення!

4Вийде дух з його, знов до землї своєї він вертає; того ж дня самого задуми його марою стали.

5Щасливий той, кому дає поміч Бог Якова, в кого надїя на Господа Бога його!

6Що сотворив небо і землю, море і все, що в йому; що стереже вірність по віки;

7Творить правосуддє пригнобленим, дає хлїба голодним. Господь вязнїв визволяє.

8Господь слїпим очі вітворяє, Господь пригноблених підносить, Господь любить праведних;

9Господь захожих заступає, він сироту і вдову піддержує; а дорогу беззаконних на бік повертає.

10Да царствує по віки Господь, Бог твій, Сионе, з роду в рід. Аллилуя!

Текст: Переклад П. Куліша та І. Пулюя, 1905. Тлумачення: «Тлумачна Біблія» за ред. О. П. Лопухіна (російською).