День 30 з 90
Лк 20:1–21:38 · близько 7 хв
20:1 І сталось одного з тих днїв, як навчав Він народ у церкві та благовіствував, поприходили архиєреї та письменники з старшими,
20:2 і промовили до Него, кажучи: Скажи нам, якою властю се робиш? або хто дав Тобі власть сю?
20:3 Відказуючи ж рече до них: Спитаю вас і я про одну річ, і скажіть менї:
20:4 Хрещеннє Йоанове з неба було, чи від людей?
20:5 Вони ж міркували в собі говорячи: Коли скажемо: З неба, казати ме: Чом же не поняли ви віри йому?
20:6 Коли ж скажемо: Від людей, то ввесь народ покаменує нас; певен бо він, що Йоан пророк.
20:7 І відказали, що не знають, звідкіля.
20:8 А Ісус їм рече: То й я не скажу вам, якою властю я се роблю.
20:9 Почав же до народу глаголати приповість сю: Один чоловік насадив виноградник, та й дав його виноградарям, та й відїхав на довгий час.
20:10 І післав у пору до виноградарів слугу, щоб з овощу винограднього дали йому; виноградарі ж, побивши його, відослали впорожнї.
20:11 І післав ще другого слугу; вони ж і того, побивши та обезчестивши, відослали впорожнї.
20:12 І післав ще третього; вони ж і сього, поранивши, прогнали.
20:13 Рече ж пан виноградника: Що робити? пішлю сина мого любого: може, того побачивши, посоромлять ся.
20:14 Побачивши ж його виноградарі, казали між собою, говорячи: Се наслїдник; ходїмо вбємо його, щоб наше було наслїддє.
20:15 І, викинувши його за виноградник, убили. Що ж робити ме пан виноградника?
20:16 Прийде та й вигубить виноградарів сих, і дасть виноградник иншим. Почувши ж, сказали: Борони Боже!
20:17 Він же, поглянувши на них, рече: Що ж се написано? Камінь, що відкинули будівничі, сей став ся головою угла?
20:18 Всякий, хто впаде на той камінь, розібєть ся, на кого ж він упаде, розітре його.
20:19 І шукали архиєреї та письменники наложити на Него руки тієї години, та боялись народу; зрозуміли бо, що до них приповість сю сказав.
20:20 І, назираючи Його, післали підглядників, що видавали себе за праведних, щоб схопити Його на слові та віддати старшинї та властї ігемоновій.
20:21 І питали вони Його, кажучи: Учителю, знаємо, що право говориш, і навчаєш, і не дивиш ся на лице, а по правдї на путь Божий наставляєш.
20:22 Годить ся нам кесареві данину давати, чи нї?
20:23 Постерігши ж їх підступ, рече до них: Що мене спокушуєте?
20:24 Покажіть менї денария. Чиє має обличчє і надпись? Озвавши ся ж сказали: Кесареве.
20:25 Він же рече їм: Оддайте ж оце кесареве кесареві, а Боже Богові.
20:26 І не могли вони схопити Його на слові перед народом; і, дивуючись одповіддю Його, мовчали.
20:27 Приступивши ж тодї деякі з Садукеїв, котрі перечять, що є воскресеннє, питали Його,
20:28 говорячи: Учителю, Мойсей написав нам: Коли чий брат умре, мавши жінку, й сей бездїтний умре, щоб узяв брат його жінку й воскресив насїннє братові своєму.
20:29 Сїм оце братів було; й первий, взявши жінку, умер бездїтний.
20:30 І взяв другий жінку, та й сей умер бездїтний.
20:31 І третій узяв її, та й не зоставили дїтей, і повмирали.
20:32 Опісля ж усїх умерла й жінка.
20:33 Оце ж у воскресенню кому з них буде жінкою? сїм бо мали її за жінку.
20:34 І відказуючи рече їм Ісус: Сини сьвіту сього женять ся й видають заміж:
20:35 которі ж удостоють ся дождати віку того й воскресення з мертвих, ті нї женять ся анї віддають заміж:
20:36 бо анї вмерти не можуть, рівні бо ангелам і сини вони Божі, воскресення синами бувши.
20:37 А що встають мертві, то й Мойсей показав коло купини, як зве Господа Богом Авраама, й Богом Ісаака, й Богом Якова.
20:38 Бог же не мертвих, а живих, всї бо Йому живуть.
20:39 Озвавши ся ж деякі з письменників, казали: Учителю, добре глаголав єси.
20:40 І більш не сьміли питати Його нї про що.
20:41 Рече ж до них: Як се кажуть, що Христос син Давидів?
20:42 А сам Давид говорить у книзї псальм: Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правицї в мене,
20:43 доки положу ворогів Твоїх підніжком ніг твоїх.
20:44 Давид оце Господом Його зве: як же Він син Його?
20:45 Як же слухав увесь народ, рече ученикам своїм:
20:46 Остерегайтесь письменників, що бажають ходити в шатах, та люблять витання на торгах, та перві сїдалища по школах, та перві місця на бенкетах;
20:47 що жеруть доми вдовиць, і для виду довго молять ся. Сї приймуть ще тяжчий осуд.
21:1 Поглянувши ж побачив, як кидали дари свої в скарбону заможні.
21:2 Побачив же й одну вдовицю вбогу, що кидала туди дві лепти.
21:3 І рече: Правдиво глаголю вам, що вдовиця вбога ся більш усїх укинула:
21:4 всї бо ті з достатку свого кидали у дари Божі, ся ж з недостатку свого увесь прожиток свій, що мала, вкинула.
21:5 І як деякі говорили про церкву, що каміннєм красним та посьвятами украшена, рече:
21:6 Із сього, що бачите, прийдуть днї, в котрі не зоставить ся камінь на каменї, щоб не зруйновано.
21:7 Питали ж Його, кажучи: Учителю, коли ж се буде? й що за ознака, коли се має стати ся?
21:8 Він же рече: Гледїть, щоб не були зведені; многі бо прийдуть в імя моє, кажучи: Що се я. А час приближив ся; не йдїть же за ними.
21:9 Як же почуєте про войни та ворохобнї, не полохайтесь; мусить бо перш се статись; тільки ж не зараз конець.
21:10 Тодї рече їм: Устане нарід на нарід і царство на царство,
21:11 і трус великий по місцях, і голоднеча, й помір буде, й страхи, й ознаки з неба великі будуть.
21:12 Та перш того всього наложать на вас руки свої і гонити муть, видаючи в школи й темницї, і водячи перед царі та ігемони задля імя мого.
21:13 І станеть ся воно вам на сьвідкуваннє.
21:14 Постановіть же в серцях ваших наперед, не готовитись відказувати:
21:15 я бо дам вам уста й премудрість, котрій не здолїють противитись, анї встояти усї противники ваші.
21:16 Будете ж видавані й від родителїв, і братів, і родини, й приятелїв: і вбивати муть деяких з вас.
21:17 І будете ненавиджені від усїх задля імя мого.
21:18 Та й волосина з голови вашої не загине.
21:19 У терпінню вашому осягнїть душі ваші.
21:20 Як же побачите, що обгорнуто таборами Єрусалим, тодї знайте, що наближило ся спустїннє його.
21:21 Тодї, хто в Юдеї, нехай біжять у гори; а хто в серединї в йому, нехай виходять; а ті, що по селах, нехай не ввіходять у него.
21:22 Бо се днї мести, щоб справдилось усе написане.
21:23 Горе ж важким і годуючим у ті днї! буде бо біда велика на землї, і гнїв на народї сьому.
21:24 І поляжуть від гострого меча, й позаймані будуть у полонь до всїх поган; і топтати муть Єрусалим погане, доки сповнять ся часи поган.
21:25 І будуть ознаки на сонцї, й місяцї, й зорях, а на землї переполох народів у заколотї; як зареве море та филї.
21:26 І омертвіють люде від страху та дожидання того, що прийде на вселенну: сили бо небесні захитають ся.
21:27 І тодї побачять Сина чоловічого, йдучого на хмарі з силою і славою великою.
21:28 Як же зачне се дїятись, випростуйтесь і підіймайте голови ваші; бо наближилось викупленнє ваше.
21:29 І сказав приповість їм: Бачте смоківницю і всякі дерева:
21:30 Як розпукують ся вже, бачивши самі розумієте, що вже близько лїто.
21:31 Так і ви, коли побачите, як се станеть ся, знайте, що близько царство Боже.
21:32 Істино глаголю вам: Ще не перейде рід сей, доки все станеть ся.
21:33 Небо й земля перейде, слова ж мої не перейдуть.
21:34 Остерегайте ся ж, щоб часом не обтягчились ваші серця прожорством, та пянством, та журбою життя сього, й щоб несподївано на вас не настиг день той.
21:35 Бо, як сїтка, впаде на всїх, що живуть на лицї всієї землї.
21:36 Пильнуйте, по всяк час молячись, щоб удостоїли ся втекти від того всього, що має статись, і станути перед Сином чоловічим.
21:37 Навчав же днями в церкві, ночами ж виходячи, пробував на горі, званій Оливною.
21:38 Усї ж люде сходились рано до Него в церкву слухати Його.