День 61 з 90

Рим 6:1–8:39

6:1 Що ж скажемо? чи зостанемось у грісї, щоб благодать помножилась? Нехай не буде (так).

6:2 Ми, що померли гріхом, як ще жити мем в йому?

6:3 Хиба не знаєте, що скільки нас у Христа Ісуса охрестилось, у смерть Його охрестились?

6:4 Бо погреблись ми з Ним через хрещеннє у смерть, щоб, як Христос устав із мертвих славою Отця, так і ми в обновленню життя ходили.

6:5 Коли бо ми зʼєднані (з Ним) подобиєм смерти Його, то й (подобиєм) воскресення будемо,

6:6 знаючи, що давнього нашого чоловіка з Ним розпято, щоб зникло тїло гріховне, щоб не служити нам більш гріху.

6:7 Хто бо вмер, той визволивсь од гріха.

6:8 Коли ж ми вмерли з Христом, віруємо, що й жити мем з Ним,

6:9 знаючи, що Христос, уставши з мертвих, уже більш не вмре: смерть над Ним більш не панує.

6:10 Бо що вмер, за гріх вмер Він раз; а що живе, Богові живе.

6:11 Так само й ви думайте, що ви мертві вже гріху, живі ж Богові, у Христї Ісусї, Господї нашім.

6:12 Нехай же не царює гріх у смертному вашому тїлї, так щоб коритись йому в похотях його;

6:13 анї оддавайте членів ваших гріху, (яко) знаряддє неправдї, а оддавайте себе Богові, яко з мертвих оживших, і члени ваші, (яко) знаряддє правди, Богові.

6:14 Гріх бо над вами нехай не панує; не під законом бо ви, а під благодаттю.

6:15 Що ж? чи будемо грішити, що ми не під законом, а під благодаттю? Нехай не буде.

6:16 Хиба не знаєте, що кому оддаєте себе в слуги на послух, того ви й слуги, кого слухаєте: чи то гріха на смерть, чи слухання на праведність?

6:17 Дяка ж Богові, що ви були слугами гріха, та послухали від серця тої науки, якій і піддались.

6:18 Визволивши ся ж од гріха, зробились ви слугами правди.

6:19 Почоловічи глаголю ради немочи тїла вашого: як ви оддавали члени ваші в слуги нечистотї і беззаконню на беззаконнє, так тепер оддайте члени ваші в слуги правдї на сьвятість.

6:20 Коли бо ви були слугами гріха, вільні (нагі) були від праведностї.

6:21 Який же тодї мали ви овощ з того, чого тепер соромитесь? конець бо того — смерть.

6:22 Тепер же визволившись од гріха і ставшись слугами Богу, маєте овощ ваш на осьвяченнє, конець же — життє вічнє.

6:23 Плата бо за гріх смерть, даруваннє ж Боже — життє вічнє в Христї Ісусї, Господї нашім.

7:1 Хиба не знаєте, браттє (знаючим бо закон глаголю), що закон панує над чоловіком, доки він жив?

7:2 Бо мужня жона з живим мужем звязана законом; як же вмре муж її, тодї вона відзволена від мужа.

7:3 Тим же оце, як жив муж, перелюбницею звати меть ся, коли буде (жінкою) иншому чоловікові; коли ж умре муж її, вільна вона від закону, щоб не бути їй перелюбницею, хоч би була (жінкою) иншому чоловікові.

7:4 Оце ж, браттє моє, і ви вмерли закону тїлом Христовим, щоб бути вам Иншому, що встав із мертвих, щоб принесли ми овощ Богові.

7:5 Як були бо ми в тїлї, страсти гріховні, що були через закон, орудували в членах наших, щоб приносити овощ смертї.

7:6 Тепер же ми відзволились од закону умершого, котрим були держані, щоб служити нам (Богові) в обновленню духа, а не у ветхости писання.

7:7 Що ж скажемо? закон гріх? Нехай не буде так. Нї, я й не знав гріха, як тільки через закон, і жадоби не відав би, коли б закон не сказав: Не жадай.

7:8 Гріх же, взявшись через заповідь, підняв у менї всяку жадобу. Без закону бо гріх мертвий.

7:9 Я ж колись жив окроме закону; як же настала заповідь, гріх ожив, а я вмер.

7:10 І знайшов я, що заповідь, котра на життє, ся на смерть.

7:11 Гріх бо, узявшись через заповідь, обманив мене, і нею вбив мене.

7:12 Тим же оце закон сьвят, і заповідь сьвята, і праведна і добра.

7:13 Хиба ж добро принесло менї смерть? Нехай не буде так. Нї, гріх, щоб явив ся гріхом, добрим завдав менї смерть, щоб гріх був без міри грішен через заповідь.

7:14 Знаємо бо, що закон духовний, я ж тїлесний, проданий під гріх.

7:15 Що бо роблю, не розумію; не що бо хочу, роблю, а що ненавиджу, те роблю.

7:16 Коли ж, чого не хочу, те роблю, то хвалю закон, що добрий.

7:17 Тепер же вже не я роблю се, а гріх, що домує в менї.

7:18 Знаю бо, що не живе в менї (се єсть в тїлї моїм), добре; бо хотїннє є в мене, зробити ж що добре, не знаходжу (способу).

7:19 Бо доброго, що хочу, не роблю, а чого не хочу, лихого, те роблю.

7:20 Коли ж, чого не хочу, те роблю, то вже не я те роблю, а гріх, що домує в менї.

7:21 Оце ж знаходжу закон, що, коли хочу робити добре, передо мною лежить лихе.

7:22 Бо я кохаюсь у законї Божому по нутряному чоловікові,

7:23 бачу ж иншій закон у членах моїх, що воює проти закону ума мого і підневолює мене законові гріха, що в членах моїх.

7:24 Окаянний я чоловік! хто мене збавить од тїла смерти сієї?

7:25 Дякую Богові через Ісуса Христа, Господа нашого. Оце ж умом сам я служу закону Божому, тїлом же закону гріховному.

8:1 Тим же то тепер нема нїякого осуду тим, що в Христї Ісусї не по тїлу ходять, а по духу.

8:2 Закон бо духа життя в Христї Ісусї визволив мене від закону гріха і від смерти.

8:3 Позаяк закон, ослаблений тїлом, був безсилен, то Бог, піславши Сина свого в подобі тїла гріховного і ради гріха, осудив гріх у тїлї,

8:4 щоб оправданнє закону сповнилось в нас, которі не по тїлу ходимо, а по духу.

8:5 Которі бо по тїлу, ті думають про тїлесне, которі ж по духу, — про духовне.

8:6 Думаннє бо тїлесне — смерть, а думаннє духовне — життє і впокій.

8:7 Тим що думаннє тїлесне — ворогуваннє проти Бога; законові бо Божому не корить ся, та й не може.

8:8 Хто бо по тїлу, ті Богу вгодити не можуть.

8:9 Ви ж не по тїлу, а в дусї, коли тільки Дух Божий домує в вас. Коли ж хто Духа Христового не має, то сей не Його.

8:10 Коли ж Христос в вас, тодї тїло мертве для гріха, дух же живий ради праведности.

8:11 Коли ж Дух Того, хто воскресив Ісуса з мертвих домує в вас, то Воскресивший Христа із мертвих оживить і смертні тїла ваші Духом своїм, що домує в вас.

8:12 Тим же то, браттє, ми довжники не тїлу, щоб по тїлу жити.

8:13 Коли бо живете по тїлу, то помрете; коли ж духом дїла тїлесні мертвите, будете живі.

8:14 Котрі бо Духом Божим водять ся, ті сини Божі.

8:15 Бо не прийняли ви духа неволї, знов на боязнь, а прийняли духа всиновлення, нимже покликуємо: Авва, Отче!

8:16 Сей самий Дух сьвідкує нашому духові, що ми дїти Божі,

8:17 коли ж дїти, то й наслїдники, наслїдники Божі, а спільні наслїдники Христові, коли тільки з Ним страждемо, щоб з Ним і прославитись.

8:18 Думаю бо, що муки теперішнього часу недостойні слави, що має явитись в нас.

8:19 Бо дожиданнє творива дожидає одкриття синів Божих.

8:20 Суєтї бо твориво підневолилось не по волї, а через підневолившого, в надїї,

8:21 що й саме твориво визволить ся з неволї зотлїння на волю слави дїтей Божих.

8:22 Знаємо бо, що все твориво вкупі стогне і мучить ся аж досї.

8:23 Не тільки ж (воно), та й ми самі, первоплід духа маючи, й ми самі в собі стогнемо, ждучи всиновлення, избавлення тїла нашого.

8:24 Надїєю бо спаслись ми; надїя ж видима не єсть надїя; що бо хто бачить, чого й надїятись?

8:25 Коли ж надїємось, чого не бачимо, терпіннєм ждемо.

8:26 Так же само й Дух помагає нам в немощах наших; про що бо молитись нам так, як треба, не знаємо, та сам Дух заступаєть ся за нас стогнаннєм невимовним.

8:27 Той же, хто вивідує серця, знає, яка думка в Духа; бо по Богу промовляє за сьвятих.

8:28 Знаємо ж, що люблячим Бога, усе допомагає до доброго, котрі по постанові (Його) покликані;

8:29 бо котрих наперед узнав, тих наперед і призначив бути подобним образу Сина Його, щоб Він був первородним між многими братами.

8:30 А кого наперед призначив, тих і покликав; а кого прикликав, тих і оправдив, а кого оправдив, тих і прославив.

8:31 Що ж скажемо на се? Коли Бог за нас, хто на нас?

8:32 Він, що свого Сина не пощадив, а за всїх нас видав Його, хиба ж з Ним і всього нам не подарує?

8:33 Хто буде винуватити вибраних Божих? Бог же, той, що оправдує!

8:34 Хто ж се, що осуджує? (Та ж) Христос умер, ба й воскрес; Він і по правицї в Отця, Він і заступаєть ся за нас!

8:35 Хто нас розлучить од любови Христової? чи горе, чи тїснота, чи гоненнє, чи голод, чи нагота, чи біда, чи меч?

8:36 Яко ж писано: задля тебе вбивають нас увесь день, полїчено нас як овечок на заріз.

8:37 Та у всьому тому ми побіждаємо через Возлюбившого нас.

8:38 Упевнив ся бо я, що нї смерть, нї життє, нї ангели, нї князївства, нї сили, нї теперішнє, нї будуче,

8:39 нї висота, нї глибина, нї инше яке твориво не возможе нас розлучити від любови Божої, що в Христї Ісусї, Господї нашім.