День 25 з 30
Пс 116:1–119:55 · близько 6 хв
116:1 Люблю Господа; він бо почув голос мій, благаннє моє;
116:2 Він бо прихилив до мене ухо своє; буду призивати його по всї днї мої.
116:3 Обняли мене смертні пута, і підземна тїснота постигла мене; в горю і в тузї я зостарівся.
116:4 І призвав я імя Господа: Благаю тебе, Господи, спаси душу мою.
116:5 Благий Господь і справедливий; і милосердний Бог наш.
116:6 Господь заступає простодушних; я знемігся, і він вирятував мене.
116:7 Вернись, душе моя, до спокою твого! Бо Господь добродїй твій.
116:8 Ти бо спас душу мою від смерти, очи мої від слїз, ногу мою від пропастї.
116:9 Буду ходити перед Господом в країнї живих.
116:10 Я вірував, тому й казав. Був я дуже прибитий.
116:11 Сказав у зворушенню моїм: всї люде обманьчиві!
116:12 Чим віддячити менї Господеві за добродїйства його, сотворені менї?
116:13 Чашу спасення піднесу, і імя Господа призову.
116:14 Сповню Господеві всї обітницї мої, перед всїм народом його.
116:15 Дорога перед очима Господа смерть угодників його.
116:16 Благаю тебе, Господи, я бо слуга твій; я слуга твій, син слугинї твоєї; ти розбив кайдани мої.
116:17 Тобі принесу жертву хвали, і призову імя Господа.
116:18 Сповню Господеві всї обітницї мої, перед усїм народом його,
116:19 У дворах дому Господнього, серед тебе, Єрусалиме. Аллилуя!
117:1 Хвалїте Господа, всї народи! Величайте його, всї люде!
117:2 Бо велике милосердє його над нами; і правда Господа пребуде по віки. Хвалїте Господа!
118:1 Прославляйте Господа! Він бо благий, милість його пребуде по віки.
118:2 Нехай каже Ізраїль, що вічна милість його.
118:3 Нехай каже дім Аарона, що вічна милість його.
118:4 Нехай кажуть боячіся Господа, що вічна милість його.
118:5 З тїсноти кликав я до Господа; Господь вислухав мене, вивів на простір широкий.
118:6 Господь зо мною, не злякаюсь; що зможе чоловік заподїяти менї?
118:7 Господь зо мною між помічниками моїми, і я побачу втїху мою над ненавидниками моїми.
118:8 Лучче вповати на Господа, як покладатись на чоловіка.
118:9 Лучче вповати на Господа, як на князїв надїятись.
118:10 Всї народи обступили мене; річ певна, — в імени Господа я подужав їх.
118:11 Вони обступили мене, окружили мене; річ певна, — в імени Господа я подужав їх.
118:12 Обсїли мене, як пчоли; та потахли, як огонь з тернини; річ певна — в імени Господа я подужав їх.
118:13 Туго ти вдарив на мене, щоб кинути мене на землю, але Господь допоміг менї.
118:14 Господь моя сила і моя пісня, він стався моїм спасеннєм.
118:15 Голос торжества і спасення в шатрах справедливостї; правиця Господня доказує дїла потужні.
118:16 Піднялась правиця Господа; правиця Господа доказує дїла потужні.
118:17 Не вмру, буду жити і росказувати про дїла Господнї.
118:18 Тяжко покарав мене Господь, та не віддав мене смертї.
118:19 Відчинїть менї ворота справедливостї, я увійду ними, прославлю Господа.
118:20 Ось ворота Господнї, праведники ввійдуть ними.
118:21 Буду прославляти тебе, ти бо вислухав мене, і стався спасеннєм моїм.
118:22 Камінь, котрого відкинули будівничі, угольним каменем стався.
118:23 Від Господа се сталося; дивно се в очах наших,
118:24 Се день, що сотворив його Господь; радуймося і веселїмся в йому!
118:25 О Господи, спаси! Господи, благаю тебе, пошли щасну долю!
118:26 Благословенний той, що в імя Господа приходить! З дому Господнього ми благословили вас.
118:27 Господь є Бог, і дав нам сьвітло; привяжіть жертву на празник мотузами до рогів жертівника.
118:28 Ти Бог мій, і буду прославляти тебе; Боже мій, тебе величати буду.
118:29 Прославляйте Господа! Він бо благий, бо милість його вічна!
119:1 Алеф. Блаженний, в кого дорога чесна, хто в законї Господа ходить!
119:2 Блаженний, хто сьвідчення його хоронить, хто цїлим серцем його шукає,
119:3 Хто кривди не робить, його дорогами ходить!
119:4 Ти велїв заповідї твої пильно повнити.
119:5 Ой коли б дороги мої та вели мене, щоб устави твої хоронити!
119:6 Тодї б я не посоромився, на всї заповідї твої зважаючи.
119:7 Буду прославляти тебе, навчаючись законів справедливостї твоєї.
119:8 Повнити му твої устави; не опусти мене зовсїм. Бет.
119:9 Як держати ме чисто парень стежку свою? Коли дбати ме про неї після слів твоїх.
119:10 Цїлим серцем моїм шукав я тебе; не дай менї відхилитись від заповідей твоїх!
119:11 Слово твоє заховав я в серцї моїм, щоб не согрішити проти тебе.
119:12 Благословен будь, Господи! Навчи мене уставів твоїх!
119:13 Устами моїми звіщав я присуди уст твоїх.
119:14 Дорогами сьвідчень твоїх я більш любувався, як найбільшим багацтвом.
119:15 Про заповідї твої буду промишляти, і стежок твоїх пильнувати.
119:16 В уставах твоїх моє милуваннє; не забуду слова твого. Гімель.
119:17 Твори милість слузї твому, і буду жити і слово твоє хоринити!
119:18 Отвори очі мої, і побачу дива закону твого!
119:19 Я стороннїй на землї, не крий від мене заповідей твоїх!
119:20 Втомилась душа моя від щоденного бажання за присудами твоїми.
119:21 Ти погрозив бутним, проклятим, що відступають від заповідей твоїх.
119:22 Одверни від мене сором і зневагу! Бо я хоронив сьвідчення твої.
119:23 І князї засїдають, змовляються проти мене; слуга ж твій про устави твої промишляє.
119:24 Сьвідчення твої моя роскіш, моя рада. Далет.
119:25 До пороху пристала душа моя; оживи мене по слову твому.
119:26 Про дороги мої росказав я, і ти вислухав мене; навчи мене уставів твоїх!
119:27 Дай зрозуміти дорогу росказів твоїх, і буду промишляти про дивні дїла твої.
119:28 Ниє душа моя від смутку; піддвигни мене, по слову твому!
119:29 Одверни від мене дорогу льживу, і закон твій даруй менї!
119:30 Вибрав я дорогу вірностї, твої присуди поставив перед собою.
119:31 Я пристав до сьвідчень твоїх; Господи, не дай осоромитись менї!
119:32 Пійду дорогою твоїх заповідей, коли зробиш простір серцю мому. Ге.
119:33 Навчи мене, Господи, дороги уставів твоїх, і додержу її до кінця життя.
119:34 Дай менї розум, і буду хоронити закон твій, і повнити з цїлого серця.
119:35 Дай ходити стежкою заповідей твоїх! Бо в тому радість моя.
119:36 Нахиляй серце моє до сьвідчень твоїх, а не до користї.
119:37 Одверни очі мої, щоб марноти не бачили! Оживи мене в дорозї твоїй.
119:38 Сповни слово твоє слузї твому, що благовіє перед тобою.
119:39 Одверни від мене сором, котрого я боюся! Твої бо присуди благі.
119:40 Глянь, я бажаю росказів твоїх; оживи мене правдою твоєю. Вав.
119:41 І пошли менї милість твою, Господи, твоє спасеннє після слова твого!
119:42 Тодї дам відповідь кепкуючим з мене, бо я вповаю на слово твоє.
119:43 І не відбери зовсїм слова правди від уст моїх! Бо я вповаю на присуди твої.
119:44 І хоронити му закон твій, без устанку, все і по віки.
119:45 І буду ходити по широкому просторі; бо я шукав заповідей твоїх.
119:46 І перед царями говорити му про сьвідчення твої і не посоромлюсь.
119:47 І мати му роскоші у заповідях твоїх, любих менї.
119:48 І простирати му руки мої до заповідей твоїх, любих менї; і про встанови твої промишляти му. Заїн.
119:49 Спогадай слова до слуги твого, на котре казав менї вповати!
119:50 Се ж одрада для мене в горю моїм, що слово твоє оживляло мене.
119:51 Бутні над міру посьміялись з мене; та я не відхилився від закону твого.
119:52 Споминаю, Господи, суди твої одвічні, і даю серцю обраду.
119:53 Обгорнув мене гнїв великий на беззаконних, що закон твій покинули.
119:54 Устави твої були пїснями для мене в стороннїй оселї моїй.
119:55 Ночами згадував я імя твоє, Господи, і повнив закон твій.