День 206 з 365

1 Хр 9:1–10:14

9:1 Так були перелїчені по своїх родах усї Ізрайлитяне, й оце вони записані в книги царів Ізраїлських. А Юдеї за свої проступки переведені в Вавилон.

9:2 Ті, що перші жили на своїх державах, по містах Ізраїлських, були Ізрайлитяни, сьвященники, левіти та нетинеї.

9:3 В Ерусалимі жили декотрі з потомків Юдиних, та деякі з потомків Беняминових, та з потомків Ефраїмових та Манассіїних:

9:4 Утай, син Амміудів, сина Омріїного, сина Імрієвого, сина Ванїєвого, — з синів Перезових, Юдиного сина;

9:5 З синів Шилона — Асаїя, перворідень і сини його;

9:6 З синів Зари — Еуїл та їх брати, шістсот девятьдесять;

9:7 Із синів Беняминових — Саллу, син Мешулламів, сина Годавіїного, сина Гассенуїного;

9:8 Та Івнїя, син Ерохамів, та Ела, син Уззія, Михрієвого сина, та Мешуллам, син Шефатіїв, сина Рагуїлового, сина Івнїїного,

9:9 І брати їх по родах їх: девятьсот пятьдесять шість, — усї сї були головями над родами в своїх поколїннях.

9:10 А з сьвященників: Едаїя, Йоарив, Яхин,

9:11 І Азарія, син Хелкіїн, сина Мешулламового, сина Садокового, сина Мерайотового, сина Ахитувового, передовий сьвященник в домі Божому;

9:12 І Адаїя, син Ерохамів, сина Пашхурового, сина Малхіїного; та Маасай, син Адієла, сина Яхзерового, сина Мешулламового, сина Мешиллемитового, сина Іммерового;

9:13 І брати їх, голови над родами своїми: тисяч сїмсот шістьдесять, — люде пильні в дїлї служення в домі Божому.

9:14 А з левітів: Шемая, син Хашува, сина Азрикамового, сина Хашавіїного, — синів Мераріїних;

9:15 І Вакбакар, Хереш, Галал і Маттанїя, син Міхін, сина Зихрієвого, сина Асафового;

9:16 І Обадія, син Шемаїїн, сина Галалового, сина Ідитунового; й Берехія, син Асин, Елканиного сина, що жив у селах Нетофатських.

9:17 А воротарі: Шаллум, Аккуб, Талмон та Ахиман та брати їх; Шаллум був головний.

9:18 І досї цї воротарі при воротях царських, що на схід сонця, держать (за чергою) сторожу з синів Левіїних.

9:19 Шаллум, син Корея, сина Евіясафового, сина Кореєвого, й брати його з його роду, Кореї, в дїлї своєї служби були сторожами при порогах сьвятинї, а батьки їх стерегли ввіходу в стан Господнїй.

9:20 Пинеес Елеазаренко був вперід старшим над ними, і Господь був з ним.

9:21 Захарія Мешелемієнко був воротарем при дверях храму соборнього.

9:22 Усїх їх вибраних воротарями при порогах, було двістї дванайцять. Вони були записані в спис по своїх оселях. Їх настановив Давид та Самуїл-пророк задля їх вірностї.

9:23 І вони й їх сини були на сторожі при брамах дому Господнього по пермінах своїх.

9:24 По чотирьох боках були воротарі: на схід, на захід, на північ і на південь.

9:25 А брати їх жили в своїх оселях, приходячи до них від часу до часу на сїм день.

9:26 Цї чотири началні левіти мали собі повірених всїх воротарів; вони були пристановлені до житлів і до скарбівниць дому Божого.

9:27 Вони й ночі проводили навкруги дому Божого, бо до їх належало сторогуваннє, й вони мали що-ранку одмикати двері.

9:28 Декотрі зпоміж їх були пристановляні до службового посуду, так що з перелїчкою приймали його, й з перелїчкою видавали його.

9:29 Декотрим зпоміж їх були поручені инші прибори й усе, що на сьвяту потріб: лїпше борошно, та вино, та олива, й ладан і пахощі.

9:30 А деякі зпоміж синів сьвященницьких робили миро з запашнього коріння.

9:31 Матафії з левітів, — він перворідень Селлума Кореєнка, — було повірене те, що смажилось на сковородах.

9:32 Декотрим з їх братів, із Кегатових синів, було поручено приладжуваннє хлїбів показних, щоб приготовляти їх на кожну суботу.

9:33 А сьпівцї, головні в левітських поколїннях, були в кімнатах храму, й свобідні від (иншої) служби, бо вони в день і в ночі мали свого дїла пильнувати.

9:34 Це голови поколїнь левітських, в своїх родах головні. Вони жили в Ерусалимі:

9:35 В Габаонї жили: батько Габаонїїв, Еїл, — його жінка на ймя Мааха,

9:36 І син його перворідень Авдон, за ним Зур, Кис, Ваал, Нер, Надав,

9:37 Гедор, Ахіо, Захарія та Миклот.

9:38 Від Миклота народивсь Шимеам. І вони жили побіч братів своїх в Ерусалимі, вкупі з братами своїми.

9:39 Від Нера народивсь Кис; від Киса народивсь Саул; від Саула народивсь Йонатан, Мелхисуй, Абинадаб та Ешбаал.

9:40 Син в Йонатана Мериббаал; від Мериббаала народивсь Миха.

9:41 Сини Михині: Питон, Мелех, Тарей (та Ахаз).

9:42 Від Ахаза народивсь Яера; від Яери народились Алемет, Азмавет і Замбрій; від Замбрія народивсь Моза.

9:43 Від Мози народивсь Бинея; Рефаїя, його син; Елеаса, його син; Азел, його син.

9:44 У Азела шість синів, оце вони на імення: Азрикам, Бохру, Ісмаїл, Шеарія, Обадія та Ханан. Це сини Азелові.

10:1 Филистії воювались з Ізраїльом, і втїкали Ізрайлитяне перед Филистіями, й падали побиті на горі Гебуї.

10:2 І погнались Филистії за Саулом та синами його, й вбили Филистії Йонатана й Абинадаба та Мелхисуя, Саулових синів.

10:3 Битва проти Сяула збілшалась, і стріли влучали в його, так що він був поранений стрілами.

10:4 І сказав Саул до свого зброєноші: Витягни свого меча й заколи мене ним, щоб не прийшли оті необрізані та не знущались з мене. Але зброєноша не згодивсь, бо він дуже злякавсь. Тодї Саул взяв меча й настромився на його.

10:5 Його зброєноша, побачивши, що Саул помер, настромився й сам на меч і вмер.

10:6 І помер Саул, і три сини його, й ввесь дім його вимер разом із ним.

10:7 Як же вглядїли Ізрайлитяне, котрі були в долинї, що всї втїкають і що Саул та сини його погибли, то й покинули свої міста й порозбігались, а Филистії прийшли й поселились в їх.

10:8 Другого дня прийшли Филистії обдирати побитих, і знайшли Саула та синів його, що полягли на Гелбуйській горі,

10:9 І роздягли його, й стяли йому голову його та й (забрали) зброю його, і послали по краю Филистійському, щоб сповістити про це ідолів своїх і народ.

10:10 І зложили зброю його в божницї своїх богів, а голову його настромили при домі Дагоновому.

10:11 І перечув ввесь Явис Галаадський про усе, що вдїяли Филистії з Саулом.

10:12 І рушили всї дужі люде, взяли Саулове тїло й тїла синів його, та й принесли їх у Явис, і поховали їх костї під дубом в Явисї, й постили сїм день.

10:13 Так помер Саул за свою беззаконність, що вчинив перед Господом, за те, що не послухав слова Господнього та ще й вдався до чарівницї з запитаннєм,

10:14 А не шукав Господа. За те він і погубив його, а царство віддав Давидові Ессеєнкові.

Дії 23:1–17

1 Поглянувши ж Павел пильно на раду рече: Мужі брати, я жив у всїй добрій совістї перед Богом до сього дня.

2 Архиєрей же Ананїя звелїв тим, що стояли перед ним, бити його в лице.

3 Тодї рече Павел до него: Бити ме тебе Бог, стїно побіляна; і ти сидиш, щоб судити мене по закону, а проти закону велиш мене бити?

4 Ті ж, що стояли, сказали: Ти архиєрея Божого злорічиш?

5 Рече ж Павел: Не знав я, брати, що се архиєрей: писано бо: Не казати меш лихого на князя народу твого.

6 Постерігши ж Павел, що одна часть (людей) Садукейська, а друга Фарисейська, покликнув у радї: Мужі брати! я Фарисей, син Фарисеїв; за надїю воскресення мертвих мене судять.

7 Як ж се промовив, постала незгода між Фарисеями та Садукеями; і роздїлилась громада.

8 Садукеї бо кажуть, що нема воскресення, нї ангела, нї духа, а Фарисеї визнають обох.

9 Постав же крик великий; і, вставши письменники части Фарисейської, змагались, говорячи: Нїчого лихого не знаходимо в чоловікові сему; коли ж дух промовив до него або ангел, то не воюймо з Богом.

10 І, як постала буча велика, тисячник, опасуючись, щоб вони не розірвали Павла, звелїв воїнам зійти, та, вхопивши його з посеред них, привести в замок.

11 Другої ж ночи став перед ним Господь і рече: Бодрись, Павле; як бо ти сьвідкував про мене в Єрусалимі, так ти маєш і в Римі сьвідкувати.

12 Як же настав день, зложивши змову деякі з Жидів, заклялись, говорячи, що нї їсти муть, нї пити муть, доки не вбють Павла.

13 Було ж більш сорока, що сю клятьбу зробили.

14 Приступивши вони до архиєреїв та старших, казали: клятьбою поклялись ми нїчого не їсти, доки не вбємо Павла.

15 Тепер же ви дайте знати тисячникові й радї, щоб завтра вивів його до вас, нїби хочете розвідатись пильнїще про справу його; ми ж, поки ще він наближить ся, готові будемо вбити його.

16 Прочувши ж син сестри Павлової про їх задум на него, прийшовши і ввійшовши в замок, сказав Павлові.

17 Покликавши ж Павел одного з сотників, рече: Одведи хлопця сього до тисячника; має бо щось сказати йому.

Пс 88:1–18

1 Пісня, псальма, для синів Корея; проводиреві хора, під Махалят Леанот; на науку; від Емана Езрагітського. Господи, Боже мій спасителю! В день і в ночі благаю тебе.

2 Нехай дійде до тебе молитва моя! Приклони ухо твоє до мого благання!

3 Бо душа моя сита від муки, і життє моє близько коло пропастї підземної.

4 Залїчено мене до тих, що йти мають в домовину; я став як чоловік, що сили не має;

5 Моє місце між мерцями, я наче ті вбиті, що лежать в домовинї, про котрих ти не згадуєш більше, і котрі далеко від руки твоєї.

6 Ти кинув мене в глибоку яму, в тьму, в безодню.

7 Гнїв твій лежить тягарем на менї, всїма филями твоїми ти звалив мене.

8 Ти віддалив знакомих моїх від мене, зробив мене огидою для них; я в неволї і не можу вийти з неї.

9 Очі мої знемоглись від горя; до тебе, Господи, кликав я що дня, до тебе простирав руки мої.

10 Хиба на мерцях сотвориш чудо? Хиба померші встануть і прославлять тебе?

11 Хиба звіщати муть милість твою в могилї, в місцї зотлїння вірність твою?

12 Хиба пізнають в темряві чудеса твої і справедливість твою в землї забуття?

13 Я ж, Господи, благаю тебе, і вранцї зустрічає тебе молитва моя.

14 Чого, Господи, покидаєш душу мою, одвертаєш лице твоє від мене?

15 Почавши з малку, горюю я й занепадаю; переносючи страшні допусти твої, вже здеревенїв я.

16 Поломя гнїву твого пронеслось надо мною, страшні допусти твої знищили мене.

17 Обгортали мене, як води, цїлий день, всї вони обступили мене.

18 Віддалив єси від мене друга й товариша; моїх знакомих. — Темрява.