День 246 з 365

Неем 12:1–13:31

12:1 Оце сьвященники й левіти, що прийшли з Зоровавелем, сином Селатиїловим, та з Ісусом: Сераїя, Еремія, Ездра,

12:2 Амарія, Маллух, Хаттуш,

12:3 Шеханїя, Рехум, Меремот,

12:4 Іддо, Гиннетой, Авія,

12:5 Миянин, Маадїя, Вилла,

12:6 Шемаїя, Йоярив, Едаїя,

12:7 Саллу, Амок, Хелкія, Едаїя. Се голови в сьвященників і брати їх за часів Ісуса.

12:8 А левіти: Ісус, Биннуй, Кадмиїл Шеревія, Юда, Маттанїя, провідник хвалячих (сьпівцїв), він і брати його,

12:9 І Бакбукія і Уннїй, брати їх, у їх черзі на сторожі.

12:10 Від Ісуса народивсь Йоаким, від Йоакима народивсь Елїяшив, від Елїяшива народивсь Йояда,

12:11 Від Йояди народивсь Йонатан, від Йонатана народивсь Яддуй.

12:12 За часів Йоакима були сьвященники, голови в поколїннях: З Сараіїного — Мераїя, з Ереміїного — Хананїя,

12:13 З Ездриного — Мешуллам, із Амаріїного — Йоханан,

12:14 З (дому) Мелиху — Йонатан, із Шеванїїного — Йосиф,

12:15 З Харимового — Адна, з Мерайотового — Хелкія,

12:16 З (дому) Іддо — Захарія, з Гіннетонового — Мешуллам,

12:17 З Авіїного — Зихрій, з Минїяминового, з Моадіїного — Пилтай,

12:18 З Вилгиного — Шаммуй, з Шемаїїного — Йонатан,

12:19 З Йояривого — Матнай, з Едаїїного — Уззій,

12:20 З Саллайового — Каллай, з Аммокового — Евер,

12:21 З Хелкіїного — Хашавія, з Едаїїного — Натанаїл.

12:22 Левіти, голови в поколїннях списані в записї, за часів Елїяшива, Йояди, Йоханана й Яддуя, а так само й сьвященники за царювання Дарія Перського.

12:23 Сини Левіїні, голови в поколїннях, записані в лїтописї до часу Йоханана, сина Елїяшовового.

12:24 Голови над левітами: Хашавія, Шеревія та Ісус, син Кадмиїлів, і їх брати при їх, щоб славити й дякувати, по постанові Давида, чоловіка Божого — черга за чергою.

12:25 Маттанїя, Бакбукія, Обадія, Мешуллам, Талмон, Аккув — сторожі, воротарі на вартї коло порогів воріт.

12:26 Вони били за часів Йоакима, сина Ісусового, сина Йоседекового, й за часів Неємії, начальника краю, та письменника Ездри, сьвященника.

12:27 Як посьвячували мур Ерусалимський, завізвано левітів з усїх місць їх, приказуючи їм прийти в Ерусалим, щоб справити посьвяченнє й радісне сьвято з похвалами й піснями, кимвалами, псалтирями й гуслями.

12:28 І зібрались сини сьпівцїв із повіту Ерусалимського та з сіл Нетофатських,

12:29 І з Бет-Гаггилгала, і з сіл Геви та Азмавету, бо сьпівцї подубували собі села в околицях Ерусалиму.

12:30 І очистили себе сьвященники й левіти, і очистили народ і ворота й мур.

12:31 Тодї повів я старшин Юдейських ід мурові й зложив два великі хори задля обходу, і йшов один із їх по правому боцї муру до Гнояних воріт.

12:32 За ними йшов Гошаїя й половина старшин у Юдеї,

12:33 Азарія, Ездра, Мешуллам,

12:34 Юда й Бенямин, і Шемая й Еремія;

12:35 А з синів сьвященницьких з трубами: Захарія, син Йонатанів, син Шемаїї, син Маттанїї, син Михея, син Закхура, син Асафа,

12:36 І його брати: Шамаїя, Азариїл, Милалай, Гилалай, Маай, Натанаїл, Юда та Хананїй з музичними прирядами Давида, чоловіка Божого, а письменник Ездра поперед їх.

12:37 Коло Криничаних воріт навпроти їх, вийшли вони по ступенях міста Давидового сходами, що йшли на мур понад домом Давидовим, до Водяних воріт ік сходу.

12:38 Другий хор йшов насупроти їх, а за ним я й половина народу, по мурі від Пічаної башти і до широкого муру.

12:39 І від Ефраїмових воріт, попри старі ворота й ворота Рибні і башту Хананела і башту Меа, до Овечих воріт, і спинились коло воріт Темничних.

12:40 Потім стали обидва хори коло дому Божого, і я й половина старшин зо мною,

12:41 І сьвященники Елїяким, Маасея, Минїямин, Михей, Еліоєнай, Захарія, Хананїя з трубами,

12:42 І Маасея і Шемаїя, і Елеазар і Уззій, і Йоханан і Малхія, і Елам та Езер. І сьпівали сьпівцї голосно; провідник їх Ізрахія.

12:43 І приносили того дня великі жертви й радїли, бо дав їм Бог велику радість. Радїли й жінки й дїти, і далеко було чути радощі Ерусалиму.

12:44 Того ж таки дня приставлені були люде до комор із приносами первоплодів та десятин, щоб збірали дари з поля коло міст, призначені законом про сьвященників та левітів, бо Юдеям любо було дивитись на сьвященників та левітів, що стояли,

12:45 І пильнували служби Богові свойму й служби очищення, та були сьпівцями й воротарями по постанові Давида й сина його Соломона.

12:46 Бо з давна, з часів Давида й Асафа були настановляні провідники сьпівцїв і піснї Богові похвальні й подячні.

12:47 Усї Ізрайлитяне за часів Зоровавеля й за часів Неємії давали частки сьпівцям та воротарям на кожний день і віддавали присьвяти левітам, а левіти віддавали присьвячене синам Аароновим.

13:1 В той день читано з книги Мойсейової перед слухаючим народом, і знайдено написане в неї: Аммонїй й Моабій не може ввійти в громаду Божу по віки,

13:2 За те, що вони не встріли синів Ізрайлевих із хлїбом та водою й найняли проти його Балаама, щоб проклясти його, але Бог наш обернув проклін у благословеннє.

13:3 Почувши сей закон, відлучили вони все чужородне від Ізраїля.

13:4 І стало ся, що сьвященник Елїяшив, приставлений до кімнат при домі Бога нашого, близький родич Товії,

13:5 Опорядив задля його велику складницю, де переднїйше складали харчові приноси, ладан і посуд, і десятини збіжеві, й з вина й оливи, постановлені законом про левітів, сьпівцїв та воротарів і приноси задля сьвященників.

13:6 Як се все дїялось, не був я в Ерусалимі, бо трийцять другого року царя Вавилонського Артаксеркса ходив я до царя та в кілька день відпросився в царя.

13:7 Як прийшов я в Ерусалим і довідався про погане дїло, яке зробив Елїяшив, опорядивши про Товію складницю в дворах дому Божого,

13:8 То менї стало дуже немило, й я повикидав із складницї всї хатні речі Товіїні,

13:9 І сказав, щоб вичистили кімнати, й приказав повносити знов посуд дому Божого, харчовий принос та ладан.

13:10 Ще ж довідався я, що левітам не дають частки, та що левіти й сьпівцї, що робили своє дїло, порозбігались, кожний на своє поле.

13:11 І докоряв я старшинам і сказав: Чому опустили ми дім Божий? І я зібрав їх і поставив їх на їх місце.

13:12 І всї Юдеї стали приносити десятини пашні, вина та оливи в комори.

13:13 І приставив я до комор Шелемію, сьвященника, та письменника Садока, та Федаю з левітів, а при їх Ханана, сина Закхурового, сина Маттанїїного, бо їх уважали за певних. І їм поручено роздавати частки братам своїм.

13:14 Згадай про мене за се, Боже мій, й не затри щирих дїл моїх, що я вчинив задля дому Бога мого й служби при йому!

13:15 В ті часи побачив я в Юдеї, що в суботу топчуть в точилах, возять снопи і навантажують на ослів вина, винограду, фіґ і всякої ваги й везуть у Ерусалим в день субітнїй. І я докоряв їм дуже того ж таки дня, як вони продавали їжу.

13:16 Та й Тирийцї жили в Юдеї і привозили рибу та всякий крам і продавали в суботу осадникам Юдеї та Ерусалиму.

13:17 І я докоряв значнїйшим із Юдеїв і сказав їм: Навіщо робите ви таке погане дїло й поганите день суботнїй?

13:18 Чи ж не так чинили батькі наші, й за те послав Бог наш на нас і на се місто все це лихо? А ви збільшуєте гнїв його на Ізраїля, зневажаючи суботу!

13:19 Після сього, як смеркало перед суботою в воротях Ерусалимських, приказав я запірати двері й звелїв, щоб не отвирали їх аж до ранку послї суботи. І ставив я коло воріт слуг моїх, щоб нїяка вантага не проходила в день суботнїй.

13:20 І ночували крамарі та перекупнї всякого краму не раз і не два знадвору під Ерусалимом.

13:21 Але я сварив на їх дуже і сказав їм: Чого ви ночуєте коло муру? Коли се вчините ще раз, то я наложу на вас руку. Від того часу вони не приходили в суботу.

13:22 І сказав я левітам, щоб вони очистились і прийшли відбувати сторожу коло воріт, щоб сьвятити день субітнїй. І за се спогадай на мене, Боже мій, і пощади мене після великого милосердя твого!

13:23 Ще бачив я в тих часах Юдеїв, що побрали собі жінок із Азотїїв, Аммонїїв та Моабіїв;

13:24 А через те їх дїти говорять пополовинї по азотсьски, або мовою инчих народів, і не вміють говорити по юдейськи.

13:25 Я лаяв і кляв їх за се, а декотрих чоловіків бив, скуб їх за волосся й заклинав їх Богом, щоб вони не видавали дочок своїх за синів їх, і не брали дочок їх за синів своїх і за себе.

13:26 Бо чи ж не через їх грішив Соломон, царь Ізрайлїв? В багатьох народів не було такого царя, як він. Він був любий Богові свойму, й Бог настановив його царем над усїма Ізрайлитянами, одначе ж чужоземські жінки довели до гріха й його.

13:27 Хиба ж можемо ми (байдужно) чути про вас, що ви чините таке велике зло, й грішите перед Богом нашим, приймаючи чужоземських жінок?

13:28 Навіть споміж синів Йоади, сина первосьвященника Елїяшива, був один зятем Санаваллата з Хорону. Я ж і прогнав його від себе.

13:29 Пригадай їм, Боже мій, що вони опоганили сьвященство і заповіт сьвященницький і левітський!

13:30 Так обчистив я їх від усього чужоземського й позаводив наново служби сьвященників і левітів, кожного при його дїлї,

13:31 І приставу дров в призначений час, і первоплодів. Спогадай мене, Боже мій, на добро менї!

Рим 8:1–21

1 Тим же то тепер нема нїякого осуду тим, що в Христї Ісусї не по тїлу ходять, а по духу.

2 Закон бо духа життя в Христї Ісусї визволив мене від закону гріха і від смерти.

3 Позаяк закон, ослаблений тїлом, був безсилен, то Бог, піславши Сина свого в подобі тїла гріховного і ради гріха, осудив гріх у тїлї,

4 щоб оправданнє закону сповнилось в нас, которі не по тїлу ходимо, а по духу.

5 Которі бо по тїлу, ті думають про тїлесне, которі ж по духу, — про духовне.

6 Думаннє бо тїлесне — смерть, а думаннє духовне — життє і впокій.

7 Тим що думаннє тїлесне — ворогуваннє проти Бога; законові бо Божому не корить ся, та й не може.

8 Хто бо по тїлу, ті Богу вгодити не можуть.

9 Ви ж не по тїлу, а в дусї, коли тільки Дух Божий домує в вас. Коли ж хто Духа Христового не має, то сей не Його.

10 Коли ж Христос в вас, тодї тїло мертве для гріха, дух же живий ради праведности.

11 Коли ж Дух Того, хто воскресив Ісуса з мертвих домує в вас, то Воскресивший Христа із мертвих оживить і смертні тїла ваші Духом своїм, що домує в вас.

12 Тим же то, браттє, ми довжники не тїлу, щоб по тїлу жити.

13 Коли бо живете по тїлу, то помрете; коли ж духом дїла тїлесні мертвите, будете живі.

14 Котрі бо Духом Божим водять ся, ті сини Божі.

15 Бо не прийняли ви духа неволї, знов на боязнь, а прийняли духа всиновлення, нимже покликуємо: Авва, Отче!

16 Сей самий Дух сьвідкує нашому духові, що ми дїти Божі,

17 коли ж дїти, то й наслїдники, наслїдники Божі, а спільні наслїдники Христові, коли тільки з Ним страждемо, щоб з Ним і прославитись.

18 Думаю бо, що муки теперішнього часу недостойні слави, що має явитись в нас.

19 Бо дожиданнє творива дожидає одкриття синів Божих.

20 Суєтї бо твориво підневолилось не по волї, а через підневолившого, в надїї,

21 що й саме твориво визволить ся з неволї зотлїння на волю слави дїтей Божих.

Пс 105:1–45

1 Прославляйте Господа, призивайте імя його, звіщайте між народами дїла його!

2 Сьпівайте йому, похвальні піснї сьпівайте йому, про всї чудесні творива його думайте-гадайте!

3 Хвалїтесь імям його сьвятим! Нехай радується серце тих, що шукають Господа!

4 Шукайте Господа і силу його, шукайте пильно лице його!

5 Згадайте чудеса його, що творив їх, чудесні знамена й присуди уст його!

6 Ти, сїмя Авраама, слуги його, ви сини Якова, вибрані його!

7 Він, Господь, Бог наш; суди його по всїй землї.

8 Вічно памятає він заповіт свій, те слово, що заповів для тисяча родів.

9 Свій заповіт з Авраамом і свою клятву, котрою перед Ізааком клявся;

10 І поставив її законом Якову, вічним заповітом Ізраїлеві,

11 Глаголючи: Дам тобі землю Канаанську, як пай наслїддя вашого;

12 Як була їх ще мала горстка, дуже мала, а між ними чужі,

13 І як вони від народу до народу переходили, з одного царства до другого люду.

14 Він не допустив нїкому робити їм кривду, і карав за них царів:

15 Не доторкайтесь моїх помазанників, і не творіть злого пророкам моїм!

16 І призвав він голод на тую землю; поломив всяке хлїбне стебло.

17 Післав перед ними чоловіка, проданого, як невільника, Йосифа.

18 Кайданами сковали його ноги; життє його було в желїзних путах,

19 Аж поки сповнилось слово його; слово Господнє явило чистоту його.

20 Післав царь, і випустив його владика народів, і вислобонив його;

21 Поставив його господарем над своїм домом, і правительом над усїм маєтком своїм.

22 Щоб князїв його здержував, як знає; і старших його розуму навчав.

23 Прийшов Ізраїль до Египту, і Яков осївся в землї Хама.

24 І розмножив дуже Бог людей своїх, і зробив їх сильнїйшими над їх гнобителями.

25 Допустив же серцю їх ненавидїти нарід його, видумувати напастї проти слуг його.

26 Післав він Мойсея, слугу свого, Аарона, що вибрав собі його.

27 Вони творили між ними знамена його і чудеса в землї Хамовій:

28 Наслав темряву і стало темно, і не противились слову його.

29 Перемінив воду на кров, і поморив всю рибу їх.

30 Закишіло в країнї від жаб, у дворах царських.

31 Сказав він, і роями взялись песячі мухи і комарі у всїх гряницях їх.

32 Наслав на них град замість дощу, огонь палящий на землю їх;

33 Побив виноград і фіґове дерево, і поломив деревину в країнї їх.

34 Сказав, і прийшла сарана і гусениця, тьма тьмою.

35 І пожерли все, що було зелене в країнї їх, і плоди на полі їх пожерли.

36 І повбивав всякий перворід в країнї їх, первенцїв всієї сили їх.

37 Випровадив їх з сріблом та золотом, і не було недужого між поколїннями їх.

38 Зрадїв Египет, як вони вийшли; бо обняв їх страх перед ними.

39 Він простер хмару, як покривало, й огонь, щоб ніч осьвітити.

40 Забажали, і перепелиць післав їм, і хлїбом з неба ситив їх.

41 Розколов скелю і ринула вода, й клекотїла рікою по спеченій землї.

42 Бо згадав сьвяте слово своє до Авраама, слуги свого;

43 І випровадив нарід свій з радощами, з торжеством вибраних своїх.

44 І дав їм землї народів, і забрали в займи труд людей.

45 Щоб заповідї його сповняли й закони його хоронили. Аллилуя!