1 Хронікрозділ 16

Тлумачення на розділ (російською)

1–3. Поставление ковчега завета в скинию и жертвоприношение. 4–6. Назначение левитов для служения при Сионской скинии. 7–36. Исполненная в день перенесения ковчега завета песнь. 37–42. Левиты при скинии Гаваонской.

1І принесли Божу скриню, й поставили її посеред намету, котрий спорудив для неї Давид, і принесли Богу жертви всепалення й жертви мирні.

2А коли Давид скінчив жертви всепалення й жертви мирні, тодї поблагословив народ іменем Господа.

3І роздав кожному з Ізрайлитян по одному хлїбові й по кусневи мяса й по кухлеві вина,

Тлумачення, в. 1–3 (російською)

. Данные стихи представляют буквальное повторение 2 Цар VI:17–19.

4І поставив на службу перед скринею Господньою кількох левітів, щоб прославляли, дякували й величали Господа, Бога Ізрайлевого, —

5Асафа — головою, другим по йому Захарію, Еієла, Шемирамота, Ехиїла, Маттатію, Елїава та Банею, Обед-Едома та Еїеля з псалтирями та цитрами, й Асафа, щоб грав на кимвалах;

6А Банею та Озиїла, сьвященників, щоб по всячасно трубили перед скринею завіту Божого.

Тлумачення, в. 4–6 (російською)

. Из трех названных в 17–18 и 19–21 ст. XV гл. начальников музыкантов и 14 подчиненных им лиц в настоящем случае упоминается только об одном Асафе и девяти музыкантах; равным образом из семи священников, назначенных трубить в трубы (24 ст.), отмечаются только два. Объяснение подобного явления дано в 39–42 ст. настоящей главы. Из них видно, что два других начальника левитских хоров — Еман и Ефан (Идихун), а равно и остальные из упомянутых в 17–18 ст. лиц вместе со священником Садоком назначались для служения при Гаваонской скинии. Асаф и лица 5–6 ст. были, следовательно, оставлены при скинии Сионской.

7Того дня дав Давид перший раз псалом у прославу Господа через Асафа та братів (товаришів) його:

8Славіте Господа, проповідуйте імя його, оповіщайте народам про дїла його;

9Сьпівайте йому, вигравайте йому; оповідайте про всї чуда його;

10Хвалїтеся сьвятим іменем його; нехай радїє серце тих, що шукають Господа;

11Питайте про Господа та силу його, шукайте по всяк час лиця його;

12Згадуйте про чуда, що він творив, про чуда й про суди з уст його;

13Ви, насїння Ізрайлеве, слуги його, сини Яковові, вибрані його!

14Він Господь, Бог наш; суди його по всьому сьвітї.

15Згадуйте вічно завіт його, що заповідав він на тисячу родів,

16Те, що заповідав Авраамові, і в чому клявся Ізаакові,

17І що постановив Яковові за закон, і Ізраїлеві в завіт вічний,

18Кажучи: Тобі дам землю Канаанську в наслїдню державу.

19Іх було тодї не багато, вони були незначущі й чуженицї в нїй;

20І переходили від народу до народу, й з одного царства до другого народу;

21Та він не дозволив нїкому робити їм кривду й карав за них царів:

22Не доторкайтесь до помазанників моїх, і пророкам моїм не чинїте лиха.

Тлумачення, в. 8–22 (російською)

. Прославление Бога путем возвещения Его дел — чудес должно исходить из мысли о том, что народ израильский, потомок Иакова, — Его избранный народ, и в его истории сказалось участие Провидения. Народу израильскому в лице его предков-патриархов было обещано владение землей обетованной, и потому Господь охранял малочисленную патриархальную семью, из которой должен был образоваться этот будущий обладатель Xанаана, от различных опасностей, угрожающих его существованию.

23Сьпівайте Господеві, всї краї, сповіщайте щоденно про спасеннє його.

24Оповіщайте поганам про славу його, усїм народам про чуда його;

25Бо великий Господь і достойний хвали, страшнїйший від усїх богів.

26Бо всї боги поганські нїчо, а Господь сотворив небеса.

27Пишнота й величність перед лицем його, сила й веселість на місцї його.

28Приносїть Господеві, народи, приносїть Господеві славу й почесть;

29Віддавайте Господеві славу іменнї його. Візьміть дар, ійдїть перед лице його, поклонїтесь Господеві в красотї сьвятинї його.

30Бійся його, вся земле, бо він оснував землю, вона не порушиться.

31Радїйте небеса, веселись земле! нехай скажуть погани: Господь царює:

32Нехай зашумить море, й що в йому, нехай радїє поле й усе, що на ньому.

33Радїйте вкупі, всї дерева в лїсї, перед лицем Господа, бо він ійде судити землю.

34Славіте Господа, бо його милость віковічна.

35І скажіть: Поможи нам, Боже, спасителю наш! збери нас і захисти нас від народів, щоб ми славили сьвяте імя твоє й хвалились славою твоєю!

36Хвала Господеві, Богу Ізрайлевому, від віку й до віку! І сказав увесь народ: амінь! аллилуя!

Тлумачення, в. 8–36 (російською)

. Насколько можно судить по содержанию и характеру изложенной в данных стихах песни, она не представляет одного цельного произведения. Между стих. 22 и 23, 34 и 35 нет почти никакой связи. Подобное явление объясняется тем, что данная песнь составлена из отрывков трех псалмов. Именно в 8–22 ст. она буквально сходна с 1–15 ст. Пс 104, в 23–33 ст. — с 1–12 ст. Пс 95 и в 34–36 ст. — 47–48 ст. Пс 105.

Тлумачення, в. 23–36 (російською)

. В прославлении Бога должна принять участие земля со всеми населяющими ее народами. Основание для такого всемирного восхваления Иеговы — Его бесконечное величие и могущество. Они особенно ясны при сравнении Его с богами народов: последние — «ничто», простые ничтожества без реального существования, а Он — всемогущий Творец небес, которого окружает слава и величие частью в святилище небесном, частью в земном (Иерусалиме). Всемирное восхваление Господа является открытием Его всемирного царства, а счастливый результат этого тот, что управляемый Им мир будет твердым и непоколебимым, ибо повсюду водворится правда. Даже твари найдут в Боге праведного владыку и царя, а потому и они должны радоваться ввиду Его пришествия.

37Давид зіставив там, перед скринею завіту Господнього, Асафа та братів його, щоб вони служили перед скринею по всяк час, день-у-день.

38І Обед-Едома й братів його, — шістьдесять і вісїм чоловіка, а Обед-Едома Ідитуненка та Хосу — воротарями,

39А Садока, сьвященника, та братів його сьвященників зоставив перед пробутком Господнїм, що був (передом) на висотї в Габаонї,

40Задля того, щоб вони приносили всепалення Господеві на жертівнику всепалення — завсїди вранцї і ввечері, та задля усього того, що написано в законї Господа, як він заповідав Ізраїлеві;

41А з ними Емана та Ідитуна й других вибраних, кожного поіменно, щоб славили Господа, бо милость його віковічня.

42Зпоміж їх Еман та Ідитун славили Бога, граючи на трубах, кимвалах та всяких музичних приборах, а синів Ідитунових поставив сторожами при воротях.

Тлумачення, в. 37–42 (російською)

. См. примеч. к 4–6 ст.

43І пійшов увесь народ, кожний у свою домівку; вернувся й Давид, щоб поблагословити дім свій.

Текст: Переклад П. Куліша та І. Пулюя, 1905. Тлумачення: «Тлумачна Біблія» за ред. О. П. Лопухіна (російською). Нумерація тлумачень у цій книзі ще звіряється із синодальною: окремі тлумачення можуть стояти біля сусіднього вірша.