День 298 з 365
Єр 37:1–21, Еф 4:1–32, Йов 25:1–6
Старий Заповіт
1 Намість Ехонїї Йоакименка царював Седекія Йосієнко, що його Навуходонозор, царь Вавилонський, настановив царем над землею Юдейською.
2 Та нї він, нї слуги його, нї осадники країни не слухали слів, що Господь говорив через пророка Еремію.
3 І послав царь Седекія Елухала Селемієнка та сьвященника Софонїю Маасеєнка до пророка Еремії, щоб йому сказали: Благай за нас Господа, Бога нашого.
4 Еремія ходив іще тодї по волї серед люду, бо його ще не посаджено в темницю.
5 Тим часом військо Фараонове вирушило з Египту, а Халдеї, що облягали Ерусалим, довідавшись про те, відступили від Ерусалиму.
6 І надійшло слово Господнє до пророка Еремії таке:
7 Так говорить Господь, Бог Ізрайлїв: Ось як скажіть цареві Юдейському, що послав вас до мене поспитати: — Військо Фараонове, що двинуло вам на підмогу, вернеться зараз у Египет, у свою землю,
8 А Халдеї вернуться знов, щоб сей город облягти; вони й опанують його й пустять на пожар.
9 Ще ж так говорить Господь: Не зводїте самі себе, думаючи: Халдеї конче відійдуть од нас, бо вони не відійдуть;
10 А коли б і все військо Халдейське, що вас воює, ви побили, та й зостались би у них лиш самі ранені, так і ті повставали б, кожен із свого намету, та й пустили б сей город на пожар.
11 Між тим, як військо Халдейське через наступ Фараонової військової потуги одступило від Ерусалиму,
12 Покинув Еремія Ерусалим і подався в землю Беняминову, щоб там схоронитись між людом.
13 Як же дойшов до Беняминової брами, старший сторож, на імя Іреїя Селемієнко, сина Аннїїного, зʼупинив пророка Еремію, кажучи: Ти хочеш перекинутись до Халдеїв?
14 Еремія ж сказав: Се неправда, не хочу я перебігати до Халдеїв. Та сей не вважав на те, і взяв Іреїя Еремію та й повів до князїв.
15 І запалали князї гнївом на Еремію, побили його та й посадили в темницю, в будинку в писаря Йонатана, що його обернено на темницю.
16 Еремія зступив у темничну яму й пересидїв там багато днїв.
17 Царь же Седекія послав узяти його звідти. І спитав його царь у своїх палатах потай усїх, і промовив: Чи нема якого слова од Господа? Еремія відказав: Є, і додав: Подасть він тебе на поталу цареві Вавилонському.
18 І сказав іще Еремія цареві: Чим провинив я тобі й слугам твоїм і сьому людові, що ви мене засадили в тюрму?
19 Та й де тепер ваші пророки, що вам пророкували та договорювали: Царь Вавилонський не прийде на вас і на сю країну?
20 Тепер же вислухай мене, мій добродїю й царю: нехай моє благаннє дійде до твого слуху; не вертай мене в будинок писаря Йонатана, щоб менї там не вмерти.
21 І поведено тодї Еремію, по повелїнню царя Седекії, у вартовий двір у неволю, й давано йому по буханцеві хлїба на день із пекарської улицї, покіль не поїдено ввесь хлїб у городї. І так пробував Еремія в вартовому дворі.
Новий Заповіт
1 Благаю ж оце вас я, вязник у Господї, ходити достойно поклику, яким вас покликано,
2 з усякою смирнотою й тихостю, з довготерпеливістю, терплячи один одного в любови,
3 стараючись держати єдиненнє духа в мирному союзї.
4 Одно тїло й один дух, яко ж і покликані в одній надїї вашого покликання;
5 один Господь, одна віра, одно хрещеннє,
6 один Бог і Отець усїх, що над усїма й через усїх і в усїх вас.
7 Кожному ж з нас дана благодать по мірі даровання Христового.
8 Тим же глаголе: Зійшовши на висоту, полонив єси полонь, і дав дари людям.
9 (А те [слово] зійшов, що ж воно [значить], коли не те, що перш зійшов у найнищі сторони землї?
10 Хто зійшов додолу, се Той, що й зійшов вище всїх небес, щоб сповнити все.)
11 І Він настановив инших апостолами, а инших пророками, а инших благовістниками, а инших пастирями та учителями,
12 на звершеннє сьвятих, на дїло служення, на збудуваннє тїла Христового,
13 доки дійдемо всї до зʼєдинення віри і познання Сина Божого, до чоловіка звершеного, до міри зросту сповнення Христового,
14 щоб більш не бути малолїтками, хвилюючись і кидаючись від усякого вітру науки, в оманї людській, у лукавстві до підступного заблуду,
15 а ходячи поправдї в любови помножаймо все в Того, котрий єсть голова, Христос,
16 котрого все тїло зложене і звязано всякою увяззю спромоги по дїйству, (яке є) в мірі кожної части, робить зрост тїла на збудуваннє самого себе в любові.
17 Се ж оце глаголю і сьвідкую в Господї, щоб вам більш не ходити, яко ж і инші погане ходять у суєтї ума свого,
18 оморочені мислями, відчужені від життя Божого через невіжество, що єсть в них, через окаменїннє сердець їх.
19 Вони, зробившись безчувственними, оддали себе розпусту, щоб робити всяку нечистоту в зажерливости.
20 Ви ж не так познали Христа:
21 коли ж бо чули Його і в Йому навчились, що істина в Ісусї,
22 щоб відложити вам по першому життю давнього чоловіка, що тлїє в похотях лукавих,
23 а обновлятись духом ума вашого,
24 та й одягнутись у нового чоловіка, створеного по Богу в праведности і сьвятости правди.
25 Тим же, відкинувши лож, говоріть правду кожен до ближнього свого; бо ми один одному члени.
26 Гнївайтесь та й не грішіть: нехай сонце не зайде у гнїві вашому.
27 Анї давайте місця дияволу.
28 Хто крав, більш не крадь, а лучче працюй, роблячи руками своїми добре, щоб мав що подати тому, хто в нуждї.
29 Всяке гниле слово нехай не виходить з уст ваших, а тільки таке, що годить ся на збудуваннє віри, щоб подало благодать тим, хто чує.
30 І не засмучуйте Духа сьвятого Божого, котрим ви запечатані в день викупу.
31 Усяка гіркість, і гнїв, і ярость, і крик, і лайка нехай зникне од вас із усїм лихим.
32 Бувайте ж один до одного добрі, милосерні, прощаючи один одному, яко ж і Бог у Христї простив вам.
Мудрість
1 І відказав Билдад Савхеаський та й промовив:
2 У його (Бога) й владицтво й снага; він творить мир на висотах своїх.
3 Хто б його військо злїчив? і над ким він не сияє?
4 І як же чоловікові бути праведним перед Богом, як може бути чистим, хто від жінки родився?
5 Ось, навіть місяць, і він не досить ясний, і зорі не чисті перед очима в його!
6 А тим менше чоловік — черв, і людина, — що як та міль!