День 39 з 365

Вих 23:1–24:18

23:1 Не розносити меш пустої чутки; не покладати меш руки своєї з беззаконником, щоб сьвідкувати насильство.

23:2 Не ходити меш слїдом за многими ради ледарства, і не відказувати меш на судї, намагаючись за купою відхилити правду.

23:3 І вбогого не закрашувати меш у позиванню його.

23:4 Коли спіткаєш вола ворога твого, чи осла його, що блукає, мусиш його вернути йому.

23:5 Коли побачиш осла ненавидника твого, що лежить під своїм тягарем, остерегайсь покинути його з ним; розсїдлай його з ним.

23:6 Не кривити меш правди убогому на судї його.

23:7 Удержуйся від льживого слова; нї безвинного, нї праведного не вбивай; я бо не оправдаю беззаконника.

23:8 І дарунків не брати меш; дарунок бо заслїплює видющих і перевертає слова справедливих.

23:9 І чуженицю не тїснити меш; ви самі знаєте, як на душі в чуженицї: були бо чуженицями в Египецькій землї.

23:10 І засївати меш шість років землю твою, і збирати меш уроджай її;

23:11 На семий же мусиш покинути її на толоку і даси полежати, щоб харчитись убогим ізміж людей твоїх, а що вони покинуть, нехай поїдає животина польова. Так само чинити меш і з виноградником твоїм, і з оливною деревиною твоєю.

23:12 Шість день робити меш дїло твоє, семого ж дня відпочинеш, щоб оддихав і віл твій і осел твій, і щоб оддихнули на волї син рабинї твоєї і чужинець.

23:13 А в усьому, що я глаголав вам, бувайте обачні; ба й імям богів чужих не згадуйте, нехай не чути муть його з ваших уст.

23:14 Тричі сьвяткувати мете менї що року.

23:15 Допильновувати меш опрісношнього сьвята. Сїм день їсти меш прісний хлїб, як я заповідав тобі, в призначений час, у місяцї Абибі; бо в цьому місяцї вийшов єси з Египту. І нїхто не мусить показуватись перед лице моє з порожнїми руками.

23:16 І сьвято жнивне, первоплоду працї твоєї, того, що сіяти меш в полї; і сьвято збору, під кінець року, як збираєш те, коло чого працював у полї.

23:17 Тричі що року мусить показуватись увесь музький пол твій перед Господа Бога твого.

23:18 Не приносити меш з квашеним хлїбом кров жертви моєї; і не зоставати меться жир сьвята мого до ранку.

23:19 Первоплід із землї твоєї мусиш приносити в дом Господа, Бога твого. Не варити меш козеняти в молоцї матері його.

23:20 Се я посилаю мого ангела перед тобою, щоб оберегав тебе в дорозї і привів тебе до того міста, що наготовив я про тебе.

23:21 Остерегайся лиця його й слухай голосу його, не становись опором проти його; не стерпить бо він ваших переступів; бо на йому імя моє.

23:22 Коли ж слухати меш голосу його й чинити меш усе, що я глаголю, тодї буду ворогом ворогам твоїм і сопротивлюся сопротивникам твоїм.

23:23 Ійти ме бо ангел мій поперед тебе і приведе тебе до Аморіїв і Гетіїв і Фересіїв і Канааніїв і Гевіїв і Євусіїв; і повикорінюю їх.

23:24 Не бити меш поклони богам їх і не служити меш їм, і не ходити меш робом їх, нї; до на щаду руйнувати меш їх і розбивати меш стовпи їх.

23:25 А служити мете ви Господеві, Богу вашому, і благословляти ме хлїб твій й воду твою, і видалю я недугу зміж вас;

23:26 Не скидати муть у вас і не буде безплодних в землї твоій; і лїчбу днїв твоїх виповню.

23:27 Страх мій пошлю поперед тебе, і залякаю всї народи, куди прийдеш, і поверну всї вороги твої потилицею до тебе.

23:28 І пошлю рога поперед тебе, і повиганяють вони Гевіїв, Канааніїв, і Гетіїв зперед тебе.

23:29 Не за один рік їх повиганяю зперед тебе, щоб не спустїла земля та не намножилось у нїй животини польової.

23:30 Спокволя виганяти му їх зперед тебе, докіль осядешся ти да внаслїдуєш землю.

23:31 І поставлю гряницї твої від Червоного моря та й до моря Филистимського, і від пустинї до Ефрату, бо віддам в руки твої людей землї, щоб прогнав їх зперед тебе.

23:32 Не чинити меш умови з ними й з богами їх.

23:33 Нехай не живуть вони в землї твоїй, щоб не доводили тебе до гріха; бо ти служив би богам їх, бо се було б для тебе сїткою.

24:1 І рече Мойсейові: Зійди на гору до Господа, ти да Арон, Надаб та Абигуй, та сїмдесять старших мужів Ізраїльських, та поприпадайте ниць оддалеки.

24:2 І тільки Мойсей приступить до Господа, а вони не приступлять, і люде нехай не сходять на гору з ним.

24:3 І прийшов Мойсей і повідав людям усї слова Господнї і всї суди: і відказав увесь люд в один голос: Усї слова, що глаголав Господь, певнити мемо.

24:4 І написав Мойсей всї слова Господнї, і встав рано враньцї, і спорудив жертівника під горою, та дванайцять стовпів по дванайцяти колїнах Ізрайлевих.

24:5 І послав молодики зміж синів Ізрайлевих, і вознесли вони всепалення і принесли телята як жертви подячні Господеві.

24:6 І взяв Мойсей половину крові й улив її в миски, і вибризкав половину крові на жертівник.

24:7 І взяв книгу завіту, та й прочитав на слух людям, і мовляли вони: Усе, що глаголав Господь, певнити мемо і слухати мемо.

24:8 І взяв Мойсей кров та й побризкав на людей, і рече: Се кров завіту, що вчинив Господь із нами у всїх сих словах.

24:9 І знявсь Мойсей та Арон, Надаб та Абигуй, і сїмдесять старших мужів в Ізраїлї;

24:10 І побачили вони Бога Ізрайлевого; а під ногами в його наче поміст із сафирих плит, і мов небо само, такого сяєва.

24:11 Та на вибраних синів Ізрайлевих не простїг він руки своєї; і бачали вони Бога, та їли й пили.

24:12 І рече Господь Мойсейові: Зійди до мене на гору і бувай тамо; і дам тобі таблицї камяні, і закон і заповідї, що написав я на науку їм.

24:13 І встав Мойсей та Йозуа, слуга його, і пійшов Мойсей на гору до Бога.

24:14 А старшим зміж громадян рече: Зоставайтесь тутеньки за нас, покіль вернемось до вас, і се Аарон і Гур із вами. Кому що треба, нехай до них приступить.

24:15 І зійшов Мойсей на гору, і вкрила гору хмара.

24:16 І почивала на Синай горі слава Господня, і вкривала її хмара шість день. І кликне до Мойсея в день семий із хмари.

24:17 А ява слави Господньої була наче пожираюче поломя на верху гори в очу синів Ізрайлевих. І ввійшов Мойсей у середину хмари, і знявся на гору.

24:18 І був Мойсей на горі сорок день і сорок ночей.

Мт 24:42–25:15

24:42 Ото ж пильнуйте, бо не знаєте, которої години Господь ваш прийде.

24:43 Се ж відайте, що коли б господар знав, у яку сторожу прийде злодїй, то пильнував би, та й не попустив би підкопати хати своєї.

24:44 Тим же й ви будьте готові; бо тієї години, як і не думаєте, Син чоловічий прийде.

24:45 Який єсть вірний слуга й розумний, що поставив пан його над челяддю своєю, щоб роздавав їй харч у пору?

24:46 Щасливий той слуга, котрого, прийшовши пан його, застане, що робить так.

24:47 Істино глаголю вам: Що поставить його над усїм добром своїм.

24:48 А которий лукавий слуга казати ме в серцї своїм: Забарить ся мій пан прийти,

24:49 та й зачне бити своїх товаришів, та їсти й пити з пяницями;

24:50 то прийде пан того слуги дня, якого не сподїваєть ся, і години, якої не відає,

24:51 та й відлучить його, й долю його з лицемірами положить: там буде плач і скреготаннє зубів.

25:1 Тодї уподобить ся царство небесне десяти дївчатам, що, взявши каганцї свої, вийшли назустріч женихові.

25:2 Пять же були з них розумні, а пять необачні.

25:3 Котрі необачні, взявши каганцї свої, не взяли з собою олїї.

25:4 Розумні ж узяли олїї в пляшечки свої з каганцями своїми.

25:5 Як же жених барив ся, задрімали всї, та й поснули.

25:6 О півночі ж постав крик: Ось жених ійде; виходьте назустріч йому!

25:7 Тодї повставали всї дївчата тиї, та й украсили каганцї свої.

25:8 Необачні ж казали до розумних: Дайте нам олїї вашої, бо каганцї наші гаснуть.

25:9 Відказали ж розумні, говорячи: Щоб не стало нам і вам; а йдїть лучче до тих, що продають, та й купіть собі.

25:10 Як же йшли вони купувати, прийшов жених; і що були готові, увійшли з ним на весїллє; і зачинено двері.

25:11 Опісля ж приходять і другі дївчата, та й кажуть: Господи, Господи, відчини нам.

25:12 Він же, озвавшись, рече: Істино глаголю вам: Не знаю вас.

25:13 Отим же то пильнуйте, бо не знаєте дня, нї години, коли Син чоловічий прийде.

25:14 Бо, як чоловік, відїжджаючи, прикликав слуги свої, і передав їм достатки свої,

25:15 і одному дав пять талантів, другому два, иншому ж один, кожному по його сназї, та й відїхав зараз.

Пс 18:1–50

1 Проводиреві хора: Від раба Господнього Давида, котрий сьпівав слово піснї сієї до Господа, як Господь ізбавив його з рук ворогів його і з рук Саула. І сказав він: Люблю тебе, Господи, сило моя!

2 Господь скеля моя, і ізбавленнє моє; мій Бог, моє прибіжище, на него вповати му. Він щит мій і ріг мого спасення, башта моя високая.

3 Покличу Господа, котрому належиться слава, і від ворогів моїх спасуся.

4 Обгорнули мене муки смертні, злякали мене потоки погибелї.

5 Пута пекольні обняли мене, сїти смертні обхопили мене.

6 В тїснотї моїй заквилив я до Господа, і благав Бога мого; він почув з храму свого голос мій, і благаннє моє дійшло до слуху його.

7 Захиталась тодї і задрожала земля, тремтїли підвалини гір і хитались, бо запалав він гнївом.

8 Бухнув дим із нїздер його, і вогонь пожираючий посипався із уст його, углє паляще бурхало з него.

9 Нахилив небеса, і спустився на землю, і стала чорна хмара під ногами його.

10 І возсївши на херувима, прилетїв, і вознїсся на крилах вітряних.

11 Темряву зробив своїм покровом, наметом кругом себе — темряву вод, густі воздушні хмари.

12 При сяєві блискавок його пересунулась перед ним густа його хмара, і посипались гряд і углє огнисте.

13 І загремів Господь на небесах, і Всевишнїй підняв свій голос — гряд і углє паляще.

14 Пустив стріли свої, і розігнав їх, і метнув блискавками, і заколотив їх.

15 І зявились зливні потоки, і підвалини сьвіта розкрились від грізного голосу твого, Господи, від лютування гнїва твого.

16 Він простер руку з високостї, і, вхопивши, витяг мене з поводї великої.

17 Він вирятував мене від сильного ворога мого і від ненависників моїх, були бо вони дужші від мене.

18 Вони запопали мене в день нещастя мого, та Господь був підпорою моєю.

19 Випровадив мене на простір, і визволив, бо вподобав мене.

20 Віддав менї Господь по правдї моїй, по чистотї рук моїх нагородив мене.

21 Бо державсь я на дорозї Господнїй, і не відступив, як безбожний, від Бога мого.

22 Бо всї заповідї його були передо мною, і від приказів його я не відхилився.

23 Я був правий перед ним, і стеріг ся робити кому кривду.

24 І Господь віддав менї по правдї моїй, по чистотї рук моїх перед очима його.

25 Для милосердного ти являєшся милосердним; для чоловіка звершеного — звершеним.

26 Для чистого являєшся чистим, а від лукавого — ти одвертаєшся.

27 Ти бо спасаєш народ бідолашний, і принизуєш очі гордих.

28 Бо ти запалюєш сьвітильника мого; Господь, Бог мій, просьвітить темряву мою.

29 Бо з тобою піду на роту, з Богом моїм проберуся через мури.

30 Дороги Божі праві; слова Господнї чисті; він щит для всїх уповаючих на него.

31 Бо хто Бог, кромі Господа, і хто скеля, як тілько Бог наш.

32 Бог, що підперезує мене силою, і рівняє для мене дорогу.

33 Робить мої ноги, як в ланї, і ставить мене на висотах моїх.

34 Навчає руки мої до бою, і напинати зелїзного лука.

35 Ти дав менї щит спасення твого, і правиця твоя піддержувала мене, і милість твоя зробила мене великим.

36 Ти дав простір стопам моїм, і ноги мої не спотикнулись.

37 Погнався я за ворогами, і здогонив їх, і не вернувся, доки не знищив їх.

38 Розбив їх, і не змогли встати; полягли під ногами моїми.

39 І ти підперезав мене силою до бою, кинув під ноги мої тих, що проти мене встали.

40 І ти віддав менї хребти ворогів моїх, і тих, що ненавидять мене, я знищу.

41 Підняли вони зойк, — та не було кому рятувати їх, — до Господа, а він не вислухав їх.

42 І я розбиваю їх як порох перед вітром; як сьміттє з улицї, викинув їх.

43 Ти спас мене від бунту людей, ти поставив мене головою над народами, менї служить народ, котрого не знав я перше.

44 Почувши тілько, вже стали послушними менї; сини чужоземні піддались менї, піддобруючись.

45 Сини чужоземні злякались, і тремтїли в замках своїх.

46 Господь жиє, і благословенна будь моя скеля, і нехай буде прославлений Бог мого спасення!

47 Бог, що дав менї помститись, і покорив менї народи,

48 Що спас мене від ворогів моїх; ба й піднїс мене над ними, що встали проти мене; від чоловіка розбишаки збавив мене.

49 За се, Господи, воздам хвалу тобі між народами, і сьпівати му псальми імени твоєму.

50 Ти бо дав велику підмогу і спасеннє цареві, і надїлив милостю помазаньця свого Давида і рід його по віки.