Об умирающих

Лк 23:42–43

42 І сказав до Ісуса: Спогадай мене, Господи, як прийдеш у царство Твоє.

43 І рече йому Ісус: Істино глаголю тобі: Сьогоднї зо мною будеш у раю.

Пс 23

1 Псальма Давидова. Господь пастирь мій, не мати му недостатку.

2 Дав менї оселю серед лугів зелених, він веде мене до тихих потоків.

3 Він справляє душу мою; він веде мене по праведній дорозї задля імени свого.

4 Хоч би я ходив по долинї тїни смертної, то не боюся жадного лиха, ти бо єси зо мною; твоя палиця і підпора дає менї духа.

5 Ти наповняєш стіл мій перед очима ворогів моїх; ти помазав голову мою і кубок мій повний, аж переливається.

6 Так, милосердє і благодать будуть провожати мене по всї днї життя мого; і жити му в домі Господнїм по всї днї.

Лк 2:29–32

29 Нинї відпускаєш раба твого, Владико, по глаголу твоєму, з упокоєм:

30 бо видїли очі мої спасеннє твоє,

31 що приготовив єси перед лицем усїх людей,

32 сьвітло на одкриттє поганам, і славу народа Твого Ізраїля.

Пс 31:1–5

1 Проводиреві хора: Псальма Давидова. На тебе вповаю, Господи; не дай менї осоромитись по віки; по твоїй справедливостї спаси мене.

2 Нахили до мене ухо твоє, спаси мене скоро! Будь менї баштою, домом оборонним, щоб спасти мене!

3 Ти бо єси скеля моя, башта моя, і задля імени твого веди мене й навчай мене.

4 Виведи мене з сїтки, що тайно заставили її на мене; ти бо єси твердиня моя.

5 В руки твої віддаю духа мого; ти ізбавив мене, Господи, Боже правди!

Дії 7:59–60

59 і каменували Стефана, молячогось і глаголючого: Господи Ісусе, прийми дух мій.

60 Приклонивши ж колїна, покликнув голосом великим: Господи, не постав їм сього за гріх. І, се промовивши, уснув.

Пс 31:5–5

5 В руки твої віддаю духа мого; ти ізбавив мене, Господи, Боже правди!

Пс 23

1 Псальма Давидова. Господь пастирь мій, не мати му недостатку.

2 Дав менї оселю серед лугів зелених, він веде мене до тихих потоків.

3 Він справляє душу мою; він веде мене по праведній дорозї задля імени свого.

4 Хоч би я ходив по долинї тїни смертної, то не боюся жадного лиха, ти бо єси зо мною; твоя палиця і підпора дає менї духа.

5 Ти наповняєш стіл мій перед очима ворогів моїх; ти помазав голову мою і кубок мій повний, аж переливається.

6 Так, милосердє і благодать будуть провожати мене по всї днї життя мого; і жити му в домі Господнїм по всї днї.

Пс 39

1 Проводиреві хора, Ідутунові, псальма Давидова. Сказав я: Буду пильнувати дороги моєї, щоб не согрішити язиком моїм, забезпечу уста мої, як довго беззаконник передо мною.

2 Я онїмів в мовчанню; я мовчав про добро, і біль мій заворушився.

3 Серце в менї загорілось, від думок моїх огонь займився; я сказав язиком моїм:

4 Вияви, Господи, конець мій і міру днїв моїх, яка вона, щоб я знав, як довге життє менї.

5 Бач, долонею відміряв єси днї мої, і вік мій, як нїщо, перед тобою; марна постать всякий чоловік, що стоїть на землї.

6 Як тїнь, ходить чоловік; даремне він побивається; він громадить та й не знає, хто збирати буде.

7 І чого ж я тепер дожидаю, Господи? Моя надїя на тебе!

8 Спаси мене від всїх переступів моїх, не віддай мене на глум лихим людям.

9 Онїмів я, не отвираю уст моїх, бо ти се вчинив єси.

10 Одверни від мене твою кару! Я пропадаю від замахів руки твоєї.

11 Коли ти караєш чоловіка за несправедливість, то як павутину розриваєш те, чого йому бажається; оттак, як подих той, всї люде.

12 Почуй молитву мою, Господи, і вислухай прошеннє моє; не мовчи на мої сльози! Бо я прохожий перед тобою і чужинець, як всї батьки мої.

13 Дай полекшу, нехай прийду до сили; перше нїм зійду з того сьвіта, і більше не буду!