Брак и семья
о супругах, о мире в семье, о вдовах и сиротах
Поки що лише російською
Молитви з Письма
Благословение АаронаЧис 6:25–27
Родители благословляют детей. Общее для христиан и иудеев.
24–25 Господь благослови тебе, і хорони тебе! Господь нехай сьвітить лицем своїм над тобою, та милує тебе!
26 Нехай оберне Господь лице своє на тебе і дасть тобі впокій!
Молитва Товии в брачную ночьТов 8:5–8
Древнейшая молитва новобрачных, второканон.
Цієї книги чи розділу немає в перекладі Куліша та Пулюя, тому показано російський Синодальний текст.
5 И начал Товия говорить: благословен Ты, Боже отцов наших, и благословенно имя Твое святое и славное вовеки! Да благословляют Тебя небеса и все творения Твои!
6 Ты сотворил Адама и дал ему помощницею Еву, подпорою - жену его. От них произошел род человеческий. Ты сказал: нехорошо быть человеку одному, сотворим помощника, подобного ему.
7 И ныне, Господи, я беру сию сестру мою не для удовлетворения похоти, но поистине как жену: благоволи же помиловать меня и дай мне состариться с нею!
8 И она сказала с ним: аминь.
Любовь долготерпит1 Кор 13:4–8
О любви.
4 Любов довго терпить, милосердує; любов не завидує; любов не величаєть ся, не надимаєть ся,
5 не осоромлює, не шукає свого, не пориваєть ся до гнїву, не думає лихого;
6 не веселить ся неправдою, а веселить ся правдою;
7 все покриває, всьому йме віри, на все вповає, все терпить.
8 Любов нїколи не впадає (гине); чи то ж пророцтва, вони впадуть; чи то мови, вони замовкнуть; чи то знаннє, воно зникне.
Жена твоя — как плодовитая лозаПс 128
О семье и детях.
1 Посходня пісня. Щасливий всякий чоловік, що боїться Господа, що дорогами його ходить.
2 Бо живити мешся працьою рук твоїх; будеш щасливий, і добре тобі буде.
3 Жінка твоя буде серед дому твого, як плодовитий кущ виноградний; сини твої, як відрослї на дереві оливному кругом стола твого.
4 Ось, так буде благословенний чоловік, що Господа боїться.
5 Благословити ме тебе Господь із Сиона, і нехай дасть тобі бачити щасливу долю Єрусалиму по всї днї життя твого,
6 І бачити дїти дїтей твоїх! Мир Ізраїлеві!
Не хорошо быть человеку одномуБут 2:18–24
Основа брака.
18 І рече Господь Бог: Не добре чоловікові бути самому; сотворимо йому таку поміч, щоб до пари була йому.
19 І сотворив Господь Бог із землї всякого зьвіря польового і всяке птаство небесне, і привів їх до чоловіка побачити, як він зватиме їх, і як нї назвав би чоловік їх живі душі, так щоби мусїли вони зватись.
20 І подавав чоловік назви всякій скотинї, і птаству небесному, і всякому польовому зьвірові, та про чоловіка не знайшлось такої помочі, щоб до пари була йому.
21 І попустив Господь Бог твердому сну обняти чоловіка, і як заснув, узяв одно з його ребер, та й затулив його місце тїлом.
22 І создав Господь Бог женщину з ребра, що взяв од чоловіка, та й привів її до чоловіка.
23 І каже чоловік: Се ж кість од костей моїх і тїло від тїла мого. Мусить вона зватись людина; бо її взято з чоловіка.
24 Тим оставить чоловік отця свого й матїр свою та й прилїпиться до жони своєї, і будуть удвох тїлом одним.
«Куда ты пойдёшь, пойду и я»Рут 1:16–17
Слова верности.
16 Але Рут сказала: не силуй мене покинути тебе і вернутись од тебе; куди підеш ти, туди й я піду, і де жити меш ти, там і я жити му; твій народ буде моїм народом, і твій Бог моїм Богом;
17 І де ти помреш, там і я помру, і бажаю, щоб і мене там поховали. Чи так, чи сяк вчинить зо мною Господь, одна смерть розлучить мене з тобою!
Как хорошо жить братьям вместеПс 133
О единстве.
1 Посходня пісня Давидова. Глянь, як добре і як любо, коли брати жиють вкупі!
2 Як пахуще миро на голові, що на бороду спадає, на бороду Аарона, що спадає на край одежі його;
3 Як роса Єрмонська, що на горби Сиона спадає; там бо післав Господь людям благословеннє і життє по віки.
Подчиняйтесь друг другу в страхе БожиемЕф 5:21–33
21 корючись один одному в страху Божім.
22 Жінки, коріть ся своїм чоловікам, як Господеві,
23 тим що чоловік голова жінки, як і Христос голова церкви, і Він спаситель тїла.
24 А як церква корить ся Христу, так і жінки своїм чоловікам у всьому.
25 Чоловіки, любіть своїх жінок, як і Христос полюбив церкву, і себе видав за неї,
26 щоб осьвятити її, очистивши купіллю води у слові,
27 щоб поставити її перед собою славною церквою, що не має скази або пороку або чого такого, а щоб була сьвята і непорочна.
28 Так мусять чоловіки любити своїх жінок, як свої тїла; хто бо любить свою жінку, себе самого любить.
29 Нїхто бо ще нїколи тїла свого не зненавидїв, а годує і гріє його, яко ж і Господь церкву;
30 тим що ми члени тїла Його, від тїла Його і від костей Його.
31 Того-то покине чоловік батька свого й матїр, і пригорнеть ся до жінки своєї, і будуть удвох одно тїло.
32 Тайна се велика, я ж глаголю що до Христа і до церкви.
33 Тим то і ви по одному кожен свою жінку так нехай любить, як і себе, а жінка нехай боїть ся свого чоловіка.
Що каже Письмо
24 Тим оставить чоловік отця свого й матїр свою та й прилїпиться до жони своєї, і будуть удвох тїлом одним.
1 Оце ж будьте послїдувателями Божими, як любі дїти,
2 і ходїть у любові, яко ж і Христос улюбив нас і оддав себе за нас на жертву і на посьвят Богу, у солодкі пахощі.
3 Блуд же і всяка нечистота або зажерливість нехай і не згадуєть ся між вами, як подобає сьвятим,
4 нї безсором і дурні слова, або жарти і неподобиє; а лучче дякуваннє.
5 Се бо знайте, що нї один блудник, або нечистий, або зажерливий, котрий єсть ідолослужитель, не має наслїддя в царстві Христа і Бога.
6 Нехай нїхто не зводить вас марними словами, бо за се приходить гнїв Божий на синів непокірних.
7 Не бувайте ж спільниками їх.
8 Ви бо були колись тьмою, тепер же (ви) сьвітло в Господї; ходїть же яко дїти сьвітла:
9 (бо овощ духа — у всякій добростї і праведностї і правдї,)
10 допевняючись, що єсть угодне Богові.
11 І не приставайте до неплідних дїл тьми, а лучче ж винуйте їх.
12 Що бо дїєть ся потай у них, соромно й казати.
13 Усе ж обвинувачене від сьвітла виявляєть ся; все бо виявлене єсть сьвітло.
14 Того ж то глаголе: Устань, сонний, і воскресни з мертвих, то й осьвітить тебе Христос.
15 Гледїть же, як би вам оглядно ходити, не яко немудрі, а яко мудрі,
16 викуплюючи час, бо днї лихі.
17 Тим-то не бувайте нерозумними, а розумійте, що єсть Божа воля.
18 І не впивайтесь вином, бо в йому розпуст, а сповняйте себе Духом,
19 бесїдуючи між собою псальмами, та гимнами, та піснями духовними, сьпіваючи та виграючи в серцях ваших Господеві,
20 дякуючи всякого часу за все в імя Господа нашого Ісуса Христа Богові і Отцеві,
21 корючись один одному в страху Божім.
22 Жінки, коріть ся своїм чоловікам, як Господеві,
23 тим що чоловік голова жінки, як і Христос голова церкви, і Він спаситель тїла.
24 А як церква корить ся Христу, так і жінки своїм чоловікам у всьому.
25 Чоловіки, любіть своїх жінок, як і Христос полюбив церкву, і себе видав за неї,
26 щоб осьвятити її, очистивши купіллю води у слові,
27 щоб поставити її перед собою славною церквою, що не має скази або пороку або чого такого, а щоб була сьвята і непорочна.
28 Так мусять чоловіки любити своїх жінок, як свої тїла; хто бо любить свою жінку, себе самого любить.
29 Нїхто бо ще нїколи тїла свого не зненавидїв, а годує і гріє його, яко ж і Господь церкву;
30 тим що ми члени тїла Його, від тїла Його і від костей Його.
31 Того-то покине чоловік батька свого й матїр, і пригорнеть ся до жінки своєї, і будуть удвох одно тїло.
32 Тайна се велика, я ж глаголю що до Христа і до церкви.
33 Тим то і ви по одному кожен свою жінку так нехай любить, як і себе, а жінка нехай боїть ся свого чоловіка.
1 Се слова царя Лемуїла; наука, яку дала йому мати його:
2 Що ж, сину мій? що, дитино тїла мого? що, обітниць моїх ти сину?
3 Не оддавай жіноцтву сил твоїх, анї поступків твоїх тим погубницям царів.
4 Не царям, Лемуїлю, не царям пити вино, не князям сикер попивати,
5 Щоб вони, напившись, права не забули та й не покривили суду всїх людей убогих.
6 Дайте сикеру бідоласї, й вина тим, що їх серце в горю;
7 Нехай випє й свої забуде злиднї, та не думає все про свої страдання.
8 Отверай уста за того, хто голосу нїде не має, та щоб сиріт боронити.
9 Одверзай уста твої на правосуд та для справи бідного й нужденного.
10 Хто знайде жінку честиву? цїна їй перел дорожша;
11 Серце мужове певне її, й не малий з неї прибуток;
12 Платить вона добром йому, а нїколи злом, покіль віку її.
13 Дбає про лен та вовну, й охочо працює власними руками.
14 Мов купецький корабель той, здобуває хлїб здалека.
15 Встане вдосьвіта, домашнім роздасть їжу, а дївкам їх дїло.
16 Схоче поля — є й на поле; з свого дорібку садить виноградник.
17 Оперізуєсь силою й кріпить руки свої.
18 Бачить, що праця чесна й добра, проте сьвітло в неї не гасне й пізної ночі.
19 Простягає руки до прядки, а палцї її беруть веретено.
20 Долоню свою розтулює бідному, подає руку нужденому.
21 Не боїться, що ріднї студено буде; — вся семя має подвійну одежу.
22 Робить вона собі коври; висон, пурпур — її одежа.
23 Мужа її всяке знає; сидить він у воротях між громадськими мужами.
24 Тче вона покривала й продає, а пояси доставляє купцям Финикийським.
25 Трівкість і краса — одежа її, й весело глядить вона в будущину.
26 Уста свої отвирає лиш на слова мудрі, на язицї в неї — лагідна наука.
27 Пильно вона наглядає за порядком в домі, і не знає їсти хлїба — нїчо не робивши.
28 Встають дїти, — її величають, і муж її всюди вихваляє:
29 Много женщин честивих, — ти ж усїх перевисшила!
30 Бо принада — річ непевна, пишна врода — річ минуща; богобоязлива ж жінка — от кого хвалити треба!
31 Платїть же їй після того, що її надбали руки; славіть її у громадї за її учинки!
Псалми
Пс 127
1 Посходня пісня Соломонова. Коли Господь не будує дому, даремно трудяться будівничі; коли Господь не стереже міста; даремне пильнує сторожа.
2 Даремне встаєте ви рано, лягаєте пізно, і їсьте хлїб гіркий; дає він і сон тим, кого любить.
3 Ось і дїти, наслїддє Господнє, плід тїлесний народа.
4 Як стріли в руках сильного, так сини молодого віку.
5–6 Щасливий чоловік, що наповнив ними сагайдака свого! Не осоромляться вони, говоривши у воротях з ворогами.
Пс 128
1 Посходня пісня. Щасливий всякий чоловік, що боїться Господа, що дорогами його ходить.
2 Бо живити мешся працьою рук твоїх; будеш щасливий, і добре тобі буде.
3 Жінка твоя буде серед дому твого, як плодовитий кущ виноградний; сини твої, як відрослї на дереві оливному кругом стола твого.
4 Ось, так буде благословенний чоловік, що Господа боїться.
5 Благословити ме тебе Господь із Сиона, і нехай дасть тобі бачити щасливу долю Єрусалиму по всї днї життя твого,
6 І бачити дїти дїтей твоїх! Мир Ізраїлеві!
Пс 133
1 Посходня пісня Давидова. Глянь, як добре і як любо, коли брати жиють вкупі!
2 Як пахуще миро на голові, що на бороду спадає, на бороду Аарона, що спадає на край одежі його;
3 Як роса Єрмонська, що на горби Сиона спадає; там бо післав Господь людям благословеннє і життє по віки.