Мир душевный
при тревоге, страхе, унынии, бессоннице
Поки що лише російською
Если тревога или тоска не отпускают, поговорите с близким человеком, врачом или позвоните на телефон доверия.
Молитви з Письма
«Господи, помилуй»: молитва слепых и мытаряМт 9:27–27; Лк 18:13–13; Лк 18:38–38
Самая короткая молитва Евангелий: просьба о милости.
27 І як вийшов Ісус ізвідтіля, ійшло слїдом за Ним двоє слїпих, і, покликуючи, казали: Сину Давидів, помилуй нас.
13 А митник, оддалеки ставши, не хотїв і очей до неба звести, а бив у груди себе, кажучи: Боже, милостивий будь менї грішному.
38 І покликнув, кажучи: Ісусе, сину Давидів, помилуй мене.
«Господи, помоги мне»Мт 15:25–25; Мт 14:30–30
Вопль ханаанеянки и тонущего Петра.
25 Вона ж, приступивши, поклонилась Йому, кажучи: Господи, поможи менї.
30 Та, бачивши сильний вітер, злякавсь, і, почавши тонути, кричав, говорячи: Господи, спаси мене.
«Верую, Господи! помоги моему неверию»Мк 9:24–24
Молитва отца, который сомневался. Для тех, кто только начинает верить.
24 І зараз, заголосивши, батько хлопчика, каже кріз сльози: Вірую, Господи; поможи моєму недовірству.
«Не как Я хочу, но как Ты»Мт 26:39–39; Лк 22:42–42
Молитва Христа в Гефсимании: отдать трудное решение Богу.
39 І пройшовши трохи далїй, припав лицем своїм, молячись і глаголючи: Отче мій, коли можна, нехай мимо йде від мене чаша ся; тільки ж не як я хочу, а як Ти.
42 глаголючи: Отче, коли хочеш, мимо неси чашу сю від мене: тільки ж не моя воля, а Твоя нехай буде.
Отче нашМт 6:9–13
Молитва, которой Иисус научил учеников. Общая для всех традиций.
9 Тим же то молїться ось як: Отче наш, що на небі! Нехай святить ся імя твоє.
10 Нехай прийде царство твоє. Нехай буде воля твоя, як на небі, так і на землї.
11 Хлїб наш щоденний дай нам сьогоднї.
12 І прости нам довги наші, як і ми прощаємо довжникам нашим.
13 І не введи нас у спокусу, а ізбави нас од лукавого. Бо твоє єсть царство й сила, й слава по віки. Амінь.
Живущий под кровом ВсевышнегоПс 91
Псалом защиты.
1 Хто під покровом Всевишнього, той буде в тїнї Всемогучого.
2 Я кажу до Господа: Ти моя пристань і твердиня, мій Бог, на його вповати буду.
3 Він бо спасе тебе від сїла птахоловця і від чуми погибельної.
4 І закриє тебе покровом своїм, ти знайдеш притулок під крилами його; щитом і тарчею буде правда його.
5 Не злякаєшся перед страхом серед ночі, перед стрілою, що в день летить.
6 Перед чумою, що в темряві ходить, перед заразою, що в день нївечить.
7 Тисяча впаде коло тебе, і десять тисячей правобіч від тебе, — тебе ж не займе.
8 Тілько будеш позирати очима твоїми і помсту над беззаконними бачити.
9 Ти бо Господа всевишнього, мою пристань, взяв собі за оселю.
10 Так, не постигне тебе жадне нещастє, і жадне лихо не приблизиться до шатра твого:
11 Бо він ангелам своїм звелить над тобою, берегти тебе на всїх дорогах твоїх.
12 На руках понесуть тебе, щоб нога твоя не спотикнулась о камінь.
13 На левів і зміїв будеш наступати, левчуків і гадюк ти розтопчеш.
14 Він любить мене, за те збавлю його; поставлю його на місцї певному, він бо знає імя моє.
15 Покличе мене, і озвуся, буду коло него в тїснотї; вислобоню його і прославлю.
16 Довгий вік йому дарую і дам побачити спасеннє моє.
Господь — Пастырь мойПс 23
Утешение в скорби.
1 Псальма Давидова. Господь пастирь мій, не мати му недостатку.
2 Дав менї оселю серед лугів зелених, він веде мене до тихих потоків.
3 Він справляє душу мою; він веде мене по праведній дорозї задля імени свого.
4 Хоч би я ходив по долинї тїни смертної, то не боюся жадного лиха, ти бо єси зо мною; твоя палиця і підпора дає менї духа.
5 Ти наповняєш стіл мій перед очима ворогів моїх; ти помазав голову мою і кубок мій повний, аж переливається.
6 Так, милосердє і благодать будуть провожати мене по всї днї життя мого; і жити му в домі Господнїм по всї днї.
В руки Твои предаю дух мойПс 31:1–5
Слова Христа на кресте (Лк 23:46).
1 Проводиреві хора: Псальма Давидова. На тебе вповаю, Господи; не дай менї осоромитись по віки; по твоїй справедливостї спаси мене.
2 Нахили до мене ухо твоє, спаси мене скоро! Будь менї баштою, домом оборонним, щоб спасти мене!
3 Ти бо єси скеля моя, башта моя, і задля імени твого веди мене й навчай мене.
4 Виведи мене з сїтки, що тайно заставили її на мене; ти бо єси твердиня моя.
5 В руки твої віддаю духа мого; ти ізбавив мене, Господи, Боже правди!
Милостиво услышь меняПс 4
Вечерний псалом покоя.
1 Начальнику хора: на струнах. Псальма Давидова. Коли взиваю, вислухай мене, Боже правди моєї! В тїснотї робив Ти менї простір; помилуй мене й вислухай молитву мою.
2 Сини людські, доки слава моя буде посьміховиском? Доки будете любити марне й шукати неправду?
3 Знайте, що Господь звеличив праведника свого. Господь почує, коли буду молити його.
4 Зворушуйтесь і не грішіть! Роздумуйте в серцях ваших на постелях ваших, і втихомирітесь.
5 Принесїть жертву правди, і вповайте на Бога.
6 Многі кажуть: Хто покаже нам добро? Яви нам, Господи, сьвітло лиця твого!
7 Ти сповнив серце моє радостю більше, як часу того, коли було в них подостатком хлїба й вина.
8 Спокійно і ляжу і засну; бо ти, Господи, один даєш менї жити безпечно.
Господь — свет мой и спасениеПс 27
Против страха.
1 Давидова. Господь сьвітло моє і спасеннє моє; кого менї боятися? Господь твердиня життя мого; перед ким менї лякатись?
2 Як здогонили мене злюки, щоб пожерти тїло моє; напасники мої і вороги мої, — вони спіткнулись, і наложили головами.
3 Коли військо облогою проти мене стане, не боїться серце моє; як вдарять боєм на мене, я й тодї вповаю:
4 Одного в Господа прошу, одного тілько бажаю: жити в домі Господнїм поки життя мого, щоб дивитись на благость Господню і служити в храмі його.
5 Він бо заховає мене в своїй домівцї в день недолї, він захистить мене в заулку намета свого, він підніме мене на скелю!
6 І тодї піднесеться голова моя над моїми ворогами кругом мене; і принесу жертву радісну в чертозї його; сьпівати му псальми Господеві.
7 Почуй, Господи, голос мій взиваючий; зглянься, і вислухай мене.
8 Про тебе сказав я собі в серцї: Шукайте лице моє. Господи, лице твоє шукати му.
9 Не одвертай лиця твого від мене, не відсилай в гнїві слугу твого, не цурайся і не опусти мене, Боже, спасителю мій.
10 Бо коли б покинули мене батько мій і рідна мати, то Господь приняв би мене.
11 Вкажи менї, Господи, дорогу твою, і провадь мене по простій стежцї задля ворогів моїх!
12 Не віддай мене зажерливим гонителям моїм! Бо проти мене встали брехливі сьвідки й той, що злобою на мене дише.
13 Коли б я та не вірував, що побачу благость Господню на сьвітї між живими!
14 Вповай на Господа! Будь потужен, і май одвагу в серцї, і дожидай помочі від Господа.
Не заботьтесь ни о чёмФлп 4:6–7
Мир Божий, превосходящий всякий ум.
6 Не журіть ся нїчим, а у всьому молитвою і благаннєм з подякою нехай обявляють ся прошення ваші перед Богом.
7 І мир Божий, що вище всякого розуму, нехай хоронить серця ваші і мислї ваші в Христї Ісусї.
Все заботы ваши возложите на Него1 Пет 5:7–7
7 всяку журбу вашу скинувши на Него, бо Він стараєть ся про вас.
Придите ко Мне все труждающиесяМт 11:28–30
28 Прийдїть до мене, всї знеможені та отягчені, я впокою вас.
29 Візьміть ярмо моє на себе, й навчіть ся від мене: бо я тихий і смирний серцем; то й знайдете відпочинок душам вашим.
30 Бо ярмо моє любе, й тягар мій легкий.
Не заботьтесь, что вам естьМт 6:25–34
Нагорная проповедь.
25 Тим глаголю вам: Не журіть ся життєм вашим, що вам їсти або пити; анї тїлом вашим, чим зодягти ся. Чи душа ж не більше їжі, а тїло одежі?
26 Спогляньте на птаство небесне, що не сїють і не жнуть, анї збирають у клуню; от же Отець ваш небесний годує їх. А ви хиба не луччі від них?
27 Хто з вас, журячись, може прибавити собі зросту хоч на один локіть?
28 І одежею чого вам журитись? Придивіть ся до польових лилїй, як вони ростуть; не працюють, нї прядуть;
29 глаголю ж вам: Що й Соломон у всїй славі своїй не одягавсь так, як одна з них.
30 Коли ж Бог так зʼодягає польове зіллє, що сьогоднї воно є, а завтра вкинуть його в піч, то чи не більше ж зʼодягати ме вас, маловірні?
31 Тим же то не журіть ся, кажучи: Що їсти мем? або: Що пити мем? або: Чим зодягнемось?
32 Про все таке побивають ся погане; бо Отець ваш небесний знає, що вам усього того треба.
33 А шукайте перш царства Божого та правди Його; се ж усе додасть ся вам.
34 Оце ж не журіть ся про завтра; бо завтра журити меть ся само про своє. Доволї в кожного дня лиха свого.
Господь — Пастырь мой, я ни в чём не буду нуждатьсяПс 23
1 Псальма Давидова. Господь пастирь мій, не мати му недостатку.
2 Дав менї оселю серед лугів зелених, він веде мене до тихих потоків.
3 Він справляє душу мою; він веде мене по праведній дорозї задля імени свого.
4 Хоч би я ходив по долинї тїни смертної, то не боюся жадного лиха, ти бо єси зо мною; твоя палиця і підпора дає менї духа.
5 Ти наповняєш стіл мій перед очима ворогів моїх; ти помазав голову мою і кубок мій повний, аж переливається.
6 Так, милосердє і благодать будуть провожати мене по всї днї життя мого; і жити му в домі Господнїм по всї днї.
Поднимаю глаза мои к горамПс 121
Главный псалом путешествующего.
1 Посходня пісня. Очі мої підношу на гори, звідки поміч моя прийде.
2 Поміч моя від Господа, що сотворив небо і землю.
3 Не дасть нозї твоїй спіткнутись; твій сторож не дрімає.
4 Бач! Сторож Ізраїля не задрімає, і не засне він.
5 Господь сторож твій, Господь тїнь твоя, праворуч у тебе.
6 Не вдарить на тебе сонце в день, нї в ночі місяць.
7 Господь заступить тебе від всякого лиха, він заступить душу твою.
8 Заступить Господь вихід твій і вхід твій від нинї по віки.
Хотя бы не расцвела смоковницаАв 3:17–19
Радость в беде.
17 Та хоч би не цьвіла фиґовина, не родив виноградник, і оливина завяла; хоч би нива не дала хлїба, не стало овець в кошарі а товару в стайнях, —
18 То я й тодї буду веселий в Господї, й радуватись буду Богом спасення мого.
19 Бо Господь Бог — моя сила, він дасть менї сугакові ноги й виведе мене на високі гори.
Живущий под кровом ВсевышнегоПс 91
1 Хто під покровом Всевишнього, той буде в тїнї Всемогучого.
2 Я кажу до Господа: Ти моя пристань і твердиня, мій Бог, на його вповати буду.
3 Він бо спасе тебе від сїла птахоловця і від чуми погибельної.
4 І закриє тебе покровом своїм, ти знайдеш притулок під крилами його; щитом і тарчею буде правда його.
5 Не злякаєшся перед страхом серед ночі, перед стрілою, що в день летить.
6 Перед чумою, що в темряві ходить, перед заразою, що в день нївечить.
7 Тисяча впаде коло тебе, і десять тисячей правобіч від тебе, — тебе ж не займе.
8 Тілько будеш позирати очима твоїми і помсту над беззаконними бачити.
9 Ти бо Господа всевишнього, мою пристань, взяв собі за оселю.
10 Так, не постигне тебе жадне нещастє, і жадне лихо не приблизиться до шатра твого:
11 Бо він ангелам своїм звелить над тобою, берегти тебе на всїх дорогах твоїх.
12 На руках понесуть тебе, щоб нога твоя не спотикнулась о камінь.
13 На левів і зміїв будеш наступати, левчуків і гадюк ти розтопчеш.
14 Він любить мене, за те збавлю його; поставлю його на місцї певному, він бо знає імя моє.
15 Покличе мене, і озвуся, буду коло него в тїснотї; вислобоню його і прославлю.
16 Довгий вік йому дарую і дам побачити спасеннє моє.
Призри на меня и помилуй меня, ибо я одинокПс 25:16–18
Одиночество.
16 Зглянься на мене, і помилуй! Бо я одинокий і бідний.
17 Збільшився пострах у серцї моїм, виведи мене із тїсноти.
18 Споглянь на горе моє, і на труди мої, і прости всї гріхи мої!
Я с вами во все дниМт 28:20–20
20 навчаючи їх додержувати всього, що я заповідав вам; і ось я з вами по всї днї, до кінця сьвіта. Амінь.
Бог не попустит искушения сверх сил1 Кор 10:13–13
О зависимостях и искушениях.
13 Не яка спокуса настигла на вас, тільки чоловіча; вірен же Бог, котрий не допустить, щоб ви були спокушені більш, нїж що здолїєте (знести); а зробить із спокусою й вихід, щоб ви здолїли знести.
Близок Господь к сокрушённым сердцемПс 34:18–18
Утрата ребёнка, выкидыш.
18 Господь близько від тих, в кого роздерте серце; і в кого дух розбитий, він спасе його.
Уповающие на Господа обновятся в силеІс 40:28–31
Усталость.
28 Чи ще ж ти не збагнув, чи сього не чував єси, що вічний Господь Бог, творець усієї вселенної, безʼутомний і на силах не впадає, та й що розум його недослїдимий?
29 Він же додає сили втомленому й підкріпляє знемощілого.
30 І молодїж, буває, знеможе — ослабне, та й мужі впадають на силах,
31 Тілько хто на Бога вповає, в того сила відновлюєсь; підніме крила, як орел, побіжить і не вмучиться, пійде і не втомиться.
«Господи! к кому нам идти?»Ів 6:68–69
Ответ Петра, когда стало трудно верить.
68 Відказав тодї Йому Симон Петр: Господи, до кого йти нам? у Тебе слова життя вічнього,
69 і ми увірували й взнали, що Ти єси Христос, Син Бога живого.
Бог нам прибежище и силаПс 46
Опора в бедах.
1 Проводиреві хора: для синів Корея: після голосу аламот, пісня. Бог нам прибіжище і сила, поміч скора в нещастях.
2 Тому не злякаємось, хоч би земля зворушилась і гори захитались серед моря.
3 Хоч би ревіли і пінились поводї його, гори тряслись від його досади.
4 Ріка — потоки її звеселяють город Божий, сьвяте місце домівок Найвисшого.
5 Бог серед него, він не захитається; Бог допоможе йому, як настане ранок.
6 Заворушились народи, захитались царства; підняв він свій голос — земля розтопилась.
7 Господь сил небесних з нами, висока твердиня наша Бог Якова.
8 Прийдїть, гляньте на дїла Господа, які знищення він допустив на землю!
9 Як смирить брань аж до краю землї, ломить лука, торощить спису, палить огнем колесницї!
10 Вгамуйтесь і пізнайте, що я Бог! Я вознесуся між народами, вознесуся на землї!
11 Господь сил небесних з нами, висока твердиня наша Бог Якова.
Твёрдого духом Ты хранишь в совершенном миреІс 26:3–4
3 Твердого духом хорониш ти в повному впокої, за те, що він на тебе вповає.
4 Вповайте ж на Господа повіки, бо Господь Бог — се твердиня вічна.
Испытай меня, БожеПс 139:23–24
Против тревоги и ночных мыслей.
23 Розглянь мене, Боже, і пізнай серце моє! Випробуй мене, і пізнай думки мої!
24 І подивись, чи йду я дорогою труду, і веди мене дорогою вічною.
Господь — свет мойПс 27
1 Давидова. Господь сьвітло моє і спасеннє моє; кого менї боятися? Господь твердиня життя мого; перед ким менї лякатись?
2 Як здогонили мене злюки, щоб пожерти тїло моє; напасники мої і вороги мої, — вони спіткнулись, і наложили головами.
3 Коли військо облогою проти мене стане, не боїться серце моє; як вдарять боєм на мене, я й тодї вповаю:
4 Одного в Господа прошу, одного тілько бажаю: жити в домі Господнїм поки життя мого, щоб дивитись на благость Господню і служити в храмі його.
5 Він бо заховає мене в своїй домівцї в день недолї, він захистить мене в заулку намета свого, він підніме мене на скелю!
6 І тодї піднесеться голова моя над моїми ворогами кругом мене; і принесу жертву радісну в чертозї його; сьпівати му псальми Господеві.
7 Почуй, Господи, голос мій взиваючий; зглянься, і вислухай мене.
8 Про тебе сказав я собі в серцї: Шукайте лице моє. Господи, лице твоє шукати му.
9 Не одвертай лиця твого від мене, не відсилай в гнїві слугу твого, не цурайся і не опусти мене, Боже, спасителю мій.
10 Бо коли б покинули мене батько мій і рідна мати, то Господь приняв би мене.
11 Вкажи менї, Господи, дорогу твою, і провадь мене по простій стежцї задля ворогів моїх!
12 Не віддай мене зажерливим гонителям моїм! Бо проти мене встали брехливі сьвідки й той, що злобою на мене дише.
13 Коли б я та не вірував, що побачу благость Господню на сьвітї між живими!
14 Вповай на Господа! Будь потужен, і май одвагу в серцї, і дожидай помочі від Господа.
Милости Господни не прекратилисьПлач 3:22–26
Утро нового дня.
22 Ізза милосердя Господнього ми не вигинули, бо милосердє його не вичерпується.
23 Що ранок воно одновляється, велика бо вірність твоя!
24 Господь пай мій, говорить собі душа моя, то ж і буду я вповати на него.
25 Благий Господь до тих, хто надїється на його, — до душі, що його шукає.
26 Добре тому, хто без нарікання дожидає рятунку від Господа.
Отец мой и мать моя оставили меняПс 27:10–10
10 Бо коли б покинули мене батько мій і рідна мати, то Господь приняв би мене.
Що каже Письмо
6 Не журіть ся нїчим, а у всьому молитвою і благаннєм з подякою нехай обявляють ся прошення ваші перед Богом.
7 І мир Божий, що вище всякого розуму, нехай хоронить серця ваші і мислї ваші в Христї Ісусї.
28 Прийдїть до мене, всї знеможені та отягчені, я впокою вас.
Псалми
Пс 4
1 Начальнику хора: на струнах. Псальма Давидова. Коли взиваю, вислухай мене, Боже правди моєї! В тїснотї робив Ти менї простір; помилуй мене й вислухай молитву мою.
2 Сини людські, доки слава моя буде посьміховиском? Доки будете любити марне й шукати неправду?
3 Знайте, що Господь звеличив праведника свого. Господь почує, коли буду молити його.
4 Зворушуйтесь і не грішіть! Роздумуйте в серцях ваших на постелях ваших, і втихомирітесь.
5 Принесїть жертву правди, і вповайте на Бога.
6 Многі кажуть: Хто покаже нам добро? Яви нам, Господи, сьвітло лиця твого!
7 Ти сповнив серце моє радостю більше, як часу того, коли було в них подостатком хлїба й вина.
8 Спокійно і ляжу і засну; бо ти, Господи, один даєш менї жити безпечно.
Пс 27
1 Давидова. Господь сьвітло моє і спасеннє моє; кого менї боятися? Господь твердиня життя мого; перед ким менї лякатись?
2 Як здогонили мене злюки, щоб пожерти тїло моє; напасники мої і вороги мої, — вони спіткнулись, і наложили головами.
3 Коли військо облогою проти мене стане, не боїться серце моє; як вдарять боєм на мене, я й тодї вповаю:
4 Одного в Господа прошу, одного тілько бажаю: жити в домі Господнїм поки життя мого, щоб дивитись на благость Господню і служити в храмі його.
5 Він бо заховає мене в своїй домівцї в день недолї, він захистить мене в заулку намета свого, він підніме мене на скелю!
6 І тодї піднесеться голова моя над моїми ворогами кругом мене; і принесу жертву радісну в чертозї його; сьпівати му псальми Господеві.
7 Почуй, Господи, голос мій взиваючий; зглянься, і вислухай мене.
8 Про тебе сказав я собі в серцї: Шукайте лице моє. Господи, лице твоє шукати му.
9 Не одвертай лиця твого від мене, не відсилай в гнїві слугу твого, не цурайся і не опусти мене, Боже, спасителю мій.
10 Бо коли б покинули мене батько мій і рідна мати, то Господь приняв би мене.
11 Вкажи менї, Господи, дорогу твою, і провадь мене по простій стежцї задля ворогів моїх!
12 Не віддай мене зажерливим гонителям моїм! Бо проти мене встали брехливі сьвідки й той, що злобою на мене дише.
13 Коли б я та не вірував, що побачу благость Господню на сьвітї між живими!
14 Вповай на Господа! Будь потужен, і май одвагу в серцї, і дожидай помочі від Господа.
Пс 31
1 Проводиреві хора: Псальма Давидова. На тебе вповаю, Господи; не дай менї осоромитись по віки; по твоїй справедливостї спаси мене.
2 Нахили до мене ухо твоє, спаси мене скоро! Будь менї баштою, домом оборонним, щоб спасти мене!
3 Ти бо єси скеля моя, башта моя, і задля імени твого веди мене й навчай мене.
4 Виведи мене з сїтки, що тайно заставили її на мене; ти бо єси твердиня моя.
5 В руки твої віддаю духа мого; ти ізбавив мене, Господи, Боже правди!
6 Зненавидїв я тих, що вважають на божища нїкчемні; я ж вповав на Господа.
7 Зрадїю серцем і звеселюся задля милосердя твого; бачивши горе моє, ти знав тїсноту душі моєї,
8 І не віддав мене ворогові в руки, поставив ноги мої на широкому просторі.
9 Змилуйся надо мною, Господи! Бо я в тїснотї; із журби запались очі мої, душа моя і внутро моє.
10 Бо в горю нидїє життє моє, і лїта мої в зітханню; в несправедливостї ізнемоглась сила моя, і костї мої струпішіли.
11 Став я посьміховиском не то що для всїх ворогів моїх, а й надто ще більше для сусїдів моїх, і страшилом для знакомих моїх; хто бачить мене на улицї, той втїкає від мене.
12 Забуто мене в серцї, як помершого; став я наче розбита посудина.
13 Чув бо я брехню від багацько людей — кругом пострах — як всї змовлялись проти мене; вони чигали на життє моє.
14 Я ж, я вповав на тебе, Господи, я казав: ти єси Бог мій!
15 Днї мої в руках твоїх; вирятуй мене з рук ворога мого і від гонителїв моїх!
16 Сьвіти лицем твоїм на слугу твого, спаси мене по милостї твоїй!
17 Господи, не допусти сорому на мене, бо я призвав тебе на поміч! Побий соромом беззаконних, нехай в пеклї нїміють!
18 Зацїпи уста брехливі, що в гордостї і зневазї верзять мерзоту проти праведника!
19 Як велика доброта твоя, що зберіг єси для боящихся тебе, що явив перед синами людськими людям, що вповають на тебе.
20 Ти сховаєш їх у сховку перед лицем твоїм від заговорів людських; ти сховаєш їх у домівцї від язиків сварливих.
21 Благословен Господь! Бо чудно явив він на менї милість свою в оборонному містї.
22 Сказав я, правда, в переляку: Я відлучений від очей твоїх; та все ж таки ти почув голос мого благання, як я взивав до тебе.
23 Полюбіть Господа, всї його праведні! Вірних сохранить Господь, а сповна відплатить тому, хто живе в гординї.
24 Будьте сильні і майте в серцї одвагу, ви всї, що вповаєте на Господа.
Пс 46
1 Проводиреві хора: для синів Корея: після голосу аламот, пісня. Бог нам прибіжище і сила, поміч скора в нещастях.
2 Тому не злякаємось, хоч би земля зворушилась і гори захитались серед моря.
3 Хоч би ревіли і пінились поводї його, гори тряслись від його досади.
4 Ріка — потоки її звеселяють город Божий, сьвяте місце домівок Найвисшого.
5 Бог серед него, він не захитається; Бог допоможе йому, як настане ранок.
6 Заворушились народи, захитались царства; підняв він свій голос — земля розтопилась.
7 Господь сил небесних з нами, висока твердиня наша Бог Якова.
8 Прийдїть, гляньте на дїла Господа, які знищення він допустив на землю!
9 Як смирить брань аж до краю землї, ломить лука, торощить спису, палить огнем колесницї!
10 Вгамуйтесь і пізнайте, що я Бог! Я вознесуся між народами, вознесуся на землї!
11 Господь сил небесних з нами, висока твердиня наша Бог Якова.
Пс 91
1 Хто під покровом Всевишнього, той буде в тїнї Всемогучого.
2 Я кажу до Господа: Ти моя пристань і твердиня, мій Бог, на його вповати буду.
3 Він бо спасе тебе від сїла птахоловця і від чуми погибельної.
4 І закриє тебе покровом своїм, ти знайдеш притулок під крилами його; щитом і тарчею буде правда його.
5 Не злякаєшся перед страхом серед ночі, перед стрілою, що в день летить.
6 Перед чумою, що в темряві ходить, перед заразою, що в день нївечить.
7 Тисяча впаде коло тебе, і десять тисячей правобіч від тебе, — тебе ж не займе.
8 Тілько будеш позирати очима твоїми і помсту над беззаконними бачити.
9 Ти бо Господа всевишнього, мою пристань, взяв собі за оселю.
10 Так, не постигне тебе жадне нещастє, і жадне лихо не приблизиться до шатра твого:
11 Бо він ангелам своїм звелить над тобою, берегти тебе на всїх дорогах твоїх.
12 На руках понесуть тебе, щоб нога твоя не спотикнулась о камінь.
13 На левів і зміїв будеш наступати, левчуків і гадюк ти розтопчеш.
14 Він любить мене, за те збавлю його; поставлю його на місцї певному, він бо знає імя моє.
15 Покличе мене, і озвуся, буду коло него в тїснотї; вислобоню його і прославлю.
16 Довгий вік йому дарую і дам побачити спасеннє моє.
Пс 134
1 Посходня пісня. Нуте, прославляйте Господа, всї слуги Господнї, що по ночам стоїте в домі Господньому!
2 Підносїте руки ваші до сьвятинї, і хвалїте Господа!
3 Нехай благословить тебе Господь із Сиона, що сотворив небо і землю!