Труд и хлеб насущный
о работе, о долгах, о жилье
Поки що лише російською
Молитви з Письма
Отче нашМт 6:9–13
Молитва, которой Иисус научил учеников. Общая для всех традиций.
9 Тим же то молїться ось як: Отче наш, що на небі! Нехай святить ся імя твоє.
10 Нехай прийде царство твоє. Нехай буде воля твоя, як на небі, так і на землї.
11 Хлїб наш щоденний дай нам сьогоднї.
12 І прости нам довги наші, як і ми прощаємо довжникам нашим.
13 І не введи нас у спокусу, а ізбави нас од лукавого. Бо твоє єсть царство й сила, й слава по віки. Амінь.
Молитва Агура: «Не давай мне ни нищеты, ни богатства»Прип 30:7–9
Прошение о достаточном.
7 Двох речей прошу я в тебе, не відкажи менї, покіль я умру:
8 Марноту й неправду держи далеко від мене; нї злиднїв нї багацтва не давай менї, а живи тілько щоденним хлїбом,
9 Щоб я, не голоден, не відрікся тебе, кажучи: Хто менї Господь? а в злиднях не став красти, а відтак не призивав імя Бога мого марно.
Не заботьтесь, что вам естьМт 6:25–34
Нагорная проповедь.
25 Тим глаголю вам: Не журіть ся життєм вашим, що вам їсти або пити; анї тїлом вашим, чим зодягти ся. Чи душа ж не більше їжі, а тїло одежі?
26 Спогляньте на птаство небесне, що не сїють і не жнуть, анї збирають у клуню; от же Отець ваш небесний годує їх. А ви хиба не луччі від них?
27 Хто з вас, журячись, може прибавити собі зросту хоч на один локіть?
28 І одежею чого вам журитись? Придивіть ся до польових лилїй, як вони ростуть; не працюють, нї прядуть;
29 глаголю ж вам: Що й Соломон у всїй славі своїй не одягавсь так, як одна з них.
30 Коли ж Бог так зʼодягає польове зіллє, що сьогоднї воно є, а завтра вкинуть його в піч, то чи не більше ж зʼодягати ме вас, маловірні?
31 Тим же то не журіть ся, кажучи: Що їсти мем? або: Що пити мем? або: Чим зодягнемось?
32 Про все таке побивають ся погане; бо Отець ваш небесний знає, що вам усього того треба.
33 А шукайте перш царства Божого та правди Його; се ж усе додасть ся вам.
34 Оце ж не журіть ся про завтра; бо завтра журити меть ся само про своє. Доволї в кожного дня лиха свого.
Господь — Пастырь мой, я ни в чём не буду нуждатьсяПс 23
1 Псальма Давидова. Господь пастирь мій, не мати му недостатку.
2 Дав менї оселю серед лугів зелених, він веде мене до тихих потоків.
3 Він справляє душу мою; він веде мене по праведній дорозї задля імени свого.
4 Хоч би я ходив по долинї тїни смертної, то не боюся жадного лиха, ти бо єси зо мною; твоя палиця і підпора дає менї духа.
5 Ти наповняєш стіл мій перед очима ворогів моїх; ти помазав голову мою і кубок мій повний, аж переливається.
6 Так, милосердє і благодать будуть провожати мене по всї днї життя мого; і жити му в домі Господнїм по всї днї.
Да будет благоволение Господа на насПс 90:17–17
Благословение трудам.
17 І благоволеннє Господа Бога нашого нехай буде над нами! І дїло рук наших утверди для нас. Боже утверди дїло рук наших!
Бог мой да восполнит всякую нужду вашуФлп 4:19–19
19 Бог же мій нехай сповнить усяку потріб вашу, по багацтву своєму в славі, в Христї Ісусї.
Ты возращаешь траву для скотаПс 104
Благодарение за хлеб насущный.
1 Благослови Господа, душе моя! Господи, Боже мій, дивно ти великий, ти зодягнувся величчєм і красою;
2 Ти сьвітлом, як шатою, покрився, розіпняв небеса, як плахту наметну;
3 Поставив двори свої над водами, обертаєш хмари на колесницю для себе, ти несешся на крилах вітру;
4 Ангели твої в тебе послами, слуги твої — огонь пожираючий.
5 Він утвердив землю на підвалинах її; вона не захитається по віки;
6 Безоднями покрив її, як одежою, води стояли понад горами.
7 Перед грозою твоєю погнались, перед голосом грому твого помчались далеко.
8 Гори піднялися, долини спустились до місця, котре призначив для них.
9 Визначив їм гряницю, і не перейдуть її; не вернуться назад, покрити землю.
10 Із жерел посилаєш у долини потоки: шумлять вони проміж горами;
11 Напувають всю зьвірину з поля; дикі ослята гасять смагу свою;
12 Над ними кублиться небесне птаство, між віттєм голос їх роздається.
13 Ти напуваєш гори з висоти твоєї; земля насичується плодом творива твого.
14 Ти кажеш рости траві для скота і зеленинї на вжиток людям: щоб хлїба достачити із землї,
15 І вино, щоб веселило серце чоловіка; щоб міг оливою лице намастити, і щоб хлїб покріпив серце чоловіка.
16 Насичаються дерева Божі, кедри Ливанські, що посадив їх,
17 На них гнїздиться птаство; на кипарисах бузько знайшов собі домівку.
18 Високі гори для козлів диких, скелї — сховиско лисицям.
19 Він сотворив місяць, щоб часи значити; сонце знає, коли заходити.
20 Ти розкинеш темряву, і ніч настала; тодї ворушиться вся зьвірина лїсна;
21 Молоді леви ричать за здобичею, і щоб жадати поживи для себе від Бога.
22 Зійде сонце, вони вертають назад і в своїх норах лягають.
23 Чоловік виходить до свого дїла, і до своєї працї аж до вечора.
24 Як багато, Господи, творива твого! Все премудростю сотворив єси, земля повна багацтва твого.
25 Те море, велике і на всї сторони широке: там ворушиться безлїч зьвірини, малої і великої.
26 Там судна дорогу верстають, за ними кит, котрого сотворив єси, щоб там побивався.
27 Всї вони тебе дожидають, щоб їжу їх у свій час дав їм.
28 Ти даєш їм, вони збирають; ти відчиняєш руку твою, вони добром насичаються.
29 Ти одвертаєш лице твоє, вони лякаються; возьмеш духи їх, вони, визївнувши, у порох повертаються.
30 Пішлеш твого духа, будуть сотворені, та й обновиш лице землї.
31 Слава Господня буде по віки, Господь буде радїти творивом своїм;
32 Він погляне на землю, і вона тремтить; доторкнеться гір, і вони димують.
33 Сьпівати му Господеві, поки життя мого, сьпівати му псальми Богові мому, як довго життя стане.
34 Нехай буде люба йому думка моя, і звеселюся в Господї.
35 Нехай счезнуть грішники із землї, і беззаконних нехай не буде. Благослови, душе моя, Господа! Аллилуя!
Ты посещаешь землю и утоляешь жажду еёПс 65:9–13
Для урожая.
9 Ти дбаєш про землю, і даєш їй достатку: щедриш її великим багацтвом: Божий потік повний води. Ти приготовляєш для неї хлїб, що даєш рости йому.
10 Ти наповаєш борозни її, рівняєш скиби її, мякчиш їх дощами, благословиш ростину її.
11 Ти увінчав рік добротою твоєю, і слїди твої повні товщі.
12 Ростуть буйно левади в пустинї, радостю вкриваються узгіря.
13 Луги покриваються стадами, а долини поростають житом; все торжествує, все сьпіває.
Що каже Письмо
11 Хлїб наш щоденний дай нам сьогоднї.
31 Тим же то не журіть ся, кажучи: Що їсти мем? або: Що пити мем? або: Чим зодягнемось?
32 Про все таке побивають ся погане; бо Отець ваш небесний знає, що вам усього того треба.
33 А шукайте перш царства Божого та правди Його; се ж усе додасть ся вам.
Псалми
Пс 23
1 Псальма Давидова. Господь пастирь мій, не мати му недостатку.
2 Дав менї оселю серед лугів зелених, він веде мене до тихих потоків.
3 Він справляє душу мою; він веде мене по праведній дорозї задля імени свого.
4 Хоч би я ходив по долинї тїни смертної, то не боюся жадного лиха, ти бо єси зо мною; твоя палиця і підпора дає менї духа.
5 Ти наповняєш стіл мій перед очима ворогів моїх; ти помазав голову мою і кубок мій повний, аж переливається.
6 Так, милосердє і благодать будуть провожати мене по всї днї життя мого; і жити му в домі Господнїм по всї днї.
Пс 104
1 Благослови Господа, душе моя! Господи, Боже мій, дивно ти великий, ти зодягнувся величчєм і красою;
2 Ти сьвітлом, як шатою, покрився, розіпняв небеса, як плахту наметну;
3 Поставив двори свої над водами, обертаєш хмари на колесницю для себе, ти несешся на крилах вітру;
4 Ангели твої в тебе послами, слуги твої — огонь пожираючий.
5 Він утвердив землю на підвалинах її; вона не захитається по віки;
6 Безоднями покрив її, як одежою, води стояли понад горами.
7 Перед грозою твоєю погнались, перед голосом грому твого помчались далеко.
8 Гори піднялися, долини спустились до місця, котре призначив для них.
9 Визначив їм гряницю, і не перейдуть її; не вернуться назад, покрити землю.
10 Із жерел посилаєш у долини потоки: шумлять вони проміж горами;
11 Напувають всю зьвірину з поля; дикі ослята гасять смагу свою;
12 Над ними кублиться небесне птаство, між віттєм голос їх роздається.
13 Ти напуваєш гори з висоти твоєї; земля насичується плодом творива твого.
14 Ти кажеш рости траві для скота і зеленинї на вжиток людям: щоб хлїба достачити із землї,
15 І вино, щоб веселило серце чоловіка; щоб міг оливою лице намастити, і щоб хлїб покріпив серце чоловіка.
16 Насичаються дерева Божі, кедри Ливанські, що посадив їх,
17 На них гнїздиться птаство; на кипарисах бузько знайшов собі домівку.
18 Високі гори для козлів диких, скелї — сховиско лисицям.
19 Він сотворив місяць, щоб часи значити; сонце знає, коли заходити.
20 Ти розкинеш темряву, і ніч настала; тодї ворушиться вся зьвірина лїсна;
21 Молоді леви ричать за здобичею, і щоб жадати поживи для себе від Бога.
22 Зійде сонце, вони вертають назад і в своїх норах лягають.
23 Чоловік виходить до свого дїла, і до своєї працї аж до вечора.
24 Як багато, Господи, творива твого! Все премудростю сотворив єси, земля повна багацтва твого.
25 Те море, велике і на всї сторони широке: там ворушиться безлїч зьвірини, малої і великої.
26 Там судна дорогу верстають, за ними кит, котрого сотворив єси, щоб там побивався.
27 Всї вони тебе дожидають, щоб їжу їх у свій час дав їм.
28 Ти даєш їм, вони збирають; ти відчиняєш руку твою, вони добром насичаються.
29 Ти одвертаєш лице твоє, вони лякаються; возьмеш духи їх, вони, визївнувши, у порох повертаються.
30 Пішлеш твого духа, будуть сотворені, та й обновиш лице землї.
31 Слава Господня буде по віки, Господь буде радїти творивом своїм;
32 Він погляне на землю, і вона тремтить; доторкнеться гір, і вони димують.
33 Сьпівати му Господеві, поки життя мого, сьпівати му псальми Богові мому, як довго життя стане.
34 Нехай буде люба йому думка моя, і звеселюся в Господї.
35 Нехай счезнуть грішники із землї, і беззаконних нехай не буде. Благослови, душе моя, Господа! Аллилуя!
Пс 145
1 Похвальна пісня Давидова. Вознесу тебе, мій Боже, і царю, і буду прославляти імя твоє по віки.
2 Щодня буду величати тебе, і імя твоє хвалити по віки.
3 Великий Господь і вельми достойний хвали, і величчє його недослїдиме.
4 Рід перед родом прославить твори твої, і звістить про могучі дїла твої.
5 Роскажу про пишну красу величчия твого, і про чудеса твої,
6 Будуть говорити про силу страшних дїл твоїх, а я звіщу про великі дїла твої.
7 Вознесуть память за велику благість твою, і піснями прославлять справедливість твою.
8 Господь ласкавий і милосердний, до гнїву повільний і милостю великий.
9 Господь благий до всїх, і милосердє по над усї дїла його.
10 Возхвалять тебе, Господи, всї творива твої, а праведні твої люде прославлять тебе.
11 Будуть розказувати про величчє царства твого, і проповідувати про силу твою,
12 Щоб явити дїтям людським потужні дїла його, і пишну славу царства його.
13 Царство твоє, царство всїх віків, і влада твоя через всї роди.
14 Господь піддержує всїх падаючих, і підносить всїх похилившихся.
15 Очі всїх на тебе споглядають, і ти даєш їм свого часу поживу їх.
16 Одкриваєш руку свою, і насичуєш всяке живе, як котре бажає.
17 Господь справедливий у всїх дорогах своїх, і благий у всїх дїлах своїх.
18 Господь близько до всїх, хто кличе його, до всїх, що кличуть його в правдї.
19 Він сповняє бажаннє тих, що бояться його; чує благаннє й спасає їх.
20 Господь хоронить всїх, що люблять його, а беззаконних погубляє.
21 Да звістять хвалу Господню уста мої; і всяке тїло да прославить сьвяте імя його по віки!